26.12.2009

Про тренінг лідерства, який повинен був провести Олександр Жарков, було відомо давно. Приблизно за півтора місяці до його проведення. І, чесно кажучи, тренінг про те, як привести в почуття лідерські якості, був з психологічної точки зору необхідний, думаю, багатьом.

По собі знаю, що дуже багато в чому відсутня психологія лідера, і в деяких життєвих ситуаціях не вистачає певних знань і умінь: головне – це бути лідером у складній життєвій ситуації. А так як на цьому тренінгу ще й повинні були розглядатися питання економічного характеру, наприклад, як побудувати свій бізнес, то інтерес до цього тренінгу зростав багаторазово.

І ось почався тренінг. Він добре почався. Я, наприклад, був зосереджений на тому, що говорив ведучий. Це було дуже пізнавально. Я спочатку писав: відповідав на запитання, записував тренінг у дві колонки, але потім, здогадавшись у чому справа: навіщо ці всі шпальти та звірі потрібні, як-то втратив інтерес до цього всього і розсіяв свою увагу, і просто слухав Сашу. Іноді просто дивився по сторонах. І дивився не через те, що він розповідав нецікаво, він молодець і великий розумник; причиною моєї неуважності була зовсім різна поведінка членів групи. Ця поведінка свідчила про різне відношення до подій, хтось відверто не розумів, хтось відверто забавлявся. А це відволікало.

Плюс ще – заважали зосередитися бігаючі «туди-сюди» люди з фотоапаратами, які бігали і клацали. Можливо, кількість фотоапаратів потрібно наступного разу зменшити, це все-таки не торжество, не “прийняття в піонери” і не вшанування “нас – самих класних”.

Хотілося б звернути увагу на декілька речей, які дуже впали в око:

- Несерйозну поведінку в групі, а саме, жартівливі і в той же час некоректні репліки, як прояви неповаги і не серйозного сприйняття того, що відбувається. Ці речі просто неприпустимі в даному випадку. Якщо ми хочемо бути плідною, успішною організацією, то ми повинні брати те, що нам дають, і поважати те, що нам дають, тому що, судячи з усього, цього самі ми дати собі не в змозі. Хоча я перебільшую. Серед нас є різні люди: хтось більш освічений, хтось менш, є ті, кому ці тренінги зовсім не потрібні. Ну, так хай або не ходять на них взагалі, або хоча б не заважають всьому, що відбувається. На це деякі можуть заперечити: «не треба, мовляв, нас усього цього вчити, не потрібні нам такі тренінги!» Толіка правди звичайно в цьому всьому є, але за цим тренінгом можуть бути й інші тренінги, більш корисні, але ми вже на першому пробному заході так себе ведемо. І висновок напрошується сам собою: або ми прийдемо до того, що такі «повчальні» заходи, як хтось скаже, нам (а під цим словом я маю на увазі всю групу) зовсім не потрібні, або ж ми просто банально розбіжимося. Є, правда, зовсім третій варіант: просто деяких відсіють і все, або ж вони самі відсіються.
Вже після всього, хотілося б поділитися наступними спостереженнями, з приводу події, і дати свою суб’єктивну оцінку:

- Короткий тест, який спирається на несвідоме, на асоціацію власної особистості з твариною. Мінус такого тесту: недостатня інтерпретація результатів і знову-таки жартівливе сприйняття того, що відбувається учасниками. Ось тут я не знаю, що й сказати! Мене просто розпирає від емоцій. З одного боку я захоплений провідним, з іншого боку засмучений реакцією аудиторії на такий тест. Чи потрібен був взагалі такий тест?! Можу сказати тільки одне: ведучому він був стовідсотково необхідний. Я його розумію. Сам би так зробив. Для нього, як для психолога багато речей стали відразу зрозумілими. За те нам, аудиторії, ну, принаймні, деяким, відразу стало ой як смішно. Це ж так прикольно – відчувати себе якоюсь смішною твариною.

- Відсутності згуртованості та відкритості учасників у групі. Під згуртованістю я розумію не дружелюбність і не те, що ми один одного знаємо і ставимося в більшості випадків один до одного дуже добре. Під згуртованістю я маю на увазі спільність інтересу до даного тренінгу. А його не було. Були ті, які відверто «забили» на нього прямо в аудиторії і всім своїм виглядом це демонстрували. Як показує психологічна практика, результат таких тренінгів – практично нульовий. Хоча я для себе почерпнув дуже багато корісного, а ось обстановка (тобто поведінка і настрій аудиторії) не мали на конструктивний лад.

- Розподіл тренінгу на дві частини: перша, що складається з тестів спрямованих на самопізнання і усвідомлення власних бажань, супроводжувалося практикою візуальної реалізації власних примх. Друга частина, вже не психологічна, а більше спрямована на успішний розвиток організації та розподіл обов’язків. Мінуси всього цього: більшість не могло чітко сказати і, в першу чергу, усвідомити чому вони дійсно хочуть займатися, деякі віджартовувалися, найстрашніше те, що аудиторія схвалювала подібні витівки. Це насправді проблема, якщо все сприймати глобально. Якщо ж так не сприймати, то, правильно, навіщо тоді це все потрібно було? Невже тільки для того, щоб побачитися й посміятися, ну або ще раз показати себе.

- Так вже вийшло, що серед групи є «заводіли», які ставилися до тренінгу несерйозно, переводили все на жарти, що призвело до такого ж посереднього відношення до подій у всіх учасників тренінгу, а також стало причиною дефіциту уваги, на рахунок чого провідним було зроблено відкрите зауваження. Це було не зовсім правильно і неетично до ведучого.

- На жаль своєчасного початку тренінгу завадила раптово зіпсована погода. Над цими дрібними речами (а саме чітким розпорядком заходу) варто подумати і вирішити як з цим бути.

- Кожен такий тренінг передбачає два аспекти: взаємодія ведучого, який хоче надати психологічну допомогу або підтримку і аудиторії, яка має потребу в тому, що їй буде говорити ведучий. Якщо цього взаємозв’язку немає, то тренінг буде неефективним. Завдання аудиторії – бути зацікавленою у тренінгу. Присутні повинні розуміти, що тренінг створений для того, щоб тренувати якісь навички, в даному випадку, навички лідерства. Це як у футболі: є завдання, і гравці повинні це завдання виконати, і тільки тоді буде результат. А у нас в аудиторії були люди, які не були зацікавлені виконати це «завдання», вони не були ним пройняті.

Задам риторичне питання: як може допомогти людині те, до чого він не перейнявся ні краплею поваги?

Учасники АІК! якщо захід організовується для вас, це означає що і ви повинні внести свою лепту у його успішне проходження, як мінімум виявити повагу до виступаючої для вас людини!

А особисто мені хотілося б відзначити Олександра Жаркова, який у свій день народження, замість того щоб святкувати його, прийшов до нас і провів такий чудовий тренінг.

Організація заходу великих нарікань не викликала. Були якісь дрібні недоліки, але їх, звичайно кожен бачить, і в такій статті я не вважаю за потрібне їх обговорювати. Для цього є форум, і в кожного є своя думка, яку він може просто висловити на цьому форумі.

Підводячи підсумки можна сказати, що це був хороший день! Позитивний і корисний, хоча б для мене, і я думаю, що не тільки для одного мене а і для багатьох. Особливу подяку хочеться виразити всім, хто організовував цей тренінг. Я не хочу перераховувати всіх поіменно, тому що когось боюся забути.

Федорченко Александр