6 листопада відбулася презентація туристичного потенціалу Долинського району. Цей захід, ініційований головним управлінням з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій облдержадміністрації, розпочав цикл презентацій усіх районів та міських рад нашої області, повідомляє прес-служба ОДА.
Метою циклу «Пізнаємо Івано-Франківщину» є налагодження тісних ділових контактів та ознайомлення представників туристичних фірм, організацій, туристично-інформаційних центрів, засобів масової інформації з туристичною Івано-Франківщиною, сприяння у створенні туристичних та відпочинкових програм, що охоплюватимуть різні території області.
Учасникам було представлено особливості розвитку туризму в Долинському районі, можливості зимового та літнього відпочинку, наявні туристичні маршрути та атракції, об’єкти, пам’ятки історії, природи та архітектури, культурно-мистецькі заходи, фестивалі; інвестиційний проект розвитку туризму в с. Мислівка; фільм про прогулянки «Карпатським трамваєм».
У презентації взяли участь близько 50 осіб – представників туристичних операторів та агенцій, туристично-інформаційних центрів, засобів масової інформації області.
За результатами презентації погоджено проведення ознайомчого туру в Долинський район 21 листопада ц.р., висловлені пропозиції щодо проведення аналогічної презентації Богородчанського району в грудні ц.р.
На Львівщині презентували новий маркований туристичний шлях
http://zik.com.ua/ua/news/2008/11/11/157532
7 та 8 листопада на Львівщині проходила Міжнародна щорічна конференція на тему «Маркування туристичних шляхів – сервіс і безпека туристів». В рамках конференції відбулася виїзна широкомасштабна презентація розроблених прознакованих туристичних шляхів, за маршрутом: м. Львів (с. Бірки) – м. Самбір – с. Нагуєвичі – м. Борислав – м. Східниця – с. Урич (Фортеця «Тустань») – с. Довге (Прикарпатський навчально-інформаційний центр) – м. Стрий – м. Львів. Всього в області впродовж року було прознаковано 12 нових туристичних маршрутів. Про це сьогодні, 11 листопада, ЗІК повідомили організатори конференції – Львівська асоціація розвитку туризму.
Конференція зібрала провідних наукових та практичних фахівців в галузі туризму зі Львова, Львівщини, Закарпаття та Івано Франківщини. Гостями конференції були представники: Перемишльської агенції регіонального розвитку, Коло провідників ПТТК в м. Перемишль, Центральної ради ПТТК відділ вело туризму м. Варшава, Товариства розвитку і промоції Підкарпаття «Pro Carpathia», Любельської сільськогосподарської Палати; Національного інституту досліджень та розвитку туризму, м. Бухарест.
Під час виїзної сесії, колектив Львівської асоціації розвитку туризму, презентував інформативні дорожні вказівники, які вперше на Львівщині встановлені за європейським стандартом (на яких зокрема зазначена інформація про туристичні шляхи, а також туристичні об’єкти до огляду (заповідник «Тустань») нанесені на коричневому фоні.
В рамках конференції її учасникам було наочно представлено можливості співпраці із Прикарпатським навчально-інформаційним центром (адреса Центру – вул. Л. Українки,35, с. Довге, Довжанська Гірська с/р., Дрогобицький район).
Конференція проводились в рамках впровадження проекту «Створення міжнародної українсько-польської Асоціації провідників по Карпатам».
Здійснення проекту стало можливим завдяки: Програмі добросусідства Польща-Білорусь-Україна Interreg III A/Tacis CBC за фінансового сприяння Європейського Союзу.
Конференція проводилася під патронатом та за фінансової підтримки: управління культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації.
ЧС планирует развивать в Чернобыле туристическую инфраструктуру
http://rus.newsru.ua/ukraine/06nov2008/mns.html
Министерство по чрезвычайным ситуациям и защите населения от последствий Чернобыльской катастрофы намерено развивать инфраструктуру для туристов в Чернобыльской зоне, об этом говорится в сообщении пресс-службы МЧС.
"Для туристов мы делаем соответствующую инфраструктуру, чтобы посещение территории вокруг ЧАЭС было безопасным. Все заинтересованные могут приехать. Соответствующая работа не прекращалась, хотим поднять её на новый качественный уровень. Мы создаём условия, чтобы туристы могли сюда приехать, однако этот вопрос, в первую очередь, зависит от турфирм", - сказал министр МЧС Владимир Шандра.
Он также отметил, что количество туристов, которые заинтересованы посмотреть Чернобыльскую зону, увеличивается. По его словам, резервы по привлечению туристов ещё не исчерпаны, и МЧС может работать в этом направлении намного лучше.
Кроме того, МЧС планирует очистить территорию ЧАЭС от радиоактивных отходов до 2058-2068 годов. "Потихоньку мы сейчас возрождаем эту территорию, делаем заказники, в которые специалисты завозят животных. Отсюда МЧС может уйти через 50-60 лет", - отметил Шандра.
Как сообщалось раньше в Чернобыль туристы наведываются ещё с середины 1990-х годов. Заявки на посещение Чернобыля также поступают от туристов, имеющих профессиональный интерес к зоне: биологов, физиков, экологов и журналистов. Некоторые украинские турфирмы и жители зоны не скрывают желания поставить "радиоактивный" туризм на поток и считают, что организация экскурсий для посетителей позволит решить ряд социальных проблем зоны отчуждения.
В окрестностях зоны есть комфортабельные мини-отели класса "люкс": все чернобыльские объекты, предназначенные для жизни ликвидаторов, строились на чистых участках земли (под зданиями меняли слой грунта, стройматериалы везли из Финляндии, а продукты питания завозятся из незаражённых областей Украины и проходят тройной контроль специальных служб). Ночь в гостинице стоит порядка 15 долларов, столько же - трёхразовое питание. Местные владельцы авто сдают свои машины в аренду за 10 долларов в час.
Но всё же надо отметить, что Чернобыль - самый загрязнённый город в мире. Он занимает первую строчку в американском рейтинге опаснейших для проживания городов на Земле.
Второе место в перечне занял российский город Дзержинск. Во времена "холодной войны" здесь производили отравляющий зарин и горчичный газ. На третьей позиции - город Гайна (Доминиканская республика), где главным источником загрязнения окружающей среды является свинец.
На Закарпатті відкриють міжнародний туристичний маршрут
http://unian.net/ukr/news/news-283378.html
Новий туристичний маршрут «Карпатський Єврорегіон», який проходитиме всіма країнами, на території яких розташовані гори Карпати, розроблений, ухвалений і запрацює вже незабаром.
Про це кореспонденту УНІАН повідомив начальник Головного управління з питань євроінтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації Ернест НУСЕР.
За його словами, рішення «Про міжнародний туристичний маршрут «Карпатський Єврорегіон» було схвалено під час 38-го засідання Ради «Карпатського єврорегіону», що днями проходимо саме в Закарпатській області.
Міжнародний туристичний маршрут «Карпатський Єврорегіон» (МТМ КЄ) розроблений Швейцарсько-українським проектом FORZA спільно з Головним управлінням з питань євроінтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму облдержадміністрації. Як звучить у рішенні, даний Проект сприятиме ландшафтному підходу до сталого управління лісовими ресурсами та охорони природи, що є важливою передумовою для успішного розвитку екотуризму.
За словами Е.НУСЕРА, розробка та створення Закарпатського туристичного шляху (в рамках міжнародного туристичного маршруту «Карпатський Єврорегіон») здійснюється спільно з природоохоронними організаціями, органами місцевого самоврядування, територіальними громадами, неурядовими організаціями та іншими зацікавленими сторонами.
«Власне закарпатський маршрут – універсальний, складається з маршрутів і стежок різної протяжності і складності, передбачає інтеграцію в міжнародну мережу і спрямований до кордонів області з метою об’єднання в майбутньому з маршрутами сусідніх країн. Його привабливість у використанні наявної і перспективної інфраструктури (туристичні стоянки, притулки, турбази, агросадиби та ін.), включаючи унікальні природні об’єкти, історико-архітектурні, культурні та інші пам’ятки, враховує багатоетнічний та багатоконфесійний склад регіону», - сказав начальник Управління євроінтеграції.
Наразі, за словами Е.НУСЕРА, ініціатори створення маршруту чекають пропозицій від країн Карпатського єврорегіну після чого розпочнуть роботу з інвесторами.
Довідка УНІАН. Карпатський Єврорегіон найбільший з усіх нині існуючих Єврорегіонів. Об’єднує прикордоння семи країн - Чехії, України, Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії, Сербії. З кожної туди входять по кілька адміністративно-територіальних одиниць. На сьогодні територія «Карпатського Єврорегіону» охоплює більше 161 тисячі квадратних кілометрів, на яких проживає понад 16 млн. осіб.
Згідно зі Статутом Міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон», навесні 2008 року словацька сторона офіційно передала головування на наступні два роки Україні.
Соревнования по экстремальному туризму „Адреналин Extreme Ways 2008”
http://adrenaline.in.ua/content/view/1552/46/
С 5 по 7 декабря 2008 года на севере Украины будут проводиться соревнования по экстремальному туризму. В ходе соревнований участники попадают в экстремальные условия, приближенные к реальным условиям, которые могут сложиться в походе, экспедиции или обычной жизни.
Команды преодолеют более 90 км бездорожья, лесов и болот. При этом они будут переправляться через реки, преодолевать природные препятствия, производить поисково-спасательные работы, оказывать первую медицинскую помощь „пострадавшему” и транспортировать его, организовывать бивуак в болоте, разводить костры, проявить навыки ориентирования и т.д. Старт команд группы „Сталкер” и группы „Треккер” состоится в 17:00 5 декабря 2008 от остановочной платформы Малая Строевка в лесах Черниговской области. Дистанция полностью закрывается 7 декабря в 19:00.
На сайте www.adrenalin.cn.ua будет в реальном режиме времени отображаться ход гонки. На электронной карте постоянно можно будет отслеживать местоположение команд, накопленные командами баллы, рейтинг команд. А так же можно будет просмотреть самые свежие фотографии и прочитать коментарии, которые судьи и команды пришлют прямо с дистанции. Благодаря такому мониторингу за соревнованиями смогут следить все пользователи сети Internet.
В Китае 2009-й объявлен Годом экотуризма
http://biz.liga.net/news/E0814622.html
Государственное управление по делам туризма КНР на днях приняло решение объявить 2009 год Годом экологического туризма в Китае.
Как сообщает агентство "Синьхуа", в сообщении госуправления говорится, что в последние годы экологический туризм, пользуясь большой популярностью среди китайских и зарубежных туристов, получил динамичное развитие. Цель проведения ряда мероприятий в рамках Года экологического туризма заключается в поощрении энергосберегающей модели развития туризма и удовлетворении растущего спроса на туристические услуги.
Напомним, общие доходы Китая от туризма в 2007 году составили 1 трлн. 95,7 млрд. юаней ($28,6 млрд., - ред.). Общее число туристов, въехавших на территорию страны, составило 131,87 млн. человек, масштабы внутреннего туризма составили 1,61 млрд. человек, число выехавших за пределы страны китайских граждан с туристическими целями составило около 41 млн. человек.
Почала працювати мережа туристичних маршрутів
http://www.mobus.com/147985.html
На Закарпатті почала працювати мережа туристичних маршрутів «Туристичний шлях «Мінеральні води Закарпаття». Про це сьогодні, 12 листопада, власкорові ЗІКу повідомив завідувач кафедри туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор.
«У людей з’явилися гроші і вони зацікавилися своїм здоров’ям. Сьогодні все більше людей прагнуть відпочивати не просто як туристи, а з користю для здоров’я. Відпочинок за кордоном значно подорожчав. Але той, хто звик відпочивати, цю звичку вже не полишить. У результаті виникає інтерес до вітчизняних бальнеологічних ресурсів, якими є мінеральні та термальні джерела», - каже Федір Шандор.
Поціновувачі відпочинку, наприклад, у Карлових Варах, Баден-Бадені, доступ до яких ускладнюється візовим режимом і високими цінами, на думку Шандора, відтепер залюбки користатимуться унікальною європейською зоною Свалява – Поляна, де зосереджена чи не найбільша кількість різновидів мінеральної води.
Кафедра туризму УжНУ, Регіональний туристично-інформаційний центр та управління з питань європейської інтеграції, туризму і курортів Закарпатської ОДА вирішили презентувати туристичний продукт під назвою «Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття». Сюди входить не тільки лікувальний туризм, а й пізнавальна програма про історико-культурні особливості, тобто туристи-відпочивальники дізнаються, хто відкрив води і їхні цілющі властивості, хто тут лікувався, чому, наприклад, графи Шенборни збудували на Закарпатті таку велику мережу купелів з використанням мінеральної води. Знаменита родина створила кілька міні-лікувальних осередків у Лумшорах (Перечинський район), с. Занька і Поляна (Свалявський район), Синяк (Мукачівський район), Шаян (Хустський район) та інші.
Крім того, туристичний шлях пропонуватиме нові послуги – велнес- і спа-процедури, що базуються на використанні місцевих ресурсів.
«Основна мета нового маршруту, - пояснив Федір Шандор, - привернути увагу як vip-туристів, так і туристів середнього класу до закарпатських бальнеологічних ресурсів, які не поступаються ні своєю якістю, ні сервісом західноєвропейським аналогам».
У туристичному маршруті «Мінеральні води Закарпаття» міститься інформація про наявні мінеральні джерела Закарпаття, які використовуються з лікувальною метою у місцевих санаторіях.
У межах маршруту створено так звані велике, середнє і мале мінеральні кола, а також термальний туристичний маршрут. Під час цих маршрутів подорожувальники можуть скуштувати різні види мінеральних вод, спробувати зовнішній лікувальний ефект мінеральних та термальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними можливостями мінеральних вод Закарпаття.
Як зазначає Шандор, Закарпаття матиме таку ж славу, особливо для туристів із ближнього зарубіжжя, що й відомі курорти Європи.
На Закарпатті розроблені туристичні маршрути «Гастрономічний шлях» та «Військовий шлях». Гастрономічний шлях представляє традиційні страви Закарпаття, кухню національних меншин і заклади, які їх найкраще готують. Також можна обирати український, угорський, циганський тощо маршрут. Планують задіяти усі райони.
Наступного року будуть здійснюватися екскурсії Військовим туристичним шляхом. Вони знайомитимуть із шістьма оборонними лініями, які проходили територією області, тоді як загально відомою є лише одна — так звана «лінія Арпада».
Закарпаття і сербське Нове Орахово мають намір разом розвивати сільський туризм
http://zakarpat.info/news/5386
Автор: Мар'яна Нейметі
В Орахові навіть „живуть” звичні для нашого краю прізвища - Сабодоші, Ороси, Барни, Кіші...
Як живуть етнічні українці за межами України? Як їм вдається не асимілюватися в доволі складному середовищі? Чого вони можуть навчити нас, які живуть "на нашій, на своїй землі"? Ці питання ми поставили Михайлу Еделінські — голові українського культурно-мистецького товариства ім. Петра Кузьм'яка «Нове Орахово» у Сербії.
Нове Орахово — так називають село, де живе Михайло. Воно ще молоде — засноване в 1947 році. Заселене здебільшого угорськомовним населенням. Проте із двох тисяч тут живе трохи менше двохсот українців. Найстаршому Табору Чордошу вже понад дев'яносто. А прізвища в селі для закарпатців упізнавані — Мікіта, Сабадош, Орос, Дудаш, Барна, Надь, Новта, Кіш...
У сусідніх селах українців нема. Хіба що за 40 — 50 кілометрів — у Вербасі, Суботіці, Коцурі, Дюрдьові.
Цікаво, що вже через рік після виникнення Орахова тут заснували українське товариство. Воно щиро переймається культурним поступом односельчан. Орахівці мають хор, танцювальну та оркестрову групи. Самодіяльні художні колективи побували у Хорватії, Польщі, Угорщині. У 2005-му поїхали в Іршаву на Машкінський фестиваль. Запрошували їх і на інші свята — «Ужанську ватру», а цьогоріч на «Гуцульську ріпу». В їхньому репертуарі багато пісень, які беруть із книжки «Ой видно село» знаного в краї фольклориста Івана Хланти. Цей збирач фольклору, до речі, записав багато українських пісень і в рідному краї Михайла Еделінські, але вони ще не видрукувані.
Цікава ідея виникла у товариства разом із Богданом Пранничуком, головою правління Закарпатського обласного центру сільського туризму. Зокрема, щоб українці Нового Орахова пожили в закарпатських сільських садибах, а згодом наші краяни ознайомилися з культурою Нового Орахова. Мають намір гуртом розвивати сільський туризм. Тим більше, що в багатьох довколишніх селах полюбляють кінний туризм.
Нове Орахово — затишне, Розташоване за 10 кілометрів від залізничного шляху міжнародного сполучення. Селяни тут утримують худобу; Тим більше, що багато комбінатів закуповують м'ясо оптом. Скуповуються ораховчани за великим рахунком у Суботіці. Село має водопровід. А ось газ ще не підвели. Гріються дровами, вугіллям. За один складометр платять близько 40 євро. Це при тому, що учительу селі, до прикладу, отримує близько 400 євро.
Якщо діти хочуть навчатися у сербській школі, добираються за 12 кілометрів у Бачку-Тополю. Там одна година на тиждень відводиться для навчання русинською мовою. У самому ж Новому Орахові директор початкової угорської школи — русинка Сенка Славчев.
А взагалі Орахово — ніби сателіт Руського Керестура. До речі, серед русинів-українців Сербії найвищий відсоток фахівців із вищою освітою. Великою мірою так склалося і завдяки вихідцям із Закарпаття.
Русини-українці Сербії проводять багато культурницьких заходів. Фест «Червена ружа» у Руському Керестурі проходить влітку. Причому триває три дні. У перший день виступають діти, наступного — народні гурти, на третій — звучать авторські пісні. Минулого року українці з Орахова посіли на «Червеній ружі» третє місце.
А ось через кілька тижнів після цього свята починається «Коцурська жатва» — пісенний фестиваль. «Най ше не забуде» — так називається фестиваль старовинної пісні у с. Дюрдьово. Традиційним став також дитячий фест «Веселінка».
Є ще міжнародне свято «Калина». Торік приїжджав навіть український академічний народний хор ім. Георгія Верьовки. Там справді можна зустріти українців, яких не побачиш роками-десятиліттями. До прикладу, на сербській землі несподіваною для нашого краянина Івана Хланти була зустріч із ще одним «закарпатцем» — диригентом хору Зіновієм Корінцем.
Олег КЛЮЙ: «Целебную Мекку инвалидов стремимся превратить в курорт мирового значения»
http://www.golos.com.ua/rus/article/1226496104.html
Автор:Виктор ХОМЕНКО.
Наша анкета
Сакский городской голова Олег Васильевич Клюй родился на Черниговщине. Первое образование: инженер-механик. Работал на производстве, затем на различных должностях в органах внутренних дел. Был первым начальником спецподразделения управления по борьбе с организованной преступностью города Саки и Сакского района. С 2000 года — в руководстве райгосадминистрации: заместитель, первый заместитель и глава Сакской РГА. Имеет также высшее юридическое образование, окончил Академию государственного управления при Президенте Украины. С апреля 2006 года — городской голова Сак, самовыдвиженец.
Издавна славный чудодейственными грязями и минеральными ваннами небольшой уютный город Саки на берегу соленого лечебного озера является одним из лучших грязевых курортов. Его исключительно благодатные природно-климатические условия способствуют хорошему отдыху, полноценному лечению и оздоровлению организма.
Этому городу, где в 1807 году была открыта первая в Российской империи грязелечебница, принадлежит историческое первенство развития крымских курортов. На протяжении столетий авторитетные ученые-медики подтверждают: уникальные возможности грязей и рапы Сакского лечебного озера в соединении с минеральной водой и климатотерапией дают очень хороший эффект во время санаторно-курортного лечения спинальных и гинекологических больных. По свойствам рапа и грязи сакских лиманов значительно превосходят аналогичные бальнеологичные факторы Мертвого моря.
Чтобы наиболее эффективно использовать местный лечебный потенциал, ускорить позитивные преобразования в городе, горсовет Сак начал энергично заботиться о присвоении городу нового статуса в соответствии с требованиями Закона Украины «О курортах». Депутаты проделали огромную работу и в январе 2005 года, когда Верховная Рада Украины приняла соответствующее постановление, единственный пока в Крыму город получил статус курорта государственного значения.
— Что он реально дал Сакам?
— Сам статус никаких дополнительных денежных поступлений не гарантирует, но дает нам возможность реализовать некоторые свои программы. В последние годы высокими темпами растет число инвалидов с травмами и заболеваниями спинного мозга. Только в автомобильных авариях и при производственных травмах ежегодно получают увечья опорно-двигательной системы более двух с половиной тысяч человек. Общее количество спинальных больных в Украине, которые требуют регулярного санаторного лечения, превышает сорок тысяч человек без учета детей, страдающих церебральным параличом. В 2006 году мы приняли региональную программу «Саки — курорт, дарующий надежду». Речь о том, что сейчас мы имеем возможность пролечить более 80 тысяч человек, в том числе: более 4 тысяч — после сложнейших нейрохирургических операций и тяжелых травм спинного мозга и позвоночника, также более 10 тысяч женщин, страдающих бесплодием, а наши возможности, почти безграничные резервы Сакского целебного озера, позволяют увеличить это число в восемь раз.
Для того чтобы обрести возможность реализации этого статуса для решения социально-экономических и демографических проблем Украины, необходимо было разработать и реализовать программу сохранения и развития курорта с обязательной государственной поддержкой. Наличие старых, нерешенных проблем не позволяет нам санаторно-курортный комплекс города претворить в высокорентабельную и конкурентную отрасль экономики, которая обеспечила бы доступное лечение для большинства категорий граждан Украины. Также эта программа должна гарантировать сохранение и рациональное использование уникальных ресурсов Сакского лечебного озера и прилегающей морской зоны.
— С этого и начались ваши «хождения по мукам»?
— Совместно с предыдущим составом Кабмина Украины была разработана Концепция государственной программы развития курорта Саки, но принятие её не осуществилось. После назначения нового правительства полностью все документы пришлось перерабатывать и проходить по новому кругу. Мы на подходе к цели, но не знаем, как разрешится ситуация — все зависит не столько от нас, как от решения правительства страны и политической ситуации в ней. Необходимо «приделать ноги» всем документам, для их «прохождения» из кабинета в кабинет, из министерства в министерство для рождения нового документа и его утверждения.
Мы не полностью удовлетворены отношением правительства автономии к решению этой проблемы. Ведь еще в 2006 году в Верховной Раде Крыма программа Сакского горсовета «Курорт, дарующий надежду», была одобрена и рекомендована для рассмотрения Совмином автономии с дальнейшим утверждением её ВР АРК.
Программа была рассчитана на финансирование мероприятий по её реализации из различных источников, в том числе из республиканского и госбюджета. Все это время мы пытаемся вынести её на заседание правительства автономии, но этого так и не произошло. В июле этого года Совмин АРК сообщил о том, что рассмотрение проекта постановления Верховной Рады автономии по нашей программе развития преждевременно до принятия целевой государственной программы развития курорта Саки, в связи с чем он обратился в Верховную Раду Крыма о снятии данного постановления с контроля.
— Какова сейчас ситуация с реальным наполнением статуса курорта государственного значения и реализацией региональной программы «Саки — курорт, дарующий надежду»?
— Поныне предусмотренные в ней первоочередные мероприятия выполняются за счет средств местного бюджета. Работа по участию государства в финансировании этой программы началась в прошлом году. На ее базе была разработана Концепция государственной программы развития курорта государственного значения Саки на будущие пять лет, в мае 2007 года она была направлена в министерства и государственные комитеты Украины для рассмотрения.
Мы получили распоряжение из Госслужбы туризма и курортов Украины, с ссылкой на консультации Минэкономики Украины, о замене разработанной в соответствии со всеми рекомендациями концепции на Программу экономического и социального развития курорта Саки на 2009—2012 годы. В настоящее время проект программы находится на согласовании в профильных министерствах Украины.
— Какие вы расставили акценты в этой программе развития?
— Здесь важно все решать в комплексе. Прежде всего создать благоприятные условия получения инвестиций для застройки свободных участков курортной территории на конкурсной основе. Укрепить материально-техническую базу действующих санаториев. Произвести модернизацию курортной инфраструктуры в целом. Привести строительную политику в соответствие с генеральным планом города. Увеличить уровень занятости населения в экономике города, поднять доходную часть местного бюджета, сократив тем самым его зависимость от дотаций из государственного бюджета. И создать оптимальную структуру государственного комплекса на основе рационального и эффективного использования наших бесценных целебных ресурсов.
— Выйдя из затяжного «бумажного этапа», вам предстоит реализовать огромный объем преобразований. Прежде всего каких?
— Мы хотим, чтобы подведомственно принадлежащая автономии Республиканская физиотерапевтическая больница, где проходят лечение в основном жители полуострова, могла принимать не только крымчан, но и граждан со всей Украины. Для этого разработали программу реабилитационного лечения больных с последствиями травм заболеваний центральной нервной системы и спинного мозга на базе этой больницы. Для реализации программы необходимо 7 миллионов гривен из бюджетов разных уровней.
Также предполагается построить корпус для расширения количества приема спинальных больных в нашем одном из самых известных и очень востребованных санаториев — имени Н. Бурденко. Этот уникальный по своей специализации санаторий проводит лечение людей не только всей Украины, но и ближнего и дальнего зарубежья. Существующая материально-техническая база его не может полностью удовлетворить спрос на лечение: в период курортного сезона санаторий вынужден арендовать места в гостиницах. Объемы финансирования для реализации мероприятий по расширению базы этого санатория за период «хождения» программы по государственным инстанциям различного уровня, в настоящее время определить трудно.
Одна из первоочередных задач — открытие отделения поликлиники и отделения социальной реабилитации для обслуживания колясочников и пожилых людей. Обустройство пляжной территории для удобства людей с нарушением опорно-двигательного аппарата вошло в программу развития автономии до 2017 года за счет инвестиций, но хотелось бы приблизить сроки осуществления и получить государственную поддержку.
За счет местного бюджета проводим обустройство пандусами тротуаров и всех объектов социально-общественного значения, чтобы сделать их доступными для колясочников. Предусмотрели создание зон отдыха для жителей и гостей города на набережной вдоль целебного озера.
Планируем переоборудовать среднюю школу № 4 на базовую для детей-инвалидов, создать благоприятные условия для их обучения. Нужен также пансион для проживания лиц с ограниченными физическими возможностями. Важно открыть филиал Одесского НИИ курортологии и бальнеологии — как единый центр по изучению характеристик лечебных ресурсов Украины. Актуально создание культурно-спортивно- оздоровительного центра реабилитации на базе стадиона «Авангард». Инвестиционный проект стоимостью 300 миллионов долларов есть, но инвесторов пока нет.
Создание современного конкурентоспособного курорта невозможно без реконструкции инженерной и транспортной городских инфраструктур. В генплане города предусмотрено строительство новой автостанции с развитой инфраструктурой, с учетом обслуживания лиц с ограниченными физическими возможностями. Необходима в этом плане и реконструкция железнодорожного вокзала. Требует внимания и жилищный фонд города, капитальный ремонт которого не проводился десятилетиями. Остро стоит вопрос размежевания земель государственной и коммунальной собственности. Необходимо провести инвентаризацию городских земель.
Стоимость запланированных мероприятий очень велика, но постепенно намеченное претворяем в жизнь, за счет благотворительных взносов в развитие инфраструктуры города, без поддержки государства.
— Как видите сочетание курортных перспектив с «подарком» эпохи «химизации всей страны»?
— Территория ликвидированного Сакского химического завода — это порядка 70 га загрязненных земель, которые пустуют. Это экологическая бомба на территории курорта государственного значения. Для рекультивации данных земель необходимы значительные финансовые ресурсы, хотелось, чтобы решение этого вопроса было учтено Кабмином Украины при формировании госбюджета на 2009 год. После рекультивации освободившиеся земли будут отданы под застройку жилфонда и учреждений курортно-рекреационного комплекса.
— В центре ваших забот и судьба «сердца курорта» — Сакского лечебного озера.
— Прежде всего, для сохранения его природных целебных ресурсов нужен вынос напорного коллектора, который проходит в непосредственной близости от прибрежной линии нашей жемчужины, за пределы первой санитарной зоны. На решение этой проблемы обратил внимание комитет Верховной Рады Украины во время своего выездного заседания. В парламенте Украины она в списке первоочередных мероприятий по предотвращению угрозы чрезвычайных ситуаций. Также с целью защиты лечебных бассейнов от дренажных вод и поверхностных стоков необходима реконструкция гидротехнического комплекса Михайловского озера. Наряду с этим разделительная защитная дамба Сакского лечебного озера требует укрепления, для чего необходимо подсыпать ее до уровня одного метра. Ведь в случае попадания пресной воды в лечебное озеро и целебные свойства грязи будут утеряны.
Гори мої, горе моє…
http://www.lvivpost.net/content/view/2238/327/
Автор: Мар'яна Вербовська
Європа має намір рятувати українські полонини. 2009-й проголосять роком Карпат
Представництво Міжрегіональної асоціації "Карпатський єврорегіон" нарешті буде й в Україні. За 15 років існування цієї структури, що об'єднує п'ять країн (Україна, Румунія, Словаччина, Угорщина та Польща) і охоплює площу понад 161 тис. кв. км Карпат, Україна останньою, але таки спромоглася створити і своє представництво, яке контактуватиме з аналогічними представництвами інших держав. Учора його офіс урочисто відкрили у Львові. Очолюватиме офісВолодимир Горбовий, голова Старосамбірської районної ради та голова правління Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон - Карпати - Україна".
Представники "Карпатського єврорегіону" з інших країн найбільше стурбовані екологічним станом саме Українських Карпат. На їхню думку, засміченість гір досягла свого піку, а річки та підземні води розносять українське сміття по сусідніх країнах.
"Цьогорічне відкриття представництва насправді тільки точка відліку. Адже одразу запускаємо кілька проектів: підписання резолюції "Про екологічну ситуацію у Карпатському регіоні, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення", проголошення наступного року роком Карпат, а також цьогоріч плануємо почати роботу над проектом "Маршрут карпатським єврорегіоном", - розповів "Пошті" Лев Захарчишин, заступник голови Львівської обласної ради. - Останній проект - це наша ініціатива, до якої ми закликаємо інші країни єврорегіону. Для цього потрібно розробити буклети, карти, відеоролики та навіть фільми, що популяризуватимуть усі регіони Карпат..."
За словами пана Захарчишина, найбільшими проблемами українських Карпат є несанкціонована вирубка лісів, слабка система очистки викидів отрутохімікатів у довкілля та забруднення водойм. Основну причину всіх бід чиновник вбачає у "постколоніальному синдромі", коли населення спрямоване на заробіток "коротких грошей" і не думає про перспективи. У сусідніх країнах все це подолали, залучивши грантові гроші з Євросоюзу не лише на екологію, а й на розвиток туризму.
Та фахівці-екологи застерігають: розвиток туризму має бути спланований. "Туристичний бум в Українських Карпатах щойно починається, проте, говорячи про рекреаційне освоєння території, потрібно чітко продумати, яку кількість туристів та який обсяг інфраструктури зможуть витримати гори, - переконаний Федір Гамор, директор Карпатського біосферного заповідника. - Їх можливості небезмежні, можна робити й великі курорти, але обдумано, з прогнозованим впливом на територію. Яскравим прикладом продуманого проекту є румунський гірськолижний курорт поблизу Брашова".
"Уперше за роки існування "Карпатського єврорегіону" засідання проводять у нашій країні, - розповідає "Пошті" Галина Литвин, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон - Карпати - Україна". - Під час цьогорічних перемовин вже прийнята окрема "Карпатська програма" з фінансування Європейським Союзом регіону Карпат на 2014 - 2020 роки. За її основу взяли програму Європейського Союзу для регіону Альп, де вдалося досягнути неабияких результатів у розвитку інфраструктури..."
На думку пані Литвин, курорти Швейцарії та Альп є яскравим прикладом для нас, адже, крім високого рівня відпочинкових комплексів, там фіксують ще й розвиток промислових підприємств, які не є шкідливі для середовища. Наступною реакцію стає бажання поліпшувати інфраструктуру. Саме така ланцюгова реакція стала основою розбудови сьогоднішнього еталону - гірськолижних курортів в Альпах.
Оголошено конкурс на "7 чудесних турмаршрутів України"
http://www.gazeta.ua/index.php?&id=268796
Фонд "Справедлива країна" Миколи Томенко оголосив про початок нового конкурсу, внаслідок якого будуть визначені найкращі туристичні маршрути України "7 чудесних туристичних маршрутів України".
Голова оргкомітету конкурсу М.Томенко повідомив сьогодні журналістам, що конкурс "7 чудових туристичних маршрутів України" стане третім етапом акції щодо популяризації визначних пам'яток України. Мета проведення - визначити найбільш привабливі туристичні маршрути вихідного дня і найкращу туристичну інфраструктуру України. М.Томенко зазначив, що це особливо актуально напередодні проведення в Україні фіналу Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012.
Учасниками конкурсу повинні бути туристичні маршрути (чітко визначені суб'єктом туристичної діяльності шляхи туристичних подорожей, екскурсій, походів тощо), які передбачають відвідування ряду визначних пам'яток: історичних, архітектурних, культурних, духовних, природних тощо.
До участі в конкурсі буде допущено маршрути, в описі яких будуть чітко вказані населені пункти, рекомендовані місця для відвідування, буде вказана відстань між об'єктами і час пересування, а також буде вказана развиненість інфраструктури.
Усі пропозиції з відповідною документацією і фотоілюстраціями повинні бути надані оргкомітету конкурсу до кінця січня 2009 року. Сам конкурс пройде в 3 етапи. Зокрема з сьогоднішнього дня по 1 лютого 2009 року будуть прийматися заявки на участь, з березня по липень 2009 року - регіони України представлятимуть своїх номінантів, зокрема шляхом організації прес-турів, внаслідок чого буде визначено 21 фіналіст.
У вересні 2009 року шляхом експертного і Інтернет-голосування буде визначено 7 маршрутів-переможців. А 27 вересня 2009 року, у Всесвітній день туризму і День туризму оголосять переможців Всеукраїнського конкурсу "7 чудесних туристичних маршрутів України".
Нагадаємо, всеукраїнська акція "Сім природних чудес України" почалася в листопаді 2007 року і завершилася в серпні 2008 року.
До "Семи чудес" увійшли: біосферний заповідник у Херсонській області "Асканія-Нова", Дністровський каньйон у Тернопільській області, Гранітно-степове Побужжя, розташоване в долині річки Південний Буг у Миколаївській області, Мармурова печера в Криму, Подільські Товтри, національний природний парк у Хмельницькій області, який називають українською Швейцарією, найглибше озеро України Світязь на Волині і озеро в Карпатах Синевір, повідомляє ЛIГАБiзнесIнформ.
"Там, де гори, полонини…" Або чим зацікавити туристів на Закарпатті?
http://zakarpattya.net.ua/news/30161.html
Автор:Наталя МЕЛЬНИК, "День"
На відміну від багатьох інших регіонів України, тут питання про «візитівку» начебто знято: гори як найкраща реклама самим собі; мінеральна вода, окремі види якої можуть позмагатися за своїми лікувальними властивостями з водами французьких і швейцарських курортів; старовинні замки, найпрекрасніші зразки сакральної архітектури... Нарешті, дивовижне терпке вино: за легендою, Бахуса, котрий занадто розперезався в своєму пияцтві, олімпійські боги заслали в ту частину світу, де виноградарство не може розвиватися апріорі. Опальний бог потай вивіз у «заслання» виноградну лозу, посадив її, й вона... прижилася! І місцевих мешканців, зрозуміла річ, Вакх навчив виноробства ...
Проте практика показує, що одна з найпривабливіших для свого й зарубіжного туриста областей якщо й не плентається в хвості, то, принаймні, посідає далеко не лідируючі позиції: приблизно десяте місце в рейтингу регіонів за числом іноземних відвідувачів, десь близько 16-го — за кількістю підприємств, які надають послуги, 11 е — за загальною кількістю туристів, 13-е — за обсягом послуг. При цьому експерти втомилися нагадувати: екорегулююча роль Карпат настільки важлива, що єдиною альтернативою нинішньому розвиткові тут еколого- небезпечних виробництв може стати лише туризм. А значить, — час укотре нагадати про місцеві визначні місця і розібратися в тому, що ж заважає розвинути тут інфраструктуру, яка відповідає європейським поняттям. Чим, власне, і займається не перший рік Державна туристична адміністрація: як експерти на Закарпаття відправилася група журналістів.
«КАМ’ЯНИЙ ЛІТОПИС» І САКУРОВИЙ ЦВІТ
10-е сторіччя нашої ери: угорські племена переходять через Карпати. Повний звіт про ці події нехай дають історики, а ми лишень згадаємо маленьку подробицю, яка говорить про могуть однієї з головних достопам’яток Ужгорода: чотири дні войовничі угри не могли взяти місцевий замок. 1086-го року його взяв у облогу і половецький хан, але зазнав при цьому поразки. Щоправда, 1241-го монголо-татари з ханом Батиєм, вторгнувшись через Верецький перевал Карпат із 60- тисячним військом, при штурмі зруйнував замок до підвалин: свого сучасного вигляду ужгородська фортеця набула в 15-му сторіччі, додалися й більш пізні перебудови. Замок, поряд із Мукачівським, охороняв підходи до Угорщини: з трьох сторін фортецю оточено виритим ровом, а з четвертого — крутим 30-метровим урвищем. Найвідоміші власники замку та міста — франко-італійський рід Другетів: саме їхній герб — чотири дрозди — красується при вході до фортеці. Ужгородську домінію Другетам дружньо подарували: французький король Карл-Роберт Анжуйський, який вступив у 14 річному віці на угорський престолу період непевних часів і міжцарювання, на 370 років (до 1691-го) зробив Ужгород вотчиною цього роду. Ще одна пам’ятка закарпатської столиці, величний ужгородський кафедральний собор, побудований за часів правління цієї династії.
Скульптуру бронзового орла у дворі замку з написом «Міленіум» встановлено 1903 року на честь тисячоліття з моменту входження угорців до Європи. Орел тримає меч: згідно з переказом, вождеві угорців Алмошу приснився сон — царствений птах перенесе йому через ріку меч, і той знищить ворога. Так і сталося в історії зі слов’янським князем Лаборцем, захисником ужгородської фортеці: 903- го він загинув від руки угорських загарбників. Така ж скульптура увічнює «європейський похід» угорців у Будапештській фортеці.
Три кроки від замку — і ви... в бойківському, гуцульському чи лемківському селі: в музеї під відкритим небом (скансені) зібрано будівлі, які дають повне уявлення про побут закарпатців. Головна пам’ятка — дерев’яна церква, яку зроблено без жодного цвяха. Усього в Закарпатській області таких залишилося близько сотні, чим тут по праву й пишаються: в світі подібні експонати можна перерахувати на пальцях. Так звані «курні» хати бідняків (причому, чим вище в гори, тим більше бідних хат: у Карпатах добре відпочивати, а не жити...), сільська кузня, криті гонтом будинки заможних селян, школа, в якій, як жартують екскурсоводи, — перші персональні комп’ютери: грифельні дошки.... До речі, вчитися в ті часи було недешево: кожна родина мала сплатити за науку своєї дитини 25 кілограмів зерна на рік. Ну а про все інше розповість місцевий гід.
Але це далеко не все, на що багата закарпатська столиця. Хресто-Воздвиженський кафедральний собор і Кафедральний собор греко-католицької церкви, Церква Покрови Божої матері, Римо-католицький костьол і Реформатська церква. Загалом, — привілля для поцінувачів стародавньої архітектури. Серед типової для центру цього міста забудови в стилі конструктивізму (чеського «виробництва»: в 20-х роках минулого сторіччя Закарпаття входило до складу цієї країни) дуже затишно в середині весни. Місцеві мешканці пишаються і не втомлюються нагадувати, що Ужгород — місто сакур і магнолій. Проте і влітку, коли підметуть з асфальту останній сакуровий цвіт, там аж ніяк не гірше: хай пробачить столиця України з її статусом найбільш зеленого міста за крамольні думки, однак зелені в Ужгороді не менше.
Щоб рукою було подати до цієї ужгородської краси, доцільно поселитися на схилі мальовничої гори Кальварії. Не під відкритим небом, звичайно: туристично-оздоровчий комплекс «Світанок» спроможний задовольнити потреби як невибагливого туриста (46 гривень на добу за номер на двох чи 25-30 грн. за блокове розміщення), так і мандрівника із запитами (200 гривень за поліпшений номер). До послуг — ресторація, кав’ярня-бар, конференц-зал, спортивний майданчик, поштове відділення, пункт прокату туристичного спорядження, обмінний пункт, перукарня, автостоянка і под. Само собою — екскурсійні програми. Наприклад, до розташованого недалеко від Ужгороду Невицького замку, (він же — Замок Поганої Діви, названий так «на честь» однієї свавільної та жорстокої власниці фортеці з уже згадуваного роду Другетів).
Скоро, до речі, «Світанок» зможе приймати студентів — і за «студентськими» цінами. Існування так званих гостелів, вартість проживання в яких — більш, аніж демократична, — звичайна практика для всього цивілізованого світу: ухвалу про створення гостелу на базі цього туристичного комплексу його керівництвом уже схвалено.
... А ще, хоч до екскурсійного «меню» це й не входить, у перервах між оглядами визначних пам’яток варто зазирнути на вогник до ужгородської корчми «Деца у нотаря». Той, хто хоча б раз побував у столиці Закарпаття, серед інших чудових місць міста обов’язково згадує і її: завдяки дотепності того, хто її створив, знають сіє місце навіть за кордонами. Імпровізований «цвинтар» з табличками в дусі: «Вони помилилися на виборах»... Підвал із написом: «У цьому підвалі 8 березня 1913 р. В. Ульянов (Ленін) разом з Інесою Арманд переховувався від переслідування Н. Крупською». Вірьовка-барометр із відповідною «шкалою»: «Якщо мотуз мокрий — на вулиці дощ», «Якщо мотуза не видно — туман», і подібне з наступним «Якщо мотуз хилитається — то ви хилитаєтеся, а не барометр». І символ тут свій є, серпасто-молоткастий: вигнуте відповідним чином кільце ковбаси, яку перетинає виделка. І табличка, прибита на рівні колін із порадою відвідувачеві: «Якщо можеш стояти лише на чотирьох, то роби вигляд, ніби читаєш цей напис». У «Деці» — аж ніяк не за тотальне пияцтво: просто в процесі смачно нагодувати (чудовими українськими стравами) намагаються й розвеселити. І те, і інше — зі смаком.
КУДИ «ПАЛОМНИЧАТИ» ЗА КРАСОЮ
Вікон тут стільки, скільки днів у році, димарів — скільки тижнів, а входів — за числом місяців. Його видно з будь-якої точки парку, він — неначе без підмурка і парить у повітрі: до того легкий і витончений стиль замка графів Шенборнів. Дісталися австрійському графові закарпатські угіддя (що містяться в південно-східній частині райцентру Міжгір’я) після невдалої боротьби угорського народу за свою незалежність і подальшого розподілу землі між австрійською знаттю. Тут за його розпорядженням і було вибудувано цей «скромний» мисливський будиночок. Від минулої величі нині залишилася люстра «імені» богині полювання Діани — з червоного дерева, прикрашена іклами кабанів і рогами оленя. У центрі парку — цікаве озеро: граф наказав розбити водоймище, що нагадує контури володінь австро-угорської монархії. Держави такої, зрозуміла річ, давненько вже не існує, і навряд озеро, внаслідок природних причин, зберегло «правильну» форму. Але це аж ніяк не вплинуло на красу пейзажу. До речі, про красу: на території оздоровниці (а в колишній графській резиденції нині розташовано санаторій «Карпати», де приділяють увагу насамперед питанням кардіології і неврології) є джерело. Вода в ньому насичена гліцерином. Гадаю, що про роль даної речовини у створенні різного роду косметичних засобів зайвий раз говорити не потрібно. Цікаво, що прізвище австрійських графів вельми в дусі: Шенборн — означає «красиве джерело». Цікавим є й те, що нащадки графа про свої колишні володіння не забувають: то графиня якій-небудь місцевій пивоварні грошима допоможе, то водогін у Мукачевому на свої кошти полагодить...
ПРО ШИПІТ, ФОРЕЛЬ І ГУРМАНІВ
У жоден спосіб не хочеться образити «зимового» туриста, проте гурманами вважають на Закарпатті все ж таки весняно-літніх «приїжджантів». Недаремно, мабуть, на початок туристичного сезону (це стало свого роду відкриттям, однак починається він у горах, як виявилося, далеко не в жовтні — листопаді — грудні!!!) путівки в закарпатські санаторії було розкуплено на 90%... Напівміфічні, але все ж едельвейси (шукати їх можна приблизно з тим же успіхом, що й цвіт папороті на Івана Купала — дуже рідкісна рослина. Зате свого роду спорт...), ягоди, гриби, форель. Що стосується останньої, то на Закарпатті делікатесну рибку, що вибирає для проживання ну дуже чисту воду (варто ще раз зробити висновки з приводу поки ще не до кінця зіпсованої екології Карпат), вирощує 14 підприємств. Обов’язково нагодують цією смачною стравою в однойменному лікувально-оздоровчому комплексі. Тим, хто прибуває на розташовану в селі Жденієве Воловецького району на висоті 542 метри над рівнем моря базу «Форель» взимку, надається можливість покататися на лижах (траса довжиною 800 метрів з перепадом до 200), а влітку (хоча й узимку також) — прогулятися на гору «Пікуй» (1405 м), на гору Гостру, Збин чи Високий Камінь. Пункт прокату туристичного спорядження, сауна, більярд, гідромасаж, кав’ярня-бар, настільний теніс, волейбольний і мініфутбольний майданчики також забезпечені. Обійдеться ця гірська радість у 46 гривень за ліжко-місце на добу в двомісному номері чи в 250 гривень за поліпшений номер (варто зазначити, що поселитися в ньому можуть як дві, так і чотири людини). Меню можна вибирати. Три щоденних «передишки» на їжу — 30 грн. з людини.
І не забудьте про Шипіт. Багато хто знає, що місце — вже культове: недаремно представники різних субкультур кожне літо йдуть, як влучно висловився хтось, у «волохатий рейс» — приїжджають влітку на цей водоспад. Але не всі здогадуються, наскільки мальовничий цей куточок карпатських гір. І як незрівнянно смакує споживаний на лоні природи під могутній гул 12-метрового Шипота сир із овечого молока... Місцевого виробництва. Спочатку на людей у чудернацькій одежі тут дивилися з осторогою. Нині ці люди своїми частими приїздами, можна сказати, вторували стежечку до серця місцевих мешканців для «людини туристичної». Остання — через класичні причини в дусі «зміна соціально-економічного ладу в 90-х відбилася й на роботі туристичних підприємств» — на жаль, на якийсь час забула цю стежинку...
МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ... РУСАЛКИ
Так-так, вона насправді колись тут мешкала. І на своє нещастя якось покохала горця. Не вразила батька Водяного ні романтика зустрічей дочки з коханим на гірських стежках, ані гра потенційного зятя на трембіті. Розлучивши пару, проте виконав Водяний (з любові до дочки) одне прохання любої дитини: зачарував озеро. Відтоді якщо дівчина нап’ється води з нього чи вмиє обличчя, «русалки любовь и краса в этот миг ей приданым станут».
Найбільше високогірне озеро українських Карпат — Синевир — називають ще «Морським оком». З висоти пташиного польоту дійсно схоже: смереки — як вії, так званий Острів закоханих серед озера (назва говорить сама за себе: потрібно доплисти на плотах до острівця й поклястися один одному у вічній відданості) — як зіниця. Не важливо, в який час ви потрапите до цього райського куточка: він прекрасний завжди. Взимку беріть лижі й відправляйтеся змагатися з гірським вітром. Сліпучо білі вершини гір, м’яка погода... Весна і осінь — для поціновувачів: туристів поменшало, природа прокидається чи готується до зимового сну, тиша, відчуття спокою. Влітку — строкате різнотрав’я полонин, гірські струмки, п’янке хвойне повітря... Плюс колорит місцевих свят: на початку липня, наприклад, на Синевирському озері проходить самобутнє свято горців — змішування овечих стад і проводи отари на полонину. Все це дійство супроводиться неповторним звуком трембіт. До речі, про них: довелося дізнатися, що для пастухів цей музичний інструмент служив свого роду мобілкою — за її допомогою в горах обмінювалися інформацією. Щоправда, специфічного призначення: трембіта — вісник лиха... Однак про більш приємне: видовищні забави й обряди закарпатців подарує фольклорне шоу «Верховинські забави на Синевирському озері». Учасників навчать танцювати коломийки, співати пісні гір, грати в захоплюючі народні ігри. Плюс — національні страви і місцеві «звеселяючі» напої. Візитівкою регіону по праву вважають і старовинні дерев’яні церкви 17-19 сторіч, і мінеральну воду типу «Єссентуки» і «Арзані». Ще одна місцева визначна пам’ятка — Музей лісу і сплаву, який розповідає про життя так званих «бокорашів»: тих, хто цій, часом небезпечній, праці ( тобто сплаву лісу) присвятив своє життя.
З екскурсіями і проживанням на Синевирі питання вирішено. Вже згадуваний водоспад Шипот, поїздка на унікальну Теребле-Рицьку ГЕС, до старовинних замків Закарпаття, відвідування винзаводу з дегустацією (цьому варто присвятити окремий розділ), купання в термальних Берегівських купальнях і Солотвинському «мертвому морі» (і про це ще скажемо)... Проживання — в ТОК «Синевирське озеро» біля підніжжя гори, на якій розташоване озеро, або на базі відпочинку «Морське око», прямо на березі Синевиру. Вартість послуг першого комплексу — 90 грн. за двомісний номер (із вигодами й кабельним телебаченням), 150 — за двокімнатний. «Морське око» потягне на 110 грн. за двомісний, 220 — за двокімнатний номер. Триразове харчування обійдеться приблизно в 40 гривень із людини. Привітність — безкоштовно й у великій кількості. Варто лише взяти до уваги той момент, що вигоди в «Морському оці» — на поверсі і, на жаль, одні на всіх: конструкція колишнього мисливського будиночка така, що не дозволяє забезпечити цими самими вигодами всіх відпочивальників. Але що таке, питається, цивілізаційні блага в порівнянні з чаклунством синевирських пралісів? І все ж про неї, рідну, про цивілізацію: якщо надумаєтеся описати красу Синевирського озера друзям за допомогою мобільного зв’язку, доведеться лізти на полонину — біля самого водоймища слухавка такий же «корисний» предмет, як лижі влітку. Проте лихо не без добра: подихаєте справжнім повітрям.
«МІСТО» НАРЕЧЕНИХ, СТОЛИЦЯ ЛОЗОПЛЕТІННЯ І СПАДЩИНА XII СТОРІЧЧЯ
На Закарпатті, як здається, що не село, то обов’язково «імені чогось». У Виноградівському районі, наприклад, є своя полунична «столиця» — село Широке. Заріччя Іршавського району — стало «столицею»... капустяною. На під’їзді до Хусту таких столиць аж три. Одна, щоправда, — село Стеблівка — умовна, оскільки така традиція поширена в усій області. Йдеться ось про що: як тільки побачите, що номер будинку встановлено у вікні, а не висить він на самій «садибі», сміливо засилайте сватів. Оскільки це певна ознака: в будинку наречена. Село Горенчеве — має «статус» «міста» казкарів. Село Іза — «столиця» лозоплетіння. Від дачного комплекту у вигляді стола і декількох плетених крісел до капелюшків із кукурудзяного «бадилля» і елегантних сумочок: ціни не лише не «кусаються», але й приємно дивують.
Сам Хуст уславлено місцевим замком, офіційною датою народження якого вважається 1191 рік — саме тоді, практично через сто років від початку будівництва, було встановлено останній камінь. «Він схожий на фортецю Іскандер, оскільки висота його веж сягає небес!» — такою була реакція турецького поета на побачене. Його, як і Ужгородську фортецю, не міг довгий час узяти хан Батий. Коли ж йому все ж таки це вдалося, страшенно розлючений від довгих зусиль хан наказав зрівняти замок із землею. Фортецю, щоправда, не лише відновили, але й створили складну систему укріплень. Пережила велична будівля багато історичних віх, у яких чимало місця відведено й кривавим подіям, але не пережила кари «небесної канцелярії», яка розгнівалася невідомо за що: у другій половині 18-го сторіччя в замок поцілила блискавка. Та не кудись там, а якраз у пороховий склад.... Проблема в тому, що навіть консервація того, що від стародавніх споруд залишилося, — важелезний для держави тягар: і пам’ятки національного значення нерідко потерпають від одвічних недоплат. На що вже там сподіватися нехай величній, але руїні...
Проте туристи це місце люблять. Не менше, аніж на початку травня насолоджуватися іншим хустським дивом: розташованою неподалік від міста, в урочищі Киреші, Долиною нарцисів. Є таке не лише в нас: у Румунії і в Альпах зустрічаються території, щільно «заселені» нарцисом вузьколистим. Однак ніде не зустрічається він у такій кількості: спробуйте на хвилину уявити цілих 256 квітучих гектарів! Щоб натішитися хустськими визначними пам’ятками, далеко ходити не треба — біля підніжжя Замкової гори розташовано комплекс «Нарцис», у якому можна також оздоровитися: мінеральна вода «Шаян», лікувально-діагностичні кабінети, лікування травою, взимку — катання на лижах: неподалік від Хуста розташована 800-метрова траса. І ще раз про місцеві визначні пам’ятки. Нарциси — красиві, але тимчасові. Зате охороняються: долина входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Замок (вірніше те, що від нього залишилося) — привабить відвідувачів у будь-яку пору року. Мабуть, місцевим бюджетам варто все ж таки зробити висновки з цього факту...
