Ширше коло
Про конкурс на проект Палацу творчості школярів, який повинен бути побудований в одному зі створюваних з нуля житлових районів столиці Казахстану, ми вже писали, розповідаючи про новий проект майстерні А. Асадова. І якщо московська архітектори зробили ставку на яскраву колористику, то петербуржці черпали натхнення, перш за все, в традиційному зодчестві Казахстану, запозичивши з нього ключові композиційні прийоми і орнаментику. Втім, це аж ніяк не означає, що «Студія 44» пропонує побудувати для школярів Астани гігантську юрту. Швидше, архітектори розібрали цю споруду на окремі протоелементи, кожен з яких потім переосмислили в рамках сучасної естетики і необхідного функціонала.
Здавна ритуал облаштування казахів у безкрайньому степу починався з окреслення на землі кола – саме ця геометрична фігура і лягла в основу даного проекту. Для жителів Казахстану вона уособлює собою правильно організоване, гармонійний простір, і архітектори вирішили, що саме круглий будинок буде найбільш органічний ландшафту Астани. Правда, на ділі, після виконання всіх вимог технічного завдання з необхідних функцій у них вийшов не будинок, а ціле містечко. Автори перетворили Палац творчості в розсип окремих обсягів, а щоб надати їм спільність, накрили їх величезним диском (діаметр 156 м, висота 8 м). Цей диск, до неба звернений озелененій поверхнею, а до землі панелями з нержавіючої сталі з позолоченим нітрид-титановим покриттям, можна вважати далеким нащадком круглого шанирак, що вінчає казахську юрту. Як і традиційний шанирак, він спочиває на трьох опорах і служить проникною мембраною між небом і внутрішнім світом будівлі. У юрті отвір у даху було одне – воно поміщалося точно над вогнищем, служило для провітрювання і освітлення, символізувало звязок з небом і з сонцем. У круглій даху Палацу творчості школярів отворів багато, вони грають роль світлових ліхтарів, колодязів і навіть шахт, які проводять сонячні промені крізь поверхи вглиб будівлі.
Як вже говорилося, архітекторам довелося чимало поламати голову над тим, як вмістити під одним дахом більше десяти різних функцій. Фактично під круглим дахом розташовані чотири різних комплексу – спортивний, театрально-видовищний і музейно-виставковий, а також офіси адміністрації, бібліотека і обідній зал. Функціональні групи розібрані на складові їх «першоелементи» (каток, музей, басейн, виставковий зал і т.д.), кожен з яких упакований в свій власний обсяг. Різні за площею, вони мають однакову форму паралелепіпеда, і, будучи покритими орнаментами, нагадують казахські повстяні валізи (шабадани). І як в кочовий традиції шабадани всередині юрти складалися один на інший, так і ці обсяги утворюють чотири уступчастих «гори». Дві з них розташовані зліва від головного входу в Палац і вміщають зали спортивного комплексу. Справа ж від головного входу, за традицією зверненого на схід, знаходяться музейно-виставковий комплекс і їдальня. На найпочеснішому місці – у глибині будинку навпроти входу – поміщений театр. Прямокутні обсяги перших трьох поверхів будівлі то наближаються до червоних лініях кварталу забудови, місцями консольно нависаючи над ними, то відступають усередину, утворюючи затишні курдонер. Подібний прийом «збірки» комплексу з окремих елементів візуально краде його справжні габарити, а вуличного фронту додає динаміку і мальовничість. А вкриває будівлю диск згуртовує конгломерати з прямокутних блоків воєдино і підхоплює лінію горизонту навколишньої забудови.
Триповерхова простір між «горами шабаданов», укрите диском, являє собою освітлений верхнім світлом атріум. Його композиційний центр знаходиться точно під головним світловим отвором і оточений відкритими сходами, по яким з першого поверху можна піднятися на тераси, звідки добре видно все, що відбувається під дахом Палацу. Усередині ж самого диску розташована клубна частина з аудиторіями для занять, планування якої відтворює покладений в основу всього комплексу принцип угруповання функцій в окремі анклави. Так, біологічні класи оточують зимовий сад, лабораторії науково-технічної творчості розташовані кільцем навколо Планетарію, класи для хорового співу – навколо відкритого двору.
На противагу щільно забудованій центральній частині кварталу по периметру ділянки розміщені, в основному, відкриті споруди: паркування, стадіон з футбольним полем, баскетбольні та волейбольні майданчики, тенісний корт, а також упорядкована пло