Сучасна криза домінуючих у світовому суспільстві цінностей, яка проявилася в природних катаклізмах, обвалі фінансової системи, рості захворюваності, екологічних загрозах (якість повітря, води, продуктів харчування) – це виклик для будь-якого батька, який відчуває відповідальність за майбутнє своїх нащадків. Я, батько двох дітей, не можу залишатись осторонь від сучасного стану освіти – моя донька через рік має піти в школу. Я не можу зрозуміти, чому вона три дні ходить у садочок – два тижні хворіє. Чому на перших батьківських зборах мені за двадцять хвилин розповіли, що вона вже всім винна: трикутники і квадрати знати в два роки, букви – в чотири, кольори – в три з половиною… Це означає, що коли Софія в два роки, розпитуючи нас з мамою, сама вивчила алфавіт, то вона ненормальна? У неї відхилення? Але така ситуація не лише в нашій родині. То, можливо, відхилення у системі, яка не налазить без психоемоційного насилля на дітей? Можливо, Дарвін помилився? Можливо, матеріалістичний підхід себе віджив?