Визначні постаті, що не належали безпосередньо до Пласту
| Біличенко Михайло | актор і режисер, засновник Руського Театру Просвіти в Ужгороді. Керував пластовими театральними гуртками. |
| Боберський Іван | педагог, визначний організатор сокільсько-січового руху, редактор часописів та автор спортивних підручників. Автор назви "Пласт", сприяв становленню Пласту. |
| Бокшай Йосип | визначний закарпатський художник, член-кореспондент Академії Мистецтв СРСР. Автор ілюстрацій до видань Пласту на Закарпатті у міжвоєнний період. |
| Волошин Августин | видатний політичний, культурний, релігійний та педагогічний діяч Закарпаття, Президент Карпатської України (1939). Всіляко сприяв Пласту на Закарпатті, почесний член Крайової Ради Скаутів. |
| Ґренджа-Донський Василь | культурний, освітній та політичний діяч Закарпаття, один з провідників Карпатської України, письменник, поет, драматург, публіцист, журналіст, літературний критик, перекладач. Всіляко сприяв розвиткові Пласту на Закарпатті, неодноразово відвідував пластові табори. |
| Донців Дмитро | ідеолог українського націоналізму, письменник, публіцист, літературний критик. Присвятив Пластові свою статтю "Юнацтво і Пласт", його дружина Марія Бачинська-Донцова була опікункою дівочого пластового полку. |
| Іванцев Денис-Лев | у міжвоєнний період голова Спілки українських митців Кракова "Зарево", член Асоціації Незалежних Українських Митців, автор розписів низки церков Галичини. Прихильник таємного Пласту, у 1935 р. - спортивний інструктор на одному з пластових таборів. |
| Мельник Андрій | полковник Армії УНР, Голова ПУН-ОУН. Сприяв розбудові пластової таборової оселі на горі Сокіі у Карпатах, Почесний член 3-го Куреня УПС "Лісові Чорти". |
| Мстислав І | Патріарх Київський і всієї України Української Автокефальної Православної Церкви, Головний Капелан та Добродій Пласту, почесний член 16-го Куреня УПС "Ватага Бурлаків". |
| Ольбрахт Іван | чеський письменник, класик чеської літератури, у 1931 році під час перебування на Закарпатті спеціально відвідав пластові табори. Під впливом отриманих там вражень, почутих від пластунів народних пісень й легенд пише низку творів про українців Закарпаття, зокрема роман про останнього на Закарпатті опришка "Микола Шугай". |
| Пачовський Василь | український поет, спеціально для пластунів Закарпаття написав вірш "Пластова присяга". |
| Підгорянка Марійка | українська поетеса, автор пластової пісні "Пусти ж мене, мамо, до табору". |
| Студинський Кирило | професор-літературознавець, надав свій будинок по вул. Бляхарській, 11 у Львові під першу пластову домівку. Опікун Пласту у Львові, нагороджений пластовою "Свастикою Вдячності", загинув разом з П. Франком у катівнях НКВС. |
| Теліга Олена | видатна українська поетеса, провідний діяч ОУН, розстріляна нацистами у бабиному Яру. Опікунка Пласту. |
| Філарет | Патріарх Київський та всієї Русі-України. Головний духовний опікун для православної пластової молоді. |
| Черкасенко Спиридон | педагогічний, культурний та театральний діяч Галичини, Закарпаття й на еміграції. Поет, драматург, публіцист, сатирик, літературний критик, журналіст. Автор "Гімну закарпатських пластунів" та низки віршів і п'єс на пластову тематику. |
| Шептицький Андрей | Глава Української Греко-Католицької Церкви, митрополит. Меценат української молоді, культури та науки. Великий добродій Пласту. Подарував пластунам земельні ділянки та матеріали для будівництва таборових осель у Карпатах (Сокіл, Підлюте). Нагороджений пластовою "Свастикою Вдячності". |
| Юхновський Ігор | видатний вчений-фізик, один з лідерів національного відродження кінця 1980-х - початку 1990-х років, народний депутат України, нагороджений орденом "За заслуги" І-го ступеня. Почесний член Пласту, сприяв його відродженню у 1988-90 роках, очолював Раду опікунів Пласту (1990). |
Версія для друку