МОНІТОРИНГ ЗМІ ПО ТЕМІ ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ за період 01 по 31 жовтня 2009 року
Визначено 7 чудесних маршрутів Тернопілля
http://www.zaxid.net/newsua/2009/10/14/185204/
Заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Федір Шевчук провів засідання оргкомітету, на якому визначено переможців обласної акції «7 чудесних маршрутів Тернопілля».
Управління туризму облдержадміністрації провело конкурс на визначення семи найкращих туристичних маршрутів Тернопілля. У конкурсі взяли участь дванадцять маршрутів, які були розроблені та подані туроператором ПП «Оксамит-КЛ», Державною геологічною службою, Головним управлінням з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту з ініціативи Сергія Тара шевського, Гусятинською районною громадською організацією «Всеукраїнська екологічна ліга», викладачем Вищого Тернопільського училища сфери послуг та туризму Ларисою Бабюк та гідом-провідником Юрієм Козорізом, туристичною фірмою ПП «Тіс-Тур», Тернопільською міською громадською організацією «Артвізія».
На засіданні оргкомітету було відзначено, що всі дванадцять маршрутів, які були запропоновані на конкурс, гідні ввійти до сімки найкращих. До слова, це підтвердило і саме голосування, під час якого окремі маршрути набрали однакову кількість балів, і серед них проводилося додаткове голосування.
Визначення семи кращих маршрутів відбувалося за результатами Інтернет-голосування на сайті www.ternotour.com.ua та експертного голосування. У підсумку до 7 чудесних маршрутів Тернопілля увійшли (подано в алфавітному порядку):
1. „Духовні обереги України. Тернопільщина»
2. „Дністровські перегони»
3. „Медобори – Товтри запрошують»
4. „На хвилях Тіраса»
5. „Скарби Подністров’я»
6. „У країну печер і каньйонів»
7. „Чудотворне Тернопілля»
Підбиваючи підсумки акції «7 чудесних маршрутів Тернопілля», заступник голови облдержадміністрації Федір Шевчук дав протокольні доручення серед яких – випустити туристичний путівник, де будуть розміщені всі маршрути - учасники акції.
Визначено 7 природних чудес Миколаївщини
http://zakyiv.com.ua/kms_news+stat+cat_id-4+page-1+nums-62443.html
Прес-служба М.Томенка
Перебуваючи з робочою поїздкою у Миколаївській області, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко взяв участь у нагородженні переможців акції «7 природних чудес Миколаївщини», яка проходила в рамках Загальнонаціональної акції «7 природних чудес України» за ініціативою народного депутата України Романа Забзалюка.
«Після того, як на загальнодержавному рівні було визначено 7 природних чудес України, декілька областей з унікальними природними ландшафтами, як, наприклад, у Миколаївщині, провели регіональні акції та визначити сім найкращих природних чудес області», - сказав ініціатор акцій «7 чудес України» та «7 природних чудес України» Микола Томенко.
За словами М.Томенка, це дуже важливий і корисний конкурс насамперед для області. «Такий конкурс додає унікальності і краси кожній області та дозволяє туристам розкрити усю історичну, природну, духовну багатобарвність певного регіону. Така підтримка природного ландшафту, його упорядкування та використання для оздоровлення і туризму є надзвичайно важливою і для Миколаївщини», - вважає він.
Микола Томенко зауважив, що «зазвичай Миколаївщина сприймається як потужна промислова область, але тепер унікальність і різноманітність природних об’єктів, що підтвердила ця акція, додасть нових позитивних характеристик Миколаївщини на карті України».
Микола Томенко вручив пам’ятні знаки Роману Забзалюку, членам оргкомітету акції, провідним Миколаївським ЗМІ, що підтримували акцію, газеті «Голос України» та парламентському каналу «Рада». Окрім того були відзначено ректора Миколаївського державного гуманітарного університету ім.П.Могили Леоніда Клименка.
До числа семи чудес Миколаївщини ввійшли: Бузький Гард;
Петропавлівський та Актівський каньйони;
Трикратський ліс, заповідне урочище Лабіринт, Василева пасіка;
Пелагіївка, регіональний ландшафтний парк Приінгульський;
Волижин ліс та Ягорлицька затока;
Мигійський каньйон;
Тилігульський лиман.
Одесса — третий город в Украине по количеству туристических объектов
http://dumskaya.net/news/Odessa_tretij_gorod_v_Ukraine_po_kolichestvu_obe-003607
В Одессе на сегодняшний день функционируют 83 гостиницы, 29 санаториев и 14 детских оздоровительных лагерей. Такие данные привел начальник Департамента туризма и рекреационного комплекса Одесского городского совета Виктор Аксанюк в ходе брифинга, посвященного итогам летнего туристического сезона в Одессе, сообщает городское управление информации.
4 новые современные гостиницы построены с начала 2009 года в Одессе. По данным В. Аксанюка, за 9 последних лет в Одессе появилось 59 из 83 действующих в городе гостиниц. Начиная с 2001 года, в городе строилось от 2 до 11 гостиниц в год. Рекордным оказался 2006 год, когда было построено 11 гостиниц общей вместимостью более чем на 1 тысячу мест. До 2012 года в городе должны появиться еще 11 гостиниц общей вместимостью свыше 1,5 тысяч мест.
По словам Виктора Аксанюка, за 9 месяцев 2009 года в гостиницах города отдохнуло 384 тысячи 800 человек, в санаторно-курортных учреждениях — 49 тысяч 475 человек (из них только в санатории им. Пирогова оздоровилось 4 тыс. 600 чел.), в детских оздоровительных лагерях отдохнули 14 тысяч 547 детей.
Кроме того, начальник Департамента туризма и рекреационного комплекса Одесского городского совета Виктор Аксанюк считает, что по числу объектов, которые составляют туристические культурные ресурсы (музеи, театры, памятники истории и культуры, спортивные сооружения и т.д.), Одесса входит в первую тройку городов Украины. Туристам, которые прибывают в Одессу, наш город может предложить более 350 объектов истории, культуры и досуга, в частности, 27 музеев, 9 театров, 201 памятник истории и 700 памятников архитектуры, 148 памятников истории и монументального искусства, учреждения культуры и досуга и др.
Самыми привлекательными экскурсионными направлениями для иностранных туристов в Одессе являются катакомбы, Одесский национальный академический театр оперы и балета и обзорные экскурсии по городу.
«Для немцев и англичан привлекательными экскурсионными программами являются поездки в одесские катакомбы, а также Оперный театр и обзорные экскурсии по городу. Для россиян и белорусов интересными являются дельфинарий «Немо» и купание с дельфинами. Но все зависит от направления туриста — что бы он хотел увидеть и узнать в ходе своей турпоездки», — сказал В. Аксанюк.
А у Морвокзала выработаны свои определенные маршруты для иностранных туристов: экскурсионная программа по городу, театральная Одесса, которую очень обожают туристы, религиозная Одесса, архитектурная и другие виды экскурсий».
По состоянию на 1 октября 2009 года Одессу посетило 80 тысяч туристов, прибывших через Одесский морской вокзал.
"Ой, високо хата та, а ще вище друга".
Репортаж из Рахова, географического центра Европы
http://zakarpattya.net.ua/ru_news_49420.html
Автор: Ольга Читайло
Подъезжаем к самому высокогорному городу Украины - Рахову. Машину качает на витой горной дороге.
По горам, то тут, то там, разбросаны домики, а то и целые подворья с большими, чуть ли не "на полгоры", дворам с деревянными ограждениями. "Как жители тех вершин в магазин ходят?", - Спрашивает кто-то из путников. Склоны некоторых гор испещрены городами. "Как под таким углом можно овощи сажать?", - спрашиваю я.
Рахов производит впечатление небогатого городка. Невысокие домики на холмистых улицах выглядят более чем скромно, говорят, перепады между высотой раховских улиц достигают 600 метров. Наивысшая расположена на высоте 1000 метров. Самая низкая - "всего" 400 метров над уровнем моря. Много убогих деревянных домиков.
В центре города - стихийный рынок. Люди продают молоко, сыр, овощи, кур. На скамье уселись два гуцула в кептариках и с трембитами: видимо, планируется культмассовое мероприятие. Наряду с ними присел отдохнуть дедушка. Худой, лицо смуглое, с грубыми морщинами, потертая одежда, в руках - палка. Его бы надеть в народное, выглядел бы как старый мольфар.
Историю города отсчитывают с 1447. А название связывают с опришками и Олексой Довбушем. Мол, именно в этом месте опрышки считали добычу.
Туристов почти нет
По словам руководителя туристско-информационного центра "Галыцька свитлыця" Дианы Попович, на Закарпатье не сезон. "Я сейчас даже в информационном центре не сижу, - рассказывает женщина. - Все равно там никого нет. У нас летом сезон и зимой - ближе к Новому году. В основном к нам приезжают венгры, словаки, поляки. Бывали здесь и русские, и прибалты.
- Надо развивать сельский туризм, - говорит гпани Диана. - У нас есть частные усадьбы, но уровень сервиса не соответствует цене. Не все хотят заниматься питанием туристов. Ночь в гостинице стоит порядка 60 гривен, в частной усадьбе - 50-80.
- Заметила много объявлений "Продаю землю", - интересуюсь у пани Дианы.
- Причина в кризисе. Люди уже здесь не живут, а земля дедов-прадедов есть, нужны деньги, вот и продают.
Три географических знака и рынок сувениров
В селе Деловом рядом с Раховом расположена еще одна привлекательная туристическая точка - центр Европы. "Думала - это место лучше раскручено", - удивлялась моя коллега. О "центровости" свидетельствуют три знака. Австрийский, установленный в 1887 году на основании выводов геодезической комиссии: "Постоянное, точное, вечное место. Очень точно, со специальным аппаратом, изготовленным в Австрии и Венгрии, со шкалой меридианов и параллелей установлен центр Европы", - пишет на нем латыни. Есть еще советский и украинский. Географы спорят о подлинности этого места. Французские ученые, например, определили, что сердце Европы расположено в Вильнюсе. Оставим научную дискуссию ученым, но даже миф можно было бы презентовать туристам эффектнее. Рядом - ресторан - деревянный сруб. Но базар с сувенирами и карпатскими смаколиками.
"О, какие девушки красивые поприезжали, - говорит один из продавцов, назвавшийся Василием. - Давайте, покупайте шо". Мужчина продает деревянные изделия - ложки, лопатки для выпечки. "Так вы сами делали?" - "Не, это даже не в Рахове делали, здесь не встретил таких, чтоб умели", - отвечает. - "А этот предмет откуда приехал?", - беру в руки деревянный веер. "Это из Китая, за 5 гривен в полраза обмахнуться". Расспрашиваю продавца, как живется здешним. "Да как везде, ездят по заработкам. И на полонинах уже меньше людей. Ранее, как придешь, так такие гостеприимные, на стол красиво накроют. Сейчас - не то".
"Тот бедно живет, кто не работает", - возражает коллега по рынку пан Михаил. Мужчина продает овечьи шкуры собственной выделки. Одна шкурка - 150 гривен. "Остатки прежней роскоши, - говорит он - Когда-то имел внушительную отару - 200 овец. Теперь только несколько осталось.
Мужчина говорит, что сам он из Тячева, на рынке торгует с начала 90-х. "А до того я инспектором по бюджету был", - говорит. Кроме шкурок, в ассортименте имеет различные старые вещи: банкноты, монеты, ручки, часы. "Вы же журналист, купите ручку с золотым пером. Я когда-то ее за 50 рублей покупал, а теперь за 50 долларов продаю. 50 рублей когда-то были большие деньги, что там нынешние 50 долларов"...
На Закарпаття приїжджають і відпочити, і оздоровитися
http://zakarpattya.net.ua/ua_news_49454.html
Те, що Закарпаття - мальовничий край, який має унікальне геополітичне та географічне положення, національне розмаїття, високий природно-рекреаційний та курортний потенціал, самобутню історію і культуру, мовиться повсюдно і вже не перший рік. Однак, аби ці красоти привабили туристів, та ще й із-за кордону, потрібно мати розгалужену мережу туристично-рекреаційних, санаторно-курортних і готельних закладів, супутню інфраструктуру. А ще - належний стан навколишнього природного середовища, простіше сказати - чисті вулиці, парки та потічки, а пам'ятки культури мають бути доглянутими. І якщо будівництво готелів, турбаз і санаторіїв нині переважно у сфері приватного бізнесу, то решта залежить від роботи влади. Керівна команда області за останні чотири роки довела, що пріоритетність розвитку туристично-рекреаційної галузі у нашому краї - не пусте гасло.
Переконує в цьому саме життя та факти, з якими "Закарпаття online" ознайомили в управлінні з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Закарпатської облдержадміністрації.
До нас їдуть відпочивати…
Кількість туристів, які відвідали наш край з 2004 до 2008 року, збільшилася на 74 відсотки (2004-го цей показник становив – 247,3 тисячі. осіб, 2008-го – 431,5 тисячі). За І півріччя 2009-го року проти аналогічного періоду 2008-го число туристів також зросло, правда, тільки на 2 відсотки. Обсяг наданих туристичних послуг за останні 5 років збільшився в 2,7 раза і становить за результатами минулого року 249,3 млн. гривень. Динамічно розвивається зимовий туризм, дедалі популярнішими стають гірськолижні траси. За 2004–2008 роки кількість витягів зросла на 67%, і на сьогодні їх в області нараховується 77. За відгуками відпочивальників, найбільше їм припали до душі гірськолижні центри в селах Пилипець, Подобовець, Ізки на Міжгірщині, СТК "Синяк" на Мукачівщині, на полонині Драгобрат на Рахівщині та горі Красії на території Вишківської сільської ради Великоберезнянського району.
Мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нині нараховує 318 об’єктів. На сьогодні в краї одночасно можна розмістити 21,2 тис. осіб, що на 28 відсотків більше, ніж 2004 року.
Одним із найбільш популярних напрямів розвитку туризму на території Закарпаття є лікувально-оздоровчий туризм із використанням мінеральних і термальних вод. Сучасні санаторні комплекси "Теплиця", "Термал-Стар", "Карпатія", "Квелле Поляна", "Сузір’я", "Боржава", "Гірська Тиса", "Синяк" та інші мають найбільший попит серед відпочивальників, які приїжджають оздоровитися в наш край. Поряд із сучасними методиками лікування ці санаторії мають комфортабельні номери високого рівня, професійно підготовлений персонал, розвинену інфраструктуру, прилеглу по-дизайнерськи оформлену територію. За період з 2004-го до 2008 року в області побудовано (реконструйовано) і введено в експлуатацію 45 туристично-рекреаційних об’єктів, які під час літнього та зимового сезонів заповнені майже на 100 відсотків. На сьогодні вони не в змозі задовольнити всього попиту на лікувальні послуги, проте 2010-го планується ввести в експлуатацію ще два великих санаторних комплекси – "Сойми" (Міжгірський район) та "Деренівська купіль" (Ужгородський район).
Не менший попит і на туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, які, крім основних послуг (проживання, харчування, екскурсії), мають широкий спектр додаткових, а саме: сауни, російські та турецькі лазні, басейни, конференц-зали, інтернет-клуби, салони краси, масажні кабінети, тренажерні зали, тенісні корти, більярд, фітнес-центри, фітобари, кальян-клуби, винні фонтани, солярії, джакузі, прокатні пункти лижного спорядження, власні підйомники, прокатні пункти гірських велосипедів та квадроциклів; пропонують прогулянки на конях, сплав по гірських річках, ловлю риби у власних ставках та форельниках тощо. Значно вирізняються серед інших об’єктів саме такими послугами туристично-рекреаційні заклади та готельно-ресторанні комплекси "Reikartz Карпати", "Ренесанс", "Оленка", "Червона рута", "Богольвар", "Воєводино", "Водограй", "Діскавері", "Карпатський мисливець", "Континент", "Унгварський" тощо.
Розвиваємось по-науковому
Зрозуміло, що без розвитку інфраструктури і, відповідно, додаткових послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку. Тому цій справі влада приділяє велику увагу. Останнім часом доволі швидкими темпами розвивається супутня до туристично-рекреаційної галузі інфраструктура, а саме: пункти перетину державного кордону, транспортне обслуговування, дорожній сервіс, зв’язок, заклади харчування (колиби, бари, кафе) та інше.
Активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей, починаючи з пунктів перетину державного кордону і до кордонів з іншими областями України. Ця робота пожвавилася у зв’язку з проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Серед таких об’єктів найперше вирізняються такі готельно- та мотельно-ресторанні комплекси, як "Chalet" (Свалявський район), "Наталі" (Воловецький район), "Червона гора" (Мукачівський район), "Європа" (Ужгородський район), "Гелікон", "Фемелі" (Берегівський район) та інші.
Змінився і сам підхід до розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття: розробляються наукові концепції розвитку природно-рекреаційних територій. З ініціативи обласної державної адміністрації розроблено концепції розвитку територій Боржавських полонин на Воловеччині та національного природного парку "Синевир" на Міжгірщині, місцевості "Драгобрат – Кваси" на Рахівщині, території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських рад – Русько-Мокрянської, Лопухівської та Краснянської Тячівського району, полонини Руна на Перечинщині та інші. В основу всіх цих концепцій розвитку покладене збереження екологічного стану та природного ландшафту краю як такого, що найбільше притягує туриста. Вони лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються при створенні генеральних планів розбудови сіл, селищ, маленьких міст. У контексті розвитку рекреаційних територій перспективним вважається й інвестування, пов’язане з розробленням і використанням 30 наявних в області проявів термальних мінеральних вод, основна маса яких зосереджена на території Берегівського та Виноградівського районів.
Завітайте у наше село… на фестиваль
За декілька останніх років в області розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт – "Закарпатський туристичний шлях" (концепція пішохідних екотуристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км), "Закарпатський туристичний гастрономічний шлях" (представляє кулінарну майстерність і смакову гаму 9 національних кухонь населення, що проживає в краї), "Закарпатський туристичний винний шлях" (демонструє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях "Карпатська Україна" (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України) та військовий туристичний маршрут "Лінія Арпада", туристичний маршрут "Гуцульськими стежками" (гора Костилівка – гора Піп Іван Марамороський).
За останні роки популярність сільського зеленого туризму значно зросла не лише в Україні, а й у Європі. На Закарпатті сільський зелений туризм розпочав своє існування давно, однак найбільшої популярності набув за останні 3–5 років.
Власники сільських садиб почали об’єднуватися в асоціації, створювати комунальні підприємства й центри розвитку сільського туризму, що дало можливість більш активно й зі знанням справи розвивати цей вид відпочинкового бізнесу, залучаючи нових його представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги й атракції для відпочивальників.
Започаткування й проведення фестивалів є альтернативним шляхом до економічного розвитку сільської місцевості регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл.
На території області проводяться обласні, районні, сільські свята та фестивалі, 2008-го їх нараховувалося 138. Найбільш популярними з таких заходів є фольклорно-мистецький фест "На Синевир трембіти кличуть" (Міжгірський район), етнофестиваль сільського зеленого туризму "Гуцульська ріпа" та фольклорний фестиваль "Гуцульська бринза" (Рахівський район), туристичний фестиваль "Євро Карпати" (Ужгородський район), а також винні фестивалі – "Червене вино" (Мукачево), "Біле вино" (Берегово), фестиваль вина і меду "Сонячний напій" та молодого вина "Закарпатське божоле" (Ужгород). 2009-го року започатковано ще два фестивалі: голубців – на Берегівщині та кукурудзи – на Виноградівщині.
Европейцы готовы инвестировать в природу Луганщины
http://www.top.lg.ua/news/?id=19566
Автор:Екатерина КОПТЕВА
Воссоздать природные ландшафты гораздо сложнее, чем их сохранить. Понимание этого дошло до просвещенного Старого Света слишком поздно. В Европе сейчас практически не осталось нетронутой человеком природы. Степные просторы, раскинувшиеся от Бессарабии до Монголии, — уникальны. Они — достояние всей планеты. Уберечь их общими силами от уничтожения — такую задачу должен решить международный проект «Комплексное использование земель евразийских степей». Ему был посвящен представительный семинар, прошедший намедни в Луганске
В Луганске собрались эксперты из всех стран — участниц проекта. Делегаты из Украины, ЕС, России, Молдовы, Монголии обсуждали проблемы, на удивление оказавшиеся общими для всех. У нас семинар проводили по причине «активной заинтересованности местной власти и населения в реализации проекта». Правда, очень малой части населения — в основном непосредственных участников.
»Комплексное использование земель евразийских степей» стало одним из последних проектов, разработанных при поддержке программы TACIS. Итоги этого проекта и подводили участники Международного семинара. Проект действует с 2007 г. и нынче плавно подходит к своему завершению.
За 2,5 года был заложен фундамент, теперь нужно сделать так, чтобы он не разрушился. В Украине ситуация осложняется полным отсутствием законодательства по степям. Из года в год разрабатывается и внедряется Государственная программа «Леса Украины», осуществление которой иногда доходит до крайностей. Распахиваются целинные земли, а на их месте высаживают неприспособленные к степи деревья.
А у нас, на Луганщине, невосполнимый ущерб степному ландшафту наносят еще и нелегальные разработки полезных ископаемых — копанки. Некоторые из них забираются даже на территории государственных заказников. При том что заповедников у нас и так меньше, чем должно быть.
Заповедные территории по закону должны составлять не менее 10 процентов от общей площади страны. В Украине их всего 5 процентов, преимущественно — леса. Озвучивая неутешительные данные, представитель Министерства охраны окружающей среды вызвал у слушателей множество конкретных вопросов, касающихся непосредственно степей. Преобладающий ответ на большинство из них: «Нет!» Нет законодательства, учета, решений, программ развития. На что прозвучала подытоживающая реплика из зала: «Так и скажите, что степей нет!»
Но степи-то есть!.. Неспособность решать проблемы на местном уровне компенсируется заинтересованностью ЕС в сохранении степей. Для этого был разработан достаточно широкий спектр вариантов использования земель без вреда и даже с пользой для них.
Восстановить 1 гектар — 100 евро
Одно их самых экономически выгодных и полезных для восстановления степи направлений — развитие мясного скотоводства пастбищного типа. Фермерам предлагаются специально разработанные бизнес-планы по переходу от нынешних видов деятельности к новым. При этом необходимо соблюдать договорные обязательства по ведению органического хозяйства. Но полностью переориентировать свое производство, даже воспользовавшись материальной поддержкой ЕС, согласятся немногие. Пока желающих не больше трех…
Хорошей перспективой выглядит развитие зеленого туризма. Но для начала необходимо создать туристическую инфраструктуру. Как точно заметили на одной из сессий семинара одесситы: «Зеленый туризм должен стать бизнесом, а власти должно хватить мудрости не мешать его развитию». Пока что особенных сдвигов в этой области не заметно.
В рамках проекта подсчитано, что восстановление 1 га степи обойдется примерно в 100 евро, а его дальнейшее содержание — около 15 евро в год. Но кто будет этим заниматься, если сельских жителей все меньше? Сохранить село предполагается с помощью плана развития сельских общин. Местной громаде помогут составить собственную программу, под которую село может получить финансирование. Пока это удалось одному их трех пилотных сел проекта.
Ключевой вопрос — где взять деньги? Относительно реальными выглядят доходы от мясного скотоводства и зеленого туризма, однако в ближайшей перспективе они не принесут многомиллионных прибылей, чтобы денег хватило на все. Можно обратиться в специальный фонд при Кабинете Министров Украины, куда ежегодно закладывается около 30 млн. евро на экологию. Правда, есть большая вероятность, что найдутся более приоритетные направления для этих денег: экологических проблем у нас в стране хватает.
Есть еще одна возможность для Луганщины и Украины — углеродный рынок. Не вдаваясь в физико-химические выкладки, укажем лишь, что восстановление степей приведет к накоплению в них углерода. Это реальная возможность «делать деньги из воздуха», получая от Европы плату за депонирование углерода в почве. Как ни химерно это звучит.
Очень хотелось бы, чтобы проект достиг цели, чтобы люди научились гармонично существовать с окружающим миром.
Золотая спираль» зеленого туризма Крыма
http://1k.com.ua/296/details/3/8
Автор: ОЛЬГА КОТЕНЕВА
Крым решил создать свою «Золотую спираль» по принципу «Золотого кольца России» — туристического маршрута, охватывающего древние русские города. В крымском случае речь будет идти о маршруте по наиболее привлекательным объектам зеленого туризма, которых на полуострове с каждым годом все больше. Правда, когда это произойдет, доподлинно неизвестно, ведь от слов к делу у нас могут не переходить не только годами, но и десятилетиями.
У греческого очага в Карачоле. Какие только предложения отдыха нынче не делают курортникам! От путешествия в историю Крымского полуострова, археологических и литературных туров до экстремального восхождения в горы, сафари и рыбалки, этнографического туризма, наконец. Кстати, один из первых объектов зеленого туризма в автономии связан именно с этнографией — речь идет о греческом культурно-этнографическом центре «Карачоль», расположенном в селе Чернополье Белогорского района. Глядя на маленький домик, от которого так и веет духом минувших столетий, никогда не скажешь, что это современное строение. А секрет в том, что строили его с соблюдением строительных технологий далеких предков. Внутри него нехитрая экспозиция: за стеклами национальные костюмы, привезенные в подарок из Греции, в маленьких комнатках реконструкция сельского быта, у входа пожилые гречанки прядут пряжу, на столе национальные угощения и отменный греческий кофе. Все как много веков назад, когда нынешнее Чернополье называлось Карачоль. Греческие колонии на полуострове начали складываться еще в VI в. до н.э., хотя было три волны переселенцев. Часть греков поселились в Балаклаве и близлежащих деревнях, остальные проживают в Симферополе, Ялте, Керчи, в селах Пионерском, Добром, Заречном, Лозовом Симферопольского района и Зуе и Чернополье Белогорского. Поэтому народу с такой долгой историей есть что показать гостям полуострова, а желающим даже предложить прожить в греческих семьях, чтобы, как говорится, окунувшись в быт и традиции. «Первая группа экскурсантов посетила «Карачоль» 10 лет назад — это были паломники из Греции, — рассказывает председатель правления крымской организации SlowFood Наталья Гордецкая. — С тех пор ежегодно несколько сотен греков из-за рубежа посещают Карачоль. Этот маршрут и сам центр стали известны далеко за пределами Крыма».
Под тополем, где отдыхал Гречко. Едва открывшись в мае нынешнего года, усадьба «Розенталь», расположенная в том же Белогорском районе, на берегу горной реки Бурульчи, в предгорьях Караби-яйлы, уже принимала гостей из Англии, Дании, Польши и даже Якутии. «Розенталь» — историческое название села Цветочного, неподалеку от которого расположена усадьба. Свое название оно получило благодаря немецким переселенцам, облюбовавшим эти места при Екатерине Великой. Русская императрица повелела переселить в Крым множество людей из разных уголков державы и даже других стран. А поскольку ее родиной была Германия, пригласила она и немцев. Первых переселенцев долина реки Бурульчи встречала обильно цветущими кустами шиповника, за что и получила название Розенталь, то есть долина роз. Современники тоже по достоинству оценили прелести этой местности: рядом каньон реки Бурульчи, гроты пещерного человека, на склонах Караби загадочные таврские дольмены, развалины средневекового укрепленного города, медвежья пещера Аювул, пещера «Бездонный колодец», пещера-грот Чагорык-Коба и уникальный замок, построенный поклонником культа древлян. «Фазаны вокруг живут и, когда ставим кормушки, прямо во двор заходят, — рассказывает хозяин усадьбы «Розенталь» Виталий Лиховецкий. — Кабанов и зайцев не счесть, так что для охотников настоящий рай». Во дворе небольшое искусственное озеро с вполне натуральной рыбой для вылова. Чуть в стороне вольеры, где в добрососедских отношениях живут овчарка и волчица, черные вьетнамские поросята, кролики и орел. Но даже не весь этот импровизированный зооуголок считают хозяева усадьбы главной достопримечательностью, а старый раскидистый тополь, который не обхватишь втроем. Говорят, под ним в середине прошлого века любил отдыхать министр обороны СССР Андрей Антонович Гречко с коллегами по партии. До сих пор работает его подарок — трансформатор, хотя от лесного домика, который теперь предстоит восстановить, остался только фундамент. Правда, несмотря на то, что проект еще в стадии реализации, стоимость посещения его уже «золотая»: ночевка одного человека (без питания) обойдется в 100 грн., рыбалка в 25 грн., что, к слову, вдвое дороже, чем, например, в Подмосковье, где объектов зеленого туризма великое множество да и уровень их не чета крымскому.
Найди способ узакониться. Сколько всего в Крыму работают объектов зеленого туризма, не берутся сказать даже те, кто стоял у истоков этого движения. Поскольку в Украине отсутствует законодательная база для этой сферы, многие крымчане принимают постояльцев без лишней рекламы и уплаты налогов. Хотя есть и такие, кто работает легально, говорит Наталья Гордецкая. Правда, для этого им самостоятельно приходится искать пути, как узаконить свой бизнес и не попасть под жесткое налогообложение. «Очень сложно было оформлять документы — 1,5 года ушло, и это притом, что нам все шли навстречу, — вспоминает Виталий Лиховецкий. — Очень много вопросов законодательно вообще не прописаны». Из-за того, что в Украине не определено понятие объекта зеленого туризма, легально работающим в этой сфере приходится регистрировать объект как личное крестьянское хозяйство. Это влечет проблемы: например, реализовывать выращенное на своем подворье без уплаты налога можно, а предоставлять экскурсионные услуги нет. Аналогичные нестыковки и в земельной сфере: в личном крестьянском хозяйстве можно пользоваться зданиями и сооружениями, а строить нельзя. И такие проблемы подстерегают первопроходцев зеленого туризма буквально на каждом шагу, притом, что власти не устают говорить о заинтересованности в развитии этого направления. Более того, Крым даже успел в 2007 году обзавестись программой развития сельского зеленого туризма. Но, как признается министр курортов и туризма автономии Андрей Сумцов, из 1,280 млн. грн. финансирования программы в 2008 году на ее реализацию было потрачено только 250 тыс. грн., хотя изначально планировалось 560 тысяч. Не исключено, что и они бы не потребовались, если бы чиновники подготовили внятную законодательную базу и не мешали бизнесу работать. Конечно, зеленый туризм неспособен заставить собраться неработающую ВР Украины, но часть проблем вполне можно было бы решить и на крымском уровне. Однако и республиканские чиновники, и депутаты предпочитают о проблеме только говорить. Вот и на выездном заседании общественной коллегии при председателе Совмина Крыма, которая прошла в начале недели, опять говорили много, а решали мало. Разве что дополнили список идей еще одной — о создании «Золотой спирали», в которую должны войти самые оригинальные и перспективные объекты зеленого туризма Крыма, которые можно будет рекламировать и включать в туры. Да еще идеей обратиться в Кабмин с предложением снизить ставки налога с доходов членов личных крестьянских хозяйств, полученных от предоставления услуг зеленого туризма. Но как долго придется ждать законодательных перемен, даже представить страшно.
Закарпаття стає найпопулярнішим напрямком відпочинку
http://zakarpattya.net.ua/ua_news_49483.html
(Мовою оригіналу) Закарпатье - живописный край, который имеет уникальное географическое положение, высокий природно-рекреационный и курортный потенциал и национальное разнообразие.
Больше десятка старинных замков разных эпох, Долина нарциссов, гора Говерла, соленые озера, скалы Довбуша, минеральные источники, Пещеры Красного камня, крепости и деревянные церкви запомнятся каждому, кто приедет в этот гостеприимный край.
Количество туристов, посетивших Закарпатье с каждым все больше и больше. По отзывам отдыхающих, в Закарпатье понравились горнолыжные центры в селах Пилипец, Подобовец, Изки на Межгорье, СТК "Синяк" в Мукачевском, на горной долине Драгобрат на Раховщине и горе Красии на территории Вышковский сельского совета Великоберезнянского района.
За 2004-2008 годы количество подъемников выросла на 67%, и на сегодня их в области насчитывается 77.
Одним из самых популярных направлений развития туризма на территории Закарпатья является лечебно-оздоровительный туризм с использованием минеральных и термальных вод.
Современные санаторные комплексы:
Теплица Термал-Стар Карпатия Квелле Поляна Созвездие Боржава Горная Тиса Синяк и другие, которые пользуются наибольшим спросом среди отдыхающих. Наряду с современными методиками лечения эти санатории имеют комфортабельные номера высокого уровня, профессионально подготовленный персонал, развитую инфраструктуру, прилегающую по-дизайнерские оформленную территорию.
За период с 2004-го до 2008 года в области построены (реконструированы) и введено в эксплуатацию 45 туристическо-рекреационных объектов, которые во время летнего и зимнего сезонов заполнены почти на 100 процентов.
Не меньший спрос и на туристско-рекреационные и гостинично-ресторанные комплексы, которые, помимо основных услуг (проживание, питание, экскурсии), имеют широкий спектр дополнительных, а именно: сауны, бани, бассейны, конференц-залы, собственные подъемники, предлагают прогулки прогулки,сплав по горным рекам, ловлю рыбы в собственных прудах и форельниках т.д.
Значительно отличаются от других объектов именно такими услугами туристско-рекреационные заведения и гостинично-ресторанные комплексы:
Reikartz Карпаты Ренессанс Аленка Червона рута Богольвар Воеводино Водограй Дискавери Карпатский охотник Континент Унгварский и т.д. За несколько последних лет в области разработан и создан новый конкурентоспособный туристический продукт:
"Закарпатский туристический путь" (концепция пешеходных екотуристичних путей общей протяженностью около 380 км), "Закарпатский туристический гастрономический путь" (представляет кулинарное мастерство и вкусовую гамму 9 национальных кухонь населения, проживает в крае) "Закарпатский туристический винный путь" (демонстрирует традиции закарпатского домашнего виноградарства и виноделия) военный путь "Карпатская Украина" (приуроченный к 70-летию провозглашения Карпатской Украины) военный туристический маршрут "Линия Арпада туристический маршрут" Гуцульскими тропами "(гора Костылевка - гора Поп Иван Марамороский). Также, за последние 3-5 лет наибольшую популярность приобрел популярность и сельский зеленый туризм.
Многим туристам нравятся и местные фестивали, которых насчитывается около 138.
Наиболее популярными из таких мероприятий является фольклорно-художественный фест "На Синевир трембиты зовут" (Межгорский район), этнофестиваль сельского зеленого туризма "Гуцульская репа" и фольклорный фестиваль "Гуцульская брынза" (Раховский район), туристический фестиваль "Евро Карпаты" (Ужгородский район ), а также винные фестивали - "Червене вино" (Мукачево), "Белое вино" (Берегово), фестиваль вина и меда "Солнечный напиток" и молодого вина "Закарпатское божоле" (Ужгород). 2009-го года начался еще два фестиваля: голубцов - на Береговщине и кукурузы - на Виноградовщине.
«Пам’ятка Пеняцька»: бути чи не бути?
http://obk.lviv.ua/eventday/6710.htm
На порядку денному засідання постійної комісії Львівської обласної ради з питань екології, природних ресурсів та рекреації – низка питань, основним з яких є «гаряче» питання створення Національного природного парку «Пам’ятка Пеняцька». Депутати впевнені, що сьогоднішня нарада дасть поштовх у вирішенні проблеми. На їхню думку, цьому сприятиме і участь у засіданні чільників області – голови облради Мирослава Сеника та голови Львівської облдержадміністрації Миколи Кмітя. Нагадаємо, для створення заповідника необхідно 20 тисяч гектарів землі. З цією метою у сільських та селищних громад Бродівського, Золочівського та Буського районів Львівської області можуть вилучити по декілька десятків, а то й сотень гектарів землі. І мова йде не тільки про лісові угіддя, а й про сільськогосподарську землю. До речі, згідно із законодавством, землю для національного парку забирають без жодної компенсації для її власників. Відтак частина місцевих мешканців виступають прости створення заповідника. Люди переконані, що землі, які стануть національним парком, використовуватимуть задля власних інтересів та прибутків, а не задля інтересів області. Обласні обранці натомість мають іншу думку. «Створення такого заповідника конче необхідне, як для екології, так і для туризму в області. А ті, хто проти… Можу сказати, що частиною людей легко маніпулювати. Кому це вигідно, покаже нинішнє засідання», – розповів у коментарі «Об’єктивно» член комісії Андрій Микуш. Питання про погодження створення Національного природного парку «Північне Поділля» («Пам’ятка Пеняцька») буде розглянуто на черговій сесії Львівської обласної ради - таке рішення прийняли сьогодні на розширеному засіданні комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради. Під час засідання зауваження до рішення виникли лише у одного її члена – члена фракції ВО «Свобода» Ірини Сех. За її словами, сільські ради досі не надали дозволів на вилучення понад 1 тис га землі запасу. «Згідно із законодавством, на вилучення таких земель потрібні відповідні рішення територіальних органів, тобто сільських рад», - каже Ірина Сех. Водночас інші члени комісії, представники громадських та екологічних організацій, представники профільних управлінь ОДА не погодилися з претензіями Ірини Сех. Зокрема, як зазначив голова комісії Михайло Коваль, згідно з останніми оновленнями екологічного законодавства, для вивчення цих земель, потрібне лише розпорядження райдержадміністрації. «Погодження сільських рад не потрібно. У випадку пані Сех – це вже не питання створення парку, а питання політики», - каже Коваль. Ірина Сех додала, що на сесії її політична сила всіляко блокуватиме прийняття цього рішення. «Ми блокуватимемо прийняття цього питання різними методами, у тому числі і фізичними», - заявила Сех. До речі, за словами розробника проекту парку, завідувача кафедри екології Інституту екологічної економіки Національного лісотехнічного університету Леоніда Копія, ідея створити тут національного природного парку визрівала вже понад 20 років. «І вона нарешті почала втілюватися у життя. Спочатку ми планували, що площа парка буде не менше 25 тис. гектарів землі. Однак враховуючи реалії, ми пішли толерантним шляхом і звернулися до сільських рад, аби ті подали свої пропозиції. Відтак зійшлися на опосередкований рівень 15 тис. гектарів. Повторюю: це не найкращий варіант, але це той єдиний варіант, який на сьогодні можливий», – зазначив Копій.
Він додав, що сьогодні через необізнаність дуже часто плутають поняття «заповідник» та «національний парк». «Національний парк передбачає лише 5% заповідника, решта ж території займає господарська, рекреаційна та захисна зона навколо заповідної території. На сьогодні у межах парку налічується 2 тис. гектарів заповідних земель», – сказав еколог. За словами Копія, саме на території потенційного парку у 1886 році був створений перший заповідник України. У межах парку налічується 1600 видів флори, що складає третину флори всієї України. Серед них 200 видів рослин різного статусу охорони, занесені у Зелену та Червону книги. Також у цій території беруть початок основні річки нашого регіону – Західний Буг, Стир, Золота Липа, Лівий та Правий Серет. «З 15, 775 тисяч гектарів парку майже 14 тис. гектарів – земля лісового фонду. Решта ж це землі запасу, що знаходяться за межами сільських рад. У такому випадку, як нам пояснили у Міністерстві екології, потрібно лише погодження райдержадміністрацій», – зазначив еколог. Начальник Львівського обласного управління лісового господарства Анатолій Дейнека зазначає, що схожі протести мешканців були і під час створення парку «Сколівські Бескиди». «Сколівські Бескиди», які займають територію Сколівського, Турківського та Дрогобицького районів, у своїй структурі мають лісовий фонд. Парк веде природоохоронну та рекреаційну діяльність. І, окрім того, має декілька соціальних проектів. На початку його створення частина людей також була проти, можливо протест був ще гарячішим, аніж зараз. Однак тепер ви не знайдете нікого, хто би заперечував проти існування парку, скоріше навпаки», – сказав Дейнека. Чиновник додав, що він, як працівник лісового господарства, гіпотетично мав би бути проти функціонування парку, адже 80% проектованої території забирається від лісгоспів. «Але це лише гіпотетично. Це європейська практика. Хочемо залишитиcя «совком» – будемо стояти на місці. Хочемо йти вперед – йдемо вперед, але лише у площині закону», – каже Дейнека. Дейнека зазначає, що усі лісові землі є власністю держави, тобто народу. Інші категорії земель – не угіддя, а болота і закинуті чагарники, де «ніколи не будуть ані сіяти, ані орати». Однак вони в екологічному та природничому плані вони є цікавими. Окрім того, парк національного рівня передбачає відповідне фінансове утримання. «Бюджет «Сколівських Бескид» – 8 млн. грн. З нуля це не так і погано», – зауважив посадовець. Водночас він заявив, що процедура створення парку має строго відповідати законодавству.
Зелений коридор Приоріллю, або Як в унікальному куточку Дніпропетровщини місцеві мешканці розвивають сільський туризм
http://www.day.kiev.ua/281892
Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Приорілля — один із наймальовничіших куточків Дніпропетровщини. У заплаві цієї притоки Дніпра досі стоять густі ліси і майже незаймана природа. На берегах річки стоять старовинні козацькі села, які зберегли свій неповторний колорит. Тут мешкають нащадки переселенців з півдня Полтавської області, зберігаються традиційні народні промисли, а в мові селян часто чується м’який полтавський звук «ль». Береги Орелі покриті історичними пам’ятками — стародавніми курганами, залишками фортець і земляними валами. Фахівці вважають, що в наші дні Приорілля може стати справжньою «Меккою» для прихильників сільського і зеленого туризму. А місцева влада всерйоз подумує про те, щоб відкрити тут спеціальний курорт, адже для цього є всі необхідні умови.
За словами виконуючого обов’язки голови Царичанської райдержадміністрації Юрія Кисличного, біля Орелі росте близько 3 тисяч гектарів заплавних лісів. Ще за радянських часів тут розташовувалося 11 таборів відпочинку для дітей і дорослих. Район славиться мінеральною лікувальною водою, яка продається в усій Україні. Царичанка зручно розташована на трасі, яка сполучає два обласних центри — Дніпропетровськ і Полтаву. Як і сусідні райони, Царичанський має прекрасні чорноземи і розвинуте сільське господарство — тут взагалі немає необробленої орної землі. Всі підприємства, пов’язані з переробкою сільгосппродукції працюють стабільно. Тому, незважаючи на економічну кризу, не закрито жоден соціальний об’єкт.
Добрі природні умови доповнюються глибокими культурними традиціями та народними ремеслами. Мешканці місцевих сіл сторіччями займалися вишивкою, художнім розписом, гончарною справою, лозоплетінням та іншими промислами. Справжніми перлинами архітектури є храми, які збереглися з козацьких часів. В одному з сіл місцеві козаки навіть почали зводити власну Січ — із розрахунком на залучення туристів.
— Майже всі в Україні знають знаменитий петриківський розпис, — говорить голова Царичанської районної ради Володимир Стежко. — Але мало хто пам’ятає, що ще двадцять років тому нинішній Петриківський район входив до нашого району й ми були єдиним цілим, оскільки в нас спільне коріння. На Полтавщині щорічно відзначають відкриття Сорочинського ярмарку, а ми почали проводити «Свято полуниць», оскільки в Приоріллі традиційно вирощують чудові полуниці. А ще в нашому краї печуть чудові українські бублики, які продають на ярмарках. У Полтаві, як відомо, поставили пам’ятник галушці, а ми біля траси поставимо пам’ятник бублику.
Жарти жартами, але в Царичанському районі всерйоз займаються розвитком сільського та зеленого туризму. Як говорить заступник начальника управління культури та туризму Дніпропетровської облдержадміністрації Петро Кармазін, Дніпропетровщина — це не лише чавун, руда чи сталь, але й гарна природа. Кожний сільський район має свої визначні пам’ятки, а Приорілля особливо. Він вважає, що згодом там можна буде відпочити не гірше, ніж у Туреччині чи Єгипті. Для цього в області було прийнято першу в Україні програму з розвитку туризму, яку розраховано до 2012 року. Розвивати сільський і зелений туризм на Дніпропетровщині почали лише три роки тому. Зараз туристичні маршрути прокладено майже в кожному районі. Місцевими підприємцями було створено 27 сільських садиб, а кількість відпочивальників обчислюється вже не десятками, а сотнями людей.
— Цього року не вистачало місць для розміщення бажаючих відпочити в сільській місцевості, — говорить директор обласного Центру розвитку сільського і зеленого туризму Лариса Філінова. — Можливо, позначилася економічна криза, оскільки відпочинок на морі став багато кому не по кишені, проте, люди все більше дізнаються, що відпочити можна й у сільській глибинці. Основну ставку ми робимо на невеликі садиби, спроможні прийняти до десяти осіб, оскільки їх відкриття пов’язане з набагато меншою бюрократичною тяганиною. Адже в українському законодавстві досі не відрегульовано багато які питання. Вимоги до підприємців залежать від того, який контингент туристів вони приймають — сімейних людей, групу віруючих чи іноземних туристів. Але в садибі обов’язково повинен бути певний набір побутових вигод, триразове харчування зі страв української національної кухні та живність на подвір’ї — кінь чи корова. Туристів також приваблюють майстер-класи з різних ремесел — вишивка, гончарне чи ковальське ремесло, художній розпис, випічка хліба чи навіть приготування борщу.
Не відкладаючи справу на безрік, керівники Царичанського району пропонують оглянути одну з таких сільських садиб, розташовану в селі Рудька. Її господар Микола Тягнирядно — молодий підприємець і справжній нащадок запорізьких козаків. Загорілий, двометрового зросту, в красивій вишиванці з «царичанським» візерунком. Першу садибу він обладнав два роки тому, купивши в селі безгосподарну хату. «Звичайно, довелося вкласти тисяч 10—15 гривень, — розповідає він. — Потрібно було все відремонтувати, пофарбувати, побілити, підновити дах з очерету, створити житлові умови. За останній рік сюди приїжджало близько 50 осіб. За добу такий відпочинок коштує 50—100 гривень на людину, в залежності від кількості гостей. Харчування обходиться 25 гривень. Готуємо юшку, борщ, вареники, галушки та інші українські народні страви. У хаті також усе витримано в дусі національного колориту, аж до рушників, чавунних прасок, старовинних самоварів та іншого начиння. Багато що збирав у сусідніх селах для краси, щоб туристи відчули, що таке традиційний український побут».
Окрім застілля їм пропонується цілий ряд розваг, наприклад, риболовля чи поїздка на конях з екскурсією на укріплення та земляні вали Української лінії. Зваживши всі «за» і «проти», Микола Тягнирядно вирішив купити ще дві хати. Він вважає, що це справа перспективна, хоч і вимагає чималих клопотів.
На шляху розвитку зеленого туризму стоїть не одна проблема. В останні роки спостерігається швидке обміління Орелі. Ріка, яка дає життя всьому району, поступово замулюється й заростає очеретом. Почалася ця біда з будівництва каналу «Дніпро-Донбас», через що було змінено русло ріки та її приток. Мальовничі береги Орелі, її рибні та мисливські угіддя вподобали «нові українці». Є й ще одна проблема, яка загрожує екології Приорілля, — будівництво швидкісної магістралі, яке може поглинути десятки гектарів лісів і луків, а також зрізати частину гори Калитви. У мешканців Царичанського району давно визрів план, спроможний захистити унікальну красу краю, — створити на території Приорілля Національний парк загальною площею 8 тисяч гектарів.
"Відкритий туризм: доступність відпочинку на Івано-Франківщині для осіб з особливими потребами"
http://kolomyya.org/se/sites/pb/?nid=20193
Проект "Відкритий туризм: доступність відпочинку на Івано-Франківщині для осіб з особливими потребами", розроблений Регіональним туристично-інформаційним центром спільно з головним управлінням з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, став одним з переможців конкурсу, оголошеного у 2009 році Фондом "Східна Європа". Проект започатковує засади розвитку туризму для осіб з особливими потребами в Івано-Франківській області. Партнери проекту - Товариство молодих інвалідів "Братерство" та Благодійна громадська фундація ім. короля Юрія. Завданнями проекту є:
1. Аналіз умов вільного доступу до об’єктів туристичної інфраструктури та туристичних атракцій в Івано-Франківській області для людей з особливими потребами.
2. Облаштування туристичних об’єктів пандусами, кнопками виклику та спеціальним маркуванням знаками. 3. Інформаційне забезпечення просування результатів проекту та поширення інформації про можливості безбар’єрного відпочинку на території Івано-Франківської області. Проект передбачає проведення моніторингу чинної в Україні нормативно-правової бази з питань інвалідного туризму та розробку ефективних механізмів на рівні області щодо її дотримання, зокрема, створення Робочої групи з реалізації проекту. В майбутньому на основі робочої групи проекту буде створено дорадчий орган при обласній державній адміністрації з числа представників об`єднань громадян-інвалідів, інших зацікавлених організацій для визначення задач, напрацювання спільних кроків, вирішення проблем інвалідів, які прямо чи опосередковано знаходяться в компетенції даного органу влади, а також для контролю за подоланням означених проблем. Окрім теоретичних засад формування місцевої політики в проекті запропоновані практичні заходи, а саме:
- видання та поширення методичних рекомендацій щодо облаштування об’єктів туристичної інфраструктури з дотриманням вимог та врахуванням потреб осіб з обмеженими можливостями та до персоналу туристичних закладів, гідів та супроводжуючих осіб;
- здійснення оцінки туристично-привабливих об’єктів Івано-Франківщини на предмет наявності у них облаштувань відповідно до потреб осіб з обмеженими можливостями;
- відбір туристичних об’єктів та атракцій області, найбільш цікавих та придатних для туризму, відпочинку і рекреації людей з обмеженими можливостями. До таких об’єктів будуть залучені туристичні атракції та заклади туристичної інфраструктури в місті Івано-Франківськ та в найбільших туристично-привабливих центрах області. Передбачається встановлення пандусів та кнопок виклику персоналу на пілотних об’єктах, виготовлення та розміщення стікерів із відповідними символами на тих об’єктах, які надають послуги інвалідам.
Інформація про туристичні об’єкти в Івано-Франківській області, облаштовані для осіб з особливими потребами, буде розміщена на веб-сторінках партнерів проекту. Реалізація проекту сприятиме створенню умов вільного доступу до об’єктів туристичної інфраструктури та можливостей відпочинку в області для людей з обмеженими можливостями, збільшенню кількості таких об’єктів, покращенню якості надаваних послуг на території Івано-Франківської області. Період реалізації проекту з жовтня 2009 року по квітень 2010 року. За детальною інформацією та з приводу участі у проекті запрошуємо звертатися в РТІЦ вул. Галицька, 4а, м. Івано-Франківськ, тел./факс: 0342 502474; е-mail: sm@tourism-carpathian.com.ua; www.rtic.if.ua або Головне управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій ОДА, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, тел./факс: (0342) 55-22-23. Підтримка проекту К09 - 0067 здійснена Фондом Східна Європа та компанією Telenor Group в Україні в рамках спільної програми "Світ без обмежень: вільний доступ для людей з особливими потребами". Реалізація програми стала можливою завдяки фінансовій підтримці компанії Telenor Group та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Точка зору, відображена у цьому документі, може не збігатися з точкою зору донорів програми.
В Івано-Франківську з’являться літературні маршрути для туристів
http://www.zaxid.net/newsua/2009/10/21/180646/
Незабаром в Івано-Франківську з’являться незвичні туристичні карти. Управління туризму спільно з Фундацією імені короля Юрія завершує свій проект «Літературні маршрути Івано-Франківська». Відтепер усі, кого цікавить туризм і літературний процес, зможуть здійснити мандрівку місцями, де жили, працювали чи просто перебували українські класики і письменники сучасності, – повідомляє інформаційна служба ТРК «Вежа».
Відповідно проект, який насамперед повинен посприяти розвитку туристичної галузі Івано-Франківська, складатиметься із трьох тематичних карт. На них будуть нанесені основні маршрути та короткі відомості про того чи іншого літератора, – каже представник Фундації імені короля Юрія Роман Малиновський: "Буде створено воно у двох форматах: електронний формат карти, який можна буде скачати з Інтернету з сайту Фундації, або ж сайту управління туризму ОДА. І буде власне здрукована карта: конктетиний ряд маршрутів вказаний на топографічній карті і короткий опис до цих маршрутів. Це два невеличкі абзаци про самого автора, що він був за людина, чим він знаменитий і яким чином він власне причетний до історії Івано-Франківська". |
