Сайт Козинської селищної ради

[http://kosin.org.ua] Козин Козинська Рада Фотогалерея Контакти Козин Селище міського типу Козин, Обухівського району, Київської області Походження назви селища губиться в глибині віків. Існує кілька версій походження назви, але найвірогідніше ця назва походить від того, що з давніх давен в цих місцях водилося безліч диких кіз. Козин розташований на південь від Києва, за 30 кілометрів від його центру і межує з Київською міською смугою. Зі сходу територію Козина омиває ріка Дніпро, а із заходу цю територію обмежовує автомобільна магістраль « Київ-Обухів ». Через Козин протікає річка Козинка, яка являється рукавом Дніпра. За 6 кілометрів від Козина знаходиться найбільша залізнична станція « Таценки », що належить залізниці « Київ-Миронівка ». Віддаль від селища до районного центру Обухів складає 12 кілометрів. Селище Козин простягається з півночі на південь на віддаль в 15 кілометрів, а зі сходу на захід – на 3,7 кілометрів. Козин займає територію площею 3071,6 га. Площа центральної частини складає 450 га. Мешканці Козина користуються автотранспортним зв’язком у вигляді : Київського міського автобусного маршруту № 43, маршрутного таксі « Обухів-Київ », « Українка-Київ » та маршрутного таксі « Козин-Київ » №314. Козин поділяється на житлові масиви : « П’ятихатки », « Рудики », « Золоті Ворота », « Мистецтво », « Берегиня », « Заріччя » та ін. Населення Козина складає на 01.01.2010 року 3204 чоловік, по фаціальному складу воно поділяється : українці – 88%, росіяни – 10,1%, білоруси – 0,7%, поляки – 0,2% , інші – 0,1%. Історія селища починається із появою в ХІ ст. кількох хуторів, які заснували в ті далекі часи ченці Києво-Печерської Лаври. Біля одного з них, а саме хутора « Монашеського » в пізніші роки селились переселенці з інших місць, які шукали кращої долі тут на придніпровських вільних землях. До 1787 року Козин, в якості хутора належав Києво-Печерській Лаврі. Наступні роки Козин згадується як « деревня Велико-Дмитровской волости, Киевского уезда ». В матеріалах центрального архівного фонду читаємо : « Деревня Козин (Казённая). В ней дворов 157, жителей всего 815 человек ; из них мужчин – 427, женщин – 388. Главное занятие жителей – хлебопашество, некоторые же крестьяне отправляются на заработки, главным образом, в Киев ». У 1900 році в Козині було відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти. В 1903 була збудована перша школа. З 1918 року по 1920 роки в селі діяв ревком. В 1920 році була утворена сільська рада. Першим її головою Бутенко Андріан Андрійович. До утворення колгоспу основним видом занять козинців було рибальство. Виловлену в водоймах рибу відвозили на продаж у Київ. В 1929 році Козинські рибалки об’єднались в Риболовецький кооператив – Артіль « Воля ». В 1933 році в Козині був утворений колгосп « Ім. Сталіна ». В тому ж 1933 році Артіль « Воля » і колгосп об’єднались, утворивши один рибколгосп « Ім. Першого травня ». В 1932-1933 роках Козин потерпав від Голодомору. Люди пухли і вмирали з голоду. Загальне число жертв голодомору в Козині 169 осіб. Першого серпня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками. Біля 270 односельчан були мобілізовані на фронт. Загину на фронтах 117 чоловік. На примусові роботи до Німеччини біло вивезено 156 осіб молоді. В 1941-1942 роках в Козині діяла підпільна молодіжна партизанська організація « Честь і Батьківщина », чисельністю 19 чоловік. 8 листопада 1943 року Козин був звільнений від німецької окупації воїнами І-го Українського фронту. З 1958 року Козин має статус селища міського типу. Селище Козин розташований в урочищі « Конча-Заспа », протяжність якого з півночі на південь складає 25 кілометрів. Більша частина урочища покрита лісом, в якому переважають соснові дерева. Частина урочища, як прилягає до Дніпра – це луки з багатовіковими дубами, великими і малими озерами. В межі Козина входить державний заказник « Козинський ландшафтний заказник ». Він включає в себе придніпрові луки, дубовий гай « Дубина », інші меньші гаї з листяних порід, річку Козинку, озера « Домахи », « Іржавець », « Вергелес ». За історико-етнографічним районуванням Козин наледить до Середньої Наддніпрянщини. За фізико-географічним районуванням – до лісостепу. За арго кліматичним районуванням – до зони з недостатньою вологою. Склад грунту – піщаний, малородючий. Корисні копалини – відсутні. В Козині працюють наступні підприємства : 1. Козинське лісництво із загальною площею території 4302 га. Основна господарська діяльність лісництва - ведення лісового господарства, куди входить : рубка-догляд – 32,6 га на рік ; вибірково-санітарна рубка – 20 га на рік. відновлення лісу – 15,6 га/рік заготівля лісового насіння – 521 кг/рік та інші показники, форма власності – державна. б) Лісозаготівельний цех . Рік заснування – 1968. Його промислова продукція – пиломатеріали 100 м3/місяць, та столярні вироби. Форма власності – державна. в) ВАТ « Космос ». Рік заснування 1958, як промартіль. В наступні роки мав назви : « Козинський завод побутової хімії », « Цех № 87 об’єднання « Кристал » », завод « Космос ». З 1994 року – ВАТ « Космос ». Форма власності – колективна. Види промислової продукції і товари народного вжитку з пластмаси. г) ЗАТ « Зв’язок ». Рік заснування – 1979, як « Територіально-експлуатаційне управління зв’язку № 5 міннафтогазбуду СРСР ». З 1996 року – ЗАТ « Зв’язок ». Форма власності – приватна. Господарська діяльність ЗАТ « Зв’язок » - надання послуг зв’язку, та будівництво інженерних споруд. (обсяги – 2 млн. грн./рік) В Козині працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступеней, та дитячий садочок « Ялиночка ». Також функціонують Козинська мед амбулаторія, приватна стоматологічна клініка, ще одна приватна клініка, санаторій « Пролісок », оздоровчі табори для дітей і школярів : « Ясний », « Дніпро », « Дозвілля », « Каштан », « Буревісник », а також 9 баз відпочинку від Київських підприємств та установ. В селищі побудований новий будинок культури загальною площею 1850 м2 з кінозалом, та приміщеннями для культурно-масової роботи. Працює селищна бібліотека з книжковим фондом в 20 тис. примірників, дитяча школа мистецтв. В козині існує молодіжний хореографічний ансамбль « Юність ». В 2008 році зданий в експлуатацію новий спортивний комплекс який включає в себе : футбольне поле зі штучними покриттям, майданчики для волейболу, баскетболу, тренажерного устаткування, бігові доріжки. В Козині відкрито історико-краєзнавчий музей, музей Анатолія Солов’яненка, літературний музей Обухівщини. Працює готель « Візит ». Починаючи з другої половини ХХ століття Козин ставав все більш відомим як зона відпочинку і оздоровлення для сотен і тисяч трудящих Київських підприємств і установ. Пісчані береги річки Кизинки, Дніпра, багатьох озер слугували пляжами в літній період року, а лісові смуги, відкриті лугові простори – для зимових видів спорту. В останні роки, в результаті інтенсивної забудови території на околицях селища приватними забудовниками, значна частина Козинського ландшафту для відпочинку і спорту втрачена. На території селища діють два православні храми : Свято-Покровська церква УПЦ КП ; Свято-Борисо-Глібська церква УПЦ КП. В козині встановлено пам’ятники : Загиблим односельчанам у Великій Вітчизняній війні ; Козинській партизанській підпільній організації « Честь і Батьківщина » ; жертвам голодомору 1932-1933 років ; Анатолію Солов’яненку (надмогильний). Козин пишається своїми видатними земляками : Іваном Мироновичем Чиженком – професором, академіком Національної Академії наук України ; Петром Петровичем Федоренком – доктором технічних наук, дійсним членом Академії будівництва та архітектури України Загородньою Світланою Петрівною – заслуженою артисткою України. Матеріал підготовив : Олійник Євген Іванович Козин Герб Козина Контакти Козинська селищна рада 08711, Київська область Обухівський район, смт. Козин вул. Партизанська, 2 тел/факс (044) 251-65-83 (04572) 394-69 Робимо сайти під ваші потреби