Біла блискавка

A-D : Генеруємо ідеї [http://a-d.kiev.ua/] Архітектура та Дизайн Поиск Поиск Біла блискавка Швейна фабрика розташована поруч з морем, на березі Артилерійської бухти Севастополя, в зеленому «сталінському» районі на набережній, яка з недавнього часу носить імя генерала Корнілова. З одного боку – пишні колони і масивні карнизи післявоєнної класики, з іншого – брутальні фігури героїв Великої вітчизняної. Головна будівля фабрики – це довгий прямокутний корпус, обсяг якого розрізає навпіл трапецієподібний квартал, обстроенний по периметру житловими будинками. Цей дуже довгий будинок, фактично служить перемичкою між вулицями Айвазовського, що веде до Артилерійської бухти, і Маяковського, що веде, навпаки, геть від моря, до центру міста. На місці цього корпусу архітектори запропонували спорудити новий будинок, прорізавши його по діагоналі нової пішохідною вулицею у бік моря. Комерційна спроможність подібного рішення очевидна: на пішохідну зону можна розкрити куди більше громадських закладів та магазинів , ніж на наявні вулиці, до яких комплекс спочатку звернений вузькими торцями. А ще ділянка розташована на схилі і перепад висот на його території становить майже 7 метрів. Ідея звивистій мощеної вулички, що спускається до моря, здалася архітекторам настільки близькою духу Севастополя, що ніякі інші аргументи на користь цього рішення вже не були потрібні. Пішохідна зона спроектована криволінійної не тільки з бажання створити затишний простір південного приморського міста і замкнути перспективи вигинами вузьких вулиць. Перш за все, архітектори піклувалися про комфорт тих , хто буде за нею гуляти: будь вулиця рівною, вона перетворилася б на досить круту гору, похід по якій далеко не кожен зміг би назвати приємним. Мальовничо переламуючи, пішохідна вуличка ділить комплекс на два корпуси, які на рівні землі здаються абсолютно самостійними будовами, хоча насправді обєднані загальним підземним простором з паркінгом. Злами їх фасадів є віддзеркаленням одне одного, через що комплекс стає схожий на гору, розсічену надвоє ударом блискавки. Це відчуття підсилює підкреслено зигзагоподібний малюнок вулиці: будівлі, розділені нею, в плані нагадують складені разом латинські літери p і b. А ось висота у корпусів різна: один чітко спускається по схилу і «розкладається» на кілька гігантських ступенів, а другий, навпаки, росте в протилежну від моря сторону. В іншому випадку в досить вузьку розколину пішохідної вулиці і вікна виходять в неї офісів не потрапляло б достатньо сонця. Близькість моря і чарівність курортного міста надали найбезпосередніший вплив і на зовнішній вигляд комплексу. При цьому архітектори не стали ні відтворювати риси настільки властивого Севастополю класицизму, ні фантазувати на морську тематику. Данина поваги яскравому південному сонцю і сформованій забудові «найяснішого міста» автори віддають за допомогою ретельно продуманого добору матеріалів. Усі фасади комплексу будуть оброблені виключно у світлих тонах і тим самим підтримають святкову палітру севастопольської забудови. Для обрамлення віконних отворів, кутів будинків, а також фасадів, що виходять на вулиці Айвазовського і Маяковського, архітектори мають намір використовувати світлий вапняк, основні ж площини стін будуть покриті крупнофактурний штукатуркою й пофарбовані в білий або світло- бежевий колір. Що ж стосується власне архітектурного рішення, то три з чотирьох вуличних фасадів (останній належить реставрується адміністративної будівлі швейної фабрики) комплексу виконані підкреслено лаконічно і являють собою або майже глухі шорсткі поверхні, або скляний екран, розсічений камяними перемичками на кілька прямокутників. Площини, звернені до пішохідній зоні, куди багатше на вікна самих різних розмірів і форм. Одні прорізи ростуть прямо від землі і більше нагадують портали, інші розбігаються по фасадах карткової колодою, треті являють собою вузькі горизонтальні смуги. Здається, що на будівлях, що дивляться один на одного в упор, немає жодного повторюваного вікна, і багато в чому саме за рахунок цього прийому архітекторам вдається уникнути відчуття колодязя. У центрі пішохідної зони передбачається розмістити кафе і торгову галерею, так що кожен магазинчик буде виходити на нову вуличку своєї вітриною. З боку вулиці Айвазовського розміститься розважальний центр, а на Маяковського буде виходити кінотеатр. В останньому буде два зали, і перепад рельєфу дозволяє розташувати їх один над одним, що, у свою чергу, розд ілить глядацькі потоки і позбавить від стовпотворіння в касах . На третьому, четвертому та пятому поверхах комплексу розташуються офіси. Через те, що обсяги будинків збільшуються в зустрічному напрямку, площа робочих приміщень з ростом поверховості зменшується. Таким чином, в місті зявиться бізнес-центр з максимально великим вибором офісів різної площі. Втім, головне надбання, яке Севастополь отримає разом з реалізацією проекту «СКІП», це звичайно, сама пішохідна вулиця. Вулиця, схожа на вестибюль під відкритим південним небом, впустить бурхливий людський потік всередину кварталу, який до цього в житті міста ніяк не брав участі. Рубрика: Дизайн Комментарии запрещены. Рубрики Архітектура (139) Дизайн (139) Журнал (139) Стилі (139) Технологія (139) Выйти Copyright © 2010 A-D : Генеруємо ідеї. Дизайн: Elephant Drive