Н. І. Самойленко, Л. П. Семко
Інститут педагогіки АПН України

Постановка проблеми. Реформування освіти України спрямоване на оновлення її змісту та вдосконалення технології навчання і виховання. Цей процес перманентний, бо пов’язаний з прогресом суспільства, і кожний етап її розвитку ставить перед школою різних рівнів специфічні завдання. Стратегія реформування освіти країни на найближчий час визначена в державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття".
Матеріальним носієм змісту освіти, одним із основних її елементів, засобом його реалізації є підручник. Він допомагає учням адаптуватися в суспільстві, яке постійно змінюється і вимагає ініціативних особистостей, здатних самостійно мислити.
Важливу ланку підручникотворчого процесу становить ретроспективний аналіз теорії і практики конструювання навчальних книг в Україні.
Аналіз останніх досліджень. Аспекти побудови підручників з інформатики висвітлено у дослідженнях українських вчених зокрема, Н.В. Апатової, А.Ф. Верланя, О.Ю. Гаєвського, Я.М. Глинського, А.М. Гуржія, Ю.О. Дорошенка, М.І. Жалдака, І.Т. Зарецької, Н.В. Морзе, В.Д. Руденка та ін. Загальні проблеми дидактичних функцій підручника розробляли такі відомі науковці як В.П. Беспалько, Д.Д. Зуєв, О.Я. Савченко, А.В. Хуторськой [7-10] .
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою цієї статті є розгляд особливостей структурної побудови та змістового наповнення підручників з інформатики для 9-го класу, які запропоновані для вивчення цього предмета в Україні. На основі аналізу структури сучасних підручників дослідити, які саме із сучасних підручників і посібників можуть забезпечити найбільш ефективну та якісну організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів під час вивчення інформатики.
Основна частина. У 2009/10 навчальному році учні 9 класів вперше розпочнуть вивчення інформатики за новою програмою (автори І.О. Завадський, Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова) [5] із розрахунку 1 година на тиждень.
За базовим навчальним планом інформатика вивчається в 10-11 класах , а в інших може бути включена до варіативної частини плану. На практиці ж вивчення інформатики починається на середній, а іноді і на молодшій, ступені навчання. Це призвело до того, що з'явилося багато навчальної літератури і програм для цих вікових категорій учнів. Проте, дотепер продовжується дискусія, чого навчати на уроках інформатики, щоб  формувати базову систему понять предмета та за якими підручниками (посібниками).
Метою нашого аналізу є: по-перше, розгляд введення системи понять в підручниках з інформатики для учнів 9-их класів, які рекомендовані МОН України ; по-друге, аналіз відповідності даної навчальної літератури деяким дидактичним принципам відбору змісту: науковості, доступності, послідовності, систематичності, історизму.
Навчання інформатики у 9-их класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за новими підручниками: «Інформатика. 9 клас» (автори Т.І. Лисенко, Й.Я. Ривкінд, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько), «Інформатика. 9 клас» (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко), «Інформатика. 9 клас» (автори В.В. Володін, І.Л. Володіна), «Інформатика. 9 клас» (автори Н.В. Морзе, В.П. Вембер, О.Г. Кузьмінська).
В основу викладення навчального матеріалу в підручнику «Інформатика. 9» (автори Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько) [1] покладені об'єктний і алгоритмічний підходи.
Об'єктний підхід полягає в тому, що у кожній темі визначені основні об'єкти, вивчення яких передбачає: наведення означення або опису об'єкта; перелік його властивостей та їх стисла характеристика; опис множини можливих значень властивостей об'єкта; розгляд операцій над об'єктами, які потрібно виконати, щоб змінити значення властивостей.
Алгоритмічний підхід полягає у представленні способів виконання операцій над об'єктами у вигляді алгоритмів. Тому до навчального матеріалу включено огляд таких концептуальних понять, як об'єкт, властивості об'єкта, значення властивостей об'єкта, операції над об'єктом, команда, виконавець, система команд виконавця, алгоритм.
Основна мета навчання за даним підручником – розвиток операційного (алгоритмічного) мислення учнів. Центральне поняття курсу – алгоритми, а основний зміст навчальної діяльності – складання й аналіз алгоритмів.
Подання навчального матеріалу в підручнику здійснюється дедуктивно: від загальнотеоретичних відомостей про об'єкти вивчення до алгоритмів виконання окремих дій над цими об'єктами.
Навчальний матеріал у підручнику «Інформатика. 9 клас» (автори: О. І. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко) [2] структуровано за поурочним принципом.
Завдання курсу – знайомство учнів з основними поняттями інформатики і формування навичок обробки інформації за допомогою сучасних комп'ютерних технологій.
Особливо важливим у запропонованій авторами методиці вивчення курсу є поняття об'єкта. Це пов'язано з тим, що все сучасне програмне забезпечення є об'єктно-орієнтованим, фактично всі дані у програмах зберігаються у формі об'єктів. Тому, під час вивчення тієї чи іншої інформаційної технології автори пропонують спочатку з'ясувати, якими основними об'єктами вона оперує, які параметри та поведінку мають ці об'єкти та які дії можна виконувати з ними. Це дозволяє розглядати будь-який програмний продукт як засіб автоматизованого виконання певних операцій з певними базовими об'єктами, а, отже, сформувати в учнів систему знань, умінь і навичок на фундаменті, стійкішому, ніж програмний інтерфейс, який змінюється кожні кілька років.
Дворівневий підручник «Інформатика, 9 клас» (автори В.В. Володін, І.Л. Володіна) [3] складається із семи розділів.
Мета курсу – формування інформаційної культури і системного мислення за одночасної активізації пізнавальної активності й розвитку творчого потенціалу учнів. Основою концепції є об'єктно-інформаційний підхід до пізнання навколишнього світу, який дозволяє виявити загальні властивості і закономірності процесів обробки, зберігання й обміну інформацією.
При викладенні навчального матеріалу, у навчально-тренувальних, практичних та експериментально-дослідних завданнях використана можливість позитивного впливу на формування в учнів почуття патріотизму, національної самосвідомості, моральних якостей особистості, життєвих пріоритетів.
У підручнику «Інформатика. 9 клас» (автори Н.В. Морзе, В.П. Вембер, О.Г. Кузьмінська) [4] для кожного уроку виділено окрему тему.
Основна мета курсу: формування уявлень про суть інформації та інформаційних процесів; знайомство учнів із сучасними інформаційними технологіями; розвиток алгоритмічного мислення учнів.
Під час роботи з підручником «Інформатика, 9 клас» автори пропонують учням не лише вивчати базові означення, правила та закони, а й самостійно досліджувати явища та процеси оточуючого світу, узагальнювати власні спостереження та перевіряти їх експериментально, виконуючи різнорівневі «Експериментально-дослідні роботи». Саме завдяки виконанню цього виду робіт формується свідоме та творче ставлення учнів до вивчення інформатики. Підручник містить достатньо інструментів для ефективної самостійної роботи учнів.
Аналіз розглянутих підручників показує, що під час формулювання мети і завдань навчання автори дають перелік ключових понять, на яких базується курс інформатики: інформація, модель, моделювання, виконавець, алгоритм, програма, інформаційні технології. Саме ці поняття традиційно входять до шкільного курсу інформатики, і відображаються в обов'язковому мінімумі змісту освіти [6]. В усіх підручниках вводиться нове поняття “об'єкт”, яке за змістом нерозривно пов'язане з поняттям “середовище”. Через призму цих понять розглядаються традиційні поняття курсу інформатики.
Інформатика, як і будь-яка наука потребує введення своїх базових понять. Усе наукове знання ґрунтується на систематизації та ієрархії понять. Чим більш розвинута наука, тим більш детальна ієрархія використовуваних нею понять. Систематизація понять відбувається на основі їх класифікації. Шкільна програма поступово привчає учнів до такої роботи з поняттями, розвиваючи логічне мислення. У всій даній навчальній літературі автори спираються на поняття “об'єкт”, але не всі його визначають [3]. Хоча точність і лаконічність формулювань є однією із закономерностей процесу навчання. На наш погляд, введення визначення поняття “об'єкт” дозволяє підвищити ефективність навчання інформатики.
Нині назріла гостра необхідність введення понять “об'єкт” і “середовище” і в більш вузькому значенні, що використовується в об'єктно-орієнтованому програмуванні. Цьому сприяє історичний розвиток мов програмування (перехід до об'єктно-орієнтованих мов, основу яких і складає поняття “об'єкт”, бурхливий розвиток об'єктно-орієнтованого програмування).
Зараз зупинимося на аналізі відповідності розглянутих підручників деяким дидактичним принципам відбору змісту навчання інформатики.
Згідно принципу науковості слід давати учням для засвоєння справжні, міцно встановлені наукою знання. Дидактика допускає редукування цих визначень відповідно до вікових особливостей школярам. Під час порівняння означень, що встоялися, в науці з визначеннями наведеними в навчальній літературі можна побачити, що автори редукують визначення за обсягом або за змістом. Проте принцип науковості може вступати в суперечність із принципом доступності, який вимагає відповідності висловлюваного матеріалу рівню розвитку учнів 9-их класів і раніше отриманим знанням, а також способу викладення наукових знань в підручниках, порядком уведення і кількістю введених понять і термінів. Порівнюючи означення понять в навчальній літературі таких як: інформація, об'єкт, модель, можна виявити таку тенденцію – ці поняття або вводяться на прикладах, або дається їх номінальне визначення, оскільки в науці існують розбіжності з визначенням цих понять. У підручниках [1–4] даються явні визначення поняттям відповідно до принципу доступності. Для традиційних у шкільному курсі понять (виконавець, алгоритм, програма) приводяться явні визначення у всій даній літературі.
Під час розробки дидактичних і методичних допомог слід враховувати поетапне введення понять, спираючись на раніше отримані знання. Весь навчальний матеріал повинен бути обґрунтований та логічно побудований (принцип послідовності). Слід зазначити чітку побудову висловлюваного матеріалу в підручниках [1, 2, 4]. Для забезпечення систематичності і послідовності в навчанні доцільно повторювати й уточнювати раніше введений матеріал, як це реалізовано у підручнику [3].
Принцип гуманістичності формування змісту підручника забезпечує пріоритет загальнолюдських цінностей, що знаходить віддзеркалення у використанні тих або інших характерних стилістичних оборотів. Проте, автори часто “підіграють” певній групі учнів і знижують мовний і культурний рівень викладу матеріалу. Такий підхід, як нам уявляється, не сприяє підвищенню інтересу до предмета, що вивчається, і часто викликає негативне відношення до інформатики.
Принцип систематичності припускає розгляд знань і сформованих умінь в системі, взаємопов'язаній із побудовою всіх навчальних курсів і всього змісту шкільного навчання. Найбільш яскраво цьому принципу відповідають підручники [1, 4], у яких наводяться приклади не тільки з різних шкільних предметів, але й загальнокультурних. У підручнику [3] також зустрічаються такі приклади, але їх уведення, на наш погляд, не зовсім виправдане.
У всій даній навчальній літературі є й історичні приклади, що відображають розвиток інформатики, а точніше історії розвитку обчислювальної техніки. В [3] зустрічається багато історичних прикладів, що показує їх відповідність принципу історизму.
Для виявлення необхідності введення явних понять, їх визначень та доступності введених термінів, що використовуються в підручниках, слід провести педагогічний експеримент.
На основі проведеного аналізу ми прийшли до таких висновків.
Висновки. Навчальна література з інформатики повинна бути побудована за тими ж принципами, що й підручники з традиційних шкільних предметів.
Мова викладення навчального матеріалу не повинна мати стилю науково-популярної літератури, що знижує загальнокультурний рівень освіти і може сприяти формуванню “несерйозного відношення” до предмета.
Система понять, на яких базується навчальний предмет, повинна бути чітко визначеною і спеціально виділена в тексті. Це дозволяє встановити чітке взаєморозуміння між учнем і вчителем, а також здійснити наступність в навчанні як по вертикалі, так і по горизонталі.
Враховуючи сучасні тенденції розвитку інформатики в навчальній літературі, слід відображати її інтегруючий характер, активно використовуючи міжпредметні зв'язки.

Література
1.    Інформатика: 9кл.: Дворів. навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл. / Т.І. Лисенко, Й.Я. Ривкінд, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько; За заг. ред. М.З. Згуровського. – К.: Генеза, 2009. – 344с.: іл.
2.    Завадський І.О., Стеценко І.В., Левченко О.М. Інформатика: 9кл.: Підруч. для загальноосвітн. навч. закл. / О. І. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко. – К.:Видавнича група BHV, 2009. – 320 с.: іл.
3.    Володін В.В., Володіна І.Л. Інформатика: Підручник для 9 кл. Загальноосвітніх навчальних закладів..– Х.: Гімназія, 2009. – 384 с.: іл.
4.    Морзе Н.В. , Вебер В.П. , Кузьмінська О.Г.  Інформатика: підручник для 9кл. / К. : УВЦ “ Школяр”, 2009. – 344 с.: іл.
5.    І.О. Завадський, Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова ( За ред. А.М. Гуржія). Інформатика. Навчальна програма для 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2008 № 2–3 С.8-35.
6.    Закон України "Про загальну середню освіту"№651-XIV, із змінами вiд 4 червня 2008 р. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Освітня галузь “Інформатика”.
7.    Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. – М.: Педагогіка, 1988. – 160 с.
8.    Зуев Д.Д. Школьний учебник. – М.: Педагогіка, 1983. – 160 с.
9.    Савченко О.Я. Без якісного підручника якісна освіта неможлива // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. – К.:Комп’ютер у щколі та сім’ї, 2000. – С. 4-5.
10.    Хуторской А.В. Место учебника в дидактической системе // Современный учебник: Проблемы проектирования учебной книги в условиях модернизации школьного образования. Сб. науч. трудов / Под ред. А.В. Хуторского. – М.: ИСМО РАО, 2005. – С. 236-240.

В статье рассматриваются основные понятия, используемые в учебниках по информатике для учащихся 9-ых классов, которые рекомендованы МОН Украины для 2009–2010 учебного года. Также проанализировано соответствие данных учебников некоторым дидактическим принципам отбора содержания: научности, доступности, последовательности, систематичности, историзма.