This version of the page http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=1645 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2011-05-24. The original page over time could change.
Державна служба туризму i курортiв : Преса про туризм : МОНІТОРИНГ ЗМІ ПО ТЕМІ ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ за період 21 січня – 21 лютого 2009 року
   
Пошук

Преса про туризм

  24.02.2009   

МОНІТОРИНГ ЗМІ ПО ТЕМІ ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ за період 21 січня – 21 лютого 2009 року


УЄФА готова зменшити вимоги по готелям

http://www.champion.com.ua/euro2012/496ca78603975/

УЄФА готова йти на зниження вимог щодо кількості чотирьох і п'ятизіркових готелів, необхідних для проведення в Україні Євро-2012.

Про це 12 січня повідомив заступник міністра культури і туризму Юрій Зубко під час прес-конференції у Києві.

"УЄФА розуміє, що в умовах економічної кризи будівництво готелів високих категорій є проблематичним, тому УЄФА погодилася з тим, що частина делегації - тренерського складу і преси - може бути розміщена в тризіркових готелях", - сказав Зубко.

Він уточнив, що згідно з генеральним планом в рамках підготовки до проведення Євро-2012 в Україні має бути побудовано 143 нові готелі, зокрема 54 п`ятизіркові, 67 чотиризіркових і 22 тризіркові.

Крім того, до чемпіонату згідно із затвердженим генпланом в державі мають бути реконструйовані (з підвищенням категорії) 136 існуючих готелів.

Зокрема в Києві, відповідно до генплану, до кінця 2011 року має діяти 24 п`ятизіркових готелів, 40 чотиризіркових і 23 тризіркових.

На сьогодні, за інформацією заступника міністра, будуються 15 готелів, ще 6 - у стадії введення в експлуатацію та в стадії проектування і завершення отримання дозволів на будівництво ще близько 40 готелів.

Уряд планує надати кредити інвесторам будівництва готелів до Євро-2012 з коштів МВФ та ЄБРР

http://1tv.com.ua/news/hot/09/01/13/16/42.html

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні повідомив заступник міністра культури і туризму Юрій ЗУБКО на прес-конференції "Євро-2012 у контексті українського туризму".

“На сьогоднішній момент приймаються необхідні кроки урядом і за рахунок тих коштів, які будуть залучені від міжнародних інституцій, тобто від Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції і розвитку, тобто з другого траншу цих коштів, планується кредитування тих об'єктів готельного будівництва, тих інвесторів, які потребують надання цих кредитів”, - сказав Ю.ЗУБКО. Він зауважив, що це, фактично, довгострокові кредити, оскільки на відміну від житлового будівництва, окупність будівництва готелів становить 7-10 років.
За словами заступника міністра, проектно-кошторисні етапи щодо більшості об'єктів розміщення до Євро-2012 сьогодні виходять на фінішну лінію, але проблема в тому, що практично всі вони реалізуються за інвестиційні кошти. “В умовах економічної кризи сьогодні є велика проблема нереалізації тих чи інших проектів, що залежить від загального економічного стану тих чи інших інвесторів чи інвестиційних компаній, які планували будувати готелі”, – зазначив він.
Ю.ЗУБКО поінформував, що на сьогоднішній момент Мінкульттуризму збирає інформацію з усіх приймаючих регіонів та узагальнює. За планами міністерства, “приблизно на кінець весни інвестори, які потребують кредитування, отримають кошти за рахунок рішень уряду з тих коштів, що сьогодні залишаються від міжнародних фінансових інституцій і мають піти, в тому числі, на підготовку об'єктів Євро-2012”.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо термінів кредитування та визначення інвесторів, котрі мають отримати допомогу держави, заступник міністра зазначив, що у травні УЄФА остаточно визначить міста, які прийматимуть матчі чемпіонату. І проекти будівництва готелів саме цих міст, які входять до Державної цільової програми підготовки до Євро-2012, отримають кредити. Крім того, до кінця травня в міністерстві зможуть зібрати всю необхідну інформацію, узагальнити її та перевірити.
Зі свого боку, голова Державної служби туризму і курортів Анатолій ПАХЛЯ повідомив, що загалом до Євро-2012 передбачено переоснащення, реконструкція та будівництво 306 об’єктів розміщення. За його словами, наразі вже укладено договори з приблизно 240 інвесторами, які зобов’язалися вкласти близько 46 млрд. грн. у ці проекти.
Він також повідомив, що станом на даний час у стадії будівництва перебуває 31 об'єкт розміщення, зокрема 13 у Києві, по три в Одесі, Дніпропетровську і Харкові, по чотири в Донецьку і Львові, і два в Полтаві. "Це те, що сьогодні будується реально і це показово", - зазначив А.ПАХЛЯ.

В Украине введут единый стандарт обозначения туристических маршрутов

http://kartina-ua.info/index.phtml?art_id=314173&action=view

Государственная служба туризма и курортов разрабатывает государственный стандарт предоставления услуг туристических по маркировке и обозначению туристических маршрутов и намерена в этом году начать его введение в Украине. Об этом заявил председатель Госслужбы туризма Анатолий Пахля сегодня на пресс-конференции "Евро-2012 в контексте украинского туризма", сообщает УНИАН.

"То есть, мы хотим определиться с теми знаками, которые будем вводить на автомобильных магистралях и международных транспортных коридорах. Знаками, которые будем устанавливать вблизи мест посещения туристами и тому подобное", - сказал А.Пахля. Он добавил, что введение единых знаков является особенно актуальным учитывая подготовку Украины к Евро-2012. Председатель Госслужбы также отметил, что новые стандарты будут соответствовать европейским, где практика единого обозначения туристических маршрутов является общепринятой. В то же время в Украине таких стандартов на сегодняшний день не существует, а в каждом отдельном регионе знаки устанавливаются по решениям местных органов власти.

 

Гостуркурортслужба разрабатывает специальные турпрограммы к Евро-2012.

http://www.rbc.ua/rus/newsline/2009/01/13/488130.shtml

Гостуркурортслужба разрабатывает специальные культурные программы к Евро-2012. Об этом журналистам сообщил сегодня глава ведомства Анатолий Пахля, передает корреспондент РБК-Украина. Он уточнил, что Государственным научным центром развития туризма разработано 60 туристических маршрутов в шести городах, претендующих на участие в проведении Евро-2012. По словам А.Пахли, маршруты будут включать в себя объекты общенационального, культурного и природного наследия. В настоящее время идет обследование их состояния, составляются технологические карты, сообщил А.Пахля. "Мы должны максимально заинтересовать приезжающих в Украину болельщиков, чтобы они приезжали на 9-10 дней на время проведения всех матчей своей команды. Подобный опыт уже был при проведении Чемпионата Европы в Австрии и Швейцарии, а также в Германии. По расчетам, в этом случае ежедневно один болельщик оставляет в стране 500-600 евро. В худшем случае, если мы не представим надлежащую культурную программу, болельщики будут утром прилетать на матч чартерным рейсом и вечером на нем улетать. В этом случае доходы от проведения Чемпионата составят 100 евро на одного туриста", - пояснил А.Пахля.

 

Держтуркурортслужба розробляє спеціальні турпрограми до Євро-2012

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3446/news/1231863060.html

Держтуркурортслужба розробляє спеціальні культурні програми до Євро-2012. Про це журналістам повідомив сьогодні глава відомства Анатолій Пахля, передає РБК-Україна.

Він уточнив, що Державним науковим центром розвитку туризму розроблено 60 туристичних маршрутів в шести містах, що претендують на участь в проведенні Євро-2012. За словами А.Пахлі, маршрути включатимуть об'єкти загальнонаціональної, культурної і природної спадщини. В даний час йде обстеження їх стану, складаються технологічні карти, повідомив А.Пахля. "Ми повинні максимально зацікавити вболівальників, що приїжджають до України, щоб вони приїжджали на 9-10 днів на час проведення всіх матчів своєї команди. Подібний досвід вже був при проведенні Чемпіонату Європи в Австрії і Швейцарії, а також в Германії. За розрахунками, в цьому випадку щодня один уболівальник залишає в країні 500-600 євро. У гіршому разі, якщо ми не представимо належну культурну програму, вболівальники будуть вранці прилітати на матч чартерним рейсом і увечері на ньому відлітати. В цьому випадку доходи від проведення Чемпіонату складуть 100 євро на одного туриста", - пояснив А.Пахля.

У Черкасах розвиватимуть зелений туризм

http://www.mobus.com/176342.html

Добрі умови для розвитку сільського зеленого туризму має с. Сунки. Допоможе розвинути цю галузь так звана кластерна модель співпраці, що передбачає домовленості та взаємодопомогу між кількома структурами: населенням, громадськими організаціями, владою, підприємствами, банками тощо, повідомляють "Новини Тижня".

Тож, за ініціативи голови осередку спілки сприяння розвиткові зеленого туризму Сергія Тимофієва в районі відбувся семінар на тему розвитку територіальної громади саме таким чином.

Вирубав дерево - посади десять

http://kolomyya.org/se/sites/pb/?nid=12062

Автор: Галина ПЛУГАТОР

Науковці інституту туризму Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника розробляють рекомендації для лісових господарств області щодо покращення рекреаційного користування.

"Уже подано поради для делятинського, осмолодського, вигодського, ворохтянського та солотвинського лісових господарств, - розповідає Коломия ВЕБ Порталу завідувач кафедри екології і рекреації вузу, професор Іван КАЛУЦЬКИЙ. - Наразі рекомендовано туристичні маршрути, які можливо прокласти на землях того чи іншого лісгоспу, спільно з лісівниками міркуємо як використовувати рекреаційні можливості краю".

Непокоїть екологів і питання стабілізації ситуації пов'язаної з природокористуванням в районі гірськолижного комплексу "Буковель". За словами пана професора, розширення будівництва має негативний вплив на навколишнє середовище. Хоча однозначно сказати, що функціонування комплексу є негативне, також не можна. Адже унаслідок господарської діяльності підприємливих людей, десятки горян отримали роботу, розвивається інфраструктура, про край знають в Україні й світі.

Проте комплекс побудований на покритих лісом площах, де вирубувалися дерева. Отож проблемним є утворення так званих "коридорів" при прокладанні нових лижних трас. Хвойні дерева по обидва боки просіки втрачають колір, а згодом - усихають. При сильних вітрах, що в горах бувають часто, вони можуть і звалитися та, не доведи Господи, впасти на лижників.

Науковці пропонують у цій ситуації створювати узлісся із вітростійких порід дерев та чагарників. Це би захистило стіну лісу. Також в області треба так організувати роботу, аби було менше шкоди для довкілля. Якщо, скажімо, вирубується площа лісова для рекреаційних цілей, то не менша кількість землі повинна би бути засаджена десь в цьому регіоні. Наразі лише 42 відсотки території Івано-Франківщини покрито лісами, а потрібно аби було 52.

Зараз є багато неефективних сільськогосподарських угідь у Тлумацькому, Рогатинському, Надвірнянському, Коломийському районах. Вони пустують, то чому б тут не посадити ліс. Але останнє слово за лісівниками та працівниками управління земельних ресурсів. Саме вони вирішують де, що і скільки садити. Науковці можуть тільки рекомендувати.

Эксперты взяли под свою защиту уникальные степи

http://www.golos.com.ua/rus/article/1235061427.html

Автор:  Алла АНТИПОВА.

Зарубежные специалисты утверждают, что таких степных территорий, как в Луганской области, в Европе больше нет. После этого уже с иными чувствами рассматриваешь карту комплексного использования земель региона. Начинаешь исследовать соотношение зеленого и желтого цветов и испытываешь крайнее удовлетворение от полученных результатов.

Зеленый цвет показывает участки степи, которые до сегодняшних дней остались живыми, нетронутыми, желтый цвет указывает на деградацию почвы. Если эти два цвета сложить вместе, можно прийти к выводу, что область имеет огромные степные ресурсы, которые при правильном подходе к их использованию умножат экономический и социальный потенциал региона.

Оценивая по достоинству наши степные ландшафты, европейцы укоряют украинцев в том, что они нерационально используют широкие возможности края и в определенной мере способствуют деградации степных почв. Только за последние 25 лет сельское хозяйство Украины потеряло 353,3 млн. тонн гумуса. В этой связи эксперты Евросоюза считают, что Украине следовало бы сократить пашню как минимум на 25—30 %, но с одновременным увеличением валового сбора зерна в 1,5—2 раза. Степные ресурсы, которые за последние 100 лет распаханы на 80 %, надо использовать более рационально. Необходимо сберечь степь как ценную экосистему, причем для всего мира, и в то же время получать от нее дополнительную выгоду. Признаемся, что мы пока это делать не умеем, поэтому европейцы и берутся нас учить.

В Луганской области сегодня работает программа трансграничного сотрудничества ЕС «Комплексное использование земель евразийских степей». Основная задача проекта состоит в разработке механизмов и инструментов рационального ведения сельского хозяйства, восстановлении социально-экономической, исторической ценности степных ресурсов и зон рискованного земледелия. Например, специалисты Евросоюза взяли под крыло своей опеки заповедник «Трехизбенская степь». По словам координатора проекта ЕС Руслана Маркова, речь идет о сохранении песчаной степи — уникального вида ландшафта, который в нашем государстве есть только на Луганщине (небольшие площади есть еще в Казахстане и России). Этот заповедник можно использовать не только для сохранения уникальной флоры и фауны. Он имеет хорошую перспективу стать достопримечательностью для туризма, зеленого отдыха, который становится все популярнее.

К сожалению, человек не ценит то, что ему дает природа. Река Черепаха, например, обмелела, заилилась. И виной всему — нерациональная хозяйственная деятельность человека. Распашка склонов имела для нее крайне негативные экологические последствия.

Специалисты предлагают несколько направлений, которые помогут без ущерба для степи получить от нее дополнительную выгоду. Прежде всего, развивать сельский туризм. К сожалению, он в Восточной Украине, в частности, в Луганской области, по сравнению с западом и югом страны развит плохо. В регионе пока насчитывается лишь 10 усадеб, готовых принимать туристов.

Еще одним важным направлением может стать возрождение богатых традиций коневодства. В Беловодском районе сегодня действует три конных завода. Несмотря на то, что часть своих земель хозяйства отдали под воспроизводство монокультур, пастбищный потенциал пока еще большой.

Следующие направления — перевод заброшенных пашен в разряд пастбищ с последующим улучшением и повышением их продуктивности, а также торговля квотами парниковых газов и, наконец, — создание научно-исследовательской базы для изучение степи. Начало уже положено. Еще в конце XVІІІ века на территории Беловодского района была создана международная станция и лаборатория по исследованию степи. Ее возглавили выдающиеся ученые-географы и почвоведы Докучаев и Юницкий, которые занимались реальным делом — лесоразведением. Под их руководством в этих местах было посажено около 90 га насаждений, закреплены овраги. Большую часть деревьев удалось сохранить до нашего времени. Сегодня эту местность называют урочищем Юницкого, и она объявлена памятником природы.

К сожалению, степь несправедливо лишена внимания как со стороны государства, так и со стороны инвесторов. Но ситуацию можно поправить, считают в Европейском Союзе. А мы сами как?

 

Туристичний сезон непідвладний кризі

http://www.golos.com.ua/article/1235054790.html

Автор:  Віра ШПИЛЬОВА.

У старовинному Кам’янці-Подільському готуються до відкриття чергового туристичного сезону, яке призначено на друге-четверте квітня. Вже в березні в місті триватиме конкурс на звання кращого працівника туристичної галузі, упродовж тижня розіграють кубок області зі спортивного туризму «Кам’янецькі скелі-2009», школярі змагатимуться у виготовленні листівок «Знайди свій скарб у Кам’янці», а ще місто презентуватиме свої принади на міжнародній виставці «UІTT-2009» у столиці.

Уперше свої зусилля з розвитку туристичної галузі об’єднали міська та районна громади. Під час старту нового сезону відбудуться фестиваль гурманів «Подільський п’єц», захист інноваційних молодіжних проектів, майстер-класи та конкурси барменів, ді-джеїв, офіціантів, спортивні змагання та рекламний тур по Дністру. Однією з цікавинок буде презентація світло-звукової вистави «Погляд крізь віки» у внутрішньому дворі музею археології. Як повідомляє заступник міського голови Олег Демчук, суттєву фінансову підтримку заходів бере на себе новостворена асоціація готельєрів (у місті діє 19 готелів). Адже вони як ніхто зацікавлені в збільшенні кількості туристів. Сезон відкриють наперекір кризі та задля подальшого розвитку древнього Кам’янця.

Конкурс «Тернопільщина туристична»

http://www.mobus.com/176010.html

Голова обласної державної адміністрації Юрій Чижмарь підписав розпорядження "Про організацію проведення регіонального професійного конкурсу "Тернопільщина туристична".

Документ підписано з метою утвердження позитивного туристичного іміджу Тернопільської області, привернення уваги мешканців регіону до реальних позитивних досягнень області, його лідерів у різноманітних сферах життєдіяльності, стимулювання і сприяння подальшому розвиткові туристичної галузі  області та на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 26 грудня 2008 року  «Про проект програми розвитку туризму в Тернопільській області на 2009-2012 роки», повідомляє ТОДА.

Отож, регіональний професійний конкурс підприємств і фахівців туристичної галузі «Тернопільщина туристична» буде проведено у лютому-травні 2009 року.Організаційно-методичне забезпечення щодо підготовки та проведення конкурсу покладено на головне управління з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації.

Розпорядженням також затверджено конкурсну комісію з визначення переможців у номінаціях регіонального професійного конкурсу «Тернопільщина туристична». Головою комісії призначено заступника голови обласної державної    адміністрації Федора Шевчука.

 

 

Архітектурний комплекс Резиденції митрополитів Буковини та Далмації можуть включити до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

http://prostir.museum/news/ua/detail?id=7883

Номінаційне досьє архітектурного комплексу Резиденції митрополитів Буковини та Далмації дипломатичною поштою передано до Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Парижі на включення до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Номінаційне досьє архітектурного комплексу Резиденції митрополитів Буковини та Далмації складається з 10 книг, менеджмент-плану, додатків. Його упродовж минулого року готувала робоча група на чолі з ректором Чернівецького нацуніверситету Степаном Мельничуком, яка опрацювала низку документів Державного архіву Чернівецької області, копії креслень, переданих із Праги до університету Фундацією Йозефа, Марії та Зденки Главкових.

Номінаційне досьє погодив міністр культури та туризму України Василь Вовкун, а також голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Володимир Огризко.

У Попередньому Списку ЮНЕСКО від України перебуває 12 об’єктів-номінантів культурної спадщини, серед яких останнім включена Резиденції митрополитів Буковини та Далмації.

Чернівецький нацуніверситет один із перших підготував досьє на свій об’єкт-номінант. Питання щодо його презентації розглянуть у Центрі Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО упродовж І півріччя 2009 року. В разі позитивного рішення Центру в Чернівці прибуде експерт ЮНЕСКО, який дасть остаточну відповідь щодо включення до Резиденції митрополитів Буковини та Далмації Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який стане третім українським об’єктом у зазначеному списку.

Довідка ЗІКу.

Колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації була збудована за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки у 1862-1882 рр. Споруда створена у мавритансько-візантійському стилі. Масштаб робіт був значним, адже спеціально для будівництва було розроблено ряд спеціальних кар'єрів на Буковині, в місті запрацювало два цегельних та один керамічний заводи, а також школа для будівничих. Зараз у приміщенні колишньої резиденції знаходиться головний корпус Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича.

"Анця", якій виповнилося сто

http://zakarpattya.net.ua/news/34648.html

Автор: Андрій Денисов,

 

«Кушницька Анця» - так на Закарпатті прозвали Боржавську вузькоколійну залізницю. Цей схожий на іграшковий тепловоз з вагончиками я вперше побачив у 80-х, коли дитиною побував в тутешніх краях. На жаль, покататися у вагоні «Анці» мені тоді не вдалося. Нещодавно, опинившись на Закарпатті, хотів виправити цей недогляд. Але варто було поглянути на залізничний состав, як бажання подорожувати по вузькоколійці у мене відразу щезло.

Зустріч з дитячою мрією відбулася в місті Іршава. Поїзд, що прибув на станцію, складався з досить пошарпаного тепловоза і всього одного вагона, що, м'яко кажучи, не сяяв чистотою. Тому я обмежився фотозйомкою цих «доходяг» і відправився на зустріч з Денисом Доброю, директором Іршавського центру туризму та екскурсій і великим патріотом Боржавської вузькоколійки. Ось що розповів Денис Іванович.

Хто вона така?

Своє прізвисько вузькоколійки отримала від імені Анна, дуже популярного в карпатських передгір'ях. «Анця» - закарпатський варіант зменшувально-пестливої форми цього імені. Відкрили вузькоколійку 23 грудня 1908 р. На церемонії був присутній сам міністр шляхів сполучення Угорського королівства (складової частини двоєдиної Австро-Угорської монархії).

До цього мешканцям Закарпаття доводилося добиратися, наприклад, з Іршави до міста Берегово (відстань між ними, чесно кажучи, дріб'язкова) не одну добу, а з появою залізної дороги цей шлях скоротився до 2 годин. Коли була побудована Боржавська вузькоколійка, жителі гірських сіл отримали можливість їздити на заробітки до міст, розташованих на рівнині. Так що традиції закарпатського «заробітчанства», можливо, були закладені саме тоді.

Потім вузькоколійка продовжувала розвиватися і благополучно існувала в Чехословацькій Республіці, Угорському королівстві і Радянському Союзі. У «застійні» роки вона возила пасажирів і вантажі, обслуговуючи місцеві підприємства: Довжанський лісокомбінат, Приборжавський завод будматеріалів, вугільну шахту в Ільниці, Іршавський абразивний завод і Іршавську меблеву фабрику.

Що з нею стало?

До 1994 р. по вузькоколійці здійснювався дуже інтенсивний рух до села Кушниця. Зараз там рейки розібрали, і тепер локомотив з одним вагоном спочатку їде з Іршави в село Хмільник, там до нього чіпляють ще два вагони і потяг їде до Виноградова. З цього міста в Хмільник поїзд ходить п'ять разів на день - вузькоколійка дуже потрібна жителям навколишніх сіл, загальна чисельність населення яких становить майже 15 тис. чоловік. Особливо багато пасажирів у неділю - в базарний день, коли всі три вагони забиті вщент. До Виноградова з Хмільника можна дістатися й автомобільним транспортом, але це незручно, оскільки маршрутка робить великий гак.

Тепловози і вагони вузькоколійки були побудовані в 70-80-х рр. Проблема в тому, що на тепловозах стоять двигуни від танків Т-62, і вони розраховані на великовантажні склади, а зараз локомотив тягне не більше трьох вагонів - тобто працює багато в чому вхолосту. Незважаючи на вік, цей рухомий склад можна реставрувати і ремонтувати в депо в Берегово, де є відповідна матеріальна база.

Як розповів Денис Добра, «Укрзалізниця», на балансі якої перебуває Боржавська вузькоколійка, вважає її збитковою і вже кілька разів пропонувала цю дорогу закрити. Однак, відповідно до закону, зробити це можна тільки за згодою місцевих органів влади, а ні один депутат Іршавської, Виноградівської та Берегівської районних рад, вважає Денис Іванович, таке рішення не підтримає.

 

Що далі?

Денис Добра переконаний, що у «Кушницької Анці» великий туристичний потенціал. Впевненості директору Іршавського центру туризму додає те, що не один раз він катав туристичні групи на вузькоколійці і завжди спостерігав захоплено реакцію і дітей, і дорослих, оскільки Боржавська дорога проходить надзвичайно мальовничими місцинами.

Крім того, не варто забувати, що вже не перший рік на Закарпатті взимку практично немає снігу і кілька лижних трас не діють. Альтернативою може бути відвідування замків в Ужгороді та Мукачеві, але більше одного-двох разів туди не сходиш. Тут би й знадобилася вузькоколійка, яка до того ж дала б Закарпаттю не індивідуального, а групового туриста.

А як у сусідів?

Недалеко від України в румунському повіті Марамуреш також є вузькоколійка, яка є ровесницею Боржавської. Там три старих паровозики возять ліс. Водночас їх власники створили парк історичної залізничної техніки і по тій же дорозі возять туристів.

Активно використовуються історичні залізниці і в Угорщині, а в Будапешті навіть змагання паровозів проводяться.

На стику кордонів України, Словаччини та Польщі стоїть містечко Бєщади (воно на польській території). Тут теж є своя вузькоколійка, що проходить дуже красивими місцями. І відбою від туристів в Бещадах не знають, хоча їх дорога працює тільки влітку, а не цілий рік, як Боржавська.

Що вже зроблено?

Не можна сказати, що на Закарпатті сидять, склавши руки, і чекають, поки проблема вузькоколійки як-небудь «розсмокчеться». Торік Денис Добра та заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Федір Харута розробили програму реконструкції та розвитку Боржавської вузькоколійки. Концепція робилася з прицілом на розгляд питання у Верховній Раді, але до цього справа не дійшла.

Крім того, в день століття «Кушницької Анці» голови райрад Берегова, Виноградова та Іршави, а також деяких сільських рад виступили зі спільною ініціативою зберігати і розвивати Боржавську вузькоколійку. Зараз Денис Добра добивається, щоб їх ініціатива набула вигляду звернення до Закарпатської облради. Коли документ побачить світло, Денис Іванович збирається направити його до парламенту. А поки що «Кушницька Анця» продовжує перебуватиу  досить непрезентабельному вигляді.

Туристи все частіше навідуються на Прикарпаття

http://kolomyya.org/se/sites/pb/?nid=11987

Незважаючи на погодні проблеми минулого року — безсніжну зиму і липневу повінь — туристи досить інтенсивно відвідували Прикарпаття. Частково допомогла й економічна криза, адже люди, які раніше дозволяли собі відпочивати за кордоном тепер з метою економії проводили відпустки в Україні.

За даними туристичних операторів і турагентів, минулого року Івано-Франківщина прийняла майже 600 тисяч туристів. Офіційна статистика не враховує тих, що відпочивали в зелених садибах, але саме за рахунок розвитку зеленого туризму Прикарпаття має перші місця в загальноукраїнському рейтингу.

Начальник головного управління зовнішніх зв'язків і туризму Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталій СЕМКІВ підсумував результати розвитку туристичної галузі Прикарпаття за 2008 рік і поділився планами на майбутнє.

За його словами, наступного року багато уваги приділять розвитку Дністровського каньйону, який обрали одним із семи чудес України. СЕМКІВ вважає, що ця ділянка Дністра має стати ще однією візиткою Івано-Франківщини. Розвиватимуть також пішохідний і велосипедний туризм, тим більше, що Яремчанська зона виграла потужний проект Велокраїна.

Не забудуть і про зимові види туризму, які вже стали популярними в Україні та за її межами. До речі, найбільшу кількість туристів Прикарпаття обслужив відомий гірський курорт Буковель. Загалом у 2008 році платежі від туроператорів і турагентів до бюджетів усіх рівнів склали понад 15 мільйонів гривень, повідомляє ОТБ Галичина.

Днепропетровщина намерена активно развивать туризм

http://www.komitet12.org.ua/content/5178/

 

В рамках подготовки к Евро-2012, в Днепропетровске будет создан областной методический центр по подготовке и переподготовку туристических и экскурсионных кадров. В ходе обучения будущие специалисты будут активно изучать английский язык, привлекаться к участию в отечественных и зарубежных выставках.

Также в 2009 году в Днепропетровске планируется провести ряд научно-практических конференций и семинаров по теме «Развитие сельского и «зеленого» туризма в области». Будет разработана система экскурсионных маршрутов «Туризм Приднепровья».

Для усиления конкуренции среди предприятий туристической и курортно-рекреационной сферы, участвующих в подготовке Евро-2012, будут проводится регулярные профессиональные рейтинги.

В стадии разработки находится проект единой информационной системы с банком данных санаторно-курортных, рекреационных, туристических услуг. Через сеть Интернет, на специализированном сайте «Днепропетровщина туристическая приглашает» можно будет получить информацию о предоставлении данных услуг.

Днепропетровская область обладает огромным туристическим потенциалом. Зеленый и сельский туризм активно развивается в Днепропетровской области последние 1,5 года.

Днепропетровская облгосадминистрация подготовила региональную программу развития зеленого и сельского туризма до 2010 года.

Финансирование развития сферы туризма будет вестись за счет областного бюджета, в соответствии с которым запланировано выделить на подготовку региона к Евро-2012 на этот год 1 млн.720 тыс.гривен.

 

 

Відпочивати в Карпатах треба з розумом

http://zakarpattya.net.ua/news/34568.html

Автор: Юрій Лівак

Туристи на Закарпатті гинуть переважно через власну дурість та надмірну самовпевненість .Вже 2 січня цього року трагедією завершився відпочинок в Карпатах для двох туристів. 25­-річний хлопець та його дівчина зі ще двома товаришами вирішили самовільно піднятися на Говерлу. В горах вони розділилися. Товариші ввечері зуміли повернутися на базу і повідомили про загублених. Через важкі погодні умови рятувальники зуміли знайти туристів на схилі Малої Говерли. Зрозуміло, що на той час вони вже були неживими. Так само розпочався й рік 2008-­й, коли загинув 28-річний чоловік з Хмельницького.

Небезпечна безпека

Найгірше, що через власну самовпевненість молода людина могла забрати з собою на той світ ще й групу туристів з Росії. Троє жителів Нижнього Новгороду надумали піднятися на зимову Говерлу і шукали для цього гіда. Викликався хмельничанин, запевнивши росіян, що він у цій справі майстер. Помилки «гід» почав робити вже на початку подорожі, вибравши для сходження найважчий маршрут, який досвідчені туристи називають складним навіть у літню пору року. В результаті завів людей на гору Брецкул, яку сплутав з найвищою вершиною України. Зрозумівши помилку, хлопець, замість того, аби, як рекомендують рятувальники, піти назад по своїх слідах, вирішив спускатися в долину схилом Брецкула. Не знаючи, звісно, що ці схили лавинонебезпечні. В результаті горе­альпіністи все ж таки зірвали лавину, яка захопила гіда та одного з туристів. Останній вибратися з пастки зумів. Для хмельничанина ж сніг став домовиною. Рятувальники зуміли знайти його в обід наступного дня під 60­-сантиметровим шаром снігу. Судячи з положення померлого, він не робив спроб вибратися з-­під снігу. Можливо тому, що за свідченнями росіян, хлопець під час походу посилено налягав на коньяк – ще одна помилка в ряді багатьох, що, зрештою, й призвели до загибелі молодої людини.

Альпіністів називають «флегматиками від смерті», маючи на увазі, що вони, через своє небезпечне захоплення, завжди готові до трагічних випадків. Проте, мова про «серйозні гори» – Кавказ, Альпи чи Гімалаї. Наші ж Карпати вважають легкими й доброзичливими. Власне, й альпіністами туристів, що ходять у Карпати, ніхто не називає. Тим не менше, з року в рік Карпати жорстоко карають тих, хто ставиться до них занадто легковажно, а до повідомлень рятувальників про загублених, замерзлих, травмованих туристів ми вже звикли так само, як до повідомлень про ДТП.

Небезпека Карпат полягає саме в їхній безпечності. Їхня «несерйозність» настільки розслабляє туристів, що жертвами стають навіть досвідчені спортсмени, що раніше пройшли «вогонь, воду та мідні труби», не кажучи вже про безпечних новачків, які подумки порівнюють похід в гори з прогулянкою в міському парку.

Гірське повітря як вбивця

«Такі нібито безпечні гори, як Карпати, де всього шість 2­-тисячників, ховають у собі серйозну небезпеку. Справа в тому, що нашій місцевості притаманна висока вологість. Нападає сніг, потів він підтає, утвориться кірочка, яку знову присипле снігом. Так можуть утворитися кілька пластів снігу, які легко зсунуться під вагою людей, що піднімаються. Це ще гірше, ніж схід лавини. У людей, що займаються гірським туризмом, є така сленгове слово «перемичка», яким називають пологу рівнину між горами. Саме там найбільш небезпечне місце, куди можуть зійти зсуви (не лавини – в Карпатах багато лісистих гір, де лавина не має місця для утворення)».

Саме в такій перемичці між горами Петрус та Говерла стоїть пам’ятник четвірці альпіністів, які загинули в 70-­х роках XX століття. Також у Карпатах стоять хрести, поставлені в пам’ять про угорських, чеських та польських альпіністів, які загинули ще до війни, коли не існувало якісного спорядження. Здебільшого у передвоєнний час альпіністи гинули в Карпатах від переохолодження або від травм, які у більшості випадків можна було вилікувати, але потрібно було негайне транспортування, яке було нереальним забезпечити у ті роки. Також чимало бувало в ті роки загадкових випадків, коли цілком здорові туристи раптом помирали в горах з незрозумілих причин. Нині ж зрозуміло, що гинули вони від хвороб, які в ті роки ще не вміли діагностувати.

Безглуздих смертей вистачає навіть при сучасному спорядженні, мобільному зв’язку, GPS­-навігації. Зокрема, люди гинуть через елементарну непристосованість до місцевого клімату. Повітря на висоті понад 1,5 тисячі метрів над рівнем моря є розрідженим. Звісно, не настільки, як на тритисячній висоті, але для жителів рівнинної зони це повітря однозначно інше. Трагічні випадки трапляються й через невміння користуватися сучасним спорядженням. Наприклад, була історія, коли туристи загинули від нестачі повітря, бо неправильно встановили намет. Часто туристи можуть заблукати в лісі і померти від охолодження, незважаючи на те, що були одягнені в термобілизну. Влітку трагічні випадки досить часто трапляться на гірських озерах. Завдяки туристам-­«героям», які обов’язково хочуть покупатися в крижаній воді. У нас є 132 озера, з яких лише 36 постійні, а інші виникають внаслідок танення вод. Зрозуміло, що купатися в них не варто, тому що легко отримати судому. Відповідно, були випадки, коли таке купання ставало останнім. Кілька мерців прийняло Синевирське озеро.

Були також випадки загибелі від диких тварин. В суворі зими вовки в пошуках їжі можуть і напасти на людей. Щоправда, подібне траплялося переважно ще в 40-­х роках. За сучасний період вони не нападали – з’явилася велика кількість сміття, в якому тварини шукають харчування.   

Травматичні лижі

Гинули в Карпатах не лише любителі гір. В радянський період у нас дуже активно розвивалася тренувальна база для рафтерів. Гірські річки Карпат, особливо навесні, коли тане сніг і йдуть дощі, повноводні і дуже підходять для тренувань. Саме в такий час у Рахівському районі постраждали кілька радянських спортсменів, яких очолювала олімпійська чемпіонка. Як не дивно, загинула лише вона, інші ж зуміли з річки вибратися. Стверджують, що чемпіонка перед запливом не одягнула рятувального жилету, на відміну від інших членів команди. Тобто постраждала через власну самовпевненість.    

На Закарпатті розвиваються екстремальні парапланеризм, дельтапланеризм, маунтенбайкінг, які також призводять до численних травм і навіть загибелі спортсменів. Так, торік у Жденієві на Воловеччині розбився об дерево парапланерист через неякісний параплан. Хоча найбільшим за кількістю травм, які призводять до каліцтва, та смертельних випадків залишається гірськолижний спорт. Будь-­який любитель лиж неодноразово міг спостерігати на схилі, як рятувальники транспортують донизу травмованих любителів швидкої їзди. До прикладу, раніше лижники здобували важкі травми через неякісні підйомники – відривався трос і під напругою врізався просто в нещасних, ламаючи ребра. Нині такі підйомники вже заборонені. Трагічний випадок трапився кілька років тому, коли людину забули на крісельній дорозі. Чоловік вирішив злізти самостійно, зробив мотузку з одягу, яка випадково обгорнулася навколо шиї, перетворившись на зашморг.

Ще одне ризиковане заняття – спелеологія. Тут любителі гострих відчуттів можуть отримати психологічну травму від приступу клаустрофобії. Причому, як і у випадку з Карпатськими вершинами, фатальною стає нібито безпечність закарпатських печер. Дізнавшись, що у нас є печери, причому, порівняно з тернопільськими, невеликі, люди приймають рішення дослідити їх самостійно, навіть не знаючи можливостей власного організму. До того ж у закарпатських печерах дуже легко дезорієнтуватися, оскільки вони не обладнані як туристичні об’єкти.

Самовпевнені – на цвинтарі

Чимало було випадків зникнення людей. Таке теж траплялося, як правило, раніше, коли ще не існувало мобільного зв’язку. Нині ж це, переважно, кримінальні випадки. Зникали люди й безслідно. Причин цьому так само може бути – наприклад загинув у лісі і був з’їдений тваринами, або засипаний селевим потоком.  Загалом же, підозрілих фактів загибелі людей нині дуже мало. В основному гинуть та травмуються через необачність. Спеціалісти  рекомендують дотримуватися кількох простих правил, аби не поповнити список жертв Карпат: Найголовніше – не бути самовпевненим. Самовпевнені лежать на цвинтарі. По­друге, потрібно ретельно готуватися до подорожі. Кожен любитель гір повинен мати похідну аптечку. В туристичних магазинах продаються готові аптечні комплекти. Обов’язково подумайте про зручне взуття, одяг, запас одягу. Нині не проблема отримати всю необхідну інформацію по горах, тому новачкам треба не полінуватися пошукати необхідну інформацію в мережі. Якщо не розрізняєш гриби чи ягоди, то не збирай ніяких. В потенційно небезпечні місця самому краще не лізти: в печери, на скелі в інші місця. Недарма в народі виникли легенди про погані місця, чорні ліси і таке інше. Вони знали, що в горах є місця, куди краще не лізти. Елементарні правила безпеки врятують від проблем в горах і турист повернеться з відпочинку цілим та неушкодженим.

Хоча, існують в Карпатах і трагічні випадки, які логічно пояснити не можливо. Закарпатський фольклор повний розповідей про всілякі темні місця. Можливо, більшість з легенд – просто вигадки. Однак і понині в наших горах трапляються загадкові історії, які можна пояснити хіба що містичними факторами. Проте, це вже тема для іншої публікації…

Черниговщина претендует на лучший туристический маршрут


http://www.mobus.com/175440.html

Управление культуры и туризма Черниговской областной государственной администрации выдвинуло на участие в конкурсе «Сім кращих туристичних маршрутів України» два маршрута по Черниговской области, пишет Gorod.cn.ua.

Первый - двухдневный сплав по реке Десна на плотах от села Брусилов до Чернигова.

Он рассчитан на сезон с мая по конец сентября и стартует в месте, где Снов впадает в Десну. Программа включает в себя сплав по Десне на плоту, рыбалку, ночевку на берегу, ночной костер, блюда национальной кухни, приготовленные на открытом огне, угощение экологически чистыми сельскими продуктами (мед, молоко, сыр, орехи и др.) и даже выступление фольклорных коллективов. Существует три категории сплава, в зависимости от уровня комфорта  и,  соответственно, цены: молодежный, стандартный и VIP.

Второй маршрут - сухопутный, но он также рассчитан на два дня. Стартует он в Киеве, проходит через Козелец, Лемеши, Нежин, Круты, Батурин и Чернигов. На второй день предусмотрена экскурсионная программа по Чернигову и возвращение в столицу. Путешествие включает в себя осмотр остопримечательностей всех вышеперечисленных населенных пунктов Черниговской области, а также посещение историческо-мемориального музея-заповедника Пантелеймона Кулиша (Борзнянский район) и могилы основоположника отечественного пчеловодства Петра Прокоповича (Бахмачский район).

Акция «Сім кращих туристичних маршрутів України» пройдет в три этапа, на втором из которых (март-июль 2009 года) из всех желающих принять участие будут выбраны 21 финалист. Именно из этих маршрутов путем интернет-голосования и опроса экспертов будут выбраны семь лучших туристических маршрутов. Назовут их 27 сентября в Международный день туризма.

Напомним, что это уже третья инициатива фонда «Справедлива країна», направленная на популяризацию привлекательности Украины как туристической страны. В двух предыдущих конкурсах («Семь чудес Украины» и «Семь природных чудес Украины») памятки из Чернигова и области проходили в финал, но в число победителей не попадали. В первом случае это были Антониевы пещеры, а во втором - Деснянская оболонь.

В Житомирской области уже знают, что будет "жемчужиной "туризма в регионе

http://www.zhitomir.info/news_35711.html

 

В рамках виконання заходів Загальноміської програми розвитку інвестиційної та туристичної привабливості міста Коростеня на 2009-2011 роки, 12 лютого 2009 року в приміщенні виконавчого комітету Коростенської міської ради відбувся круглий стіл на тему «Місто Коростень – як об’єкт туризму».

Головною метою даного заходу було: визначення умов та шляхів співпраці туристичних агенцій та організацій з метою підвищення туристичної привабливості міста Коростеня та регіону.

Для участі в круглому столі, який був організований спільно управлінням економіки, виконавчим комітетом Коростенської міської ради та громадською організацією «Агенція регіонального розвитку», були запрошені керівники провідних турагенцій України. Більшість цих агенцій спеціалізуються на організації турів по містам України, так званих турів вихідного дня.

В екскурсійну програму для гостей входило відвідування міського краєзнавчого музею, парку ім.М.Островського, військово-історичного комплексу «Скеля», а також ознайомлення з туристичною інфраструктурою міста.

Також було проведено круглий стіл, під час якого представники турагенцій висловили свої погляди та побажання спрямовані на вдосконалення та розвиток туристичної галузі в місті.

Про це повідомляє відділ інформаційно-консультативного забезпечення Коростенського міськвиконкому

Як зазначила директор тур фірми КЛМ-Тур (м.Київ) Лілія Гончарова:

«Ваше місто має вже готовий туристичний продукт, який в порівнянні з іншими містами не має аналогів. Вам є чим пишатись і ми готові відвідувати місто Коростень не тільки туристичними групами з України, а й з закордону».

Гості міста залишились задоволені від екскурсійної програми по древньому Коростеню, та дбайливого відношення до традицій попередніх поколінь, а також виразили максимальну готовність допомогти громаді міста включити наше місто в гідний туристичний маршрут по Україні.

24.05.11
 

© 2006-2011 Державна служба туризму і курортів Міністерства культури і туризму України.
Всі права застережено.

Використання матеріалів сайту www.tourism.gov.ua дозволяється за
умови посилання (для інтернет-ресурсів-гіперпосилання) на www.tourism.gov.ua
Урядовий портал | Мiнiстерство культури i туризму України | Надiшли листа

ДП "Національний туристичний офіс"

   klimenko.kiev.ua