|
|
|
||||||||||||
|
||||||||||||
ДИРЕКТОР З ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПИТАНЬ CISAC МІТКО ЧАТАЛБАШЕВ: CISAC РІЗКО ЗАСУДЖУЄ НЕСПЛАТУ АВТОРСЬКОЇ ВИНАГОРОДИ ТЕЛЕКОМПАНІЯМИ УКРАЇНИ
Пане Чаталбашев, як виникло рішення провести Технічний комітет з питань радіо та телебачення CISAC у місті Києві? В Україні членом CISAC є тільки одна організація колективного управління – це Українське агентство з авторських та суміжних прав (УААСП). На території вашої країни УААСП захищає не тільки права українських авторів, але й – на підставі договорів про взаємне представництво інтересів з організаціями колективного управління з інших країн світу (об’єднаних CISAC) – права закордонних авторів, а це майже весь світовий музичний репертуар. В Україні на сьогодні діє закон «Про авторське право та суміжні права», який в цілому відповідає міжнародним стандартам у цій сфері. Втім, не дивлячись на це, у вас залишаються дуже серйозні проблеми зі сплатою авторської винагороди з боку найбільших користувачів об’єктів авторського права – телекомпаній та операторів кабельного сповіщення. Більш того, в Україні не сплачує авторську винагороду навіть державна національна телекомпанія! Таких прецедентів у Європі всього декілька. Тому, ми не випадково вирішили провести Технічний комітет з питань радіо та телебачення CISAC саме в Україні. Сподіваюсь, що це допоможе поліпшити відносини між телекомпаніями та нашим українським членом – УААСП. Ви сказали, що в Європі таких прецедентів, тобто країн, у яких національні телекомпанії не сплачують авторську винагороду, декілька. Ви можете назвати ці країни? Грузія та Албанія, наприклад. Саме цікаве, що ці країни вперто відмовляються виконувати міжнародні зобов’язання у сфері захисту авторських прав, які самі ж і підписали. Не думаю, що Україні варто рівнятися на такі приклади. Які рішення, котрі стосуються України, були прийняті у межах Технічного комітету з питань радіо і телебачення? Під час Комітету було прийнято «Резолюцію: ситуація з мовленням в Україні», в котрій CISAC різко засуджує ситуацію, що склалася з несплатою авторської винагороди з боку телекомпаній. Текст цієї резолюції буде надіслано у всі українські відповідні органи влади. Також ця резолюція буде направлена Європейській комісії. Як відомо, Європейська комісія веде діалог з Україною стосовно прав інтелектуальної власності (IPR dialogue), у межах якого офіційний Київ прийняв на себе певні зобов’язання. Згідно з цими зобов’язаннями в Україні охорона авторських прав має бути забезпечена на рівні Європи. У жодній країні Європи не припустимо, щоб державна національна телекомпанія, яка має бути прикладом для інших телекомпаній країни, не сплачувала авторську винагороду. На сьогодні Національна телекомпанія України є найвпертішим та наймасовішим порушником закону «Про авторське право та суміжні права», від чого страждають як українські, так і закордонні автори. Під час наступного раунду переговорів між Україною та Європейською комісією, який відбудеться у листопаді, питання про порушення авторських прав з боку телеканалів України буде обов’язково підніматися. Які ще проблеми бачить CISAC у сфері захисту авторських прав в Україні? Проблемною сферою є користувачі, які відносяться до так званої категорії «малих прав». Досить низький відсоток виплат (біля 5-6% від загальної кількості користувачів) спостерігається серед кафе, барів, ресторанів, торгівельно-розважальних центрів, нічних клубів. Як, на вашу думку, потрібно вирішувати цю проблему? Найголовніше, треба внести певні законодавчі зміни, які відносяться до діяльності організацій колективного управління. На сьогоднішній день українське законодавство, яке регулює діяльність таких організацій, дозволяє працювати у сфері авторських прав великій кількості фантомних організацій колективного управління. Ці організації не мають ні відповідного досвіду, ні достатньої матеріальної і технічної бази, щоб здійснювати нормальну роботу в цій сфері. Тому такі організації повинні піти. А для цього треба чітко виписати в законі критерії відносно того, хто може займатися роботою у сфері захисту авторських прав. Найправильніший варіант, якщо працюватиме одна організація з авторських прав, яка б займалася музичними творами, а одна з аудіовізуальних прав. А зараз, тому що на цьому ринку працює безлічі організацій колективного управління, користувач плутається, хто якими правами управляє, з ким слід укладати договір. Крім того, слід досягти чіткого виконання законів у сфері авторських прав. А то виходить, що сьогодні закон є, але він не виконується багатьма користувачами об`єктів авторського права. Дотримання законів неминуче підвищить рівень української культури і престиж українських авторів. Як ви оцінюєте роботу українського члена CISAC - УААСП? У принципі, прогрес існує. Якщо ми поглянемо на цифри, то щороку збори авторської винагороди зростають. Але це не повинно вводити в оману, оскільки база, від якої УААСП починав працювати, була дуже низька. Якщо поглянути на структуру зборів УААСП, велика частина надходжень забезпечується за рахунок так званих «великих прав» (збори авторської винагороди з театрів). У країнах ЄС доля «малих прав» вища, ніж доля «великих прав». Але це досягається за рахунок телеканалів. А з цією категорією користувачів, як говорилося вище, в Україні великі проблеми. В той же час, ми бачимо великі перспективи в роботі УААСП. Як CISAC ще, окрім прийняття резолюцій, допомагаєте УААСП? УААСП, як рядовий член CISAC, користується всіма засобами підтримки, яку ми можемо надати. Це, як політичні акти, так і методологічна, технічна і лобістська допомога. Пане Чаталбашев, більшість членів CISAC - недержавні організації. УААСП - державна організація. Чи не заважає це здійснювати захист авторських прав в Україні? Однозначну відповідь на це питання дати складно. Дійсно, в Європі організації колективного управління є недержавними. Як показує досвід, такі організації успішніше здійснюють колективне управління. Держава повинна лише створювати сприятливі правові межі, в яких організації колективного управління повинні вести свою діяльність. З іншого боку, форма сама по собі не вирішує питання. Все залежить від цілісного стану правового суспільства: як дотримуються закони, які культурні і авторсько-правові традиції існують у даній державі. Якщо державна організація колективного управління справляється із завданням захисту авторських прав, то чом би їй не бути державною. Але, повторюся, державна організація колективного управління – рідкість. Розмовляв Андрій Іваненко
|
||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
|
|
© CiM, 2008 - разработка, создание сайтов, создать сайт
Усі матеріали, розміщенні на сайті, є власністю Агентства. Сайт
призначається тільки для власного та некомерційного використання. Передрук матеріалів сайту
дозволяється тільки з використанням гіперссилки на Українське агентство з авторских та суміжних прав.
|
|
|
|