| Статті з питань освіти // Провал чи старт? Щоб уникнути краху Болонського... |
Цікаве...
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Опитування
На Вашу думку, залучення Церкви до навчального процесу:
Теми для обговорення
Чи стала вища освіта більш відкритою для "розумних"
Навчання в Німеччині - Освітній ярмарок 23-24.09.2011
Образование в Швейцарии. Семинар
Вища освіта після відрахування
Конкурс есе на тему жіночого лідерства "ДеФіЛе по життю
Перейти в форум
| ||
| Уже чотири роки в українську освіту впроваджується Болонська система, та, на думку студентів - безпосередніх учасників освітньої новації, помітних зрушень і очікуваних результатів поки що не видно. Професура теж запевняє, що український інструментарій введення європейської системи навчання не спрацьовує і нічого спільного із справжньою Болонською системою освіти не має. Так це чи ні, з’ясовував Національний студентський союз у рамках Національного круглого столу щодо обговорення проблем реформування освіти. Відповідно до Болонського процесу, 2010 року українська освіта мала б гармонійно влитися в сферу єдиного європейського освітнього простору. На практиці це б означало, що українські дипломи визнаються європейцями на рівних, а так звана мобільність наших студентів мала б бути не менша, як 20%, тобто понад чверть наших студентів мали б навчатися в інших країнах. А ще Україна мала б вирішити дві важливі проблеми: зрозумілості та якості освіти, тобто визначити той її рівень, який би зробив випускника вітчизняних вузів конкурентоспроможним на європейському ринку праці та, з іншого боку, гарантував би працедавцю якісного робітника. І Болонський процес має стати тим інструментом, за допомогою якого ці процеси налагодяться. - На жаль, сьогодні ми констатуємо, що фактично основної мети не досягнуто. Вже у 2008 році стало зрозуміло, що не все так гладко із налагодженням реформи освіти, адже на той час в Україні навіть не було сформовано національних груп супроводу Болонського процесу. Вони існували на папері, а в житті їх ніхто ніколи не збирав до червня цього року, тоді, коли в інших країнах-членах Болонського процесу такі груби створювалися у 2000-2005 роках, - говорить президент Національного студентського союзу Анатолій Ігнатович. - Постало питання, що робити далі, аби уникнути освітньої катастрофи в 2010 році. Практика показувала, що в європейських освітніх процесах активно беруть участь студенти, проте в Україні з нами ніхто не радиться. Стали, наприклад, відбуватися такі нонсенси, коли в одному з вишів підняли плату за навчання, пояснивши це введенням Болонського процесу. Тому не дивно, що більшість студентів із недовірою та неприязню почали ставитися до освітніх реформ. Ми ініціювали об’єднання студентів із тим, щоб сформувати думку студентів і дати їм можливість бути почутими і, по-друге, через роз’яснювальну роботу розвіяти легенди Болонського процесу. Ми хочемо наблизити справжній Болонський процес до України. Результати минулорічного зібрання студентської громади були направлені в Міжнародний студентський союз, і вперше за скільки років у звітах цієї організації з’явилася Україна. Проблем у впровадження реформи в освіту, дійсно, назбиралося більш, ніж достатньо. За роки впровадження реформи маємо більше запитань, ніж відповідей. Наприклад, унаслідок нововведень нині зруйнована стара система бакалаврів, яких існувало 76 спеціальностей, а стало 146. Студенти-медики б’ють на сполох, бо новації, запропоновані реформаторськими процесами, нівелюють систему освіти майбутніх лікарів, яка має зводитися до практики над хворими, а не в написання формальних тестів. Не вирішує реформація і проблеми хабарництва, бо і до сьогодні не створено системи контролю через так званий зворотній зв’язок. Тобто не можливо зупинити "продаж" оцінок, коли результати навчання перевіряє той же викладач, що й навчає студентів протягом семестру. Без контролю перевірок третіми особами є реальна спокуса купити, а не вивчити на позитивну оцінку. Тому бюрократичною імпровізацією Болонської системи називають спеціалісти нинішній стан освіти. - Сьогодні ми зіткнулися з тим, що кожен викладач має власну модульну систему оцінювання, якої студенти ніяк не можуть збагнути, - доповіла студентка четвертого курсу Інституту журналістики Юлія. - Для нас, що кредит, що модуль - все єдине. Найбільше турбує те, що ми піклуємося не про здобуття знань, а про набір балів. "Чому нам не визнати Болонський процес на Україні провальним і започаткувати новий, більш прийнятний?" - пропонують студенти-учасники круглого столу. Самих викладачів обурює те, що вони із професорів перетворилися на бухгалтерів, які мусять підраховувати бали, а не оцінювати реальні знання. - Професурі вищих навчальних закладів, як правило, залишається під час іспитів працювати з невстигаючими студентами, тими, котрі не спромоглися набрати відповідну кількість балів. Це не правильно, все повинно бути навпаки, ми маємо приділяти увагу тим студентам, які прагнуть знань, - коментує професор Львівської політехніки Юрій Ражкевич, який є членом національної групи супроводження Болонського процесу. За його словами, для окреслення головної причини, чому Україна і до сьогодні йде навпомацки в реформі освіти, варто звернути увагу не на цілі Болонського процесу, а на інструментарій, тобто яким чином запроваджується, "накладається на національну систему освіти" реформа. - Коли я своєму віденському колезі пояснив суть нашої кредитно-модульної системи, він із жахом сказав: "Ви ж все розвалите!", - каже Юрій Ражкевич. - Справа в тому, що ми маємо зараз національний абсурд реформування, який кожен університет доводить до свого локального. В жодній країні Європи немає кредитно-модульної системи оцінювання і тестування, це вже наші внутрішні новації, а тому вони і не спрацьовують. Щоб вирішити проблему, студенти звернулися з пропозиціями до Міністерства освіти і науки. Зокрема, вони пропонують перехід на трирівневу освіту, яка має складатися, згідно європейських стандартів, з бакалавру, магістра і доктора наук, на відміну від сьогоднішньої системи бакалавра, спеціаліста, магістра, кандидата наук і доктора наук. Інша вагома пропозиція - перехід на кредитно-трансферну систему, яка б замінила сьогоднішню неуспішну кредитно-модульну. Суть останньої зводиться до того, що додаток до диплому стане європейського зразку, де на заміну звичайним "відмінно", "добре", "задовільно", яких у європейських вузах не існує, будуть виставлятися оцінка знань через А, В, С, D систему. Ці ж оцінки студенти отримуватимуть за знання. Коментар Іван Вакарчук, міністр освіти і науки України: - У реформації освітньої системи немає ніякого провалу і про цю можливість я чую вперше. Наші студенти такі ж здібні молоді люди, як і в усьому світі. Проте, щоб налагодити Болонський процес в Україні, потрібно вводити відповідні методи викладання, оцінення, вирівнювати їх. І ми це зробимо. Це процес не одного року. Нещодавно я був на Всесвітній конференції міністрів освіти і науки, що відбувалася в Бельгії. Багато країн стикаються з такими ж питаннями налагодження системи. Проте, що ж головне в цьому? Дати можливість українським студентам подорожувати європейськими країнами і здобувати в їх університетах знання і досвід. І це найголовніше. Нічого не робиться такого, що руйнує національну систему освіти. Ми, навпаки, прагнемо зберегти національну складову, розвивати її. Йдеться про те, щоб однією лінійкою вимірювати знання у світі. Тобто закласти основи розуміння, про які знання в Україні свідчить відповідний рівень балів, і чого він вартий у Європі, узгодити наші програми освіти із світовими. Наші національні здобутки в освіті залишаються, продовжуються і розвиваються. Міністерство визнає, що процес адаптації проходить досить важко. Ми також не хочемо руйнувати напрацьовані наукові школи в університетах і тому даємо можливість кожному вищому навчальному закладу по-своєму виходити на той рівень, який би напрацьовував свою систему. Сьогодні МОН видає відповідні укази, які дають змогу ректоратам вищих навчальних закладів виконувати принципи Болонської декларації, а з іншого боку самі ректорати погоджують свою роботу з Міністерством. Якщо говорити про зміст проблеми освіти сьогодення, то в чому, наприклад, це проявляється у вивченні такого предмета, як математика? Вона така ж і в Європі, як і в нас. Так і фізика, і хімія, і біологія. Інше питання, що наші гуманітарні науки, які свого часу не були розвинуті, зараз мають процес такого бурхливого розвитку. І ці процеси переусвідомлення завжди мають сенс, коли йде мова про перехід на нові принципи. Зрозуміло, що за той час, коли Україна була під комунізмом, європейська наука пішла далеко вперед і це ми можемо визнати і вчитися. Коли Болонський процес тільки починався, студентська громада продемонструвала своє бажання брати в ньому участь. Тепер студенти мають робити вибір: вчитися чи працювати. Але, якщо працювати, то не порушувати принципи Болонської системи. І професор вищого навчального закладу, звичайно, що не буде начитувати лекції ввечері, якщо вдень студент працює. Говорити про термін налагодження реформи ще не час. | ||
| 2009-12-17 | Автор: Юлія Литвин | http://www.day.kiev.ua | ||
Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту "Освітній портал" може не співпадати з думкою авторів публікації.
Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.
Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті.
| Всі права належать Освітній портал™ 2003-2011рр. Дизайн порталу: Стильная Студия |
-
Ефективна реклама
Про проект
Контакти
Кнопки
-
Реєстрація акаунту
Правила порталу
Новини в RSS