Агрополітика » "Аграрний тиждень. Україна" www.a7d.com.ua

Завантаження. Будь ласка, зачекайте... Аграрний тиждень. Україна [/] Реєстрація | Не пам'ятаю пароль... Логін: Пароль: Додати до закладинок Головна Про видання Реєстрація Контакти Для листів: 01001, Київ-1, а/с304 тел: +38 (044) 223-13-01 Долар - 8.0229 Евро - 10.9133 Святе поняття - хлібороб Головні урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства могли відбутися тільки тут - у палаці культури «Україна». На тлі державних кольорів - живого золота дозрілих хлібів під ясним синім небом - почалося професійне свято: державні нагороди тим, чиєю працею живе сьогодні весь народ, вручав на сцені особисто Президент України Віктор Янукович. Усі були рівні у тому урочистому дійстві - міністр агрополітики і механізатор, телятниця й економіст, агроном і вчений. Небувалі цьогорічні врожаї українських ланів продемонстрували світу особливу значущість їхньої праці, вселили нову надію і жителям тих континентів, які потребують продовольчої допомоги. Для наших же співвітчизників проясніли на обрії нові дороги для експорту вирощеного ними тут, удома, в Україні. І все ж чимало стриманих, заклопотаних облич зустріли ми в ущерть переповненому палаці, бо дослухалися напередодні до кожного слова трансляції обговорення нового закону про землю. На жаль, не всі очевидні для селян речі і поняття знаходять негайний відгук серед законотворців. Для тих, хто живе й працює на землі, навіть не курка, що несе золоті яйця з казок і епосів усіх народів світу, Земля - рідна, єдина, як матір, яка ніколи не зрадить і за всякої біди не розлюбить своїх дітей-трударів. Святкове убранство сцени палацу «Україна» в цей день відповідало думкам і настроям: на вишиваних рушниках, мов на янгольських крилах, пронесли запашні короваї з різних областей дівчата у національному вбранні. І на золотих снопах, мов на п’єдесталах, постали весільні короваї. Найпопулярніші телеведучі повели святковий концерт - і розквітали серця і обличчя глядачів у залі, бо програма концерту була так само щедра, як нинішні врожаї. Чимало народних артистів вважали за честь виступити на цьому святі. Але переможці фестивалю «Софіївські зорі» затьмарили своїми талантами навіть тих, для кого пісня і танець є основною професією. Студенти і викладачі, рядові трудівники-випускники і молоді вчені-аграрії показали такий високий рівень виконання і хорошого смаку у своїх концертних виступах, що позитивний заряд перелився крізь стіни й піднявся понад київські пагорби. І в тому спільному піднесенні цілісно і чисто зазвучав голос Антоніни Матвієнко: гнучка, мов стеблинка, вона не виділялася серед своїх однолітків - легконогих танцюристів, котрі й «бистру воду» «Червоної рути» оживили на сцені. В її пісні впізнавані були успадковані від мами і багатьох поколінь хліборобів і гречкосіїв нотки самої невмирущої душі народу - народу, гідного шани і поваги. ...Хліборобам не звикати вставати на світанках. Адже «хто рано встає – тому Бог дає...». Втім, цього разу (а саме 18 листопада) чимало із них, прокинувшись хто о четвертій ночі, а то й раніше, поспішили не до ферм, не на поля, а у столицю України на урочисте дійство вшанування їхнього свята - Дня працівників сільського господарства. При тому у складі кожної із обласних делегацій було не менше тридцяти, а то й сорока кращих із кращих представників АПК того чи іншого регіону, що підкреслило повагу до людей, їхньої праці. У Національному палаці мистецтв «Україна вони з великою увагою слухали виступ Президента України Віктора Януковича про перспективи агросектору країни, щиро аплодували нагородженим за здобутки у праці, а ще ділились власними виробничими планами і баченням тих шляхів, які працюватимуть на відродження села. 34 1 2 3 4 5 Докладніше Яка земельна реформа потрібна Україні? Науковці Національної академії аграрних наук започаткували проведення серії круглих столів із актуальних проблем АПК. Не дивно, що першою темою для обговорення обрали найболючіше і найтриваліше для України питання - земельне. «Яка земельна реформа потрібна Україні? Ідеологія та протиріччя другого етапу», - навколо цього точилась нещодавно дискусія. Україна разом із республікою Білорусь залишились єдиними країнами у Європі, де донині зберігається мораторій на купівлю-продаж землі сільгосппризначення. Таке становище, на думку більшості науковців, унеможливлює використання землі у економічному обігу, зменшує потенційні доходи власників і дохідність аграрного бізнесу. Тому проведення другого етапу земельної реформи в Україні - конче необхідне для порятунку АПК. За словами академіка відділення економіки НААН Валерія Жука, ключовими завданнями другого етапу земельної реформи є збереження власності на землю українським селянством та розвиток сільських територій. Окрім того, потрібно подбати про збереження та відтворення родючості ґрунтів і введення землі в економічний обіг. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Є хліб – є й пісня Голові наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», заслуженому працівникові сільського господарства України, Петру Гадзу ми зателефонували о сьомій ранку, за кілька годин до виходу в світ цього святкового номеру. Але, виявилося, що не розбудили. Петро Іванович бадьоро пожартував, мовляв, для хлібороба сьома година - це вже завелике запізнення… - Але ж минулого номера ми Вас об одинадцятій вечора «дістали», Ви ще не спали, - ведемо далі. - То де ж Ви сили берете на такий «ненормований» спосіб життя? - Люди, які працюють у дружній команді «Бучачагрохлібпром», буквально живлять мене енергією. Людська довіра – велика сила! Та й онуки на мене дивляться. Треба ж добрий приклад показувати, виховуючи в них любов до сільської праці. - Відчувається, що в доброму настрої зустрічаєте свято… - Дійсно, відчуваю піднесення й оптимізм. Хоч і важко нам всім працювалося, але не дарма. Зібрали гарний урожай. Маємо повні комори. Все, що намічали до зими - переробили. Тепер можна зі спокійною совістю самим пригощатися і гостей пригощати запашним короваєм. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Гідний внесок у продовольчу безпеку держави Цього року аграріям вдалося не лише зберегти позитивну динаміку виробництва сіль госп продукції, але й забезпечити приріст валової продукції . На сьогодні у порівнянні з 2010 роком - на 13,7%. А найбільше зростання відбулося, в першу чергу, за рахунок збільшення валового збору зернових культур, соняшнику, цукрових буряків, картоплі, овочів, плодів і ягід. Про ці та інші досягнення ми говоримо з директором Департаменту рослинництва Мінагрополітики Олександром Демидовим. - За даними регіонів, виробництво зернових культур всіма категоріями господарств у вазі після доробки складе майже 54 млн. т, - розповідає Олександр Анатолійович. А це на 14 млн. т більше, ніж торік і є рекордним показником. За всі роки статистичних спостережень більше 50 млн. т зерна було зібрано лише тричі - у 1989-му (51,2 млн. т), у 1990-му (51,0 млн. т) і 2008 році (53,3 млн. т). Найбільше зерна намолочено у Вінницькій області – 4,1 млн. т, Полтавській – по 4,4 млн., Харківській – 3,3 млн., Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській – по 3,1 млн. т, Миколаївській – 2,6 млн., Херсонській – 2,5 млн. тонн. А от найвищої врожайності досягнуто у Черкаській (48,0 ц/га), Вінницькій (47,3), Полтавській (45,3) і Хмельницькій (41,5 ц/га) областях. Соняшнику ми отримаємо понад 8,0 млн. т, сої майже 2,1 млн. т (найвищі показники за роки незалежності України). Виробництво цукрових буряків очікується на рівні 18,9 млн. т, що дозволить отримати майже 2,4 млн. т цукру (внутрішня потреба - 1,8 млн. т). В усіх категоріях господарств прогнозується виробити 23,6 млн. т картоплі, 8,9 млн. т овочів, 1,6 млн. т фруктів та 450 тис. т винограду і повністю задовольнити потребу українців у цих продуктах. - Що сприял о такій позитивн ій динамі ці ? 0 1 2 3 4 5 Докладніше Там, за океаном, кооперація веде Так сталося, що третя за чисельністю спільнота етнічних українців (після України й Росії) проживає в Канаді. А це понад 1 млн. 200 тис. «наших». І внесок українців у розбудову аграрного сектору цієї країни важко переоцінити. Ще в перші роки свого поселення, на початку ХХ століття, українці організували в Канаді близько 70 тис. фермерських господарств. Якщо в Україні на той час середня площа селянського господарства не перевищувала 5 га, то в Канаді українські фермери господарювали, як правило, на 64 гектарах. Сьогодні українські фермери, поруч із громадами інших національностей також беруть активну участь у кооперативному русі Канади. А загалом у Канаді успішно працюють 291 маркетингових (з доходами $9,3 млрд.) і 235 постачальних (з доходами $6,1 млрд.) кооперативів, що охоплюють 340 тисяч членів. Найбільша інтегрована система кооперативів у провінції Квебек… Про цей досвід Канади більше можна було дізнатися під час навчально-практичного семінару в рамках проекту PRISM, що проводився за ініціативи Мінагрополітики України та канадської місії. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Не пошлиной единой Развернувшаяся в последнее время борьба против пошлин на экспорт зерновых увенчалась определенным успехом. Верховная Рада приняла закон об обнулении экспортных пошлин на пшеницу и кукурузу, сохранив при этом пошлину на экспорт ячменя, а Президент подписал. Кто больше выиграет от этих изменений : производители или трейдеры? Главным аргументом в пользу отмены пошлин на вывоз зерновых были убытки аграриев. При этом наиболее активные противники традиционно делали акцент на сложностях, с которыми сталкиваются непосредственно производители при реализации своей продукции из-за сильно просевших на рынке цен. Последствия введения пошлины, если основываться на цифрах, действительно оказались деструктивными. Так, экспорт cельхозкультур, с учетом экспортных пошлин, в 2011-м был почти в два раза ниже, чем за аналогичный период прошлого года. Хотя урожай в этом году был лучше. К тому же фермеры и торговцы сдерживали продажи, надеясь, что с 1 января 2012 года, когда таможенные пошлины будут отменены, цены на зерно опять пойдут вверх. Не раз говорилось, что по данным производителей, на каждой тонне они недополучают порядка 500-550 гривен. А если учитывать потенциальный объем экспорта зерна из Украины в 2011/12 МГ на уровне 25 млн. т, то потери могут составить примерно 12,5 млрд. гривен. Приняв во внимание эти аргументы, Верховная Рада все же приняла решение об обнулении пошлин на пшеницу и кукурузу, а затем закон подписал Президент. «Новость о принятом законе однозначно позитивна для всех публичных агрокомпаний и всего украинского агросектора в целом, хотя делать окончательные выводы еще слишком рано. В любом случае, мы уверены, что принято определенное улучшение условий торговли зерном», - говорит Андрей Патиота, старший аналитик одной из инвестгрупп. В положительном свете видит перспективы зернового рынка и аграрный министр Николай Присяжнюк. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Об’єднання і поступ уперед Аграрна галузь України, як і економіка держави в цілому, переживає сьогодні період якісного реформування. Помітною подією тут стало створення Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України». Презентація та перше засідання об’єднання за участі представників від влади всіх рівнів, провідних наукових установ, експертів, топ-менеджерів відомих агрокомпаній країни відбулися днями на Київщині. у приміщенні Білоцерківського національного аграрного університету якраз на Покрову. Саме в об’єднанні, як прозвучало не в одному виступі на презентації, нині сила аграрії, отой головний важель для вирішення нагальних проблем АПК на всіх рівнях заради успішного поступу вперед. «Оновлений агропромисловий комплекс буде ефективно працювати лише за налагодження взаємодії між усіма ланками – від профспілок і роботодавців аж до керівництва держави, - наголосив, взявши слово, почесний гість зібрання – аграрний міністр Микола Присяжнюк. – На часі - потреба в організації, відповідальній за проведення конструктивного діалогу між усіма громадянськими інститутами в АПК. І я щиро вітаю всіх зі створенням такого об’єднання. До його складу увійдуть представники організацій роботодавців усіх регіонів, а також вітчизняних сільгосппідприємств. Нині, як це всі розуміють, агросектор є пріоритетним. На це є чимало об’єктивних причин, у тому числі й та, що у світі чимало людей знають, що таке голод і відсутність їжі. Тобто світовий дефіцит продуктів харчування відкриває нам ринки реалізації. Відтак завдання наших аграріїв - використати сьогоднішню ситуацію, аби стати надійним і постійним гравцем на зовнішньому ринку сільгосппродукції, а, якщо хочете, десь і законодавцем «моди» цієї продукції. Іншого шляху у нас з вами немає. Тим більше, що сьогодні ми вже у багатьох напрямках маємо тут позитивні, лідируючі місця. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Спільне завдання, спільні турботи Днями у Києві відбулася офіційна зустріч представників Генеральної дирекції Державних лісів Республіка Польща. З ними зустрілись керівники Державного агентства лісових ресурсів України. Під час зустрічі голова Держлісагентства Віктор Сівець та генеральний інспектор державних лісів Польщі пан Конрад Грибовскі обговорили результати співпраці між лісівниками України і Польщі за останній період, а головне, намітили спільні плани та завдання на майбутнє. З Республікою Польща наша держава має понад 500 км спільного кордону, який пролягає лісовими масивами. Тож у лісівників Польщі та України - спільні завдання, головне з яких – максимальна турбота про лісові насадження наших сусідніх країн. Як зазначив у ході зустрічі голова Держлісагентства Віктор Сівець, за 9 місяців поточного року реалізація продукції підприємствами Держлісагентства зросла на 40%, а прибуток збільшився на 1 млрд. грн., порівняно з аналогічним періодом минулого року. «Наступного року підприємства Держлісагентства планують перейняти досвід польських колег і залучити до ведення лісового господарства приватні компанії. А саме: використовувати їхні послуги під час будівництва лісових доріг та в лісозаготівлі, що дозволить у 2012 році збільшити дохід до 5 мільярдів гривень», - наголосив Віктор Миколайович. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Крига скресає, паркан стоїть… Битий небитого везе Спостерігаючи за «увагою» до АПК деяких не аграрних відомств, за подачею яких розробляються фіскальні способи наповнення державного бюджету, згадую одну вельми повчальну іронічну казочку. Задумала якось лисиця на комусь проїхатися. Дивиться: йде лісом побитий вовк. Отож кумушка намастила голову тістом, полила буряковим соком і прикинулася лупленою. Впала й голосить: «Рятуй мене, куме, бо так мене лихі люди побили, що он мозок з голови вичавлюється». Вовк пожалів лисицю. Підставив спину. Хитра залізла. Їде й глузує: «Битий небитого везе, битий небитого везе»… Ось так і вітчизняний аграрний комплекс витягнув усю країну з кризи, коли інші «кити української економіки» прикинулися слабими. Коли настали скрутні часи, селяни не роптали, не мітингували, не хапали уряд за горло. Селяни сумлінно виходили з ранку до ночі в поле й виснажливо працювали. Працювали, щоби витягти на своєму горбові банківську сферу, металургію, енергетику, хімпром. Працювали, не вимагаючи банкірівських зарплат. А «нагорі» вочевидь вже звикли до такого способу «порятунку бюджету». Мовляв, ви багаті, якщо своїми силами, без підтримки, рясні врожаї вирощуєте… От вам мито, от вам неповернення ПДВ. Це щоб «не зажерлися»…. Як терпець урвався, то й лід рушив? Кількатисячна акція протесту, яку 4 жовтня організували Аграрний союз України разом із Асоціацією фермерів і приватних землевласників України під парканами Кабміну та Верховної Ради України, не була марною. Може «нагорі» нарешті відчули, що аграрії вийшли не жартома й більше не проситимуть поважати свої права й свою працю. Вони вимагатимуть, щоби до них дослухались, почули й врахували їхню позицію. І вже є перші результати. 7 жовтня Верховна Рада України скасувала експортні мита на зерно пшениці та кукурудзи. Щоправда, коли верстався цей номер, Президент ще не підписав документ, а отже, остаточного рішення з цього болючого для аграріїв питання все ще немає. Про це, зокрема, йшлося на спільному засіданні ради Аграрного союзу України та президії Асоціації фермерів та приватних землевласників України. У зібранні також взяли участь міністр агрополітики Микола Присяжнюк та президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Потрібна допомога держави Останнім часом посилюється проблема забезпечення українського споживача яловичиною , вважають експерти УАК . Якщо у 2003 році у структурі виробництва м’яса яловичина займала 51%, то за вісім місяців 2011- го – лише 7%. Такі структурні зміни відбулися не тільки за рахунок збільшення виробництва свинини та м’яса птиці, а й через катастрофічн е зниження обсягів виробництва яловичини. За сім останніх років її виробництво знизилося на 60%, з 284 тис. т у 2003 р. до 112 тис. т у 2010 р., стверджує заступник гендиректора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський. Щоправда, в останні роки Україна знижує імпортозалежність по м’ясу. Поступово нарощуються обсяги виробництва та експорту м’яса птиці й свинини. У січні - серпні 2011 року обсяги експорту птиці збільшились у 1,5 рази (у порівнянні з аналогічним періодом 2010 р.), склавши 35,1 тис. т і майже зрівнявшись з обсягами його імпорту (знизились за вказаний період на 70% і складал 0 1 2 3 4 5 Докладніше Микола Безуглий: «Я оптиміст і збираю команду оптимістів…» Провідні журналісти, які у засобах масової інформації постійно пишуть на агропромислові теми, в Укрінформі зустрілися з президентом Національної академії аграрних наук М.Д. Безуглим, щоб детальніше дізнатися про його недавнє спілкування у Кабінеті Міністрів. У загальних рисах позиція знаного академіка відома, багато в чому збігається вона з визначеним на найближчу перспективу державним курсом розвитку галузі, без якої немислиме життя кожного з нас. Уряд уперше заслуховував одну з академій наук; Миколу Азарова цікавив, крім загальної інформації, глибокий аналіз стану аграрної науки в країні саме тепер, у контексті аграрної і земельної реформ. «Зупинімося на больових точках», – запропонував Микола Дмитрович журналістам в Укрінформі. І, пересипаючи розповідь фактами і цифрами на їх підтвердження, зримо і образно змалював становище сільського господарства України в зв’язках із наукою, покликаною його розвивати. Протягом останніх 6 років наука фінансувалася на 30-46% від мінімальної потреби, а спеціально для досліджень кошти не видавалися протягом 20 останніх років. Утім, не бідкатись, а показати напрямки розумного розвитку галузі пропонує академік. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Нові імена лідерів суспільства Днями іміджева програма «Суспільне визнання» зібрала в столиці України найуспішніших та заслужених громадян нашої країни з різних сфер діяльності. Робота і досягнення цих людей можуть слугувати прикладом для сучасників і наступних поколінь, адже їх єднає спільна мета – зробити Україну кращою, могутньою, самодостатньою, заможною. Ось уже вісім років поспіль іміджева програма «Суспільне визнання» визначає найкращих з кращих українців. Це не рейтинги «Форбс» за кількістю мільйонів, не рейтинги впливовості політиків чи бізнесменів. Це відзнака українців, які стали кращими та успішнішими у тій сфері діяльності, де вони працюють. В цій кагорті - амбітні керівники, будівельники, науковці, медики, вчителі - найкращі фахівці своєї справи, які ніколи не зупиняються на досягнутому, постійно акумулюють знання і досвід, ставлять перед собою завдання і обов’язково вирішують їх. Нагороджував лауреатів іміджевої програми «Суспільне визнання» голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, віце-президент УСПП, голова Громадської ради при Мінекономіки Леонід Козаченко. Вітаючи переможців, він наголосив, що людський потенціал в будь-які часи вважався найціннішим національним надбанням. Тому побажав лауреатам натхнення, оптимізму, нових злетів, наполегливості та витримки у досягненні мети. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Сільські винахідники У будь - які часи були і є люди, які прагнуть змінити світ на краще. Народ називає їх диваками та винахідниками і вважає, що саме без них та їхніх чудернацьких ідей З емля не могла би обертатися навколо своєї осі. Вперше з такою людиною мені довелося познайомитися у восьмидесяті роки. До віддаленого військового містечка Новонєжино, що на Далекому Сході, побутова кухонна техніка рідко доходила. Тож нам, жінкам військовослужбовців, доводилося опановувати всі тонкощі кулінарії звичними дідівськими способами: вручну замішували тісто на вареники та збивали виделкою яєчні білки на святковий бісквіт... Полегшити нашу жіночу долю на кухні вирішив юний вундеркінд – син сусіда по комуналці на ім’я Валерик. Він постійно щось майстрував у технічному приміщені, де ми зберігали свої соління. Цього разу його винахід мав би за хвилину виконати роботу кухонного комбайну – і тісто замісити, і білки збити. Щоб випробувати новацію хлопця, жіноче населення великої комунальної квартири на шість сімей зібралося у малесенькій кухні. Вбили у каструлю білки з 30 яєць, додали три стакани цукру і стали чекати, поки Валерик запустить свій винахід. Змайстрував він його дуже просто. На свердло електричного дриля прилаштував відповідні за розміром цвяхи. Я мала тримати каструлю з яєчними білками. Прилад включили у розетку і запустили… 0 1 2 3 4 5 Докладніше Резерви підвищення продуктивності озимих культур Закінчення. Початок статті читайте, будь ласка, у №30 нашої газети. Для пшениці озимої розроблений мікробний препарат Діазофіт, який призначений для передпосівної бактеризації насіння пшениці озимої. Дія цього препарату спрямована на фіксацію азоту атмосфери, постачання рослинам зв'язаного азоту, забезпечення підвищення польової схожості й енергії проростання насіння, формування розвиненої кореневої системи, інтенсифікацію використання поживних речовин, підвищення стійкості рослин до захворювань, підвищення вмісту незамінних амінокислот у білках. Препарат Діазофіт являє собою гель жовтуватого кольору зі специфічним запахом, діючою речовиною препарату є азотфіксувальна бактерія Rhizobium radiobacter 204. На гектарну норму висіву (200 кг) насіння пшениці витрачається 100 мл препарату, який перед застосуванням розчиняють у 2 літрах води. Препарат використовується шляхом механізованої чи ручної обробки насіння. Діазофіт можна застосовувати з малотоксичними пестицидами, такими як Сумі-8 ФЛО, к.с. [діюча речовина (д.р.) - диніконазол-М, 20 г/л], Вітавакс 200ФФ, в.с.к. [д.р. - карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л], Феразим, к.с. [д.р. - карбендазим, 500 г/л]. 68 1 2 3 4 5 Докладніше Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури Початок статті читайте, будь ласка, в №30 нашої газети. Отже, розпочнемо з Поліської зони. Вона характеризується сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Стримуючим фактором отримання високих врожаїв є дефіцит поживних речовин у ґрунті. У цій зоні отримати їх без застосування добрив практично неможливо. Тому розроблено науково обґрунтовані норми азотних добрив під конкретні культури. Пшениця озима. Культура чутлива до всіх елементів живлення і особливо до азоту. Вирощувати її рекомендується за інтенсивною технологією, яка передбачає внесення азотних добрив диференційовано: під допосівну культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС - тут і далі доза КАС фізичної ваги ), підживлення рано навесні по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), некореневе підживлення 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна. 0 1 2 3 4 5 Докладніше << 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 37 >> Навігація НОВИНИ ВИДАННЯ НАШІ ПАРТНЕРИ ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ РОЗМІСТИТИ СТАТТЮ РОЗМІСТИТИ ОГОЛОШЕННЯ ФОТОБАНК ЗАВАНТАЖИТИ ФАЙЛ ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК Новини Святе поняття - хлібороб Середні рівні цін по обласних центрах України Фоторепортаж святкування Дян працівників сільського гос ... "Фрукти, Овочі, Логістика" відкриття, відеорепортаж Дорогі мої колеги! Наука на фермах не зайва Постулаты здоровой жизни от «Геотек» Молочне скотарство має право бути УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1045/2011 По-родинному святково Опитування Про що б ви хотіли прочитати в нашій газеті? Агро політика Аграрна освіта Новинки агротехніки Ноу-хау Ціни на техніку Рослинництво Селекція Ціни на с/г культури Вирощування Технології Годівля Досвід господарств Укази Закони Накази Соціальні питання Екологія Власний дім Реклама Партнери Аграрний союз України ТОВ Укрветсоюз СФГ Асканійське ЕФПІТ Syngenta ООО «СХП «Нива» Союз птахівників України Агроперспектива Теги Аграрної політики посівна новини техніка технологія , головою , міських , партія , союзу Соціалізація Календарь « Листопад 2011 » Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Реклама РОЗДІЛИ НОВИНИ АГРОПОЛІТИКА АГРАРНА ОСВІТА АНАЛІТИКА ГАРЯЧА ТЕМА ЕКОЛОГІЯ ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ОСОБИСТІСТЬ (ІНТЕРВ'Ю) ПОСІВНА РОСЛИННИЦТВО СВІТОВИЙ ДОСВІД ТВАРИННИЦТВО ТЕХНІКА ЦІНИ НА С/Г ПРОДУКЦІЮ WEEKEND ВІДЕО Питання та відповіді Задати своє питання Каталог файлів Електронная версія тижневика Ефективне страусівництво Замовляйте через редакцію Архів Листопад 2011 (158) Жовтень 2011 (206) Вересень 2011 (202) Серпень 2011 (219) Липень 2011 (222) Червень 2011 (202) Травень 2011 (96) Квітень 2011 (196) Березень 2011 (315) Лютий 2011 (294) Січень 2011 (109) Грудень 2010 (106) Листопад 2010 (177) Жовтень 2010 (206) Вересень 2010 (28) Серпень 2010 (22) Липень 2010 (62) Червень 2010 (50) Травень 2010 (80) Квітень 2010 (84) Березень 2010 (79) Лютий 2010 (38) Січень 2010 (35) Грудень 2009 (36) Листопад 2009 (35) Жовтень 2009 (49) Вересень 2009 (46) Серпень 2009 (12) Липень 2009 (58) Червень 2009 (55) Травень 2009 (61) Квітень 2009 (54) Березень 2009 (56) Лютий 2009 (70) Січень 2009 (26) Грудень 2008 (62) Листопад 2008 (7) Жовтень 2008 (44) Вересень 2008 (54) Серпень 2008 (3) Липень 2008 (64) Червень 2008 (40) Травень 2008 (61) Квітень 2008 (57) Березень 2008 (56) Лютий 2008 (60) Січень 2008 (43) Грудень 2007 (57) Листопад 2007 (27) Жовтень 2007 (64) Вересень 2007 (38) Серпень 2007 (14) Липень 2007 (49) Червень 2007 (45) Травень 2007 (108) Квітень 2007 (62) Березень 2007 (141) Показати весь архів Тепер доступна Мобільна версія сайту Зверніть увагу: Передплата на 2012 триває, постійно! Аграрний тиждень.Україна © 2007-2010. Будь-яке використання матеріалів цього сайту (частково або повністю) заборонено!