
Національний антарктичний науковий центр
Державного агенства з питань науки,
інновацій та інформатизації України
| Головна | НАНЦ | Наукова діяльність | Станція Академік Вернадський | Експедиції | Міжнародне співробітництво | Правова база | Інформаційно- видавнича діяльність |
| Новини |
Газета «Світ»
№ 23-24 (530-531), 25.06.08.
XXXI КНДА: школа досягнення консенсусу для України
Ірина НІКОЛАЙЧУК,
Володимир БОЧКАРЬОВ
У Києві завершилася XXXI Консультативна нарада Договору про Антарктику (КНДА). Її учасниками стали делегати 48 країн майже з усіх континентів планети. Серед держав-підписантів цього договору 28 мають статус Консультативних сторін. Україна удостоїлася такої честі чотири роки тому і стала повноправною антарктичною державою. Вона має власну антарктичну станцію Академік Вернадський, регулярно споряджає експедиції до берегів Шостого континенту (наразі там несе вахту вже 13-й загін зимівників), де силами інститутів Національної академії наук, вищих навчальних закладів та в співдружності із зарубіжними науково-дослідними установами здійснюються сезонні дослідження. Координатором усіх цих дій є Національний антарктичний науковий центр МОН України (НАНЦ), який також виконує функції національного оператора України в Антарктиці.
У рамках наради з керівниками делегацій країн, які мають Консультативний статус, зустрівся Президент України Віктор Ющенко. Він привітав усіх членів світового Антарктичного клубу і висловив упевненість, що наша країна гідно підтримуватиме зусилля цієї унікальної міжнародної установи, яка майже півстоліття забезпечує мир і творчу співпрацю науковців на суворому Льодовому континенті.
Два тижні поспіль в українській столиці тривала напружена робота учасників наради, яка щодня починалася о 9-й ранку і закічувалася о 18-й. За цей час розглянуто десятки питань стосовно безпосередньої діяльності системи Договору про Антарктику, його Секретаріату, організаційних, правових, наукових та інших інституцій, а також конкретних проблем щодо: охорони навколишнього середовища; збереження морських живих ресурсів; безпеки мореплавства; ролі центрів координації рятувальних операцій; екологічних наслідків аварій; регулювання екстремального туризму та неурядової діяльності в Антарктиці; правил поведінки туристів у районах особливої охорони та управління тощо.
Сторони ухвалили рішення про формування п'ятирічних планів управління районами Антарктики, які особливо охороняються (ООРА), правила поведінки відвідувачів історичних пам'яток – «Будинку Ворді», розташованого поруч зі станцією Академік Вернадський, а також «Затоки Уейлерс» на острові Десепшен та «Острова Девіл». Це стосується безпосередньо району Антарктичного півострова. Подібні рішення є й по інших районах Антарктики. Розроблено 14 заходів (замість звичних двох) щодо управління особливими районами, прийнято 5 рішень, ухвалено 6 резолюцій. Внесено важливі зміни стосовно інформаційного забезпечення та процедурних питань.
Учасники наради обговорили проблеми будівництва нової китайської станції, результати російських досліджень озера Восток під час МПР-ІІІ, питання політики і розробки стратегії розвитку антарктичного туризму на найближче десятиліття, можливотсі співробітництва в галузі гідрографічного обстеження і картографування вод Антарктики, план дій щодо збереження південного велетенського буревісника (Makronectes giganteus). I це лише незначна частка з понад 200 розглянутих документів, роздрукованих чотирма єропейськими мовами на мільйоні іформаційних сторінок.
У ході спілкування й переговорів у кулуарах Наради українська сторона домовилася про ряд спільних проектів, що виконуватимуться на взаємовигідних засадах із дослідниками Антарктики з Індії, Франції, Чилі та інших країн.
Результати XXXI Консультативної наради Договору про Антарктику можна назвати успішними, нашу столицю іноземні гості вподобали, про що свідчать їхні численні відгуки. Ось уривки з деяких із них, адресовані заступникові Виконавчого Секретаря XXXI КНДА, директорові НАНЦ Валерію Литвинову.
Джейн Рамбл, голова делегації Великої Британії:
«Нараду було дуже добре організовано, і все відбувалося виключно гладко... Вашу команду чудово скомплектовано, і всі ви повинні відчувати задоволення й пишатися своїми досягненнями.
Я хочу також передати нашу вдячність Уряду України за гостинністъ та щедрість у забезпеченні цікавої та різноманітної культурної програми. Заходи цієї програми, безперечно, сприяли згуртуванню всіх делегатів і були сприйняті ними із задоволенням.
Також великою честю стало запрошення на зустріч із Президентом Украіни, і я пишаюсь, що він зробив наголос на плідному співробітництві, яке встановилося між антарктичними програмами Великої Британії та України і яке ми високо цінуємо».
Деніз Ландау, виконавчий директор ІААТО:
«Від імені делегації Міжнародної асоціації антарктичних туристичних операторів (ІААТО) ми хотіли б щиро подякувати Вам, всій українській делегації та Секретаріату за гостинність під час XXXI Консультативної наради Договору про Антарктику в Києві. Наше перебування в Києві було приємним у всіх відношеннях, і ми відкрили для себе ваше чудове місто. Вважаю, що в дискусіях під час цієї наради виникли ідеї, які в майбутньому стануть основою для руху вперед… Ми з задоволенням чекаємо співпраці з вами протягом наступного антарктичного сезону».
Наступне засідання КНДА з нагоди піввікового ювілею Договору про Антарктику, підписаного в грудні 1959 р., відбудеться наступного року в Балтиморі (США), а знов до Києва черга на подібний форум дійде не раніше, ніж за чверть століття. Такі правила гри в Антарктичному клубі.
На прохання газети «Світ» про підсумки і враження від XXXI Консультативної наради Договору про Антарктику розповідають її головуючий, керівник української делегації та голова Секретаріату від приймаючої сторони.
Голова XXXI КНДА, академік НАН України Сергій КОМІСАРЕНКО:
– Важливо наголосити, що XXXI Консультативна нарада договору про Антарктику – подія надзвичайно вагома. Сама назва заходу мало що говорить пересічному українцеві. Але, виявляється, за нею стоїть складний механізм реалізації всього того, що здійснюється на далекому Шостому континенті. Щорічна зустріч аналізує зроблене і визначає стратегію поведінки в Антарктиці. Усе почалося з Міжнародного геофізичного року (1959), коли було визначено стратегію краін–ініціаторів досліджень в Антарктиці, й поки що немає явних тенденцій до її змін. Зрозуміло одне: Антарктида належить усьому світові, вона має залишатися первозданно чистою і слугувати місцем проведення наукових досліджень (із жорстким обмеженням туризму). Такі зібрання визначають, зрештою, світову політику стосовно Льодового континенту.
Згадаймо, що українські вчені завжди були активними учасниками арктичної та антарктичної діяльності ще за часів Радянського Союзу. I те, що Україні надано право на проведення Консультативної наради, – визнання того, що наша держава є рівноправним учасником і провідним членом Антарктичного клубу.
Моя діяльність головуючого на цій нараді спочатку здавалася формальною, та виявилась досить складною, адже протягом двох тижнів довелося бути головним диригентом усіх зустрічей, що вимагає, окрім знання мов, уміння знаходити баланс між різними, часто протилежним думками, аби зрештою звести їх до консенсусу. Нагадаю, що за статутом усі рішення на нараді приймаються саме шляхом консенсусу.
Після двотижневої інтенсивної роботи серед іншого було ухвалено рішення стосовно зон, які охороняються, дозволу на вхід туди кораблів, «правил поведінки» для них тощо. Загалом туризм в Антарктиці вкрай небезпечний. Торік одне туристичне судно затонуло. На щастя, завдяки гарній погоді і близькому сусідству іншого судна обійшлося без жертв. Тепер розглядається питання про заборону одиничного плавання кораблів до Антарктики. До того ж їм належить мати відповідні дозволи туроператорів. А головне – туристи жодною мірою не повинні заважати «дикому життю» Антарктики, де багато видів тварин, птахів, рослин, мікроорганізмів перебувають під охороною. Наприклад, є договір про охорону альбатросів і буревісників. Британські вчені роблять спеціальні гнізда для цих птахів, зважують їх, перевіряють стать, маркують кожну особину. Виявилося, що в пошуках їжі вони можуть долати понад тисячу кілометрів. Мало того, самиці долітають до Бразилії, а це 4-5 тисяч км. Тим не менш їх популяція різко зменшилася, до чого спричинилися спеціальні сіті для вилову риби, в які потрапляли самиці. Після домовленості з Бразилією форму сітей було повністю змінено, що убезпечило птахів і сприяло відновленню популяції.
Коли в далекому минулому Південна Америка відокремилась від Антарктиди, сформувалася течія, що циркулює навколо Шостого континенту, потім вона охолола, і утворився Південний океан. Нині кордонів цього океану на карті не знайти, але вони насправді є, на що вказують різкий перепад температур води та існування унікальних організмів, притаманних лише Південному океанові. Більшість цих організмів сформувалася мільйони років тому і пристосувалася до умов Антарктики. Вчені довели, що підвищення температури води лише на один градус може призвести до загибелі 90% організмів, які живуть там. Нині Британська антарктична служба вивчає геноми тварин – мешканців Південного океану, щоб дослідити умови, в яких вони жили і продовжують жити, адже більшість із них архаїчні. Це цікаво і з історичної точки зору, і для пізнання механізмів їх існування за нинішніх умов та їх збереження. Це, до речі, одна з відповідей на численні запитання щодо доцільності проведення Україною в Антарктиці інтенсивних наукових досліджень.
Разом з тим нинішній обсяг наукових досліджень на Українській антарктичній станції недостатній. Гадаю, їх потрібно розширити, і головну роль у цьому має відіграти НАН України. Йдеться про мультидисциплінарні дослідження, адже Антарктика багатогранна, тому й потребує багатьох видів робіт.
Загалом роботу XXXI наради академік Комісаренко оцінює як дуже успішну. Про це свідчать і телеграми на його адресу від делегацій Великої Британії, США, інших країн з подякою за ведення зібрання. Особливо схвилював лист 11-річної школярки з Австралії, яка виконує проект, пов'язаний з Антарктикою, і просить допомоги в цій роботі. Дівчинка була дуже вражена, що головуючий на конференції професор знайшов час відповісти їй. Хіба це не яскраве підтвердження того, що Антарктика – не тільки дослідницький полігон для великої науки, а й школа для тих, хто робить лише перші кроки у розмаїтому світі пізнання?..
Керівник української делегації на XXXI КНДА, академік НАН України Петро ГОЖИК:
– Перше, на чому хочу наголосити: XXXI Консультативна нарада Договору про Антарктику пройшла на дуже високому організаційному рівні. Представники всіх делегацій зазначали: успіхові форуму великою мірою сприяло те, що роботу та проживання було сконцентровано в одному готельному комплексі, а найголовніше – повністю забезпечено усім технічним оснащенням. Таким чином, завдяки миттєвому перекладові дискусії чотирма мовами кожна група могла швидко реагувати на пропозиції ухвалення, доповнення чи відхилення того чи іншого рішення. Це, повторюю, надзвичайно важливо. За цим показником конференція в Києві дуже вигідно відрізнялася від попередніх, на яких траплялися розбіжності між поданою інформацією і пропонованими перекладами. Про високий організаційний рівень наради говорив і Президент нашої країни на зустрічі з керівниками делегацій. Отже, цю роботу я б оцінив найвищим балом.
Засідання проходили паралельно у двох аспектах. Одна сторона – правова, де вирішувалися всі необхідні питання, що вимагали врегулювання під час діяльності у цьому надзвичайно важливому й чутливому в екологічному плані реґіоні.
Друга сторона – наявність туризму в Антарктиці, його зростання та можливі негативні наслідки для довкілля. Розглядалися передумови, необхідні для того, аби визначити, де туристична діяльність підпадає під обмеження. Розглядалися навіть пропозиції деяких компаній щодо будівництва в Антарктиці готелів. Хоч це й викликало жвавий інтерес учасників зібрання, та жодного рішення прийнято не було, оскільки пропозиція містила в собі багато спірних моментів.
Велика група учасників розглядала проблеми збереження в Антарктиці екологічно чистого довкілля. Ми, члени української делегації, говорили про те, що станція Академік Вернадський знаходиться в дуже вигідному для туристів районі. Її щороку відвідують близько трьох тисяч осіб. Це не тільки вносить дисонанс у життя й роботу станції, а й порушує її екологічну рівновагу з боку суден, що відстоюються біля берегів Галіндезу. Нам належить виробити власні критерії оцінки ступеня впливу такої активної туристичної діяльності на довкілля, аби визначитися з власними чіткими позиціями, можливо, навіть набути статусу особливої зони.
Таким чином, питання організаційні та екологічні були обговорювані широко, по деяких прийнято рішення, інші ж чекатимуть своєї черги на наступній консультативній нараді, яка відбудеться в Балтиморі з приводу 50-річчя Договору про Антарктику. До речі, там вирішуватиметься й доля мораторію на видобуток корисних копалин в Антарктиці. Адже мораторій було запроваджено на піввіковий термін, який минає наступного року. А поки що можу сказати головне: Україна, організувавши і провівши XXXI Консультативну нараду на такому високому рівні, впевнено довела, що є повноправним членом світового антарктичного співтовариства. Якщо ми й надалі будемо освоювати Антарктику такими темпами, то посядемо гідне місце в Південній півкулі планети.
Голова Секретаріату XXXI КНДА від приймаючої сторони, директор Національного антарктичного наукового центру Валерій ЛИТВИНОВ:
– Подія, до якої ми ретельно готувалися майже рік, успішно завершилася. Їй передувала копітка робота, в ході якої, особливо під час підготовки відповідної постанови Кабінету Міністрів України, необхідно було чітко обґрунтувати всі фінансові витрати, а вони чималі. Йшлося насамперед про приміщення, в якому належало за круглим столом розмістити 350 делегатів і якого, до речі, в державному підпорядкуванні нема. Крім того, необхідно було забезпечити технічне устаткування, потурбуватися про синхронний переклад чотирма мовами. Заради комфортної роботи учасників наради довелося закупити та орендувати понад 150 одиниць техніки.
Хоч ми все підготували, але хвилювання залишалося, адже проводили таке зібрання вперше, добре пам'ятаючи, що виправити організаційні помилки зможемо хіба що через 50 років... Оскільки нарада відбувалася вже в 31-й раз, ми розуміли: у всіх її учасників буде цілком зрозуміле бажання порівняти її з попередніми роками. Тому хотілося зробити все надійно й на високому рівні. Це нам дійсно вдалося. «Very nice!» – піднімали великий палець делегати різних країн. Вони повсякчас відчували нашу турботу й піклування і повною мірою оцінили відкритість української душі, Тим більше що на найменші, здебільшого технічні заминки наш секретаріат реагував миттєво. До речі, такі наради зазвичай відбуваються влітку, пригадую, що в деяких країнах нам, делегатам, не завжди було комфортно працювати, тому подбали про кліматизацію приміщень...
Вважаю, що все задумане нам вдалося. Ми, так би мовити, «підсвітили» імідж України, показали, що це держава з великим потенціалом, зокрема й щодо проведення важливих міжнародних заходів.
У наших найближчих планах – прес-конференщя, на якій поінформуємо журналістів, а відтак і суспільство, про результати двотижневої праці. А звіт про роботу ХХХІ-КНДА обсягом 400 сторінок делегати отримають до наступної наради в Балтиморі. До речі, в нас був найдовший порядок денний подібного зібрання, прийнято 331 рішення (для порівняння: у 2007-му – 270). Було порушено багато питань, пов'язаних із безпекою, чистотою довкілля, управлінням територіями. Із практики скажу, що інтенсивності й ефективності роботи сприяє як сама обстановка, так і гостинність приймаючої сторони.
Особливо хочу подякувати нашому головуючому, академіку Сергієві Комісаренку, який свого часу стояв у витоків передачі британської антарктичної станції Фарадей Україні. Його блискуче знання кількох мов, дипломатичний досвід дуже сприяли успішному веденню наради, що підкреслив і виконавчий директор Секретаріату XXXI Консультативної наради Договору про Антарктику Йоханнес Хубер.
| У дзеркалі преси |
| -2009-2011 |
| -1999-2008 |
| -1993-1998 |
| НАНЦ в інтернеті |
| Виставки |
| Зустрічі |
| Листування |
| Актуально |
| Презентації |
| Проекти |
Фотогалерея
| Головна | НАНЦ | Наукова діяльність | Станція Академік Вернадський | Експедиції | Міжнародне співробітництво | Правова база | Інформаційно- видавнича діяльність | Громадські зв’язки | Новини |