Рок-in-Рівне

Одного весняного вечора 2008 року до мене влетів Святослав Ігорович зі словами: «Чувак! Виручай!» Гурт в якому він грав подав заявку на відбір фестивалю «Червона Рута» і їм потрібен був ритм-гітарист щоб відіграти програму. Той гурт очолював всім вам відомий Максим Коломис (назви «Палєстіна» тоді ще не було, вона з’явилась невдовзі після нашого розриву). Славко пробував себе там в ролі бек-вокаліста та ритм-гітариста, але нічого путнього з того, як виявилось потім, не вийшло.

От він і вирішив звернутись за допомогою до справжнього музичного гуру))). Музичним гуру я ще не був і не є понині. Я був звичайним чуваком: грав на акустиці, пив пиво, вирощував вазони і вишивав хрестиком. Жодного уявлення про роботу з творчими колективами не мав, але не зміг відмовити старому. Невдовзі почали репетирувати, потроху почало виходити. Я грав ритм-партії, а Славко підспівував у мікрофон демонічним голосом: «…до тебе, мила…» Так і жили…
Через півроку, восени, Святославу Ігоровичу все те діло стало трохи поперек горла, десь мабуть в душі зажевріла надія створення власного хард-рок гурту, з власними текстами, музикою та амбіціями. На своїй останній репетиції він нахнюплено посидів, безнадійно покрутив головою і пішов… назавжди. Пішов і пропав, при цьому забравши в мене свого крамера, надії та перспективи розвитку в моєму першому гурті. Довелось іти мені також.
Десь приблизно через місяць, може два, він знову з’явився з небуття так само як і зник та запропонував разом грати. Грати хотілось… Якщо раз спробуєш, більше не встоїш. Хіба ж я міг відмовити товаришу з яким не одну ніч прогорланив під акустику репертуар Сашбаша та Чигракова, Чернецького?!! О-о-о… Звісно ж, ні!
На той час був вже більш-менш сформований склад, була репетиційна база, нормальна апаратура, звук. Коротше, було все – бери та грай! (В принципі, склад лишився таким і по цей день, що дуже радує). За мого приходу хлопці грали дві композиції: перша – «екзема», яку починали ще з Коломисом, а друга – «Муха». Відверто кажучи, мені не сподобалось. Мелодичності – нуль, лише брязкання та гуркотіння. Та й важкою музикою то було важко назвати. Але як кажуть: «Чим хата багата…» Почали репетирувати, відточувати і час + зусилля зробили своє. Офіційною датою заснування гурту вважається 1 грудня дві тисячі тоді ще восьмого року.
Назва. Кажуть як корабель назвеш, так і попливе! Насправді ну дууууже довго ламали голови над тим як себе назвати. Серед варіантів були і панковий «газен ваген» і хаусівський «Вагінальний колапс!» та вирішили свою назву неофіційно присвятити пам’яті справді великого майстра слова та музики Василя Гонтарського (гурт VasyaClub). Назву запозичили з його пісні, тільки змінили форму написання, з матюків на латинь. Вийшло чітко і зрозуміло! – Post Factum.

Стиль. І знову ж, офіційно, ми граємо хард-рок у всіх його проявах та красі. На початку заснування гурту виникло традиційне питання «в якому стилі будемо грати, чуваки?!!» Також довго сперечались на рахунок цього. Розумієте, Святослав Ігорович, по своїй природі, істота доброзичлива та душевна, як і його тексти. Відповідно під такий текст слід писати відповідну музику. Як виявилось, багато в чому мої музичні смаки та вподобання з ним співпадають. Проте в нас ще є Олексій, наш славнозвісний соло-гітарист, майстер свого діла і просто толковий малий. Він безкомпромісно бажав грати блечню, хеві-метал, треш та весь десь там поруч існуючий загальний стиль отого всього. На фоні цих вподобань було прийнято рішення грати те, що буде виходити грати. І врешті-решт в нас вийшов стиль замішаний на блюз-, рок-н-ролл- мотивах та важкій музиці. Здається вийшло непогано)). Я намагався писати музику і під текст, і під Олексія (він також став прихильником блюзу та рок-н-ролу), Олексій писав соло, Тарас відповідно бас (о, навіть римується!), Роман прописував драми. Кожен робив свою роботу так як міг її робити і сподіваюсь кожен із них напише про те. Ще декілька слів хотілось присвятити нашій новій учасниці, нашій, так би мовити, частинці. Олена Ніколайчук в проекті пост фактуму зявилась не випадково. Вона наша давня знайома і просто прекрасна пані. Особисто мені вже доводилось раніше з нею грати на університетському фестивалі «Студентська весна» де вона досить не погано себе зарекомендувала як вокаліста. От ми і вирішили прибрати це щастя до своїх рук! Славко написав пісню на два голоси і все, я думаю, вийшло. Багато людей пишуть що ця композиція їм дуже до душі…
От така от історія, малята…
Ну і як підсумок вище написаного ще хочу зазначити, що гурт ми молодий (скоро буде рік!), чогось вчимося, а щось вже вміємо. З кожною піснею виходить все краще і це звісно ж радує. Якщо може когось образили із адміністрації фестивалів та шанувальників, – вибачайте! То від браку досвіду. Дуже цінуємо вашу підтримку та увагу. Та попри все, я гарантую, що ніхто з учасників гурту не буде вам лізти в дупу щоб нас взяли на виступ! Це факт!!! Граєм ми не за гонорари, а за просте «дякую». Тому закликаю, будьте людьми! Не ми на вас рубаємо «капусту», а ви на нас! Не забувайте.

0962740597  Тарас
0971864994  Славко
0967233427 Роман барабанщик,
0633544850 Роман Гітарист

ВК: http://vkontakte.ru/club10619970

Post Factum – Пластмасовий бог Скачати

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Post Factum – Тримай мене Скачати

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Post Factum – Попіл ворогів Скачати

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Метки: Рівне, РОК, хард-рок

20 коммент. к “Post Factum”

Написати комент