Биологический метод защиты растений

Цей метод передбачає використання живих організмів або продуктів їх життєдіяльності з метою зменшення чисельності та шкодочинності шкідливих організмів і створення сприятливих умов для діяльності корисних видів агропроцесів.

Один з важливих напрямів біологічного методу — збереження і підвищення ефективності природних ресурсів ентомофагів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів.

Не менш важливим напрямом є збагачення агроценозів корисними організмами, які в даному агроценозі відсутні або наявні в незначній кількості. Здійснюють це методами сезонної колонізації, внутрішньоареального переселення, інтродукції і акліматизації ентомофагів та корисних мікроорганізмів, застосуванням промислових форм біопрепаратів.

Виявлення природних корисних біоагентів є невід'ємною складовою інтегрованих систем захисту рослин, що включають: моніторинг (спостереження) фітосанітарної ситуації; комплекс агротехнічних заходів, серед яких одним з найважливіших є вирощування стійких проти шкідливих організмів сортів; максимальне збереження природних корисних компонентів агроценозів; використання спеціалізованих біологічних агентів, що нешкідливі для навколишнього середовища; а при необхідності — раціональне застосування хімічних засобів.

Важливу частину моніторингу популяцій шкідників становить виявлення природних епізоотійних захворювань комах. Використання цих даних дає змогу точніше прогнозувати життєздатність популяції, передбачити більший або менший успіх боротьби і запропонувати заходи захисту, найдоцільніші у даній ситуації. В окремих випадках, за високого ступеня поширення захворювання фітофагів, можливо взагалі відмовитися від проведення інших цілеспрямованих заходів.

Кожен з основних заходів біологічного методу (застосування ентомофагів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів) має свою специфіку та виявляє активність за певних умов. Ці заходи не виключають, а доповнюють один одного. На сучасному рівні знань при захисті ряду польових культур завдання збереження врожаю не може бути вирішеним шляхом застосування лише біологічних засобів без використання хімічних. Саме інтегровані системи захисту передбачають вміле, нестандартне поєднання біологічних і хімічних засобів захисту.

Досить складним питанням є поєднання ентомофагів і хімічних-інсектицидів, перевагу тут слід віддавати інсектицидам селективної дії. Мікробіологічні засоби більш вдало поєднуються з хімічними без значної шкоди для мікроорганізмів за умов нетривалого їх контакту.

Мікроорганізми, що уражують комах, належать до різних систематичних груп: бактерій, вірусів, мікроскопічних грибів, найпростіших. Більшість видів мікроорганізмів викликають специфічні захворювання у певних видів комах. Видова специфічність найчіткіше виявляється у збудників деяких вірусних захворювань, а саме — гранульозів та поліедрозів; з найпростіших — у мікроспоридій; з грибів найбільш специфічні — ентомофторові, найменш специфічні — мускардинні гриби і деякі види бактерій, наприклад, кристалоутворюючі.

Ентомофаги — хижі та паразитичні види. Найбільше значення мають павукоподібні і комахи.

З класу павукоподібних практичне значення мають представники фітосеїд. З класу комах — представники таких рядів, як сітчастокрилі, перетинчастокрилі, двокрилі, напівтвердокрилі, твердокрилі, трипси. У відкритому ґрунті найбільшого застосування набув яйцеїд трихограма, у закритому — хижі кліщі фітосейулюс, амбліосейулюс; кокцинеліди — хілокорус, криптолемус; сітчастокрилі — зокрема хризопа, із перетинчастокрилих — енкарзія, проспальтелла та Ін.

Біологічна боротьба з хворобами рослин ґрунтується на використанні таких взаємовідносин між організмами, як антагонізм, конкуренція, гіперпаразитизм. Найбільшого практичного використання серед антагоністів набули гриби — триходерма, трихотеціум, ампеломіцес; актиноміцети; бактерії — спорові (бацилюс субтіліс) і неспорові (з роду псевдомонас).

Як спосіб біологічного захисту від вірусних захворювань помідорів у закритому грунті використовують вакцинацію послабленими штамами.

Наявні відомості про склад мікроорганізмів, корисних для захисту рослин, свідчать, що практичного застосування поки що набули лише окремі види.