Вступ України до СОТ створює значні можливості для українських товаровиробників, які принесуть Україні кращий доступ до світових ринків, розширять споживчий асортимент та полегшать доступ до іноземних технологій. Водночас рівень конкуренції на внутрішньому ринку суттєво зросте, а оскільки до України прийдуть нові міжнародні гравці, то необхідно бути до цього підготовленими. Тож пріоритетним має бути забезпечення конкурентоспроможності українського бізнесу як на теренах нашої держави, так і на світовій арені.

Примітним у цьому контексті став проведений 16 травня ц.р. за ініціативи ВГО «Українська аграрна конфедерація» «круглий стіл» на тему «Забезпечення конкурентоспроможності аграрного ринку в контексті членства України у СОТ та інтеграції до ЄС». У конструктивній розмові учасники – представники державної влади, керівники аграрних об’єднань, експерти міжнародних організацій і представники приватного сектора – обговорили можливості захисту інтересів національних сільськогосподарських виробників та вітчизняних споживачів у контексті членства у СОТ та інтеграції до ЄС.

Стимул до зростання

У вступному слові заступник генерального директора ВГО «Українська аграрна конфедерація» Олександр Артюшин зазначив, що набуття членства України у СОТ має дуже велике значення для розвитку економіки держави, особливо агропромислового комплексу, оскільки останній має величезний експортний потенціал. «Ми усвідомлюємо, що СОТ – це лише перший крок, наступним буде створення зони вільної торгівлі з ЄС», – сказав він і підкреслив, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо зменшення обмежень на імпорт продукції. «Така ситуація, на перший погляд, не в інтересах українських сільськогосподарських виробників, оскільки вони відчуватимуть величезну конкуренцію з боку іноземних товаровиробників, – уважає він. – Проте, з іншого боку, така ситуація стимулюватиме вітчизняних сільськогосподарських виробників переоснащувати виробництво, залучати інновації, інвестиції, аби не втратити свій бізнес і забезпечити його конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. У зв’язку із цим, якщо говорити про інтереси пересічних споживачів, то у будь-якому випадку вони не залишаться «у програші» – вони матимуть доступ до якіснішої і дешевшої продукції».

Заступник директора департаменту зовнішньоекономічної співпраці Міністерства аграрної політики України Марина Нетеса зауважила, що після набуття членства у СОТ Україна має можливості у разі потреби застосувати захисні заходи, передбачені нормами угод СОТ. Крім того, пані Нетеса розповіла про заходи контролю за безпечністю продукції агропромислового комплексу. «Позитивним є впровадження на вітчизняних підприємствах харчової промисловості міжнародних систем управління безпечності та якості харчової продукції, – повідомила вона. – На сьогодні, за даними моніторингу, система менеджменту безпеки якості продукції та довкілля впроваджена на 133 підприємствах. Крім того, на 45 підприємствах харчової промисловості системи управління якістю знаходяться в стані впровадження, а на 88 підприємствах розпочато роботу з їх створення».

Президент Спілки молочних підприємств України Лідія Карпенко, заступник голови правління Національної асоціації «Укрцукор» Олександр Петриненко та гендиректор «Укракондитпром» Станістав Мироненко, своєю чергою, розповіли про стан та проблеми окремих галузей, перспективи їх функціонування та можливості ускладнення у зв’язку із вступом нашої держави до СОТ. Зокрема, пані Карпенко підкреслила, що для України зі вступом до СОТ набере актуальності питання випуску конкурентоспроможної продукції, котра могла б реалізовуватися в європейських країнах і відповідала б міжнародним стандартам. «Звісно, проблеми у молочній галузі не виникли несподівано – вони обговорюються уже протягом останніх п’яти років, – наголосила вона. – Водночас на сьогодні ціна українського молока наблизилася до європейського рівня, а за показниками якості і особливо безпеки молочна продукція дуже відстає від європейської».

Антидемпінгова політика

Представник департаменту антидемпінгових розслідувань та захисту внутрішнього ринку Міністерства економіки України Олександр Суханов розповів про можливості захисту внутрішнього ринку через механізм захисту антидемпінгових, спеціальних захисних та компенсаційних розслідувань. «Антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні захисні заходи спрямовані на захист національного товаровиробника від недобросовісної конкуренції з боку експортерів та масованого імпорту, антидемпінгового імпорту, субсидованого імпорту та застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, – наголосив він. – На сьогодні в Україні створена та постійно вдосконалюється нормативно-правова база застосування інструментів торговельного захисту. Як свідчить практика, застосування цих заходів є достатньо ефективним та позитивно впливає на економічне становище вітчизняних виробників. Нині, до речі, триває проведення чотирьох розслідувань, зокрема, два антидемпінгових та два спеціальних». Зі слів пана Суханова, порядок порушення та проведення цих розслідувань є подібними один до одного, за виключенням певних моментів. У зв’язку із цим у порядку порушення і проведення цих розслідувань можна виділити кілька етапів: ініціювання розслідування; проведення розслідування; завершення розслідування; дослідження ефективності застосування заходів; перегляд застосованих заходів.

Регуляторна політика

Директор Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов розповів про основні положення та особливості застосування угод СОТ щодо технічних бар’єрів у торгівлі та стосовно фітосанітарних заходів, звернув увагу на зобов’язання, які взяла Україна під час вступу до СОТ. Аналітик Проекту Міжнародної фінансової корпорації «Ділове середовище та розвиток підприємництва в Україні» Леся Яковенко повідомила про можливості використання регуляторної політики як засобу підвищення конкурентоспроможності сектора. Так, з її слів, першочерговим завданням уряду має стати гармонізація стандартів на продукцію сільського господарства і продовольства зі світовими, впровадження міжнародних стандартів, удосконалення системи оцінки відповідності. «Адже перспектива нездійснення цього не занадто втішна – зниження конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу внаслідок обтяжливого регулювання з боку держави, погіршення умов експорту вітчизняної продукції через запровадження санкцій за невиконання Україною взятих на себе зобов’язань, погіршення іміджу України на міжнародній арені. Кінцевим результатом може стати неможливість реалізувати потенційні переваги членства у СОТ. Проте це занадто висока плата за зволікання і непослідовність у процесі трансформації та гармонізації цієї сфери», – підсумувала пані Яковенко. Серед основних проблем регуляторної політики Леся Яковенко зазначила величезну кількість документів, необхідних для ведення бізнесу, тривалі терміни та складні процедури їх отримання, а також високу вартість регуляторних процедур. Внаслідок цього чинна система технічного регулювання є неефективною, позаяк побудована на принципах радянської економіки без урахування реалій сьогодення. Відтак, вона суперечить базовим принципам СОТ щодо добровільного характеру стандартів. Тож найближчим часом слід скасувати норми щодо обов’язковості стандартів. Водночас обов’язковими мають бути технічні регламенти, які визначають вимоги стосовно безпеки товару, а також контроль з боку санітарної, ветеринарної служби та органів захисту прав споживачів. До того ж доцільно скасувати норми щодо зазначення на вітчизняному товарі назви нормативного документа, вимогам якого має відповідати вітчизняна продукція, оскільки стосовно імпортної продукції такої вимоги не існує.

Коментар фахівця

«Ми маємо можливості захистити внутрішнього товаровиробника» 

Заступник директора департаменту зовнішньоекономічної співпраці Міністерства аграрної політики України
Марина НЕТЕСА:

– В України, як і в інших країнах СОТ, є можливості застосовувати заходи, які захищатимуть внутрішнього товаровиробника. Так, правилами СОТ дозволяється застосування тарифної квоти для сільськогосподарських товарів за умови використання їх на недискримінаційній основі. Тарифна квота – це спосіб регулювання імпорту із використанням двох рівних тарифних ставок – мінімальної для обсягу імпорту в межах квоти і підвищеної щодо імпорту поза межами зазначеної квоти. Тобто норми СОТ вимагають у разі застосування за певних умов кількісних обмежень робити це у недискримінаційний спосіб, прозоро та передбачувано із публічним повідомленням про правила стосовно таких обмежень та розподіл квоти. Щоб доступ мали як країни – традиційні постачальники продукції, на які вводиться обмеження, так і нові країни, які могли б запропонувати свою продукцію в нових торговельних умовах.

Крім того, угоди про захисні заходи дозволяють країнам-членам СОТ тимчасово обмежувати обсяги імпорту окремих товарів, за умови, що після проведення відповідного розслідування буде встановлено, що ці товари імпортують у таких зростаючих обсягах стосовно національного виробництва аналогічних товарів, що заподіюють значної шкоди національному товаровиробнику. У такому разі можна застосовувати такі типи захисних заходів: підвищення ставок понад рівень, встановлений у розкладі зобов’язань країн-членів СОТ, та кількісні обмеження імпорту. При цьому експортні обмеження згідно із нормами СОТ можуть тимчасово застосовуватись лише з метою попередження або послаблення критичного дефіциту харчових продуктів, які мають вагоме значення для сторони, що експортує ці товари. Підставою для застосування такого обмеження має бути баланс виробництва та споживання видів продукції, на який планується ввести обмежувальний захід.

Застосування таких заходів, як ліцензування імпорту, санітарні та фітосанітарні заходи, технічні регламенти і стандарти, не мають створювати невиправдану дискримінацію.