Цьогоріч львівське трамвайне депо, яке знаходиться на вулиці Сахарова, перетворилось на справжнє поєднання актуальної культури. Мистецька формація «Кома» вирішила, що трамвайний парк, як і багато інших об’єктів у Львові, - дуже творче та своєрідне місце. Тому вирішили презентувати там проект «Арт-депо».
Протягом 4 днів у період травневих свят львів’яни та гості міста мали нагоду глянути на депо з іншого, досить незвичного боку. У двох залах трампарку розмістились 5 інсталяцій, виконаних львівськими майстрами Влодкауфманом, Олексієм Хорошком, Мирославом Вайдою, Михайлом Барабашем та Сергієм Петлюком. Саме вони перетворили трамвайне депо на тимчасовий центр актуального мистецтва.
- Ця споруда сама по собі, як пам’ятник архітектури, - розповідає Олексій Хорошко. – Вона знаходиться у центрі Львова і є старовинним об’єктом. Це і надихнуло нас на створення такої акції. Міська рада підтримала нашу ідею і допомогла у її реалізації. Зокрема, я представляв відеоінсталяцію на релігійну тематику. Адже ставлення до цієї теми досить неоднозначне. Певна частина людей спекулює на релігії, для іншої частини населення вона є повним табу. Я ніби ставлю запитання перед глядачем, а що думаєш ти про релігію?..
Спеціально для свого проекту Олексій Хорошко проводив відеозйомки у львівському тирі. В результаті на білому полотні були фігурки людей із різними обличчями. Час від часу у них влучали постріли. Інший львівський інсталятор Сергій Петлюк презентував свій проект під назвою «Клонуй мене ніжно». У ньому автор намагався показати вплив засобів масової комунікації на думку людей і на їхню культуру.
А от Мирослав Вайда презентував свою роботу «П’ять років зими». У величезній піраміді, виготовленій із сіна він зробив невеличкі віконця. Заглянувши у середину можна було побачити дно з відеоінсталяцією. - Цей проект – моя дитяча візія, - пояснює Мирослав. - Стан істоти, коли вона народжується, переживає стан захищеності, безтурботності, тепла. А дно зроблено завдяки вмонтованому проектору вгорі піраміди. Якось у одному із сіл, ми підняли копицю сіна, а там було щуряче гніздо з новонародженими щуриками. Я це зняв на відео, і тепер використав у проекті «П’ять років зими». Вийшла ніби колба з сіна та життя усередині, це чимось схоже на дитяче життя.
Ще один львівський митець Михайло Барабаш створив проект «Людина- рихтувальник». На трамвайних коліях він поставив високі фігури людей, які символізують розбудову життя.
Координатор львівської галереї «Дзиґа» Влодкауфман презентував «Побутову екскурсію». У окремій залі, обтягненій чорним целофаном, у центрі однієї із стін висів великий екран, на якому було відео річки Полтви. Під телеекраном стояла дерев’яна тачка. - Центром Львова тече річка Полтва, - ділиться Влодкауфман. – Хоча рікою її важко назвати. Вона більше схожа на каналізаційну канаву і всі нечистоти, які є у місті опиняються там. Мій проект – це розмірковування на цю тему. Це не заклик до вирішення проблеми, а просто роздуми.
Акція «Арт-депо» завершилась, але кажуть, що вже незабаром стіни львівського депо знову проникнуться творчою атмосферою. Бо, як зізнались представники «Коми», у перспективі стоїть задача створити у трампарку музей актуального мистецтва.
