Українські теленовини: випробування Різдвом

Борис Бахтєєв , для «Телекритики» 28-12-2009

Щороку 24 грудня українські журналісти за пострадянською інерцією називають Різдво «католицьким», продовжуючи переконувати українців, що нібито весь православний світ дружно крокує в ногу

Ця історія повторюється щороку. Щороку 24 та 25 грудня нас ніби повертають у радянське минуле з його штампами та стереотипами - в те минуле, де світ був простим, бінарним та чорно-білим. Де всі знали: «у нас», «у всього прогресивного людства» - Дід Мороз, а «в них» - Санта-Клаус, «в нас» - рубль, а «в них» - долар, «в нас» новорічне свято є днем радощів і веселощів, а «в них» - днем великої комерції. Одним словом, «два мира - два детства».

От що повідомляли випуски новин увечорі 24 грудня цього року. «Новини», Перший національний, 21:00: «Католицький світ готується до Різдва. На вулицях європейських міст розвішують святкову ілюмінацію і прикрашають ялинки». ТСН, «1+1», 19:30: «У католиків сьогодні святвечір... Християни західного обряду сідають до столу, на якому 12 пісних страв... Спочатку кутя, далі червоний борщ з вушками, вареники, голубці, риба і насамкінець пампушки. Євген Білик зі Львова має троє вже дорослих дітей, однак з трепетом згадує своє дитинство і ті традиції, які панували в їх родині...» Далі було показано синхрон Євгена Білика, де той розповідав, як відзначали Різдво за часів його дитинства.

Підсумковий випуск ТСН, «1+1»: «Санта-Клаус вийшов на роботу... Про це повідомляють навіть командування американської протиповітряної оборони... У християн західного обряду розпочалося Різдво...» «Подробности», «Интер», 20:00: «Католики всего мира сегодня встречают Рождество...» «Факти», ICTV, 18:45: «Отже, сьогодні офіційно розпочалися новорічні свята. Першими Різдво Христове відзначають християни західного обряду. Сьогодні надвечір'я великого свята для римо-католицької церкви...»

Подаруймо Першому національному оте «на вулицях європейських міст»: напевне, на державному телеканалі цілком щиро не зараховують до категорії європейських міст Київ, Одесу, Львів, Харків. Що ж, чудова ілюстрація до євроінтеграційних намірів офіційної України... Подаруймо «плюсам» «типове католицьке» меню з борщем, варениками та пампушками. Подаруймо їм і приплітання до Різдва «американської воєнщини»: потім зовсім не дивно зустрічати на інтернетівських форумах «глибокодумні» пасажі про католицьку церкву як «знаряддя агресивного Вашингтону» та про «США - головну католицьку державу».

Що ж до Санта-Клауса, то чи скрізь у західному світі саме так звуть різдвяно-новорічного чарівника? Невже кожна країна не має своїх особливих, притаманних лише їй різдвяно-новорічних традицій? Чи не сприяють подібні узагальнення надто спрощеній картині світу, яку бачать глядачі? До речі, в даному разі Клаус - це зменшувальна форма імені Ніколас. А отже, Санта-Клаус - це ніхто інший, як наш добрий традиційний Святий Миколай. А що є Дід Мороз? Це - відгомін ще дохристиянських традицій поклоніння могутній та непереборній природній силі. В українській народній творчості не простежується традицій шанування «морозу - червоного носа». Клімат не той.

Тож подаруймо все вищезгадане нашим телевізійникам. Усе це - дрібнички. Недрібнички полягають в іншому: з року в рік українцям повідомляють одну й ту саму неправду. Навіть кілька неправд.

Передусім, у ніч із 24 на 25 грудня відзначають Різдво не лише католики, а й протестанти. Тож називати цю дату «католицьким Різдвом» - не в розмовах поміж собою, а в досить формальному жанрі новинних поідомлень - не можна бодай із цього приводу. Англікани, лютерани, пресвітеріани, методисти та інші не надто радіють, коли їх зараховують до «католицького світу»: стосунки між протестантами та католиками протягом століть були не менш напруженими, ніж стосунки католиків із православними. Обивательське ототожнення понять «неправославний» та «католицький» не додає честі телевізійникам.

А є ще греко-католики. Вони - теж католики, найсправжнісінькі, й в Україні їх - декілька мільйонів. Різдво вони святкують 7 січня. Виглядає так, що наші телевізійники щороку переконують усіх нас: греко-католики - то несправжні, неправильні католики. Чи не ображає це галичан?

А тепер повернімося до процитованого вечірнього випуску ТСН, із синхроном Євгена Білика. Що знають про львів'ян пересічні східняки? А от що: більшість мешканців цього міста - то греко-католики. Пан Білик, - гадали вони, переглядаючи сюжет, - імовірно, теж є греко-католиком. І робили цілком логічний за даної інформації висновок: «Галичани святкують Різдво 25 грудня, вони й тут не такі, як ми». Зізнаюся: й сам був засумнівався, чи правильним є моє переконання, що греко-католики святкують Різдво за старим стилем. Зайве казати, що єднанню України та порозумінню між її регіонами наведений сюжет аж ніяк не сприяв. А вихід був такий простий: треба було лише чітко повідомити, що пан Білик є римо-католиком.  

Але навіть це ще не все. Як і раніше, від українців оберігають страшенну таємницю: 25 грудня святкують Різдво чимало православних. От що повідомляє сайт www.calend.ru: «В этот день - 25 декабря - Рождество празднуют не только западные, но и целый ряд православных церквей мира... Этот праздник отмечают миллионы христиан по всему миру, большинство (виділення моє - Б.Б.) православных церквей». Насправді з загальновизнаних як канонічні православних церков святкують Різдво 7 січня лише чотири - Грузинська, Єрусалимська, Руська та Сербська, а також монастирі на горі Афон. Одинадцять православних церков святкують Різдво 25 грудня.

Повернімося до сайту www.calend.ru: «Православная Греция празднует Рождество по григорианскому календарю - вместе с западными христианами, так что рождественский сочельник наступает для греков на тринадцать дней раньше, чем для православных россиян... Греки-киприоты отмечают Рождение Спасителя 25 декабря по григорианскому календарю... Православная Румыния празднует Рождество по григорианскому календарю - вместе с западными христианами...». Болгарія теж святкує Різдво 25 грудня, хоча «в некоторых краях Болгарии Рождество Христово (Коляду) все еще празднуют по-православному - 7 января...». Пробачмо російському сайтові оце «по-православному» (ніби решта Болгарії окатоличилася), головне ж бо сказане: святкування Різдва 25 грудня аж ніяк не виходить називати «католицьким».

То, може, сайт помиляється? Може, святкування Різдва за новим стилем стало наслідком «тлетворного влияния» вступу Болгарії, Греції та Румунії до НАТО та Євросоюзу? Аж ніяк: ще у 1980-і роки я з подивом дізнався від однокурсників - болгар та греків, що на їхніх батьківщинах святкують Різдво 25 грудня. Те саме розповідали однокурсники-молдавани про Румунію.

Помиляється сайт у єдиному: насправді в даному разі йдеться не про григоріанський, а про новоюліанський календар, розроблений свого часу сербським математиком та астрономом Милутином Миланковичем. Якщо в юліанському календарі (за старим стилем) усі роки, що діляться на 4, є високосними, у григоріанському календарі (за новим стилем) запроваджено виняток: роки, що закінчуються на 00, є високосними лише тоді, коли діляться на 4 перші дві цифри, то у новоюліанському календарі система винятків є ще складнішою. Фактом є те, що до 2800 року новоюліанський календар збігатиметься з григоріанським.

Трішечки вбік від основної теми: зі старим та новим стилями в нас узагалі справи кепські. Всі звикли, що для перерахунку дат треба додавати або віднімати 13 днів; так зазвичай і роблять. Але це справедливе лише для початку ХХ століття. За старим стилем 1900 рік був високосним, а за новим - не був, а отже, включно до 12 березня 1900 року за новим стилем різниця становила не 13, а 12 днів.

То що ж із «католицьким» Різдвом? Ще можна було зрозуміти причини, з яких той факт, що воно таке ж католицьке, як і православне, залишався невідомим для радянських громадян. Але з якої причини його замовчують і сьогодні? З якої причини інформація про «неправильну» дату святкування Різдва Христового у деяких православних країнах залишається немовби суворо засекреченою? Щоб українці не знали, що ледь не весь православний світ «крокує не в ногу»? Щоб і надалі вважали, що православних та католиків розділяє стіна антагонізму? Щоб не піддавали сумнівам балачки про буцімто фундаментальну несумісність православної та західнохристиянської цивілізацій - «у них», мовляв, геть усе не так, і католики - то «несправжні християни»? Щоб не сумнівалися в тому, що справжнім центром «нашого православного світу» є Москва? Йдеться, звісно ж, не про якісь таємні дії зловмисних телевізійників, але чи не саме таким виходить результат?

Дивина, та й годі: йдеться, зокрема, про наших близьких сусідів, Болгарія є ще й слов'янською країною. Ми часто скаржимося на брак взаєморозуміння з румунами - й тут само записуємо їх до католиків. Ми прагнемо до Європи - а навіть у Різдво ділимо її на «нашу» та «ненашу», ніби плекаємо власну окремість від неї. Ми домагаємося підтримки Патріарха Константинопольського у визнанні УПЦ - КП, а самі навіть не знаємо, коли Константинопольський патріархат святкує Різдво.

Ілюстрація - www.road-port.narod.ru

Версія для друку * Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.