Вікторія Антонович

17 червня 2011 року у столичному клубі «Underground Music Hall» Благодійним фондом розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій для інвалідів “АІК” був організований благодійний концерт, на якому відбулася презентація дебютного альбому рок-гурту “ЗЕЛЕНЬ” – “ІдеЯ?”.

Кошти від концерту будуть спрямовані на фінансування подорожі людей з важкими фізичними захворюваннями та травмами, простір яких обмежений чотирма стінами, до молодіжного табору для людей з інвалідністю «Євроконтакт» в м. Нордвальде (Німеччина).

На мультимедійних дошках від компанії «Provision», також надані в якості благодійної допомоги, були продемонстровані відеоролики про “Євроконтакт” та презентації рок-колективу.

З вступним словом на концерті виступила чарівна Наталія Крук – віце-президент благодійного фонду, яка подякувала усім, хто сприяв організації концерту, та коротко розповіла про «АІК». Також, під час концерту Наталія надала інтерв’ю відомому музичному каналу “MUSIC BOX UA”.

Під час концерту проводилися конкурси, переможці яких отримували призи у вигляді дисків з дебютним альбомом гурту “Зелень” та плакати від поліграфічного благодійника концерту – ТОВ “Літера-друк”.

На концерті також були присутніми президент фонду Юлія Козлюк, голова Наглядової ради фонду Вадим Ресенчук, друзі та партнери фонду.

Зі сцени звучали як авторські, так і відомі українські пісні в оригінальній обробці. Вони створювали драйвовий настрій та надавали бадьорості і веселого настрою, який у багатьох відвідувачів переходив у запальний танець.

Анатолій Зеленько – лідер гурту люб’язно погодився на інтерв’ю під час антракту.

Ви пам’ятаєте ваш перший виступ?

Так, звичайно. Ми виступали на фестивалі «Біле озеро».

Який це був рiк?

2006 – й

Ваша пісня «Мiвiна». Яка в неї фiлософiя?

Фiлософiя… Це очевидно. По-перше це молодіжна страва. Студентська скоріше, а не молодіжна. Ми їли її, коли були студентами. Ця пiсня-стьоб. Там конкретики ніякої немає, але хто знає, той розуміє.

Чи будете ви співати про борщ?

Так, це звичайно цiкаво, i про борщ, i про вареники. Я вважаю, що наша музика повинна нести якусь iдею. Можна над чимось смiятися, але щоб пiд цим було якесь пiдгрунтя.

Коли я дозналася, що ви співаєте народні пiснi, я уявляла що ви будете у вишиванках.

В нас є одяг з орнаментом, але ми вiд цього вiдiйшли. На жаль, в Україні опошлили відчуття традицій. Ми об’єднуємо свою музику з захiдною рок-музикою, залишаючи наші традиції.

Чи є ви прихильниками якоїсь відомої рок групи?

Так, звичайно.

На кого ви хочете бути схожими?

Ми не хочемо бути на когось схожими. Ми хочемо досягнути чогось. Але не бути схожими. Тому що, якщо бути схожими на когось, то це уже не цікаво.

Які у вас подальші творчі плани?

Якщо дасть Бог якийсь поштовх, ця презентація дасть якійсь плоди…

Ви плануєте гастролі чи будете виступати в Києві?

Ми плануємо зробити тур в підтримку альбому по містах України, виступити в клубах, але це залежить від дуже багатьох обставин.

Ви будете співати лише українською, чи можливо колись заспіваєте й російською мовою?

Це не виключено, але я не пишу російською мовою тексти i хлопці теж. Тому в нас немає російськомовних пісень, але це не означає, що ми категорично проти.

Ви навчалися в iнститутi Поплавського. Ви брали участь у його концертах?

Не знаю, на жаль, чи на щастя, але не брали. З одного боку хотіли і думали, що це може дати нам якийсь поштовх. З іншого боку в нас інший напрямок, інше розуміння творчості i культури. Трохи розбігаються погляди.

Які Ваші погляди щодо рок-музики в Україні?

Я вважаю, що нашим музикантам не вистачає своєрідності, самобутності. Зараз граємо як на заході грають. Вони раніше це створили. Тому ми наслідуємо, а не створюємо. На жаль, наша рок-музика це «Океан Ельзи», яка тримається і знайшла свою фiшку. На жаль, це тільки одна така відома рок-група в Україні.

Я бажаю вам творчих успiхiв. Дякую за інтерв’ю.