“Чи розрізняються значенням прикметники одинарний та ординарний?”

Безперечно, попри те, що вони близькі за вимовою.

Одинарний — не подвійний, який складається з однієї частини. Одинарна рама.

Ординарний — звичайний; банальний; котрий не відрізняється від інших. Ординарне обличчя.

“Чи можна слово майбутнє в реченні “Мати гаряче вірила в щасливе майбутнє свого сина” віднести до іменників ІІ відміни?”

Мовознавець Євгенія Чак це пояснювала так.

Майбутнє в наведеному реченні є прикметником, який субстантивувався, тобто почав виконувати функцію іменника. Проте його не можна віднести до жодної з відмін іменників.

Як відомо, прикметники передають ознаки тих іменників, з котрими вони пов’язані. Але у прикметниках, що переходять в іменники, відбуваються зміни, спрямовані на зближення з цією частиною мови: категорії роду й числа набувають певної самостійності, а категорія відмінка — іменникових функцій. Наприклад, у наведеному реченні в лексемі майбутнє родова й видова ознаки вже не залежать від іншого слова, коротше, є показником її субстантивування, переходу до категорії іменників.

Субстантивований прикметник, як і іменник, має одну родову ознаку. Так, майбутнє належить до середнього роду, передова (стаття в газеті, журналі) — до жіночого, будівничий — до чоловічого. Якщо субстантивований прикметник виступає в чоловічому і жіночому роді (подорожній — подорожня), то це не форми одного слова, а різні слова. Проте прикметникові іменники зберігають відмінкові закінчення, характерні для прикметника. Порівняймо: майбутнє місто — світле майбутнє; майбутнього міста — світлого майбутнього; майбутньому місту — світлому майбутньому. Отже, прикметники, які переходять в іменники, зберігають прикметникову систему зміни за відмінками, а ті, що вживаються і в однині, і в множині,— за числами.

Маючи прикметникові закінчення, субстантивовані прикметники, природно, не можуть належати до жодної з відмін іменників.

“Чи правильним є твердження, що іменник селянство не має форми множини?”

Він є збірним. З граматичного боку збірні іменники характерні тим, що вони не мають множини. У них форма однини виражає не один предмет чи одну істоту, а об’єднання багатьох предметів або істот, які не піддаються лічбі. Тому збірні іменники, на відміну від інших, не можуть сполучатися з кількісними числівниками.

Якщо суфікси не додають до змісту основи іншого значення, крім збірності, відповідні іменники мають співвідносні форми однини і множини: козак — козаки — козацтво, селянин — селяни — селянство. У деяких дослідженнях наголошується, що збірні іменники співвідносні з формами множини тих спільнокореневих слів, які означають одиничних осіб або одиничні предмети: студентство — студенти, генералітет — генерали, старостат — старости.

Оскільки іменник селянство позначає сукупність людей як кількісно неозначене й неподільне ціле, що не піддається лічбі, то він є збірним, уживається тільки в однині й співвідноситься з формою множини (селяни) спільнокореневого з ним слова, яке означає одиничну особу (селянин).

“Який синонім у слова невпопад?”

Невлад.

“Як писати в словах складний префікс недо... — разом, окремо чи через дефіс?”

Цей префікс означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах неповною мірою: недобачати, недовиконувати, недоїдати, недоказувати, недолюблювати, недооцінювати, недочувати; недозрілий, недоказаний, недооцінений, недописаний, недорослий, недосолений, недочутий; недобиток, недоїдок, недокрів’я, недоліток, недорід, недостача, недосяжність, недотепа, недоук, недоторканність. Він пишеться разом, у тому числі з дієсловами. Не плутати з часткою не, що пишеться окремо з дієсловами, які мають префікс до й означають доведення дії до кінця. Недокинув камінь до воріт, але не докинув дров у піч; недочував, але не дочув моїх слів.

Перехідні дієслова з префіксом недо... керують родовим і знахідним відмінками: недобрати два бали, недобрати яблук. Форма родового відмінка вживається тоді, коли кількісне значення не конкретизується.

“Шийковий чи шийний?”

В українській мові є обидва слова, але передають вони різний зміст.

Шийковий — який пошкоджує, уражає шийку рослини. “Шийкова гниль — найбільш шкідлива грибкова хвороба в період зберігання цибулі” (з журналу).

Шийний — який стосується шиї, призначений для носіння чогось на ній. Шийні прикраси, “Коли він... повернув голову трохи вбік, Тоня побачила шийні м’язи — прекрасні дужі м’язи фізкультурника” (Олесь Донченко).

“Як правильно: черепаховий чи черепашачий?”

Ці прикметники виступають паралельно, проте з різним значенням.

Черепаховий — приготовлений з м’яса черепахи або зроблений з рогових пластинок її панцира. Черепаховий суп. Черепаховий футляр.

Черепашачий — 1. Належний, властивий черепасі. Черепашачий панцир. 2. Переносно: дуже повільний. Спорудження будинку йде черепашачим темпом.

“Яка відмінність між словами їжаковий і їжакуватий?”

Їжаковий — притаманний цій тваринці, пов’язаний безпосередньо з нею. Їжакові голки.

Їжакуватий — подібний до голок їжака, настовбурчений. Їжакувата борода. Їжакувате волосся.

“Беззаконність чи беззаконня?”

Збігаються у значенні “брак або порушення закону”. Цілковита беззаконність (цілковите беззаконня). У розумінні “властивість чогось, що суперечить закону” вживається беззаконність (чого). Беззаконність дій кримінальних угруповань.

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД