У фахівців з плавання є така формула прогнозування результатів на Олімпійських іграх: кількість нагород, завойованих на передолімпійському чемпіонаті світу, розділити навпіл. За результатами світового чемпіонату в Шанхаї для такої арифметичної дії в нашої команди, на жаль, нічого не опинилося в чисельнику. Однак прогнози наших спеціалістів не такі вже й песимістичні: медалі українських плавців все ж можливі. Про те, хто у вітчизняному плаванні стане наступницею Яни Клочкової, де народжуються і зростають українські зірочки, чого варті тренерам перемоги їхніх підопічних, розповіла заслужений тренер України Ніна Кожух, яка свого часу привела Яну Клочкову до чотирьох золотих медалей Олімпійських ігор, десяти – чемпіонатів світу, вісімнадцяти – першостей Європи.

Другий Кубок європейських націй, про який ми писали в минулому номері, виявися останнім. Експеримент, початок якого затягнувся на кілька десятиліть, пройшов вдало, й надалі збірні континенту виявляли сильнішого у чемпіонаті.

Про новий формат заговорили ще 1964 року. Того року було дуже багато пропозицій, які втілювалися в життя набагато пізніше. Так, для ігор національних команд пропонувалося визначити два недільні дні на рік, арбітри, які обслуговували міжнародні матчі, мали отримувати окреме фінансове забезпечення, також розподівлявся прибуток від телетрансляцій. Крім того, мали зробити членом УЄФА Федерацію футболу Кіпру.
Втім, головним питанням стояла реорганізація Кубка Європи в чемпіонат. На думку президента УЄФА Густава Відеркера, першість Європи мала стати відбірним турніром до чемпіонату світу, куди б автоматично потрапляли чвертьфіналісти чемпіонату континенту.

На чемпіонаті світу з боротьби в Стамбулі, окрім медалей, представники вільної, жіночої й греко-римської боротьби розігрували ліцензії до олімпійського Лондона. Аби забронювати для своєї країни місце на Іграх, треба було потрапляти до п’ятірки найсильніших у кожній ваговій категорії. Якщо ж ні – сподіватися на місце у трійці в одному з трьох ліцензійних турнірів навесні 2012-го. На жаль, тепер майже всім українським борцям доведеться пробиватися на Олімпіаду саме через додаткові змагання – на чемпіонаті світу маємо лише дві ліцензії на три борцівські види. Їх вибороли у ваговій категорії до 84 кг у вільній боротьбі Ібрагім Алдатов і Тетяна Лазарева у вазі до 55 кг серед жінок. На рахунку Ібрагіма – світове «срібло». А Тетяна виграла «бронзу». Крім того, Анна Василенко, здобула «золото» в неолімпійській вазі до 59 кг. Представники класичного стилю повернулися додому без медалей і ліцензій.

«Золото» чемпіонату світу 2009 року, «срібло» – 2010-го і «бронза» – 2011-го – таким стабільним доробком міг би хизуватися будь-який спортсмен. Втім, автор цих досягнень, 23-річний київський дзюдоїст Георгій Зантарая (вагова категорія до 60 кг), завжди націлюється лише на перше місце.
До Парижа він їхав у статусі чинного чемпіона Європи і попри травму плеча, отриману незадовго до старту світової першості, розраховував лише на перемогу.

На чемпіонаті світу з сучасного п’ятиборства у Москві Дмитро Кирпулянський разом з Вікторією Терещук стали золотими медалістами в міксті.
Фехтування Вікторія і Дмитро пройшли з третім результатом, розташувавшись у турнірній таблиці слідом за росіянами Євдокією Гречишниковою/Сергієм Карякіним та литовцями Лаурою Асадаускайте/Юстінасом Кіндерісом. Але вже після другого виду – плавання – вирвалися у лідери і в подальшому нікому не дозволили наблизитися до себе. Росіяни й литовці наздоганяли український дует, однак у заключних двох видах цим дуетам забракло стабільності. А Терещук з Кирпулянським відпрацювали відмінно: на сьогодні це найсильніший і найбільш гармонійний дует у світі, візитна картка якого – стабільність на найвищому рівні.

Єдину перемогу на європейському континенті серед футбольних збірних команда Радянського Союзу здобула у першому розіграші. Серед тріумфаторів був один київський динамівець, півзахисник Юрій Войнов. В наступних розіграшах кількість українців у національній збірній СРСР збільшувалася, але такого успіху не досягали. Найвище досягнення датоване 1988 роком, коли команда Валерія Лобановського, створена на базі київського «Динамо», у фіналі поступилася збірній Голландії. Отже, через рік минає третє десятиліття, коли вихованцям української футбольної школи аплодували в Європі.
Сподіватимемося, що за рік збірна України змінить набридлий імідж середнячка на одного з фаворитів Євро-2012, і на домашньому чемпіонаті континенту зможе вибороти один з комплектів нагород. Таке завдання взявся втілити в життя її головний тренер Олег Блохін. На разі ж розпочинаємо подавати ретроспективу подій чемпіонатів Європи, в якій детально розповімо про слід видатних українців, який вони залишили, долаючи шлях до футбольних вершин на Старому континенті.

На чемпіонаті світу зі стрільби з лука, який у липні пройшов у Турині, українські спортсмени медалей не завоювали, однак головне завдання виконали – здобули повний комплект ліцензій на Олімпіаду-2012.
Тепер у розпорядженні тренерського штабу і спортсменів рік планомірної підготовки до Ігор у Лондоні. Етап Кубка світу, оздоровчий збір, передолімпійський тиждень, і знову збори, збори, збори. Тривалий час вітчизняні лучники мріють про спеціалізовану базу належного рівня, та зрушень у цьому питанні не відбувається. Домашню підготовку до Лондона спортсмени проводитимуть на олімпійській базі в Кончі-Заспі. Взимку стрілятимуть на 60 м у манежі, а просто неба працюватимуть на полі поруч із озером. Тут заплановано прокласти доріжки, облаштувати зону підготовки зброї, звести службове приміщення. Поки ж майбутні олімпійці займаються на невирівняному полі, самостійно встановлюючи щити і відзначаючи довжину дистанції простими кілочками. Ми завітали на одне з тренувань стрільців з лука напередодні етапу Кубка світу в Оденсі (США).

27 липня, за рік до початку Ігор ХХХ Олімпіади, у столиці майбутніх Ігор відбулися святкові заходи. Під час влаштованого з цього приводу шоу на Трафальгарській площі в Лондоні президент Міжнародного Олімпійського Комітету Жак Рогге урочисто запросив атлетів світу до участі в Олімпіаді-2012.
У Києві цього дня відбувся урочистий прийом у резиденції Посла Великобританії в Україні Лі Тернера. У гості до Посла Її Величності завітали голова Державної служби молоді і спорту, перший віце-президент Національного олімпійського комітету України Равіль Сафіуллін, віце-президент НОК, член Міжнародного Олімпійського Комітету Валерій Борзов, олімпійські чемпіони і призери Ігор Ольга Харлан, Вадим Гутцайт, В’ячеслав Олейник, Ніна Уманець, Олена Пахольчик, Родіон Лука.