Чи варто ”розводити” в’єтнамські кабачки

“Хочете переконатись у цінних властивостях в’єтнамських кабачків? Розводьте їх на своєму городі”,— закликає одне з видань. Розводять когось чи щось у різні боки; молоко чи горілку водою тощо. А кабачки вирощують. Як і інші рослини. Тому утворення типу буряковод, картоплевод, кукурудзовод, садовод, лісовод для української мови непридатні. Їх увели до словників та в засоби масової інформації адміністративно-командними методами теоретики й практики злиття мов. У нашій мові доречніші буряківник, картопляр, кукурудзівник, садівник, лісівник. А слова на -вод у ній теж є, але вони пов’язані з тими професіями, де справді когось чи щось водять: вагоновод, екскурсовод.

Уже багато років в усному мовленні вживають слова получка (зарплата), груз і гружчик (вантаж, вантажник), врем’янка (тимчасова споруда), прораб (виконроб), столова (їдальня), підписка (передплата), виручка (виторг), безчасся (лихоліття), новомісяччя (молодий місяць, молодик), в розстрочку (на виплат), добро пожалувати (вислів, що не лізе ні в український тин, ні в російські ворота). Це і є той самий “суржик”, якому не місце в мові літературній. Не мають перспектив набути в ній прав громадянства і кальки співпадати та співставляти. Для цих понять існують давні українські слова збігатися і зіставляти, що обросли гніздами похідних: збіг, збіжний, збіжність; зіставлення, зіставний, зіставність.

У газетному інтерв’ю повідомляється: “Ми згодні підтримувати контакти з любими організаціями”. Тут українськими літерами написане російське слово, і замість нього слід вжити будь-якими, адже в нас любий означає милий, коханий.

А як треба перекладати з російської активні дієприкметники вышестоящий та нижестоящий? Пропоновані словниками нібито українські відповідники вищестоящий та нижчестоящий не витримують жодної критики ні з погляду фонетики, ні з погляду морфології сучасної української літературної мови. Їх також

нав’язано нашій мові в часи, коли максимально наближали її до російської. Замість незграбних і непотрібних росіянізмів вищестоящий та нижчестоящий мовознавці рекомендують вживати слова вищий і нижчий (вищі органи влади, нижчі адміністративні структури)

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua