Коли слово ”самий” не бажане

“Напишіть, будь ласка, в мовному розділі газети про ступені порівняння якісних прикметників та похідних від них прислівників. Які бувають помилки при їхньому утворенні та використанні?

Павло Гаража з Київської області”.

Ступені порівняння мають дві форми: синтетичну (просту, однослівну) й аналітичну, або описову (складену з двох слів). Синтетична форма вищого ступеня утворюється додаванням до кореня чи основи якісного прикметника суфіксів -іш, -ш, -ч (гострий — гостріший, глибокий — глибший, дорогий — дорожчий), аналітична — додаванням слів більш чи менш. Але нерідко вищий ступінь порівняння утворюють неправильно: більш чи менш сполучають з прикметником у формі не звичайного, а вищого ступеня. Тому можна й почути замість більш досконалий, більш глибокий, менш завзятий ненормативні більш досконаліший, більш глибший, менш завзятіший і под.

Цікаво, що від прикметника товстий утворюються дві форми вищого ступеня порівняння: товщий і товстіший. Яку ж з них коли вживати? Перше слово, так би мовити, універсальне, його використовують у всіх значеннях, друге — тільки в розумінні “повніший”. Наприклад, про якогось чоловіка можна сказати, що він товщий або товстіший за когось іншого.

Очевидно, до плутанини цих способів утворення форм вищого ступеня порівняння спричиняється те, що в українській мові є низка слів (багато, небагато, значно, не набагато, трохи, далеко, ще), які виступають поряд з простою формою вищого ступеня порівняння. Вони не становлять окремої граматичної форми ступеня порівняння, а тільки уточнюють значення, посилюючи його більшою чи меншою мірою: набагато хоробріший, не набагато дешевший, трохи дорожчий і т. ін. Однак слова більш і менш до цієї групи не входять.

Синтетична форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням до форми вищого ступеня префікса най- (найбільший, найдорожчий, найкращий, найближче, найважче) або (якщо є потреба посилити значення) префіксів якнай-, щонай- чи прислівника якомога (якнайкращий, щонайдорожчий, якомога швидше). Аналітична форма твориться додаванням слів найбільш чи найменш до нульової форми якісного прикметника. Хоча в нашій мові набагато ширше використовуються саме синтетичні (однослівні) форми найвищого ступеня порівняння, останнім часом невиправдано стали надавати перевагу аналітичній: найбільш зручний, найбільш глибоко, найменш зрозумілий, найменш переконливо. І саме тому, що її копіюють з російської, якій проста форма мало притаманна.

В усному мовленні нерідко поєднують форму найвищого ступеня прикметника зі словом с`амий (с`амий найхоробріший, с`амий найбільший, с`амий найвредніший), що є стилістично небажаним. У теле- і радіопередачах, та й навіть у художній літературі, інколи вживається словосполучення, яке виражає найвищий ступінь ознаки і складається зі слова с`амий плюс якісний прикметник у звичайній формі (с`амий вродливий, с`амий серйозний, с`амий дешевий, с`амий великий). Це в сучасній літературній мові теж суперечить нормі.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua