ФІЛОСОФІЯ ГІМНАЗІЇ

Освіта має бути універсальною, а не вузькоспеціальною;

розуміння гуманітарної освіти не тільки як філологічної, історичної, філософської, а як культурологічної концепції освіти;

мовна, соціокультурна, пізнавальна толерантність - неодмінна умова навчання і спілкування;

відсутність розподілу процесу на навчальний та виховний, його суб'єктів на дорослих та дітей;

на поведінку в гімназії та вдома;

діти-вчителі-батьки - партнери, які розуміють та поділяють філософію один одного;

Ідея : створення такого освітнього простору, який дозволяє вільний розвиток усіх здібностей дитини, формує у неї потребу всеосяжного культурного філософського погляду на життя.

Мета : отримання учнями дійсно універсального цілісного сучасного знання.

З часу розробки концепції по наданню полікультурної, поліпрофільної освіти ми провели значну роботу для її реалізації. Новий підхід щодо включення Євростудії в освітню парадигму гімназії дозволив нам розвивати наші ідеї, результатом чого і є запропонована стаття. Освітній простір гімназії є інтегративним - і це його головна ознака. Необхідна умова цього - зміна бачення змісту освіти, і тому всю систему навчання намагаємося переорієнтувати з надання знань, вмінь, навичок з окремих предметів, які, безумовно, необхідні людині в повсякденному житті, на систему знань про людину, природу, суспільство, побудовану на єдності світу, єдності людини з їх наступним застосуванням для якомога повнішої особистісної самореалізації.

Жодне знання не набувається гімназистами заради самих знань чи оцінки - вони є життєвоважливими компетенціями, з яких складається світогляд підростаючої особистості.

Якою буде сформована ця особистість? На це питання щоразу дають відповідь педагоги - і як важливо не помилитися у виборі того, що буде актуальним у дорослому житті нинішніх учнів. Тому роль вчителя є як ніколи важливою внаслідок докорінної зміни своїх функцій - з передавача знань до Педагога, Помічника, Керівника навчальною діяльністю учня, того, хто зуміє розрізнити і поєднати вічні цінності, надбані кожним народом для прийдешніх поколінь, і нові вектори руху, спрямовані у майбуття, того, хто не стане їх нав'язувати, а створить умови, в яких учень сам знайде ці важливі для себе компетенції - і тому більше віритиме в них.

Отже, важливо визначити, чим буде наповнений освітній простір гімназиста.

Такою важливою вічною істиною, безумовно, можна визначити гармонійне співіснування людей у світі незалежно від будь - яких відмінностей, а виховною метою, сформованою на його базі, - бажання і вміння кожної особистості знайти це спільне, що може об'єднати всіх людей незважаючи на жодні несхожості в культурі, історії, традиціях, релігії. А сучасним актуальним вектором є зближення країн Європи, для нашої держави - вступу до ЄС. Ці дві мети є дуже різними за часом виникнення і, можливо, за історією існування, проте на сьогодні вони ідеально співпадають, і тому були визначені як важливі для формування свідомості майбутніх громадян.

Поворот до європейського вектора відбувався поступово - ще тоді, коли вступили в дію Декларація про права гімназиста та Кодекс прав гімназиста, які дуже урочисто і водночас дуже просто наблизили демократичні права і обов'язки до кожного учня - від 1 до 11 класу. Формуючи розуміння взаємовідносин між людиною і суспільством, культурами світу на засадах принципу толерантності, ми даємо уявлення про пізнання як спосіб буття людини у світі, ми продовжили будувати свій освітній гімназичний простір на інтегративній основі навколо поняття "полікультурність світу".

В полікультурному контексті європейського суспільства на школу покладається важлива роль. Власне кажучи, в інтеркультурному середовищі дитина повинна бачити в іншому подібність до себе і власну відмідмінність від іншого. "Відкриття відмінності - це відкриття зв'язку, а не перепони", - як стверджує Клод Леві - Сірос.

Для висвітлення значення європейської культури у розвитку цивілізації, ознайомлення учнів зі спільним культурним корінням європейських народів, формування уявлення про те, що інтеграційний процес у Європі має міцне культурне підґрунтя та створює умови для розкриття економічного і культурного потенціалу сучасності й майбуття цивілізованого суспільства світу було започатковано у попередньому році та продовжено у нинішньому спільний проект учнів та вчителів гімназії "Діалог європейських столиць", який був конкретизований в тему "Україна - Європа: єдиний культурний простір", що здійснювався протягом всього навчального року. Перш за все - безпосередньо робота в Євростудії та, як результат, підготовка і презентація учнівських проектів на європейську тематику, створених в комп'ютерній програмі Power Point. Гімназистами обране широке коло проблем, що відображає навчальні та позанавчальні пріоритети у їхньому житті, а також дає можливість перевірити набуті ними знання з декількох предметів одночасно і проявити себе у захисті свого проекту перед іншими гімназистами. Учні початкових класів створили фоторепортаж із особистими враженнями про подорожі країнами ЄС. Цікавим для дітей виявилося завдання створити колективне панно з прапорів країн-членів ЕС. Жваво пройшла робота над упорядкуванням віртуального журналу "Мій Київ". Колективна робота на уроках художньої творчості, ліплення та "Євростудія - 12 уроків" завершилася презентацією панно "Образ та обличчя Європи", де країни Європи представлені найхарактернішими, найвідомішими своїми ознаками, які завдяки такій роботі залишаться у пам'яті наших учнів. За словами Жана Моне, людини, яка була біля витоків Європейського Союзу, "Якби мені знову довелося інтегрувати Європу, я, швидше за все, почав би з культури". Культура є контекст, в межах якого відбуваються події.

Отже, гімназія зосередила свою увагу на визначенні тих понять, законів, які б могли виконувати інтегративну функцію між предметами різних блоків дисциплін, дозволяли б визначати надзадачу для колективної праці в кожному класі. Напевно можна сказати, що ця ідея виникла не раптово, а стала результатом довгого освітнього шляху шляху пошуку через вивчення рідної та іноземних мов, національних та світової літератур, історії, світової культури, які і підказали метод інтеграції знань навколо загальнолюдських цінностей, тобто отримання гімназистати універсального цілісного знання про світ і себе у ньому. Такий метод був втілений у форму Гімназіади "Універсал" - традиційного огляду знань у нетрадиційній формі, який проводиться щорічно і демонструє позитивні результати практичної реалізації мети нашого навчального закладу: отримання учнями дійсно універсального цілісного сучасного знання шляхом універсалізації, інтеграції та творчої обробки отриманих знань учнями I-III ступеня навчання. Для переведення цієї ідеї у конкретну площину такого огляду знань були розроблені інтегративні категорії, навколо яких проходить обговорення конкретної теми у кожному класі, а у минулому році, враховуючи нові завдання часу, що постають перед суспільством, на базі попередніх інтегративних категорій виокремилися оновлені інтегративні категорії європейського виміру в освіті:

На наш погляд, інтеркультурне виховання розвиває педагогіку людських взаємовідносин, дає можливість навчити дитину самостійно у будь - який момент знаходити своє місце стосовно інших, надати їй засоби урізноманітнення своїх взаємин з іншими і пізнання різних культурних сторін оточення. Інтеркультурне навчання вчить дитину спілкуванню, включаючи конфліктні ситуації, у яких важко передбачити розвиток подій. Така форма навчання, що спирається на взаємовідносини, переходить у процес. "Індивідуальна або колективна ідентичність особи складається, - як пише Жан Берк, - зі взаємодії з іншим, здійснюючи водночас еволюцію в часі". Дитина має перебувати у центрі інтеркультурного виховання та освіти.

Для того, щоб показати, як практично здійснюються ідеї цілісної універсальної освіти на основі інтегративних категорій, які дають можливість розглядати достатньо глобальні проблеми, зупинимось на організації міждисциплінарної інтегративної діяльності. Слід відзначити, що в різні роки в ролі інтегративних виступатимуть різні принципи: об'єднання тем навколо поняття "культура", розкриття проблеми через концентроване вивчення теми. Для кожного класу визначається підтема, яка враховує програмний матеріал класу, вікові особливості, інтереси та здібності дітей. Таким чином, гімназисти відправлялися в непросту путь від поставленої задачі до знаходження матеріалу, підходів до її розкриття, доказів, аргументації отриманих висновків, і обов'язкового оформлення роботи. В Гімназіаді беруть участь всі класи - з першого по одинадцятий. Як показала практика проведення семи Гімназіад, головна привабливість їх в тому, що Гімназіада розвиває й посилює інтерес учнів до процесу навчання, створює передумови для інтелектуального та морального розвитку особистості, забезпечує синтез знань та віри в розвиток здібностей дитини. Ті форми, в які втілювалася ідея інтеграції раніше, не змінилися, а лише наповнилися новим змістом, що вказує на їх універсальність - придатність до досягнення нових завдань, побудованих на загальнолюдських цінностях:

1. Інтегровані та універсальні уроки стали проводитися з використанням інформаційних технологій: комп'ютерів, мультимедійних систем, аудіо- та відеотехніки в Євростудії, що дає можливість учням не лише шукати і оформляти інформацію для великої аудиторії, а також брати участь в Інтернет-конференціях (наприклад, із школою Носбрук, Чикаго, Іллінойс, США).
2. Гімназіада "Універсал". Тема VІІ Гімназіади "Універсал" теж відобразила нові напрямки руху суспільства - "Україна - Європа: єдиний культурний простір", оскільки на сьогодні перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейському Співтоваристві, а також західноєвропейських або загальноєвропейських структурах, і для нас є важливим, щоб уже тепер учасники визначили найважливіші надбання тисячолітнього поступу народів Європи, ті суспільні цінності, які є спільними для європейців: демократизм, гуманізм, толерантність, прагнення до миру та добробуту. Твір-есе за темою "Ми європейці: за і проти" (IV тур VІІ Гімназіади) дозволив гімназистам скласти свою, абсолютно чітку і виважену думку, зінтегрувати знання, які вони отримали під час підготовки і проведення попередніх турів VІІ Гімназіади "Універсал" з проблем полікультурності. Учні мали можливість продемонструвати свій погляд, думку або позицію в пошуку власного шляху осмислення норм життя. Кращі роботи учнів, в яких відобразились смілива творча самостійність, оригінальність мислення, уміння знайти у різноманітних явищах дещо загальне, змістовну та тематичну єдність, були запропоновані в гімназійній комп'ютерній мережі для загального обговорення для визначення переможців "Фестивалю світоглядних ідей".
3. Ділові ігри, метою яких є переживання тих "дорослих", "ділових", "справжніх" ситуацій, які існують у житті кожного дорослого і над якими ми так рідко замислюємося, тому що наші дії в цих ситуаціях вже давно є мимовільними, "запрограмованими" під час зростання і навчання. Тому-то необхідною складовою життя молоді є розбір, "проживання" цих ситуацій для запам'ятовування алгоритму дій в них. Використовуючи досвід Гімназіад, що щорічно проводяться в гімназії, було вирішено запропонувати гімназистам ігри з "Посібника із освіти в області прав людини з участю молоді", які б допомогли усвідомити взаємозалежність різних вимірів світу, багатогранність поняття миру та як його основні аспекти проявляються у нашому повсякденному житті, сприяти вихованню поваги, солідарності та відповідальності за власні вчинки. У процесі гри "Життя у досконалому світі" гімназисти заповнювали "колесо миру".
   Це той момент, коли відбувається перехід із освітнього простору в життєстворюючий, коли знання стає надбанням кожного гімназиста, формує його світогляд, дозволяючи йому стати свідомим громадянином, різноплановою, освіченою, полікультурною, демократичною особистістю.
   Ми обрали складніший спосіб його заповнення, даючи мінімум пояснень нашим учням. Потрібно було, маючи перелік понять, що означають цінності, норми поведінки чи стани буття, які повинні бути присутніми у відповідних сферах нашого життя, розташувати їх у трьох секторах, що відповідають трьом вимірам світу - оточуюче середовище, суспільство та власний внутрішній світ. Допоміжна інформація надавалася мінімальна: у центрі колеса - нескінченність, яка не має ні кінця, ні початку; загальна назва кожногосектора ("Життя в мирі з собою, з іншими, з природою"). Результати роздумів гімназистів про миролюбну поведінку, значення миру на землі, внутрішній світ, мир у стосунках з іншими людьми та природою вразили нас, хоча, з іншого боку, були абсолютно закономірними.
   Різні підходи учнів до поставленого завдання чітко продемонстрували психологічні особливості кожного віку.
   Головною ознакою ранньої юності (10-11 клас) є перехід від дитинства до зрілості, що означає не лише фізичне дозрівання організму, а й оволодіння певною системою знань, умінь та навичок, залучення до культури, до виконання суспільних функцій та певної соціальної відповідальності. Мотиваційна сфера особистості у цьому віці складається з:
   "Визначення свого місця у житті і власної життєвої позиції;
   "Формування світогляду і його вплив на коло інтересів;
   "Самосвідомості та моральної свідомості.
   Тому у цій віковій групі у сфері "Життя у мирі з собою" на першому місці - особистість, оскільки відбувається самовизначення у дорослому світі для диференціації розумових здібностей та інтересів, що допоможе зорієнтуватися у професійному та інших видах діяльності.
   Звідси ж друге важливе поняття, яке старшокласники назвали першочерговим у сфері "Життя у мирі з іншими", - інформація. Юнацтво свідоме того, що головна мета на даному етапі життя - отримання необхідних знань про навколишній світ, збагачення інтелектуального потенціалу, тому спілкування відбувається не стільки на особистісному рівні, як у підлітків, а більше - на професійному.
   В той же час діти цього віку вже почуваються настільки дорослими, що лейтмотивом сфери "Життя у мирі з природою" визначають гармонію, розуміючи її необхідність як визначального компоненту в оцінці співпраці людини з природою.
   Основною проблемою підліткового віку (6 - 9 клас) є конфлікт між не завжди вдалою спробою бути дорослим та небажанням дорослих побачити і прийняти це прагнення підлітка.
   Тому головним компонентом сфери "Життя у мирі з іншими" учні визначили співробітництво як мету спілкування, а на друге місце поставили повагу, підкреслюючи цим вимогу до оточуючих приймати підлітків як рівних і власне глибинне усвідомлення такої необхідності у спілкуванні з іншими.
   У формуванні особистості ("Життя у мирі з собою") діти ставлять на перше місце гармонію - мрія кожної дитини справджується (прагнення стати дорослим), кожен усвідомлює самоцінність перш за все для себе.
   Сфера "Життя у мирі з природою" представлена поняттям оточуюче середовище, що демонструє початковий, дещо відсторонений погляд на проблеми спілкування людини з природою. Що цікаво, на друге місце виведене поняття "гармонія", яке є провідним в юнацькому баченні цієї сфери, що говорить про вже закладені підвалини понятійної бази наступної вікової групи.
   Учні 5 класу - наймолодші з тих, хто отримав таке завдання, - є найстаршими представниками молодшого шкільного віку.
   Всі психічні процеси молодшого школяра відзначаються яскравою безпосередньою емоційністю. Проте у цьому віці відбувається нове соціальне вираження переживань дитини. І тому головною категорією у сфері "Життя у мирі з собою" є почуття, які визначаються тим, як складуться успіхи у навчанні та спілкування з ровесниками, категорією у сфері "Життя у мирі з іншими" - справедливість, співчуття, повага, кохання - тобто своєрідний моральний кодекс співіснування у колективі.
   Конкретність мислення дозволила сформувати провідну категорію для сфери "Життя у мирі з природою". Це, безумовно, повага, що прищеплюється з наймолодшого віку шляхом таких самих простих і конкретних прикладів. Тому позиція дитини у цій сфері ще виражає односторонній процес, є дещо спрощеною, схематичною, проте правильною і доступною.
   Спираючись на отримані результати, дане завдання, поставлене таким ускладненим способом, сміливо можна схарактеризувати як психологічне дослідження, яке допомогло виявити провідні види діяльності, соціальну ситуацію розвитку, завдання та протиріччя розвитку, новоутворення та прагнення кожної вікової групи (молодші школярі, підлітки, юнацтво).
   Проведене дослідження у ЗНЗ "Гуманітарна гімназія "Гармонія" відобразило результати педагогічного впливу на формування особистості учня і дозволяє окреслити його як такий, що у повній мірі враховує у роботі провідні для кожного віку психологічні ознаки дитини і спрямовано та системно формує високорозвинену, самосвідому, цілеспрямовану, відкриту для спілкування зі світом особистість, громадянина європейського рівня.
4. Робота над проектом Завдяки Європейській студії нового виміру набула робота над проектами. Одним із яскравих прикладів проектної роботи подвійного - внутрішнього і зовнішнього - спрямування став проект "Мова упросторі і часі", метою якого є всебічне дослідження проблеми походження мовлення та проблеми вживання української мови в Україні на сучасному етапі; дослідженя історії походження та значення власних імен гімназистів класу; зіставлення мов, що вивчаються гімназистами, на базі дослідження їх походження, історії, лінгвістичних особливостей; розгляд різноманітних несловесних форм спілкування та штучно створених мов і пошук шляхів нормалізації мовної ситуації. Проект складається з логічних частин: звернення до історичних джерел проблеми, вивчення її на сучасному етапі, доведення її актуальності, шляхи розв'язання проблеми , запропоновані для конкоетного середовища гімназії, і - що важливо - особистий приклад слідування розробленим рекомендаціям. Як і передбачалось, найцікавішим етапом стало вивчення мовної проблеми на сучасному етапі шляхом анкетування, в якому взяли участь всі гімназисти. Пропонувався такий перелік питань за блоками:

• Рідна мова і мова спілкування (в сім'ї, приватне, офіційне)
• Чи має право на існування суржик?
• Відповідність мовлення мовному етикету
• Ставлення до ненормативної лексики.
• Джерела поповнення словникового запасу.

Результати аналізу відповідей планомірно привели гімназистів до невідповідності у визначенні рідної мови і мови спілкування, що є абсолютно нехарактерним для більшості країн Європи і світу. Як показало анкетування, роль школи (офіційне спілкування) у цьому процесі є гармонізуючим фактором.

Досить різке засудження отримали суржик та вживання ненормативної лексики, важливими причинами чого визначені низький рівень освіченості та недоліки виховання, що є важливим мотиваційним поштовхом і для вихованців, і для вихователів. Дієвим результатом проекту, його логічним завершенням стало створення українсько - російсько - англійського словника і апробація його цілеспрямованого використання бажаючими. Як результат - підвищення рівня вмотивованості використання ввічливих лексичних норм, дотримання мовного етикету та чітке бачення гімназистами проблеми розвитку державної мови на сучасному етапі і своєї визначної ролі у ньому, усвідомлення своєї активної громадянської позиції - а значить, ще один крок на шляху освіти для демократії.

Як бачимо, етнокультурний вимір у гімназії, безумовно, теж існує, але при цьому посідає не головне і не єдине місце: він - перший шлях маленького громадянина нашої держави, але шлях у широкий світ, повага до культурних надбань якого формується на основі поваги до культури власного народу. І забезпечити існування такої парадигми можна лише за умови інтеграції знань про світ. Стимулом для роботи кожного гімназиста в цьому напрямі став освітній портфель гімназиста "Крок до Європи".

"Крок до Європи" (освітній портфель гімназиста) : сучасний вимір міжкультурних (мовних) контактів учня в умовах сучасної світової інтеграції освіти.

Освітній портфель (ОП)- це:

• віртуальна віза дитини в культуру Європи, її країн, народів;
• це спроба себе самоорганізувати, визначити власну стратегію у вивченні мов, культур, зафіксувати етапи розвитку своїх досягнень.

ОП включає такі розділи:

І розділ "Збираючись у дорогу" - це запрошення:

Юний друже! Запрошуємо тебе до Європи... Це не жарт. Але для цього тобі не треба збирати валізи і витрачати гроші. У тебе в руках путівник, який дозволить тобі:

-краще опанувати мовами для вільного спілкування з новими друзями;

-почати знайомство з культурою європейських країн;

-зрозуміти традиціїї інших народів, знайти багато спільного між ними та українцями;

-показати себе насправді європейським учнем, а отже, наблизитись до Європи.

У цій подорожі ти не будеш самотній. Куратор класу, викладачі мов гімназії "Гармонія", батьки, однокласники, друзі- твої партнери на шляху до освіти європейського рівня... квиток віртуального мандрівника не тільки Європою, а й по всьому світу. Вирушаючи у віртуальну подорож гімназисти ставлять перед собою мету: більше дізнатися про Європу, про культуру та традиції європейських країн, ознайомитися з різними мовами європейського континенту.

ОП дає можливість самостійного вибору "маршруту" для мовного контакту між всіма учасниками навчального процесу: учнями- вчителями- батьками.

Це дозволяє виявити нахил до вивчення певної мови, на основі якого будується подальша індивідуальна робота.

ІІ розділ - це "Сходинки досягнень у вивченні мов та культур". В ньому гімназисти фіксують мовну біографію у фактах:

Мови, які я чую навколо себе і розрізняю

Мої родичі говорять мовами…

Мови, які я чую в гімназії

Мови, які б я хотів(ла) вивчати ще

Я листуюся з друзями інших країн мовами…

Я мав(ла) зустрічі з носіями мов…

Так, наприклад, в результаті аналізу відповідей по ОП гімназистів 5 класу ми отримали несподівану інформацію, а саме - поруч з українською та російською мовами, які чують і розрізняють навколо себе від родичів гімназисти, в кожній третій сім'ї чують англійську, в кожній п'ятій- французьку та польську мову. Тому не дивно, що саме цей клас разом з батьками бере активну участь у заходах Євростудії.

З 1991 року в гуманітарній гімназіїї "Гармонія" реалізується концепція мовної толерантності, яка дозволяє спілкуватися українською, російською, а тепер більш активно і англійською, німецькою, французькою, іспанською та японською мовами. Враховуючи високий статус батьків гімназистів та частий виїзд за кордон, діти мають можливість зустрічі з носіями мов, а разом з тим, і можливість спілкуватися іноземною мовою, тому матеріал ОП дібрано таким чином, щоб учні могли будувати діалоги та монологи, використовуючи загальні фрази, які зустрічаються в мові певного народу.

Реалізуючи ідею партнерства ОП містить "батьківські сторінки". Аналізуючи їх зміст, доходиш висновку- оволодіння мовами їхньої дитиною- це глибока переконаність родини, що мова є перепусткою для дитини в іншу якість життя (на європейському рівні). Завдання вчителя на цьому етапі- дати поради щодо ефективнішого опанування мовами. Серед порад можна навести такі:

1. Опановуй мовами активно (не соромся говорити, відповідати, перепитувати, будь у діалозі з учителем)
2. Вчасно вчи та повторюй нові слова та правила
3. Застосовуй вивчене, веди записи, заглядай у словники
4. Щодня не менше 30 хвилин приділяй мові (слухай, читай, говори вголос, вчи напам ять)
5. Об єднуй декілька відчуттів (зір, слух, говоріння) для зміцнення навичок
6. Пробуй перекладати (ці вправи демонструють особливості кожної мови, руйнують стереотипи рідної мови)
7. Цікався традиціями, культурою, літературою інших народів
8. Листуйся іноземними мовами
9. Вчи мову з радістю. Роби акценти на позитивному, на перемогах та успіхах
10. Бери участь у неформальних (творчих) видах діяльності театр, спів тощо.

ІІІ розділ - "Освітні зупинки" Цей розділ включає мовний практикум, вірші, рекомендовані для вивчення, розмовник на кожний день (який включає вислови, що часто використовуються в мовленні). Гімназисти доповнили словник популярних фраз французького, німецького, іспанського, англійського народів. Найбільш розповсюджені такі: "ласкаво просимо", "як справи", "радий тебе бачити" та ін. Попрацювавши зі словником, діти визначають лексичне значення й походження "шкільних європейських" слів. Скажімо, слово "екзамен" гімназисти пояснили так:

- це іспит на виявлення знань з якогось предмету; або

-це певні завдання, які, при виконанні учнями, показують їхній рівень знань.

На прикладі тлумачення слова "друг", яке діти розуміють так:

- це вірний, надійний товариш, який завжди радий тобі допомогти;

- це людина, з якою весело і добре;

- той, з ким тобі приємно спілкуватися,

ми могли підвести дітей до висновку, що всі ми різні, але все ж таки, багато і спільного. Ці завдання дали можливість розширити лексичний запас та спробувати створити власний словник "шкільних європейських" слів, який, на наш погляд, дозволяє кожному гімназисту знайти свої приклади універсальних цінностей європейських країн.

ІV розділ - "Культурологічні зупинки", на яких діти дізнаються важливе, цікаве, корисне про життя дітей в інших країнах. Деякі відомості цієї зупинки викликали здивування школярів: в Німеччині й Чехії- найкраща оцінка- 1 бал; або: найскладніша система оцінювання на Цейлоні: 100 балів- найвищий показник, 80 балів- дуже гарні успіхи, 65- гарні, 50- задовільні, 33 і менше- погані. Тут же знайомляться з історією мов і не лише європейських (найвідоміша штучна мова- есперанто. Цікаво, що в есперанто всі іменники закінчуються на "о", всі прикметники- на "а", число утворюється із додаванням "j"). Гімназисти знайомляться і з мовними рекордами Гіннеса: сьогодні у світі 5000 мов і діалектів (тільки в Індії їх -845); у світі існують слова-рекордсмени: англійське слово "set" має 58 значень як іменник, 126- як дієслово і 10- як прикметник.

Рубрику "Дітям Європи про Європу" учні доповнюють самі задля того, щоб перевірити свої знання про європейський континент та його населення.

Розв'язуючи кросворд європейця, діти отримують візу, щоб подолати кордон і продовжити віртуальну подорож. Гімназисти отримують такі завдання

-Переклад слова- назви собору Києва, який внесено до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

-Свята покровителька, народна героїня Франції.

-Діловий центр Лондона.

-Найдовша ріка Європи.

-Найвідоміші "музиканти" Німеччини та ін.

Дані напрями роботи розширюють світобачення учнів, їх уявлення про Європу, спрямовують процес пізнання гімназистів під час подорожі з батьками по Європі, а вчитель корегує самостійну роботу учня, допомагає вирішити проблемні завдання та активізує пізнавальний інтерес дітей, що, в результаті, дає цікаві, змістовні проекти батьків, дітей, вчителів про Європейські країни.

V розділ - "Життєстворюючі зупинки"

В цьому розділі гімназисти знайомляться з "володарями слова"- великими поетами та письменниками. Висловлюють своє ставлення до літературних героїв, подій; доповнюють записами найцікавіших фактів з життя певного письменника (Ліни Костенко, Редьярда Кіплінга, Шарля Перро, Джанні Родарі та ін.). Доходять висновку, що творча праця всіх "володарів слова"- їх життєвий внесок до культури народів, який не зникає з часом. Описують свої плани на майбутнє в міні-ессе "В якій сфері життя мрію відзначитися я".

Аналізуючи життєвий і творчий шлях людини-митця, гімназисти творять власний, індивідуальний погляд на внесок європейського громадянина до світової культури.

І останній - VІ розділ - це "Повернення додому"

Хоч і закінчуються сторінки ОП , але не закінчується подорож до Європи: її культури, народів, мов. На цьому етапі пропонується через анкету визначити користь, яку принесла робота в ОП та побажання на майбутнє. Анкета зворотнього зв'язку пропонується не лише дітям, а й вчителям та батькам.

Останні сторінки ОП - це заключне слово авторів і знаменний календар Європи та гімназії "Гармонія". Нашим гімназистам потрібно працювати ще рік-два, аби дійти до анкети зворотнього зв'язку, та впевнено можна сказати, що діти вивчають ОП із зацікавленням, мають можливість самоконтролю свого мовного розвитку, побачити свої успіхи, оцінити й порівняти їх із системою рівнів володіння мовами. А вчителі, доповнюючи та урізноманітнюючи роботу на сторінках ОП, мають можливість провести пілеспрямовану роботу над корегуванням світобачення дитини, її уявлення про себе як майбутнього громадянина Європи. І допоможе всім нам спільна робота над колективним проектом "Національно-культурні відмінності та гармонізація людських взаємин в умовах євроінтеграції".