This version of the page http://dzyga.com/podcast/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2011-06-17. The original page over time could change.
Літературний подкаст кабі.net

Адам Поморський


Зустріч з польським соціологом і перекладачем Адамом Поморським (Adam Pomorski), що відбулася в каварні «Кабінет» у рамках циклу «Інтелектуальна біографія», започаткованому Центром Гуманітарних Досліджень.
Зустріч з польським соціологом і перекладачем Адамом Поморським (Adam Pomorski), що відбулася в каварні «Кабінет» у рамках циклу «Університетські діалоги».

  • Представлення гостя від п. Зоряни Рибчинської;
  • Про методи перекладу та їх адекватність;
  • Пам’ятник Шевчеку у Варшаві, його переклади польською і Дмитро Павличко;
  • Проблема перекладу цитат, алюзій і фразеологізмів:
    «Немає перекладу, який би існував поза стилістичною конвенцією, зрозумілою для читача цього перекладу«Якщо переклад не дотримується стилістичної конвенції, якщо послугується зносками з коментарями, то його важко назвати перекладом»

    «поза спільним культурним контекстом переклад є неможливим»;

    «Ви маєте такий потужний перекладацький доробок, якому може позаздрити не одна європейська культура»

  • Про повоєнну Варшаву;
  • Виклики російської культури для східно-слов’янських культур;
  • Герметизм, гротеск і польська культура;
  • Поморський читає польський переклад переклад вірша Жадана «Він був листоношею в Амстердамі»;
  • Антології української літератури в Польщі;
  • Чеслав Мілош – досі польський классик?;
  • Олег Лишега читає свій переклад віршів Мілоша «Хто» (зі збірки «Na brzegu rzeki») і «О» (зі збірки «То»);
  • Поморський читає вірш Казимира Вєжинського (Kazimierz Wierzyński) «Piąta pora roku», Зоряна Рибчинська — його український переклад у виконанні Галини Крук;
  • Фото — Віктор Мартинюк

    Мітки: Поморський Адам (Pomorski Adam)


    1 червня, середа, 17:00 – 18:00 Літературна кав’ярня «Кабінет», вул. Винниченка, 12
    Зустріч з американською поеткою Джудіт Баумель.
     
    2 червня, четвер, 18 год. Літературно-критичні обговорення Віктора Неборака – Ігоря Котика.
    Керуак, свобода, гроші...
     
    3 червня, п’ятниця, 17:00 – 18:00 Літературна кав’ярня «Кабінет», вул. Винниченка, 12
    Вечір перекладної поезії для дітей: Мар’яна Савка, Маріанна
    Кіяновська, Наталя Трохим, Галина Малик
     
    4 червня, субота, 17:00 – 18:00 Літературна кав’ярня «Кабінет», вул. Винниченка, 12
    Зустріч із сумською поеткою Людмилою Ромен

    Літподкаст «кабі.net»: Роман Бардун & Андрій Любка


    Музично-літературний проект Андрія Любки (поезія) та Романа Бардуна (клавіші).

  • У Марціна Свєтліцького є така збірка…
  • 5 годин у пошуках дози…
  • Все, що в мене є — твій віддалений голос…
  • Сьогодні я зрозумів, що ти ніколи не будеш моєю…
  • Жінко прекрасна, хліб мій насущний…
  • Обережно, двері зачиняються
  • Розпечене, розорене…
  • Там, на іншому боці світла…
  • Уявляєш, я так скучив…
  • Помирати соромно, особливо о 21-30…
  • Банальний вірш
  • І раптом все стане ясно…
  • Трагічний вірш (Дівчина розпускає волосся перед дзеркалом…)
  • Я теж міг би бути чорним наркодилером…
  • В мене не було грошей на таксі…
  • Вчора швендяв нічними клубами…
  • Весела пісенька про вічність мистецтва
  • У пятницю зранку я вийшов з вязниці…
  • О третій ночі в чужому місті…
  • Вже майже на виході, у усіма прощаючись…
  • Фото — re-mag.com.ua

    Мітки: Любка Андрій

    Зустріч із польським поетом Матеушем Пеньонжеком


    19 травня, у четвер, о 18 год. зустріч із польським поетом Матеушем Пеньонжеком (Mateusz Pieniazek)
    Під час зустрічі презентація та обговорення книги ГОЛОСІННЯ (LAMENTACJE).

    «Виданий двома мовами (польською та українською) завдяки старанням перекладача Ігоря Пізнюка та редактора видання Дороти Яворської, цей збірник підніймає болючі для будь-якого суспільства питання. Двадцять віршів циклу «Голосіння» та сім віршів з циклу «Сім свіч» торкаються питань єврейської культури, якої не стало, та причин її трагічної загибелі.
    Цикл «Голосіння», написаний автором на покинутому єврейському цвинтарі в Перемишлі, пронизаний відчуттям непереборної втрати. З довоєнних майже 40% мешканців Перемишля євреїв живих майже не лишилося. Нацисти вбили їх, а з ними пішла у забуття особлива атмосфера у місті, частина його душі. І біль автора-поляка на єврейському кладовищі в українському Перемишлі передається читачеві, котрий усвідомлює, що разом з співмешканцями-євреями він втратив частину свого особливого буття, своєї культури, свого народу. Цикл «Сім свіч» присвячено осмисленню автором трагедії Бабиного Яру в Києві, де протягом кількох днів було винищене єврейське населення міста. В пам'ять про них запалює Матеуш Пеньонжек сім свіч традиційного юдейського підсвічника — менори.»
    (Цит. за http://www.holocaust.kiev.ua/news/golosinnya.html)

    Коротко про автора:
    Народився у 1952 році у Пшеворську. Доктор гуманітарних наук. Бенедиктинський облат. Автор 11 збірок віршів та 19 книжок для дітей.

    Вхід вільний.

    Координатор Юрій Кучерявий 0503799961

    Олексій Чупа


    Олексій Чупа – двомовний український поет із Донбасу. Народився в 1986 в Макіївці. Випускник філфаку ДонНУ (2009), працює на Макіївському металургічному заводі. Учасник мистецької тусовки з чудернацькою назвою «Чисто посидеть попеть...» Активний учасник слемів. Блоґер. Серед його віршів переважє інтимна та громадянська лірика, а його самого називають обличчям молодої української поезії. Приводом для зустрічі став вихід збірки «Українсько-російський словник».

    • Кучерявий читає вірш Чупи «Передісторія»;
    • Львів – Донецьк: чи існує антагонізм?
    • Чупа читає «About my friends», «About a girl», «Привіт, моя маленька дівчинко…», «Контркультура»«1+1+1»,
    • Про «обличчя української літератури» і слами ;
    • Проблема діалогу поколінь;
    • «В поезії я хотів би тотальної війни з вадами суспільства»
    • «Эта погода вяжется вокруг шеи, как будто жгут», «Когда ты приедешь…», «Располовиненный»«Хирург»;
    • Яка користь із читання?
    • « P.S.розмови»;
    • Донецьк: а чи є проблема?
    • «Мистецтво гри на межі…», «А дівчинка справді так не хотіла…», «Я сидів і дивився, як пам’ять моя вмеразє у лід…».

    Фото — Юлія­ Сівакова

    Мітки: Чупа Олексій

    У «Кабінеті» музично-поетичний проект Любки і Бардуна


    МО «Дзиґа» та літературна каварня «Кабінет» представляють:

    5 травня, четвер, 18 год. «Кабінет»
    Львів, вул. Винниченка,12

    Андрій Любка (Ужгород, поезія)
    Роман Бардун (Львів, електророяль)

    Цей дует народився як наслідок творчого перебування двох молодих митців на стипендії Gaude Polonia. Почавшись як експромт, цей неназваний ще проект, отримав продовження у «Кабінеті», і, сподіваємося, триватиме й надалі, виокремлюючись з кількох інших українських мультижанрових ініціатив, що єднають поетів і музикантів та стане окремим мистецьким явищем з власною історією.

    Вхід вільний і бажаний.

    Координатор Юрій Кучерявий 0503799961

    Обговорення роману Ольги Токарчук


    28 квітня, четвер, 18 год. 
    Проект літературно-критичних зустрічей з Віктором Небораком та Ігорем Котиком.
     

    Тепер говоритимемо про нещодавно перекладений останній роман польської письменниці Ольги Токарчук “Веди свій плуг понад кістками мертвих” (Львів, видавництво “Урбіно”, 2011. Переклад з польської Божени Антоняк)

    Героїня роману — звичайнісінька жінка, яку багато хто вважає трохи несповна розуму. Яніна Душейко, пенсіонерка, у минулому інженер, а зараз навчає дітей англійської в сільській школі й сторожує дачні будиночки. Вона захоплюється астрологією, любить тварин, а у вільний час разом із колишнім учнем перекладає вірші Вільяма Блейка. Коли в околиці починають знаходити вбитих, пані Душейко широ намагається допомогти поліції й переконає усіх, що це тварини мстяться браконьєрам і мисливцям. Ніхто не вірить химерній пенсіонерці, уважаючи її за божевільну…
    Роман видано в Польщі 2009 року. Книжка увійшла до ТОП-10 за 2009 рік в категорії «Бестселери польських авторів» і викликала бурхливі дискусії в медіях.
    У “Gazecie Wyborczej” його названо “одним із найлюдяніших та найоптимістичніших романів останніх років”.

    Координатор Юрій Кучерявий 0503799961
    +3 8 (095) 260-03-27

    Літподкаст «кабі.net»: Володимир Єшкілєв


    Володимир Єшкілєв – знаний івано-франківський прозаїк, містик і містифікатор, автор ряду романів та співучасник концептуальних культурних проектів; ідеолог «Станіславського феномену». До «Кабінету» завітав з нагоди видання етнографічно-містичного путівника «Метафізика Карпат». Замість його презентації, однак, розмова поплила руслом аналізу культурної ситуації в Україні з періодичними реверансами в сторону політики.

  • «Станіславський феномен»: історія від автора поняття;
  • хто в нас літературний мейнстрім?
  • зміна канону укрліту і діалог літературних поколінь;
  • «Україна» як паразитарний проект;
  • «Метафізика Карпат», тексти справжніх мольфарів і карпатських відьм;
  • Політична культура і громадянська позиція.
  • Мітки: Єшкілєв Володимир

    «Третій світ»: зустріч із перекладачем Андрієм Маслюхом


    14 квітня, четвер, 18 год.у каварні-книгарні «Кабінет» (Львів. Винниченка. 12) у рамках проекту зустрічей із перекладачами «Третій світ» відбудеться розмова із Андрієм Маслюхом.
    Андрій Маслюх — перекладач на українську мову Ентоні де Мелло «Молитва жаби», творів св. Ігнатія Лойоли, знаменитих містичних трактатів св. Терези з Авіли, «Космічної трилогії» Клайва Стейплза Люїса та ін...
    Зустрічі з перекладачами модерує Юрій Прохасько

    Більше про перекладача: http://andriymasliukh.wordpress.com/

    Вхід вільний і бажаний!

    Координатор «Кабінетних» зустрічей — Юрій Кучерявий 0503799961

    Владислав Шубєнков


    Владислав Шубєнков— молодий поет, блогер, прозаїк. Засновник «Фестивалю Іншого Мистецтва», куратор літературної сцени фестивалю Захід, організаток мистецького проекту ART Group BodyStatic, співорганізатор концептуальних львівських квартирників від Творчого обєднання «ВЕЖА». Учасник різноманітних літ конкурсів, фестивалів, форумів.

  • навіщо писати?
  • фестивалі й література
  • слем: перспективи чи реанімація?
  • електропоезія=вірші+музика;
  • поет без книжки: поезія в Інтернеті;
  • читає вірші «Лірик (вечірнє проміння крізь немите вікно...)», «Мне уже 22», «Наші життя сплітаються, як магістралі...», «Стань для меня этой ночью блядью...», "Працівник компартії”;
  • ні слова про двомовність;
  • мутація поета в прозаїка: очікуємо на роман;
  • самоцензура і цинізм молодого покоління;
  • читає вірші «Твої авіалінії», «Твій ранок після другої кави...», «Ті, хто народились в 80-х...» 
  • Мітки: Шубєнков Владислав