Космос нижче рівня землі

A-D : Генеруємо ідеї [http://a-d.kiev.ua/] Архітектура та Дизайн Поиск Поиск Космос нижче рівня землі Проект ПТАМ Віссаріонова на виставці інвестиційних програм в Калузі Музей історії космонавтики (МІК) ім. К.Е. Ціолковського в Калузі був побудований в 1963-1967 рр.. за проектом відомих радянських архітекторів – Б.Г. Бархін, В.А. Точного, Н.Г. Орлової, К.Д. Фоміна , який виграв всесоюзний конкурс і удостоєному Державної премії РРФСР. До речі, для нашої країни це була перша будівля, спроектована і побудована спеціально для технічного музею. Комплекс розташований на околиці міста, і навколишній парк ефектно підкреслює динамічну композицію з бетону, алюмінію і скла, увінчану куполом планетарію. Будівля зведена на високому березі Яченского водосховища та розкрито на нього заскленим торцем, який облямовують бетонні « створи ». На верхній терасі перед музеєм встановлені моделі ракет, а вниз, до набережної, спускаються ще кілька терас і пішохідних доріжок, однак сьогодні ці території перебувають у досить занедбаному стані. Давно вже мріючи про розширення музейних площ, керівництво МІК для будівництва нового корпусу обрало саме цей крутий схил верхній берегового укосу і прилеглу до нього терасу. Місце, що й казати, ефектне: один панорамний вигляд на акваторію чого варто, але ж на протилежному березі ще й розкинувся живописний калузький бір. Втім, архітекторам, які працюють над пропозицією по другій черзі музею, навряд чи можна позаздрити: сильний перепад рельєфу – саме по собі непростий умова проектування, ще складніше вести на рівних діалог з домінуючим над берегом існуючою будівлею, яке , без перебільшення, є памятником своєї епохи. Не відрізнялося простотою і технічне завдання, яке зобовязує спроектувати нові експозиційні зали, фондосховище, конференц-зал на 250 місць, 3D-кінотеатр і так звану інтерактивну зону, до складу якої увійдуть зал тренажерів для астронавтів, кабінет космічного моделювання і мала сонячна обсерваторія. Працюючи над своєю пропозицією, колектив ПТАМ Віссаріонова відразу вирішив, що змагатися з архітектурою основної будівлі він не буде. Замість того щоб вступати в діалог з твором модернізму 1960-х, архітектори дозволили йому зберегти своє виняткове домінуюче становище на високому березі, а обєкти другої черги, чия площа, до речі, значно перевищує існуючі будівлі, «сховали» в пейзажі. Існуючий на ділянці забудови сильний перепад рельєфу підходив для вирішення цього завдання як не можна краще. Новий корпус архітектори заглибити прямо в схил берега, а озеленена платформа покрівлі стала свого роду продовженням гори. Власне музейні простору під нею практично не помітні, і найбільше цей прийом, мабуть, нагадує про московському музеї космонавтики, всі експозиції якого також заховані в основу пагорба. До набережної новий корпус музею звернений заскленим протяжним фасадом і в цьому перегукується з основною будівлею комплексу, проте розташований по відношенню до нього перпендикулярно і не гальмує «ширяння» модерністського будівлі, а навпаки, як би подовжує його «злітну смугу». Потужна платформа покрівлі нового корпусу зверху нагадує різнокольорову аплікацію, складену з цитат вже існуючої будівлі і навколишнього його парку. Так, на штучному плато зявляються і власний амфітеатр, схожий на той, в якому встановлена ракета «Восток», і нові ракети, і похилі купола світлових ліхтарів, що нагадують завершення планетарію. Крім цих елементів і масштабного озеленення , візуальне єдність двох корпусів підкреслюється за рахунок улаштування основних входів до нового музею саме зверху, з платформи. Не вдаючись з поля впливу старої будівлі, відвідувачі зможуть або прогулятися по упорядкованій території з краєвидом на річку, або спуститися до продовження експозиції. Друга вхідна група розташована з боку водосховища і оформлена козирком на тонких опорах. Фактично наявність у музею другого корпусу можна виявити тільки з боку набережної, куди звернені і вікна виставкових залів, і обсяг конференц-холу, зовні уподібленних архітекторам планеті або глобусу, і червоний паралелепіпед фондосховища. Останній обсяг вписаний в параболу-рампу, призначену для переміщення відвідувачів та спецтехніки і дзеркально відображає дугу амфітеатру нагорі. Розроблене ПТАМ Віссаріонова пропозицію щодо другої черги музею історії космонавтики взяло участь у виставці інвестиційних програм, що пройшла в Калузькій обласної адміністрації восени 2009 року. І хоча за підсумками тендеру на право укладення державного контракту майстерня не отримала можливості подальшого проектування, запропоновану нею концепці ю розвитку музею не можна не визнати дуже доцільною. Віддаючи данину поваги твору радянських зодчих, архітектори формують єдиний архітектурно-ландшафтного комплекс сучасних космічних технологій з обширною рекреаційно-парковою зоною. Рубрика: Журнал Комментарии запрещены. Рубрики Архітектура (139) Дизайн (139) Журнал (139) Стилі (139) Технологія (139) Выйти Copyright © 2010 A-D : Генеруємо ідеї. Дизайн: Elephant Drive