|
|
|||
|
|
А Б
В Г Д
Є Е Ж
З І К
Л М Н
О П Р
С Т У
Ф Х Ч
Ш Щ
Ю Я |
||
|
|
|
||
|
|
|||
|
Міститься в Старокиївському районі. Пролягає від Хрещатика до вулиці Олеся Гончара. Запроектована в генеральному плані Києва 1837р. під назвою вулиця Кадетська, оскільки тут передбачалося зведення корпусу кадетського училища. В середині ХІХст., після поділу вулиць на розряди і віднесення вулиці Кадетської до 1-го (тобто вищого) розряду, було докорінно змінено її забудову: знесено одноповерхові дерев'яні і зведено кам'яні будинки. В 1869-1919рр. мала назву Фундуклеївська на честь київського губернатора І.Фундуклея, який зробив значний внесок в дослідження історії міста, його розвитку (на його кошти було відкрито жіночу т. зв. Фундуклеївську гімназію та споруджено її будинок; тепер - Богдана Хмельницького, 6). 1919р. названа на честь В.Леніна (1870-1924). Сучасна назва - з 1992р. |
|||
|
Наріжну садибу дружини статського радника Н.Климович з цегляним півтораповерховим будинком 1871р. придбав видатний український громадський діяч Г.Галаган (1819-1888). Поряд (№№ 9-11) майже 150 років діяла Колегія Павла Галагана, випускниками якої є чимало видатних людей, а саме в цьому особняку (на розі вулиці Пушкінської) мешкала родина домовласника. З 1919р. тут був лікувальний заклад, потім театральний технікум, з 1928р. - Київська філія Інституту літературознавства ім. Т.Шевченка, в 1930-1938рр. - Будинок літераторів. Знесений в березні 1981р. |
|||
|
Чималу ділянку на території сучасних садиб по вулицях Богдана Хмельницького, 8 і Пушкінській, 14 та 16 придбав 1883р. київський купець Г.Гладинюк (1833-1911), відомий громадський діяч і меценат. Наріжна ділянка забудовується протягом 1888-1892рр. трьома прибутковими триповерховими будинками. Керували будівництвом архітектори В.Ніколаєв та О.Кривошеєв. Володіючи на той час готелем "Національний" на Хрещатику, домовласник влаштовує в одному з нових будинків (Фундуклеївська, 8) першокласний готель "Гладинюк", що за всіма довідковими виданнями входив в п'ятірку кращих в Києві. Світлина виконана влітку 1983р. В будинку №14 по вулиці Пушкінській 1914р. архітектором О.Вербицьким в стилі раціоналістичного модерну було споруджено будівлю залізничних кас, яка, після останнього ремонту не втратила модернового натяку архітектурних форм початку ХХст. |
|||
|
На першому плані світлини - будинок в садибі №41, далі - №43. Міська незабудована земля складного рельєфу на території пізніших самостійних ділянок по вулиці Богдана Хмельницького, 41-45 була надана 1871р. дворянину П.Єзерському. Першою спорудою на садибі (№41) був невеликий дерев'яний одноповерховий будинок, пізніше надбудований. Проект 1872р. підписав О.Дубицький. Знесений в жовтні 1978р. |
|||
|
Виділена як самостійна садиба 1884р. Дерев'яний двоповерховий будинок споруджено в садибі В.Светлишнікової в 1888-1889рр. Саме в цьому будинку жив півстоліття (з 1922 по 1977рр.) український історик архітектури, заслужений архітектор України, доктор архітектури, професор Ю.Асєєв (нар. 1918р.). Будинок знесений в червні 1979р. Кресленик фасаду з Державного архіву міста Києва. |
|||
|
Садиба з 1882р. належала священику В.Пахаревському. Двоповерховий на півповерсі дерев'яний будинок з гарними різьбленими фронтонами споруджений 1889 р. наступним власником - Ф.Альошиним. Приїхавши до Києва як селянин Калузької губернії, він швидко стає одним з найпопулярніших київських будівельних підрядчиків, купцем другої гільдії. Він мав багатоповерхові прибуткові будинки в центрі Києва, але саме в цьому будинку на вулиці Фундуклеївській до 1908р. мешкала сім'я власника, виріс його син - архітектор П.Альошин (1881-1961). Дерев'яний будинок наприкінці ХІХст. був частково обкладений цеглою, мав житловий підвал і по 4 квартири на кожному поверсі. Знесений в серпні 1987р. |
|||
|
Одноповерховий цегляний будинок споруджено 1881р. київськими міщанами Л.Просяниченком і Г.Нечаєвим. Надбудований дерев'яним поверхом 1897р. київським міщанином Г.Нечаєвим і колезьким секретарем П.Залевським. Знесений в серпні 1981р. |
|||
|
Ділянка "пустопорожньої" землі виділена під забудову селянину-власнику І.Холодову за контрактом з Київською міською управою 15 квітня 1874р. Складний рельєф місцевості потребував додаткового планування, двоповерховий наріжний дерев'яний будинок споруджено тільки 1880р. Автор проекту архітектор О.Хойнацький. Знесений у листопаді 1979р. |
|||
|
|
|||
|
|
|||
|
|
|||
