Щорічно, в останню неділю липня працівники торгівлі України відзначають своє професійне свято.

У цей день привітання приймають усі, хто безпосередньо пов'язаний зі сферою торгівлі та ресторанного господарства.

Торговельна справа — одна з найдавніших в історії людства. Колись торгівля стала сполучною ланкою у взаємодії різних країн і куточків всього світу. Торгівля — одна з рушійних сил, яка допомагає здійснювати не тільки купівлю-продаж, але, перш за все, є засобом спілкування людей один з одним.

Це, мабуть, наймасовіше професійне свято, бо ж до нього мають стосунок не лише ті, хто стоїть за прилавком, а й ми – покупці, бо саме ми створюємо необхідний ринок попиту та пропозиції.

Своє професійне свято «Міжнародний день офтальмології» лікарі-офтальмологи почали відзначати з 2004 року. Датою проведення став день народження знаменитого російського офтальмолога Святослава Федорова. Ідея проведення «Міжнародного дня офтальмології» належить президенту Медичної Палати Санкт-Петербурга Тамазу Мчедлідзе. Ініціативу проведення «Міжнародного дня офтальмології» підхопили в США, Греції, Угорщині, Італії, Венесуелі, Чехії та інших країнах.

Знають про це свято і в офтальмологічному відділені Гадяцької ЦРЛ. У відділенні проходять лікування не лише гадячани, а й хворі з Лохвиці, Зінькова, Пирятина та ін.

Все-таки гарне свято – день народження. Йому радіють і діти, і дорослі. Адже саме в цей день іменинник чує найбільше гарних і щирих побажань та добрих слів на свою адресу, ніж у будь який інший день. Бо через буденні турботи не вистачає часу зупинитися і сказати добре слово. Ось і чекаємо ми дні народження з великим нетерпінням, скільки б свічок не було на святковому торті.

У вівторок, 2 червня, гомоніло подвір’я мешканця села Петрівки-Роменської Степана Семеновича Рухляди веселими голосами. Цього дня він святкував 90-річний ювілей. Привітати іменинника прийшли колишні колеги по роботі, сусіди, рідні.

Українці, зокрема селяни, вміють робити практично все. І на підтвердження цього розповім про жителів с. Качанове Олексія Кияна та Івана Дугниста, які змайстрували собі трактор. У селі відгукуються про них тільки добре, говорять справжні господарі. То на роботі, то господарюють, то у вільний час майструють.

«Скласти трактор мріяв з дитинства. Кілька років збирав до нього запчастини. Коли основна частина була знайдена, заходилися майструвати. В основному, деталі зі списаних машин та тракторів. Раніше було легше із запчастинами, зараз важче знайти саме те, що потрібно», – розповідає Іван Дугнист.

Хочеться розповісти про прекрасних людей – Василя Григоровича та Ольгу Іванівну Сіренків з села Середняки Гадяцького району.

Вони стали на весільний рушник 43 роки тому, прожили життя не в розкошах та багатстві, а в мирі та злагоді, віддаючи доброту свого серця своїм дітям та внукам.

Молодість свою Василь Григорович та Ольга Іванівна залишили у безкінечній, клопіткій сільській роботі. Василь Григорович працював трактористом, згодом на фермі та на току. У 2002 році отримав звання «Ветеран праці». «За яку б роботу не взявся, все у нього до ладу, золоті руки у нашого батька», – говорить син Олександр.

Силу, міць, точність, витримку демонстрували лісівники у XIV-му обласному традиційному конкурсі вальників лісу. Цього року змагання відбулися на території Руднянського лісництва ДП «Полтавський лісгосп». Сім найвправніших чоловіків змагалися у п’яти конкурсних завданнях: заміні пилкового ланцюга бензопили, комбінованому і точному розпилюванні колод, обрізуванні сучків та звалюванні дерев.

Головною метою змагань стало не лише підвищення престижу професії вальника, а й зменшення виробничого травматизму на лісозаготівлях. За будь-яких природних умов у лісах України щоденно виконують свою складну й доволі небезпечну роботу понад 10 тисяч вальників. Окрім спортивного азарту, конкурс допомагає неупереджено оцінити загальну кваліфікацію робітників лісу, адже лісгоспи зазвичай направляють своїх кращих представників.