НТУ ХПІ НТУ ХПІ НТУ ХПІ НТУ ХПІ
  








 

 
 


 

Історія НТБ: етапи розвитку, факти, особистості
        Без минулого немає майбутнього і коли аналізуєш історію бібліотеки мимоволі звертаєш погляд на події, факти, імена людей, які своєю працею багато зробили для розвитку нашої бібліотеки, відповідності її статусу такого багатопрофільного університету, яким є сьогодні НТУ "ХПІ".
        Історія розвитку науково-технічної бібліотеки тісно пов'язана з історією розвитку нашого університету і цей зв'язок простежується на протязі всього періоду існування бібліотеки.
        У перші роки існування бібліотека Харківського технологічного інституту (дореволюційна назва нашого університету) була малочисельною і поповнювалась працями вчених, які в той час працювали і збагачували науку і техніку своїми науковими працями. Як відомо, цінним ядром для фонду бібліотеки стало зібрання книг акад. Якобі Б. С. у кількості 2 211 томів, яке було придбано Міністерством фінансів для інституту. У цьому зібранні було багато цінної науково-технічної літератури на іноземних мовах, періодичних видань. Бібліографічною рідкістю є книга М.Фарадея 1839 р. "Экспериментальные исследования по электричеству" з особистим автографом "доктору Якоби с уважением от автора".
        До фонду бібліотеки звертались відомі вчені: Стеклов В. А., Бекетов Н. Н., Ляпунов А. М., Пільчиков Н. Д., та інші, які працювали у ті роки в інституті.
        Першим бібліотекарем нашої бібліотеки був колежський радник Семенчинов Макарій Лукич, який працював з 1886 до 1919 року. Після закінчення повного гімназичного курсу наук Семенчинов поступив до Харківського університету, але був виключений з 2-го курсу за несвоєчасну сплату навчання. У жовтні 1873 р. його прийняли на посаду вільнонаємного писця у бібліотеку університету, потім він виконував обов'язки помічника бібліотекаря. На цій посаді він працював до 10 червня 1886 року, а потім був переміщений на посаду бібліотекаря Харк. Технолог. Інституту. За відмінну і старанну працю, особливі труди Семенчинов був нагороджений орденом Св. Станіслава 2-го ступеня і орденом Св. Ганни 3-го ступеня. За наказом громадянського відомства у січні 1896 року він був підвищений за вислугу років у надвірні радники із старшинством, а у 1899 році йому дали чин колежського радника.
        У 1907 році він був відряджений "для огляду" бібліотек у міста Санкт-Петербург, Москву, Ригу, Київ. У квітні 1911 р. він приймав участь у 1-му Всеросійському з'їзді з бібліотечної справи.
        У бібліотеці на посаді писця працювала Щепелева Марія Львівна. Семенчинов звернувся до директора інституту з проханням призначити її на посаду помічника бібліотекаря. Він так писав про неї у письмовому зверненні: "В продолжениии своей службы в библиотеке института Шепелева М.А. заявила себя вполне достойной занять это место. Обладая знанием иностранных языков, ведя серьезные библиотечные работы, требующие внимательного и аккуратного исполнения и далее, исполняя порученную ей громадную работу по приведению в порядок пожертвованной библиотеки акад. Якоби Б.С., которую она удачно вскоре заканчивает, все это вместе взятое позволяет мне обратиться в Совет института с просьбой не отказать в моем ходатайстве о назначении Шепелевой М. Л. на штатное место помощника библиотекаря…".
        Після смерті Семенчинова М.Л. у 1919 р. М.Л. Шепелева завідувала бібліотекою.
        Для поліпшення обслуговування читачів у січні 1905 року за допомогою Технічного студентського товариства було відкрито студентську бібліотеку. При бібліотеці існувала комісія, до складу якої входили професори, викладачі та бібліотекар. Її головою був директор інституту. Під керівництвом цієї комісії було складено та видано "Систематичний каталог бібліотеки ХТІ" та "Правила завідування бібліотекою Харківського технологічного інституту, придбання книг та користування ними". "Правила..." були затверджені попечителем Харківського навчального округу Н. Воронцовим-Вельяміновим 18 серпня 1889 р. та надруковані у "Вістях Харківського технологічного інституту " у 1905 році.
До 10-річчя інституту у фонді бібліотеки було більш ніж 8 тис. томів та 100 назв науково-технічних журналів іноземними мовами.
        У звіті, прочитаному на урочистому засіданні, яке було присвячено 25-річчю Харківського технологічного інституту, директор П. М. Мухачев відзначив: "… фундаментальна бібліотека за 25-річний період свого існування придбала і одержала в дарунок велику кількість томів і розрослась настільки, що довелося до приміщення бібліотеки приєднати частину прилягаючого нижнього коридору".
        Напередодні Великої жовтневої революції у книжковому фонді бібліотеки нараховувалось 30 тис. книг та 166 назв журналів, більшість іноземних.
        Аналізуючи матеріали з історії бібліотеки та інституту можна визначити такі періоди розвитку:
              1. Дореволюційний період з часу заснування бібліотеки і до 1917 р.
              2. Розподіл Харківського політехнічного інституту на 6 інститутів і розподіл книжкового фонду між бібліотеками цих інститутів.
              3. Об'єднання бібліотек 4-х інститутів у науково-технічну бібліотеку ХПІ - кінець 40-х і 50-х років.
              4. Активізація довідково-бібліографічного і інформаційного обслуговування читачів - 50-60 роки.
              5. Вдосконалення системи обслуговування читачів і створення довідкового апарату бібліотеки. Відкриття спеціалізованих читальних залів і абонементів у 60-70 роки.
              6. Упорядкування журнального фонду. Відкриття нових відділів - 1970-85 рр.
              7. 100-річний ювілей бібліотеки. Підсумки науково-методичної роботи і НОТ - 85-90 рр.
              8. Комп'ютеризація бібліотеки і розвиток міжнародних зв'язків 1991-92 рр. і сучасний період
        Період з 1918 р. до 1941 р. характеризується головною подією. Це розподіл Харківського політехнічного інституту на 6 галузевих інститутів. При кожному інституті була створена своя бібліотека із фондом за профілем інституту. Особливо цінний фонд наукової літератури було зібрано у бібліотеці Хіміко-технологічного інституту, бо сам директор його Стрелков Ілля Іванович займався комплектуванням і багато уваги приділяв організації роботи бібліотеки.
        У період Великої Вітчизняної війни бібліотеки інститутів Механіко- машинобудівного і Хіміко-технологічного, Електротехнічного, перебуваючи на окупованій території, понесли значні втрати, але більшість книжкових фондів все ж таки була збережена. Бібліотечні працівники переносили на руках, ризикуючи іноді життям, знайдені книги, які належали різним організаціям і окремим особам у бібліотеці ХММІ, яка знаходилась у Головному аудиторному корпусі. Після перегляду книги передавались іншим інститутам. Так, відомо, що ХАІ було передано – 820 книг, Автодорожньому – 32 тис., Будівному – 26 тис. та інш.
        Завідуюча бібліотекою ХММІ Депарма Віра Генадіївна була нагороджена орденом "Знак пошани" за збереження книжкових фондів і підготовку бібліотеки до 1944-1945 учбового року. У роботі по збереженню книжкових фондів, раціональній його організації приймали активну участь: Юркевич Наталія Сергіївна, яка відпрацювала у бібліотеці з 1930 по 1997 рр., майже усе активне життя, Чикова О.І., Тюрина А.В., та інш.
        Період відновлення ХПІ на базі 4-х галузевих інститутів і об'єднання книжкових фондів бібліотек в одну науково-технічну бібліотеку характеризується виконанням трудомістких робіт з книжковими фондами і каталогами.
        З 1949 до 1963 року бібліотекою керувала Кожемякіна Ганна Костянтинівна, член КПРС з 1917 року, учасниця Громадянської війни. В організації роботи колективу Кожемякіна проявляла високу принциповість, енергію, ініціативу. Пізніше вона була нагороджена орденом Трудового Червоного прапора.
        Об'єднання фондів бібліотек галузевих інститутів створило передумови для диференційованого обслуговування читачів за факультетами і окремо професорсько-викладацького складу.
        Велику допомогу бібліотеці у ці роки надавала Бібліотечна рада під керівництвом проф. Стрелкова І. І., а потім проф. Рабіновича О. М. великих любителів книги і друзів бібліотеки. Саме з цих років активізується науково-бібліографічна та інформаційна робота. Колектив довідково-бібліографічного відділу веде планову бібліографію у відповідності з учбовим і науково-дослідницьким процесами.
        Великий внесок у роботу довідково-бібліографічного відділу зробила Теркан Віра Леонтіївна. Історик за фахом, інтелігент старих часів вона багато часу, сил та енергії доклала для збору матеріалів з історії інституту, бібліотеки, написанню історії окремих періодів її розвитку, складенню біобібліографій видатних вчених інституту. До 75-річчя ювілею інституту на базі матеріалів, зібраних Теркан В. Л., було написано 20 статей і видано 4 брошури. Матеріали, зібрані бібліографами, були використані для підготовки книги "Харківський політехнічний інститут – 1885–1985 рр.: Історія розвитку. – Х. Вид-во при Харк. Держ. Ун-ті, 1985. – 223 с., яка була видана до 100-річчя з дня заснування ХПІ.
        У 60-ті роки відбулися значні зміни у структурі бібліотеки. У Головному корпусі було відкрито Центральний читальний зал і абонемент художньої літератури для викладацького складу і працівників університету, а у Палаці студентів – читальний зал відкритого доступу для учбової літератури. Це був один з перших залів відкритого доступу у м. Харкові.
        У 1961 році були відкриті відділи: обслуговування учбовою літературою на чолі з зав. відділом Івановою Ганною Миколаївною, яка пізніше стала зав. бібліотекою УЗПІ, і відділ комплектування та обробки літератури на чолі з Ков'яр Софією Володимирівною. Ков'яр С. В. була чудовим комплектатором. Ділова, активна, товариська людина, вона уміла встановлювати контакти з книготоргуючими організаціями, внаслідок чого регулярно придбалась необхідна література з профілю університету.
        З 1966 по 1983 рр. довідково-бібліографічний відділ очолювала Мазо Любов Самійлівна. До 1957 року вона керувала бібліотекою Харківського хіміко-технологічного інституту. Маючи досвід керівника, вищу технічну освіту, широку ерудицію, Мазо Л. С. проявляла виключну енергію і уміння в організації роботи відділу на високому професіональному рівні. Працюючи, водночас, бібліографом в галузі хімії і хімічної технології, вона користувалась великим авторитетом і повагою серед професорсько-викладацького складу і науковців інституту, багато з яких дуже часто звертались до неї, як до помічника, радника. Вона була ініціатором створення Інституту інформаторів кафедр, склад якого пізніше був затверджений приказом ректора. Деякі кафедри обчислювали ефект виконаних наукових робіт від ступені використання інформаційних матеріалів, які надавались бібліографами науковцям.
        Тематика науково-допоміжних покажчиків була настільки актуальна, що на них постійно надходили запити з усіх кінців колишнього Радянського Союзу і встановлювалась черга на пересилання їх поштою.
        До 75-річного ювілею ХПІ перетворився у великих учбовий і науковий центр. Збільшився обсяг роботи і бібліотеки, постійно удосконалювалась її структура. Кількість читачів досягла 14.500 за єдиним читацьким обліком, книговидача складала 800 тис. примірників.
        В організації роботи бібліотеки на рівні завдань, які стояли перед вузом, вимог бібліотечної науки і практики вагомий внесок зробила Кузнецова Олена Василівна, яка керувала колективом у 105 чол. З березня 1962 до кінця 1986 р. – року виходу на пенсію.
        Маючи вищу бібліотечну освіту, середню технічну (Харк. Електротехн. Технікум), Кузнєцова О. В. багато сил та енергії прикладала для мобілізації великого жіночого колективу на виконання першочергових завдань.
        У перші роки роботи вона організувала переінвентарізацію 1,5 мільйонного книжкового фонду без закриття бібліотеки, домоглася заключення договору з Московським центральним колектором наукових бібліотек на одержання "обов'язкового" платного примірника. Дійову участь вона приймала в організації і проведенні масово-виховної роботи (конференцій, зустрічей з відомими діячами мистецтва, письменниками), за що була нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури.
        Чудовий організатор, чуйний до колег і в той же час вимогливий до виконання роботи і додержання дисципліни, Олена Василівна уміла "запалювати" працівників то на позапланове проведення читацької конференції, то на видання рекомендаційного покажчика на актуальну тему та інш. Однією з важливих заслуг Кузнецової О. В. як керівника було також і те, що вона багато займалася підготовкою матеріалів для Міністерства освіти з метою переводу бібліотеки до 2-ої категорії.
        У 1965 році бібліотеці була присвоєна ІІ категорія, що створило більш широкі можливості для вдосконалювання її структури та стимулювання праці бібліотекарів.
        70-ті роки у житті колективу бібліотеки характеризувались тим, що багато уваги приділялось нормуванню бібліотечних процесів. У 1973 році був створений відділ наукової організації праці, який пізніше став науково-методичним відділом.
        80-ті роки ознаменувались підготовкою бібліотеки до 100-річного ювілею інституту і бібліотеки, що було відзначено проведенням науково-практичної конференції. У цей період бібліотека вже мала розгалужену структуру, а саме – 5 абонементів, 8 читальних залів, 10 відділів і штат бібліотечних працівників – 93 чол., з них з вищою освітою – 80 відсотків. Керівництво інституту відзначило діяльність колективу таким чином: 30-ти працівникам були вручені Почесні грамоти від ректорату і суспільних організацій; завідувачу бібліотеки Кузнецовій О. В. було вручено орден "Знак пошани" і Почесну грамоту, 25 працівників були удостоєні звання "Ветеран праці" з врученням медалей.
        Подальший період розвитку бібліотеки, починаючи з 1986 року, пов'язаний з ім'ям директора науково-технічної бібліотеки М. О. Булатецького. Людина енергійна і ділова, він швидко увійшов у курс справ з організації роботи колективу і вирішенню проблем бібліотеки. Великою справою було те, що вдалося (при допомозі проректора Кравця В.О.) одержати приміщення для спеціалізованого абонементу історико-географічної літератури. Це дало змогу створити кращі умови роботи для відділу наукової обробки літератури і організації каталогів, удосконаленню "шляху книги", а пізніше, у 1992 році створити у цьому відділі автоматизоване робоче місце для сектора автоматизації.
        Взагалі, в усі періоди розвитку бібліотеки, велика увага приділялась підвищенню і вдосконаленню технологічних процесів наукової обробки видань, уніфікації правил та методик опису, покращенню довідково-пошукового апарату. Неодноразово проводився аналіз використання каталогів, картотек журнальних статей шляхом анкетування і усних опитувань. У 1986 році було закінчено роботу з переводу окремих розділів генерального систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію.
        Булатецький М. О. був також ініціатором проведення такого комплексного заходу, як "День факультету", направлений на встановлення більш тісних зв'язків з деканатами факультетів, кафедрами, активізації робіт по аналізу використання фондів учбової літератури, інформаційного забезпечення спеціалістів кафедр та ін.
        З 1991 року починається період комп'ютерізації бібліотеки спочатку з 1 комп'ютера за допомогою програми "МАРК". Розвиваються такі напрямки роботи, як ведення електронного каталогу нових надходжень, розкриття книжкових фондів з історії України, української літератури і мистецтва, встановлення міжнародних відносин з Познаньською політехнікою: розвивається комунікатівно-інформаційна функція бібліотеки, яка знаходить втілення в наданні читачам додаткових платних послуг, організації продажу мало використовуваної літератури та ін.
        1992 рік офіційно вважається роком впровадження комп'ютеризації бібліотеки, починається навчання працівників бібліотеки роботі з комп'ютерною технікою.
        В сучасний період локальна мережа бібліотеки включає 22 комп'ютера, 2 з яких виконують роль серверів. Питання, що стосуються працездатності локальної мережі бібліотеки вирішуються відділом "Сучасних бібліотечних технологій", який співпрацює з Центром наукових та інформаційних технологій НТУ "ХПІ", з Центром дистанційного навчання. Впроваджена автоматизована система ІРБІС64. Забезпечуєтся цілісність електронних баз даних, іх адміністрування, підтримка у робочому стані та технічний супровід автоматизованої інформаційної системи ІРБІС64, Web-ІРБІС32.
        Доступ до інформаційних ресурсів локальної мережі забезпечено з будь-якого комп'ютера НТУ "ХПІ".
        Завітайте на головну сторінку цього сайту та скористайтесь нашими ресурсами.
        Науково-технічна бібліотека Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" взаємодіє з бібліотеками на регіональному, міжрегіональному, міжнародному рівні. А саме, вона є учасником декількох корпоративних проектів. Науково-технічна бібліотека, як член асоціації "Інформатіо-Консорціум", передплачує доступ до електронних баз даних компанії EBSCO. Також бібліотеку включено в перелік установ України на 2009 рік, що подаються Консорціумом "Інформатіо" на тестове підключення до різних Інформаційних консернів (видавців наукової інформації) у світі.
        Науково-технічна бібліотека НТУ "ХПІ" є активним учасником декількох проектів з корпоративної каталогізації:
            ● Російський зведений каталог з науково-технічної літератури (Росія);
            ● Міжрегіональний аналітичний розпис статей (Росія)
            ● Зведеного каталогу періодичних видань, які надійшли до провідних бібліотек м. Харкова
            ● Зведеному каталозі видань, які надійшли до провідних бібліотек м. Харкова з питань бібліотекознавства, книгознавства та бібліографії
            ● Зведеного каталогу іноземних видань, які надійшли до провідних бібліотек м. Харкова
        Участь в більшості таких проектів базується на використанні комунікативних форматів для обміну даних. З 2006 року запозичення бібліографічних записів з БД корпорації "Ірбіс" можливий безпосередньо в АРМ "Каталогізатор" до активного каталогу.
        Бібліотека бере участь в проекті Міжрегіонального аналітичного опису статей (МАРС). Це надає можливості щодо участі в споріднених з ним проектах (ЕДД) та використанні корпоративних ресурсів (пошук у російському зведеному каталозі періодичних видань, який включає більш 1200 найменувань періодичних видань).
        Виконання робіт з участі у різних проектах з корпоративної каталогізації не потребує значних ресурсних затрат та є корисною насамперед для читачів, які оперативно та на будь-якій відстані отримують інформацію про документ та його місце зберігання.
        Взаємодія бібліотек, як учасників корпоративних проектів, можна вважати взаємною рекламою їх ресурсів, розширенням можливостей кожної окремої бібліотеки і як результат підвищення іміджу.
        За період існування НТБ проведено 22 науково-практичні конференції та 3 конференції молодих спеціалістів. Матеріали конференцій своєчасно освітлювались на сторінках спеціальних журналів: "Научно-технические библиотеки", "Бібліотечний вісник".
        На сьогодні у штаті бібліотеки працює 86 осіб з вищою і вищою спеціальною освітою. Колектив бібліотеки постійно вдосконалює технологію процесів роботи на рівні сучасних вимог бібліотечної науки та практики.
        Вклад працівників бібліотеки у розвиток вищої школи протягом кількох років, починаючи з 1998 року, відзначався Міністерством освіти і науки України, а саме: відзнакою "Відмінник освіти України" нагороджено 5 працівників (Булатецький М. О., Семененко Л. П., Зав'ялова С. О., Круглова М. О., Попіначенко О. І.); почесною грамотою – нагороджено 7 працівників; подяку одержали 8 працівників.
        За професіоналізм, сумлінне ставлення до своїх службових обов'язків працівники бібліотеки неодноразово були відзначені подяками адміністрації університету.
        Історичний нарис з історії бібліотеки НТУ "ХПІ" не закінчено, він буде тривати далі. Як відзначав перший директор Харківського технологічного інституту проф. В. Л. Кирпичов: "Если на долю инженера приходится постановка какого-либо нового дела, то он , прежде всего, ищет в литературе сведения о нем, а потому, библиотека постепенно образующаяся в институте , будет одним из важных пособий для нашей промышленности".
        
Стаття підготована ветераном праці бібліотекарем І категорії Зав'яловою С. О.         
   Розроблено відділом сучасних бібліотечних технологій НТБ НТУ "ХПІ" © Харків 2010