Немає слів, нема пісень,
Щоб нам славити Вас, герої,
Що у важкий, кривавий день
В зневірі не зложили зброї.

Ви сміло виступили в бій,
Хоч ворог йшов, страшний, суворий,
В душі не було молодій
Перед сильнішим злом покори!

І не злякало Вас те зло,
Ні смерть в снігу, страшна, холодна,
Вгору підняли Ви чоло,
На Вас чекала ж вся Соборна!

Ви стали прикладом усім,
Про Вас нікому не забути!
В понурій темряві віків
Світити будуть завжди Крути!

Під світлом тим розтане тьма...
Ви палко Рідний Край любили!
Любові ж Вашій меж нема,
Вона живе із-за могили!