Лібералізація міжнародної торгівлі у післявоєнні роки значно активізувала ділові поїздки промисловців і підприємців до зарубіжних країн з метою просування продукції на зовнішні ринки, а також тимчасове переміщення зразків товарів, що пропонуються, засобів реклами тощо.
Виникла об'єктивна потреба міжнародного врегулювання тимчасового ввезення вантажів до інших країн на пільгових умовах, що призвело до створення блоку міжнародно-правових документів, серед яких, насамперед, слід відзначити Митну Конвенцію про карнет A.T.A. для тимчасового ввезення товарів (Конвенція A.T.A.), укладену в Брюсселі 6 грудня 1961 року під егідою Ради Митного Співробітництва.
Цією міжнародною угодою:
- запроваджено карнет A.T.A. - єдиний міжнародний митний документ, що приймається митними органами країн-учасниць Конвенції як митна декларація й водночас як міжнародна гарантія покриття сум ввізного мита і податків згідно з національним законодавством країни ввезення/транзиту у випадку порушення режиму тимчасового ввезення;
- дію карнету A.T.A. розповсюджено на товари, що ввозяться на підставі раніше укладених міжнародних угод про тимчасове ввезення: на комерційні зразки, рекламні матеріали, професіональне устаткування, товари та обладнання для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях і подібних заходах;
- для забезпечення гарантованої сплати усіх митних платежів та зборів (у разі порушення режиму тимчасового ввезення) передбачено створення міжнародної митної гарантійної мережі;
- передбачено створення міжнародної мережі асоціацій-гарантій, що видають карнети A.T.A.
|
 |
| Скорочення "A.T.A." - це комбінація абревіатур французьких слів "admission temporaire" і англійських "temporary admission". Останнім часом більш вживаним є скорочення "ATA" (без крапок). |
|
В умовах подальшого розвитку міжнародних зв'язків не лише в комерційній, а й у науково-технічній, культурній, спортивній, гуманітарній та інших сферах потреби у нових видах тимчасового ввезення за спрощеною митною процедурою вирішувались укладанням окремих міжнародних митних конвенцій. Загальна їх кількість наприкінці 80-х років минулого сторіччя досягла п'ятнадцяти. Вважаючи, що ситуація із збільшенням кількості розрізнених міжнародних митних конвенцій щодо тимчасового ввезення товарів є незадовільною, Рада Митного Співробітництва (CTC) - попередник Всесвітньої Митної Організації (WCO) - за участю Міжнародної торгової палати (ICC) розробила проект єдиної комплексної Конвенції про тимчасове ввезення, яка об'єднує всі існуючі розрізнені міжнародні угоди з цих питань. Дана Конвенція була прийнята 26 червня 1990 року у місті Стамбулі.
Інкорпорувавши до себе текст Брюссельської Конвенції, Стамбульська Конвенція значно розширила перелік товарів і цілей тимчасового ввезення, в тому числі включила до нього транспортні засоби, що охоплюються карнетами (книжками) CPD. Цей перелік міститься у дванадцяти додатках до Конвенції:
- Додаток B.1 щодо товарів, призначених для показу чи використання на виставках, ярмарках, зустрічах та подібних заходах
- Додаток B.2 щодо професіонального устаткування
- Додаток B.3 щодо контейнерів, піддонів, упаковки, зразків та інших товарів, що ввозяться в рамках торгової операції
- Додаток B.4 щодо товарів, які ввозяться в рамках виробничої операції
- Додаток B.5 щодо товарів, які ввозяться з навчальною, науковою чи культурною метою
- Додаток B.6 щодо особистих речей осіб, які подорожують, та товарів, що ввозяться для спортивних цілей
- Додаток B.7 щодо матеріалів для пропаганди туризму
- Додаток B.8 щодо товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу
- Додаток B.9 щодо товарів, які ввозяться з гуманітарною метою
- Додаток C щодо транспортних засобів
- Додаток D щодо тварин
- Додаток E щодо товарів, які ввозяться з частковим звільненням від ввізного мита та податків
|
Згідно з процедурою, при підписанні (ратифікації) Стамбульської Конвенції кожна Договірна сторона повинна обов'язково приєднатися до Додатка A "Про документи на тимчасове ввезення (книжки ATA, книжки CPD)" та принаймні ще до одного із вищеназваних Додатків. Право вибору конкретних Додатків до Конвенції дає можливість країні-учасниці обмежити на власний розсуд перелік товарів, що тимчасово ввозяться на її митну територію, або вивозяться до інших країн-учасниць.
Приєднання до Стамбульської конвенції не означає, що країна автоматично стає учасницею міжнародної системи ATA. Для набуття такого статусу необхідно:
- За погодженням з митними органами країни визнати на державному рівні асоціацію, що видаватиме в країні карнети ATA та виступатиме гарантом сплати митним органам країни, в якій вона створена, ввізного мита і податків у випадку порушення режиму тимчасового ввезення з використанням карнетів ATA, виданих асоціаціями-кореспондентами інших країн. Як свідчить світова практика, у переважній більшості країн такими асоціаціями визнаються національні або столичні торгово-промислові палати.
- Набути через визначену організацію-гаранта членства у міжнародній мережі гарантуючих асоціацій, яка адмініструється Радою з питань карнетів ATA (WATAC - World ATA Carnet Council) Всесвітньої Федерації Палат (WCF) при Міжнародній торговій палаті (ICC). Нині ця мережа об'єднує національні гарантуючі асоціації 67 країн світу.
|
Україна приєдналася до Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення у червні 2004 року згідно з Законом України від 24.03.2004 № 1661-IV.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 № 988-р та Порядком видачі книжок (карнетів) A.T.A., затвердженим постановою Уряду України від 29.11.2006 № 1654, повноваження виступати гарантуючою організацією, що видає в Україні книжки (карнети) ATA, надані Торгово-промисловій палаті України. ТПП України може делегувати повноваження щодо видачі книжок (карнетів) ATA регіональним торгово-промисловим палатам, залишаючись при цьому єдиною гарантуючою організацією в Україні.
Зі вступом ТПП України до міжнародної мережі гарантуючих асоціацій Україна з 1 березня 2008 року стала повноправним членом міжнародної системи ATA й запровадила на своїй митній території обіг карнетів ATA.
Слід зауважити, що використання карнетів ATA при тимчасовому ввезенні товарів не є обов'язковим. Тобто, сам декларант вирішує - скористатися йому карнетом ATA, чи пройти процедури митного оформлення товарів за національними правилами країн призначення і транзитних країн. Але переваги використання карнетів ATA досить суттєві:
- умовне повне звільнення від сплати ввізного мита, митних зборів і податків при тимчасовому ввезенні товарів на термін до одного року. Немає потреби надавати за кордоном й будь які грошові застави, депозити, банківські гарантії як забезпечення сплати митних платежів, оскільки сам карнет ATA є такою міжнародною гарантією. Одержувач карнета ATA оплачує тільки послуги організації, що його видала;
- зникає потреба заповнення національних митних документів безпосередньо у кожному пункті пропуску через митний кордон, оскільки карнет ATA заповнюється заздалегідь і містить відривні аркуші для митних органів кожної країни-учасниці, митний кордон якої перетинається;
- однією книжкою ATA вантаж може бути оформлений для тимчасового ввезення (транзиту) в (через) декілька країн-учасниць системи ATA;
- товари, охоплені карнетом ATA, можуть вивозитися та повертатися однією чи декількома партіями.
|
Завдяки цим перевагам карнети ATA інтенсивно використовуються в багатьох країнах світу.
У співробітництві з Всесвітньою Митною Організацією (WCO) Міжнародна торгова палата (ICC), Всесвітня Федерація палат (WCF) та національні торгово-промислові палати докладають чимало зусиль щодо поширення системи ATA на більшу кількість країн, запровадження обігу цих документів у звичайну практику міжнародних ділових стосунків.