Щорічно потік туристів на Закарпаття зростає на 50%
http://zakarpattya.net.ua/loadnews.asp?id=28457
Щороку кількість туристів, що приїжджають до Закарпаття, зростає не менш як на 50%. Кожен рік вводиться 7-12 нових туристичних об’єктів, близько сорока - у стадії реконструкції чи будівництва. На сьогодні практично сформовано схему розвитку туристично-рекреаційних та природно-заповідних територій - розроблено близько сотні інвестиційних проектів. "Ми - єдина область, яка може представити туристично-рекреаційний потенціал на рівні окремо взятого району, - говорить голова Закарпатської обласної адміністрації Олег Гаваші . - Так, створюються потужні туристичні комплекси в Міжгірському, Воловецькому, Рахівському, Мукачівському, Свалявському та інших районах, у розробці проект концепції розбудови туристично-рекреаційної території Усть-Чорнянського куща, велику увагу приділяємо створенню гірськолижних курортів на Великоберезнянщині - гора Красія та Перечинщині - полонина Руна. Чого тільки вартий санаторій "Джерела Міжгір’я", що будується в Соймах Міжгірського району і буде другим за величиною в державі. Практично на сьогодні сплановані найперспективніші туристично-рекреаційні території Закарпаття щодо розвитку гірськолижного туризму".
Проте невикористаним залишається потужний ресурс термальних і мінеральних вод, зазначив голова ОДА.
«Особливо хотів би наголосити на тому, що багато туристично-рекреаційних закладів створюється в гірських районах, де великою проблемою є зайнятість населення. З кожним роком зростає кількість зайнятих в сфері обслуговування туристів. Але тут слід говорити про створення мережі освітніх закладів - як середньоспеціальної ланки, яка б готувала кухарів та покоївок, так і вищої ланки. Сьогодні у вищих навчальних закладах області відкрито відділення туризму, але цього вкрай недостатньо", - вважає керівник області.
О.Гаваші також повідомив, що сьогодні деякі райони області мають від 40 до 50 відсотків надходжень від туристично-рекреаційної сфери. Наразі Закарпаття використовує свій природний потенціал десь на 20-30 відсотків.
На Закарпатті видали унікальну книгу про людину і туризм
http://uzhgorod.net.ua/news/32027
На Закарпатті вперше у Центральній та Східній Європі вийшла друком книга “Соціологія туризму”. Співавтори підручника – професор Київського нацуніверситету, доктор філософських наук Микола ЛУКАШЕВИЧ та доцент Ужгородського нацуніверситету, кандидат соціологічних наук Федір ШАНДОР. Вперше на теренах СНД та Центральної і Східної Європи у вигляді посібника для студентів та викладачів узагальнено матеріал, що стосується взаємозв’язку туристичної галузі з суспільством. “Соціологія туризму викладається у багатьох вишах, що спеціалізуються на випуску спеціалістів-туризмознавців та менеджерів готельно-ресторанної справи. Але до цього часу не було спеціалізованого підручника, що стосується саме вивчення туризму в соціології. Підручник наразі не має аналогів, оскільки сьогодні робляться перші кроки у світовій науці стосовно цього напряму”, - повідомив Федір ШАНДОР. У посібнику викладено поняття "людина у туризм", "соціальна група і туризм", "соціокультурний феномен туризму", "інституціоналізація туризму", "методологія дослідження у сфері туризму" та ін.Автори здійснили оформлення й уточнення змісту основних сутнісних ознак і характеристик, що описують цю галузь соціологічних знань. Про серйозність підручника свідчить хоча б те, що передмову до нього написав Президент Асоціації працівників навчальних закладів України туристичного профілю, Президент Академії туризму України професор В. Федорченко. До того ж, приємно відзначити, що підручник вийшов не в центральних вузах України, а на Закарпатті, що свідчить про високий рівень підготовки спеціалістів галузі туризму в Ужгородському національному університеті, переконані співавтори.
Закарпатье реанимирует свою культуру и историю туризмом
http://zakarpattya.net.ua/ru/loadnews.asp?id=28672
Несколько ответвлений имеет венгерский национальный туристический путь, открытый на Закарпатье. Он презентует историю, культуру и быт венгров, населяющих горный край. Одним из ответвлений туристического пути является так называемый "татарский путь", который проходит от Верецкого перевала до села Косино(Косонь) на украинско-венгерской границе.Это условный маршрут переселения венгров в 896 году. В 896 году кочевые угорские племена подошли к Карпатским горам. Перейдя через горы, угры под предводительством вождя Альмоша взяли штурмом Ужгород. Через некоторое время почти все земли Верхней Тисы были под уграми. После Закарпатья угры двинулись дальше на запад. В 905 - 906 годах они разгромили Великоморавское княжество и осели между Тиссой и Дунаем, в Паннонии.
Другое ответвление связано с событиями освободительной войны венгерского народа 1703-1711 гг. и с Ференцом II Ракоци - вождем венгерского восстания против австрийцев. В 1703 большинство австрийских войск было отведено из Венгрии и Трансильвании для участия в войне за Испанское наследство, и в окрестностях Мукачева была собрана новая армия повстанцев-куруцев, набранная преимущественно из венгерских и русинских крестьян Закарпатья, требовавших ликвидации феодального и иноземного гнёта. Куруцы обратились за помощью к Ференцу II Ракоци, и на этот раз тот согласился возглавить крестьянское восстание в силу благоприятной внешнеполитической ситуации. Сочтя момент подходящим для начала борьбы за свободу, Ференц II Ракоци возвратился в северо-восточную Венгрию, где 7 июня 1703 призвал к восстанию против правления Габсбургов.По местам, где бывали известные венгерские художники Михай Мункачи, Имре Ревеса и другие, ведет еще один из локальных маршрутов пути. Михай Либ родился 20 февраля 1844 г. в семье сельского чиновника в городе Мункаче, тогда находившемся на территории Австро-Венгрии (ныне Мукачево, Закарпатская область, Украина). Первичные уроки живописи Михаю преподал бродячий художник Элек Самоши. Затем Михай поехал в Будапешт и там заручился покровительством известного художника Антала Лигети и получил стипендию, позволившую учиться за границей. В 1865 г. отправился в Вену, где в течение года учился в Академии художеств у Карла Раля. Затем еще около года занимался в Мюнхене, еще год в Дюссельдорфе. В этот период он побывал также в Париже, где познакомился с новейшими достижениями французской живописи. В качестве псевдонима художник выбрал название своего родного города - Му́нкачи (венг. Munkácsy).В 1869 г. Мункачи написал картину «Камера смертника», которая была показана на Парижском салоне в 1870 г., получила Золотую медаль и принесла автору известность. Вскоре Мункачи переселился в Париж и долгое время работал там.В 1890-х здоровье художника пошатнулось — он страдал от душевного расстройства и от сифилиса. Мункачи скончался 1 мая 1900 г. в психиатрической лечебнице в Энденихе (около Бонна).Вскоре на Закарпатье планируют открыть и национальные еврейский, немецкий, румынский, словацкий, ромский и другие туристические пути. На очереди - разработка других, не менее интересных, например, военного и гастрономического путей.
На Буковине появится 3 аквапарка
http://rus.rynok.biz/Default2.aspx?ArticleID=8c98fc6e-2661-4cce-aadb-0bd2839cc92e&ref=rss
Два аквапарка запустят на Буковине вблизи Днестра через 2 года, а один планируют открыть в Черновцах на берегу реки Прут уже в следующем году.Наибольший аквапарк на Буковине площадью 15 га, где одновременно смогут отдыхать 2,5 тысяч человек, строят в урочище Вишневом на берегу Днестра в Сокирянском районе, сообщил начальник управления культуры и туризма Черновицкой облгосадминистрации Петр Брижак. На полуострове вблизи села Днистривка Кельменецкого района под сооружение аквапарка отведено 5 га. Строительство двух аквапарков на Днестре планируют завершить в 2010 году. Кроме бассейнов и водяных аттракционов, тут также построят отели и заведения питания для туристов.
Туристическому сектору не избежать потерь
http://biz.liga.net/news/E0812557.html
В связи с экономическим спадом и финансовым кризисом люди стали сокращать свои расходы на путешествия и деловые поездки. Об этом говорилось на 84-й сессии Исполнительного совета Всемирной туристической организации (UNWTO), которая 14-15 октября прошла в Мадриде.Как сообщает Центр новостей ООН, сегодня туристический сектор страдает от снижения потребительского спроса. С января по апрель 2008 года число международных туристов увеличилось на 5% по сравнению с тем же периодом 2007 года, однако уже в летние каникулы было отмечено существенное снижение туристической активности, особенно в северном полушарии. Всемирная туристическая организация, которая ранее выступала с оптимистическими прогнозами, сегодня заявляет, что туристическому сектору не избежать потерь.В 2003 году Генеральная Ассамблея одобрила соглашение между ООН и Всемирной туристической организацией. Тем самым UNWTO стала специализированным учреждением системы ООН. За ней признана центральная роль в развитии и поощрении мирового туризма, который может в значительной мере способствовать достижению общих целей обеспечения устойчивого развития и ликвидации нищеты. Штаб-квартира UNWTO находится в Мадриде.
"Крымским курортам 200 лет"
http://www.kommersant.ua/doc-rss.html?docId=1041979&issueId=7000006
О развитии Крыма с главой Совета министров Автономной республики Крым Виктором Плакидой побеседовала Маша Цуканова.
– Как вы оцениваете перспективы "Золотого пляжа"?
– "Золотой пляж" – это новый перспективный проект, отличающийся как объемом инвестиций (планируется привлечь около $300 млн.–; Ъ-WEEKEND), так и количеством рабочих мест, которые будут открыты. Он предусматривает строительство первого в Крыму комплекса класса de luxe, который будет состоять из пятизвездного spa-отеля и 11 корпусов апартаментов. Завершить строительство предполагается в 2011 году. Есть еще несколько проектов аналогичного масштаба, предлагаемые Крымом для реализации: в настоящее время ведется работа по обустройству западного побережья Крыма, в рамках которой одним из основных может стать инвестиционный проект "Комплексное освоение озера Ойбурское". Площадь его рекреационной застройки составит более 300 га. Существует также ряд масштабных проектов строительства рекреационных комплексов в районе Судака, Евпатории и других городов.
– Что делается для модернизации самой Ялты?
– Сегодня Ялта интенсивно развивается и растет, здесь возводятся новые современные пансионаты и отели, отвечающие европейским требованиям по сервису и качеству услуг. За минувшие годы в районе Большой Ялты были построены курортный отель "Пальмира-Палас", spa-центр "Приморский парк", отели "Левант" и "Таврида", пансионат "Времена года", была проведена реконструкция отелей "Бристоль", "Марат" и "Ореанда". В 2005 году реконструирована Ялтинская набережная и прилегающие улицы. Сегодня Ялта занимает лидирующее место среди регионов Автономной республики Крым по объемам привлечения прямых иностранных инвестиций – они составляют около $300 млн. Хочу отметить, что объем иностранного капитала, вложенного в такие сферы экономики Автономной республики Крым, как охрана здоровья и гостинично-ресторанное хозяйство, занимает около 30% от общего объема иностранных инвестиций, поступивших в автономию.
Любой инвестиционный проект должен рассматриваться через призму стратегического развития Ялты и Южного берега Крыма в целом. В соответствии со стратегией развития Автономной республики Крым новые рекреационные комплексы должны быть привязаны к соответствующей системе инженерных сетей, подъездных дорог, жилью и социальной инфраструктуре. Если все вопросы будут решены комплексно, перспективы у "Золотого пляжа" великолепные.
По международным стандартам время переезда от аэропорта до места отдыха не должно превышать 30 мин. Значит, в Крыму нужно построить такие автомагистрали, которые позволят туристам добраться из аэропорта в отель на берегу моря в кратчайшее время. Кроме того, новые дороги смогут разгрузить Южный берег и обеспечить автотуристам и грузоперевозчикам более безопасные и удобные условия. Перспективы строительства автодороги Симферополь–Южный берег Крыма недавно обсуждались в Совете министров Крыма с одним из потенциальных инвесторов – китайской компанией China Road & Bridge. Радует заинтересованность этой темой представителей международных корпораций.
За последние годы в Ялте были реконструированы и воссозданы культурные объекты, важные для всей страны. Недавно был проведен капитальный ремонт театра им. Чехова в Ялте, теперь перед ялтинцами и гостями Крыма выступают знаменитые актеры, проходят интересные спектакли. Ведется ремонт дома Антона Чехова, в скором будущем он сможет принять новых почитателей таланта великого писателя.
– Каковы перспективы спортивной жизни Крыма?
– Крым является спортивной Меккой не только Украины, но и стран ближнего и дальнего зарубежья. Ежегодно в Крыму проходят более 250 соревнований, среди которых чемпионаты Украины по боксу и теннису, Кубок Европы по легкой атлетике, Кубок мира по восточным единоборствам, этап Кубка Европы по авторалли. В следующем году при поддержке председателя оргкомитета Prime Yalta Rally 2008, президента Федерации автомобильного спорта Украины Евгения Червоненко мы планируем провести этап Кубка мира по авторалли. Горные трассы Крыма имеют уникальные перспективы для проведения автогонок высокого международного уровня. По своим параметрам и уровню сложности они не имеют аналогов на территории СНГ и ничем не уступают раллийным трассам Европы.
Убежден, что Крым займет достойное место в рамках мероприятий чемпионата по футболу Евро-2012. Ялтинцы и гости полуострова получат возможность наблюдать за прямой трансляцией матчей на больших экранах, которые разместят в городе. Опыт Австрии показал, как популярны на крупных площадках большие экраны с трибунами для зрителей и местами для комментаторов и спортивных звезд.
– Можно ли рассчитывать на активный отдых в Крыму?
– Безусловно, крымские здравницы, санатории, спортивные комплексы готовы принять сторонников активного отдыха. Недавно в Симферополе состоялся чемпионат Украины по теннису. Он показал, что Крым имеет большие перспективы развития этого вида спорта. Имеющиеся в Симферополе и Евпатории корты можно объединить в сеть и создать базу, необходимую для международных турниров. В Крыму можно играть в теннис семь месяцев в году. Украину прославляют Кличко и Шевченко, Клочкова и Якибчук, и будет здорово, если у нас появятся знаменитые теннисисты. В Крыму есть все возможности для занятий пешеходным, велосипедным, яхтенным, сельским и экологическим туризмом. Любители острых ощущений могут испытать свои силы в дельтапланеризме, альпинизме, скалолазании, спелеотуризме и джип-сафари. Неповторимые впечатления дарит гостям Ай-Петри – красивейшее место в Крыму. Там сегодня находится небольшая горнолыжная база, а в будущем на этом плато можно создать хороший горнолыжный курорт. В районе мыса Казантип (Ленинский район) есть уникальная роза ветров, позволяющая развивать яхтинг и виндсерфинг.
– Чем интересен Крым в межсезонье?
– Убежден, что в будущем Крым будет принимать туристов и отдыхающих круглогодично. Сегодня в республике действуют шесть аквапарков – это половина из всех имеющихся в Украине. Надеюсь, реализация проекта "Золотой пляж" позволит туристам приезжать в Крым и принимать солнечные ванны летом, а в остальное время наслаждаться чистым воздухом и зимними видами отдыха. В Крыму работают известные санаторно-лечебные заведения с хорошей репутацией, а также новые современные комплексы. Символично, что в прошлом году Крым отмечал 200-летие своих курортов. Он насчитывает 23 грязевых озера, которые используются для оздоровления и реабилитации зимой и летом. Большой потенциал у крымских минеральных вод и ароматерапии. Появляются новые способы лечения в рамках совместных международных проектов, апробируются ипотерапия и дельфинотерапия, лечение водорослями и морскими продуктами.
– Каким вы видите Крым и Ялту в частности через пять лет?
– Уверен, что Крым и наша жемчужина – Ялта будут иметь новое лицо. Сегодня в государстве формируется правовая база для использования нетрадиционных и возобновляемых источников энергии (ветроэнергетика, малая гидроэнергетика, солнечная энергия) в сферах теплоснабжения и электроэнергетики. В этой связи отмечу, что использование энергии ветра особенно перспективно на полуострове: прибрежная территория Черного моря обладает наивысшим ветровым потенциалом в Центральной Европе. Крым ждет инвестора, готового построить ветроэлектростанцию на Тарханкутском полуострове.
Строительство транспортного перехода Крым–Кубань позволит в несколько раз увеличить грузо- и пассажиропотоки между Крымом и Краснодарским краем. Это самый короткий путь из Европы в Азию, который в древности шел через наш полуостров и был частью "Шелкового пути". И он, несомненно, будет воссоздан в обозримом будущем как связующая нить между Востоком и Западом.
Мы ждем инвестиций для строительства новых современных гостиниц, домов отдыха, санаториев и реконструкции существующих, приведения их в соответствие с международными стандартами.
Гірськолижні курорти відкрили завдяки торішньому снігу
http://www.4post.com.ua/travel/112051.html
У Фінляндії оголосили про відкриття зимового сезону. Необхідно відзначити, що траси для гірськолижників приготовані з торішнього снігу.
Виявляється, торішній сніг дуже навіть потрібний на гірськолижних курортах. Річ у тому, що глобальне потепління істотно вплинуло на туристичну індустрію Фінляндії - популярні фінські курорти все частіше залишалися без снігу. І тоді на допомогу власникам гірськолижних центрів прийшли фахівці, які розробили нові методи збереження торішнього снігу.
Зараз у Фінляндії існує навіть негласне змагання між гірськолижними курортами - хто першим відкриє трасу для спуску.
У змаганні курортів за найбільш ранній старт містечко Вуокатті зробило вирішальний ривок - запропонувало фінам лижну трасу протягом цілого року, яка проходить підземним тунелем. Тут регулярно підтримується температура від мінус 5 до мінус 9, тобто сніг ніколи не тане.
У Кривому Розі розвиватимуть індустріальний туризм
http://tsn.ua/ua/ukrayina/u-krivomu-rozi-rozvivatimut-industrialnii-turizm.html
Фахівці місцевого педагогічного університету знайшли та описали об’єкти, які можуть бути цікавими любителям відпочинку з елементами екстремальних умов, розробили маршрути та навіть економічне обґрунтування абсолютно нової для регіону галузі.
Індустріальний туризм – тобто, відвідування вже закритих або працюючих підприємств – може стати для регіону "золотою жилою", стверджує завідуючий кафедрою фізичної географії та геології Криворізького педагогічного університету Володимир Козаков.Крім сучасних підприємств, у Кривбасі збереглися кар’єри, видобутки та промислові приміщення більш, ніж сторічної давнини. Останнє науковці взагалі називають дивом, оскільки зазвичай, коли видобуток у шахті припиняли, її засипали. Свого часу тут видобували руду нідерландські, бельгійські та німецькі фірми, і нині, розповідає Козаков, туристи саме з цих країн із задоволенням відвідують такі пам’ятки.Щоправда, зараз ці візити носять переважно приватний та епізодичний характер.Програму розвитку індустріального туризму науковці педуніверситету надали для затвердження у міськраду. Там проект обіцяли підтримати більшість депутатів. А от директори підприємств долучатися до справи не поспішають: на їхню думку, це тільки заважатиме виробничому процесу. Немає і туристичних фірм, які б прагнули розвивати нову для регіону галузь.
Украина продвигает национальный туристический продукт
http://b2blogger.com/pressroom/release/17398.html
Впервые в Украине профессиональная туристическая выставка представит исключительно национальный туристический продукт для внутреннего и зарубежного рынков.Мировой туристический бизнес в прошлом году побил все рекорды роста: поток туристов достиг 898 млн. человек — на 52 млн. больше, чем в 2006 году. По словам Джеффри Кента, президента Всемирного совета по туризму и путешествиям, туристическая отрасль дает десятую часть мирового ВВП, в ней занят каждый двенадцатый работающий землянин. В следующем десятилетии доходы от туризма в мире ежегодно будут расти почти на 4%. Наиболее динамичными по темпам развития являются Великобритания, Китай, Германия, США, Япония. Крупнейший туристический рынок — Евросоюз, на который приходится 35% доходов отрасли. Для Украины международный, в частности въездной, туризм имеет все шансы стать мощной индустрией, источником значительных и стабильных поступлений в национальный бюджет, инструментом постоянного развития смежных отраслей и регионов посещения, создания дополнительных рабочих мест, а также повышения имиджа страны и ее интеграции в мировое сообщество.
По данным Администрации Госпогранслужбы Украины, в 2007 году Украину посетили 23,1 млн. иностранных туристов, что на 22% или почти на 4,2 млн. человек больше, чем в 2006-м. Увеличение объемов въездного потока произошло за счет роста количества поездок с частной целью и организованного туризма (на 24 и 20% соответственно). Но объемы туристического движения иностранцев ограничиваются, прежде всего, стандартом предложенных услуг, культурой обслуживания и уровнем цен. Главным фактором роста туристического потока является развитие транспортной и гостинично-туристической инфраструктуры (в частности, отелей, аэропортов, автострад, морских портов, реставрация исторических памятников, музеев, развитие природоохранных зон), системы информации и бронирования отелей, билетов и т.д.
В таких условиях первая национальная выставка Visit Ukraine, которая состоится 30 октября — 1 ноября в столичном выставочном центре «КиевЭкспоПлаза» в рамках ежегодного профессионального форума «Индустрия гостеприимства», призвана стимулировать потоки организованного внутреннего и въездного туризма и стать площадкой для деловых контактов между операторами национальной туриндустрии, ее взаимодействия с другими сферами культурной и экономической деятельности в Украине, комплексной и яркой презентации потенциала украинского туризма для иностранных потребителей.
Впервые в Украине профессиональная туристическая выставка представит исключительно национальный туристический продукт для внутреннего и зарубежного рынков. В экспозиции Visit Ukraine планируется представить основные туристические центры государства — от столицы до малых исторических городов Центральной и Западной Украины, морские и горные курорты, историко-культурные заповедники и национальные природные парки. Особый акцент будет сделан на презентации тематических видов туризма и рекреации:
• культурный туризм;
• приключенческий и спортивный туризм;
• сельский туризм;
• посещение городов на выходные;
• лечение и оздоровление, спа;
• академический туризм;
• детский и молодежный туризм;
• обслуживание деловых путешествий и проведение семинаров и конференций;
• летний отдых на море;
• летний и зимний отдых в горах;
• охотничий и рыболовный туризм;
• гольф;
• речные и морские круизы;
• аквапарки и парки развлечений;
• яхтовый туризм.
Местом для делового общения участников и посетителей станут мероприятия деловой программы Visit Ukraine, в частности:
• конференция «Формирование национальной системы центров туристической информации»;
• конференция «Мировой опыт развития городов как туристических центров» для руководителей органов местного самоуправления, центральных и местных органов власти по вопросам туризма, местных профессиональных туристических ассоциаций и инвесторов;
• конференция по актуальным вопросам развития детского и молодежного туризма.
Во время работы Visit Ukraine будет проходить Всеукраинский молодежный туристический фестиваль «Дивосвіт».
Проведение выставки-форума Visit Ukraine станет заключительным этапом в мероприятиях восьмого ежегодного форума «Индустрия гостеприимства»: накануне, 26 — 28 октября 2008 года, в гостинице «Русь» состоится серия профессиональных конференций для отельеров и рестораторов, специализированная конференция и выставка инвестиционных проектов к «Евро-2012». Весь комплекс выставочных мероприятий и конференций в рамках ежегодного форума «Индустрия гостеприимства» проводится по решению Кабинета Министров Украины при поддержке Министерства культуры и туризма Украины и Государственной службы туризма и курортов.
Организаторами первой национальной профессиональной выставки-форума Visit Ukraine выступают Совет по вопросам туризма и курортов и одна из наиболее опытных отечественных выставочных компаний — «Евроиндекс», которая является членом Всемирной ассоциации выставочной индустрии UFI, что свидетельствует о международном признании и соответствии высоким стандартам мирового выставочного бизнеса.
"Швейцарський прорив" в українських Карпатах
http://zakarpattya.net.ua/loadnews.asp?id=28525
Автори: Олександр і Таміла Ворошилови
"Нижній Бистрий... Село випестуване, як у материнських долонях, у колисці стрімких зелених ґрунтів та соковитих полонин, гомінливих зворів і дрімучих лісів, гомоном швидкоплинної Ріки". Ці поетичні рядки взяті з путівника. Хоча насправді так воно і є.
В цьому вдалося переконатися самостійно і відвідати цю чудову гірську місцевість на запрошення керівників українсько-швейцарського проекту з ведення лісового господарства «FORZA»..
Тут знаходили прихисток втікачі
Виявляється, що це село, розташоване по дорозі між Хустом та Міжгір’ям, одне з найдовших на території Закарпаття – тільки уздовж річки воно розтягнулося аж на шість кілометрів!
Також у Нижньому Бистрому більше двадцяти присілків (мі сцеві кажуть, що їх 26, а гіди – 21). Їх назви буде важкувато перерахувати навіть старожилу, за ними хоч дисертацію по етнографії захищати: Кривий, Широкий, Противень, Гонцош, Глубокий, Звір, Пуркелеца, Ясіня, Вархалуца, Вільхованя, Причолини, Рипи, Ломовач, Кирнички, Дикий, Погарь, Лісковий, Кабатя, Козацький. Присілок Кривий – це практично центр села. А деякі, як наприклад Противень – це майже самостійна адміністративна одиниця при сільській раді. Тут знаходиться відома Теребля-Ріцька гідроелектростанція, найбільша в області.
Нижньому Бистрому - 340 років, вперше згадується в історичних документах Мараморошської жупи у 1668-му. Цікаво, що назва села не змінювалася впродовж усієї його історії, навіть за радянської влади нічого "кримінального" в ній не розгледіли. Вважається, що назва походить від гір-бистрин, висота яких над рівнем моря коливається від 202 до 1220 м.
Кажуть, що перші поселенці Нижнього Бистрого були, в основному, пришельцями з Галичини (тоді Польщі). Вони наймалися до нямешів (ґаздів) на прізвище Тегза. А ті давали батракам місця для поселення, що були густо вкриті лісами і непридатними для землеробства. Нинішній голова села Степан Бритвак каже, що пізніше цю місцевість почали заселяти люди, які втікали від покарання австро-угорської влади. Переселялися цілими родинами, серед них Росохи, Куриці, Поповичі. Можливо тому і виникли присілки на крутих схилах – адже, якщо поліцаї входили до села з облавою, то й відповідно сховатися у лісі людям було легше. Кажуть тут у 1921 році переховувався і знаменитий розбійник Никола Сюгай (Шугай), за голову якого було обіцяно 3000 чеських крон. Сюгая звинувачували у вчиненні нападу на євреїв-крамарів. Однак місцеві мешканці не поспішали до жандармів.
Нині від деяких присілків – залишилися самі тільки назви. Подорожуючі через Гонцош на полонину Фріаль помітили не одну покинуту дерев’яну хату, чимало стоять неначе з проламаним хребтом, тобто з дахом, що провалився від снігу та дощів.
Наш провідник Сергій Степчук, один з маркувальників Закарпатського туристичного шляху, каже, що цій місцевості не вистачає «розкручених» легенд, хоча насправді їх не бракує. Наприклад, гора Бовцар (1093 м), названа, за переказами старожилів, на знак перебування австрійського імператора Франца-Йосифа. Він нібито під час ловів дістався зі своєю свитою на маківку гори, де мав обід. Вівчарі переказували потім односельцям: „Бов (був) цар на горі".
Однак, незважаючи на таку довгу свою історію село довгий час залишалося одним з найбідніших поселень Карпатського краю. Не рятувало і сусідство з ГЕС. Такий занепад характерний для більшості гірських сіл - роботи ніякої, одна надія на власне господарство та на закордонні підробітки. Хоча потенціал горяни мають величезний, але використати його не можуть – не навчені та й грошей для розвитку у місцевих бюджетах обмаль…
Що таке «пілотний проект»?
Цікаве розташування села, колоритна місцевість та, можливо, навіть подібність до рідних альпійських краєвидів послугувало тому, що три роки тому швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства FORZA розпочав тут свій пілотний проект. Тепер швейцарців у селі навіть за іноземців не вважають, ставляться як до рідних.
Але якщо хтось вважає, що забезпечені європейці приїхали, дали гроші і поїхали, то помиляється. Доведено: потрібні насамперед знання - як ці гроші заробити власними зусиллями. Хоча на перших порах і без фінансової допомоги не обійшлося. Швейцарські фахівці розробили план розвитку території населеного пункту. За цей час в селі укріплено береги гірської річки, утеплено місцеву школу, проведена інвентаризація лісового фонду. «І це тільки початок, - впевнено кажуть «форзівці». - Головне, аби тепер громада повірила у власні сили»…
Голова села Степан Бритвак розвішує графіки і таблиці у шкільному кабінеті. Він мабуть одним з перших зрозумів, що для того, аби вміло керувати потрібно бути насамперед здібним менеджером. Тепер сміливо оперує економічними термінами. Розказує про те, що зроблено і що чекає село попереду, але без зайвого фанатизму – все чітко, за планом.
«Три роки тому я і слова такого не чув як «пілотний проект», - каже він. Однак зі швейцарцями швидко знайшов спільну мову, і на сесії сільради вирішили, що на проведення «експерименту» в Нижньому Бистрому потрібно дати добро.
І вирішили розпочати з найболючішого – з утеплення місцевої школи. Це включило в себе теплоізоляцію та заміну старих вікон та дверей, даху, водостоків. Проект «коштував» 340 тисяч гривень. Близько 90 відсотків цієї суми було надано Світовим банком, а іншу частину грошей «знайшли» швейцарці та районна рада.
Голова села Степан Бритвак розвішує графіки і таблиці у шкільному кабінеті. Він мабуть одним з перших зрозумів, що для того, аби вміло керувати потрібно бути насамперед здібним менеджером. Тепер сміливо оперує економічними термінами. Розказує про те, що зроблено і що чекає село попереду, але без зайвого фанатизму – все чітко, за планом.
«Три роки тому я і слова такого не чув як «пілотний проект», - каже він. Однак зі швейцарцями швидко знайшов спільну мову, і на сесії сільради вирішили, що на проведення «експерименту» в Нижньому Бистрому потрібно дати добро.
І вирішили розпочати з найболючішого – з утеплення місцевої школи. Це включило в себе теплоізоляцію та заміну старих вікон та дверей, даху, водостоків. Проект «коштував» 340 тисяч гривень. Близько 90 відсотків цієї суми було надано Світовим банком, а іншу частину грошей «знайшли» швейцарці та районна рада.
«Після походу в наші гори зазвичай один день відпочивають, - каже Марія Станко. – Тоді пропонуємо екскурсії на Синевир, Шипіт, оленячу та страусину ферми. Людям іноді так подобається, що залишаються і на два тижні».
Насправді є що подивитися і в самому селі. Збереглось декілька водяних млинів, де вода крутить жорна вже півтори століття. Туристи дивуються підвісним мостам через бурхливу Ріку, по яким приїжджають навіть на автомобілях, а також переправам «вручну» - на коліщатах, сидячі на дощечці. Цим давнім винаходом користуються навіть старі люди.
Ще у Нижньому Бистрому – аж три церкви. Найстаріша – кам’яний греко-католицький храм, побудований у 1887 році. Знаходиться він вище рівня найвищої точки Хустського замку (118 м) – башти Фердинанда. Однак православні мешканці села досить неохоче відвідували уніатську церкву, врешті решт у 1932-1934 роках побудували власну православну церкву. За радянської влади католицький храм було закрито. Сумно дивитися на цю запустілу величну будівлю, в якій 10 березня 1938 року починав свою діяльність священнослужителя єпископ Теодор Ромжа, нині зачислений до лику святих. Церква мала сумну долю: загадково зник іконостас, усе церковне начиння, а саму споруду переобладнали під склад місцевого сільпо. Були навіть плани зруйнувати цю пам’ятку архітектури, як це сталося в Ізі та Горинчеві. Однак храм дочекався кращих своїх часів. Нині приміщення очищається від сміття, помінявся металевий дах церкви. Тепер тут все готово для початку реставраційних робіт. Також неодмінно привертає увагу туристів будівля Теребля-Ріцької ГЕС. В радянські часи цей стратегічний об’єкт цілодобово перебував під посиленою охороною, а фотографувати тут заборонялося. Ідея побудувати станцію виникла ще у 1920-30-х роках, однак реалізувати задум вдалося лише в 1956 році. Найважче було побудувати греблю висотою 45 метрів в селі Вільшани, на що пішло 200 тисяч кубометрів бетону. Між водосховищем і ГЕС був побудований всередині гори канал довжиною 3,7 кілометра. Аби спорудити саму станцію використали всі сучасні можливості інженерної думки – 350-метрова труба виготовлена у Фінляндії, турбіни - у Свердловську, системи контролю - у Швеції. Так дві річки Теребля і Ріка, до того роз’єднані 200 метровим гірським хребтом, поєднали свою течію, аби служити людям. ода річок крутить турбіни, виробляючи електричний струм, що здатний забезпечити потреби двох-трьох районів Закарпаття – 130 млн. кВт/год на рік. Однак на ділі енергія поступає до єдиної мережі, яка керується у Львові. Журналісти, які відвідали станцію, були приємно враженими від побаченого. Найперше тим, що все обладнання працює практично без серйозних збоїв вже піввіку. Навіть сильні снігопади та землетрус 1957 року не змогли зруйнувати ГЕС.А загалом зелений сільський туризм у Нижньому Бистрому має перспективу. До того ж в селі розвинуте ткацтво («покровці»), вишивають рушники, виготовлять сиру, бринзу, вурду. Поблизу ГЕСу є мінеральне джерело, на горах Бовван та Фріяль є можливість зведення гірськолижних витягів. Тільки інвесторів поки що бракує.
Активність громади дорожче грошей
Натомість міжнародний радник швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства Закарпаття FORZA Хілмар Фіольмі сповнений оптимізму: «Дев’ять садиб, що надають послуги туристам – це тільки початок, мережа послуг обов’язково буде розширятися. Цьому сприяє і розробка нових туристичних стежок, нещодавно промаркованих. Але насправді туризм - це лише один з елементів розвитку регіону. Саме в Нижньому Бистрому ми закладали пробні площі ділянки лісу і там почала проводитися лісозаготівля згідно європейських стандартів». Виявляється, що це також перше село в Україні, яке володіє детальними інформаційними картами своєї території в електронному вигляді. Хілмар Фіольмі зауважив, що швейцарці ніякої прямої фінансової вигоди з цих проектів не мають. А всі проведені роботи фінансуються урядом Швейцарії у рамках угоди технічної співпраці між нашими країнами. Сталося це після руйнівних паводків на Закарпатті 1998 та 2001 років. У природних лихах місцеве населення та науковці звинувачували саме варварські методи ведення лісового господарства, насамперед суцільні вирубки деревини в гірських районах.
Тоді і виникла ідея про співпрацю. Проект отримав назву FORZA, тобто скорочено «Для Закарпаття». Наразі його фахівці працюють не тільки в галузі лісового господарства, а й впроваджують економічні та соціальні заходи, що направлені на покращення життєвого рівня жителів області. Насамперед першими (пілотними) територіями обрали два райони – Рахівщину та Хустщину. Пан Хілмар сподівається, що корисні напрацювання згодом можна буде застосувати у інших місцевостях. «А загалом ми дбаємо про весь Карпатський регіон і розуміємо його важливість для всієї Європи, - каже він. – Нам потрібно зберегти природу і ліси, цю унікальну екосистему хоча б в тому стані, в якому вони є сьогодні».
Звісно, можна тільки схвалювати ініціативних швейцарців. Однак навіть під час нашої короткої подорожі в очі впало як «зачищають» свою територію деякі лісгоспи. Вочевидь не всім до вподоби розумні поради іноземців, тому і далі бездумно проводяться вирубки цілих масивів.
«Форзівці» розуміють, що зупинити всі негативні процеси у Карпатах їм не під силу. Однак їх мета - лише навчити, а не покарати винних. Тому і намагаються працювати з громадою, вчать як стати незалежними від дотацій та самостійно планувати свою діяльність. Розвиток території громад йде повільно, але позитивні зрушення все-таки є. Важко повірити, але навіть у розвинутій Швейцарії не завжди вистачає коштів на усі місцеві потреби. Однак там досить високий рівень громадської активності місцевих мешканців, які самі долучаються до обговорення важливих питань для їхньої території.
Отже, може і справді – справа не тільки у грошах, але й у ініціативі громади, у вмінні людей об’єднуватися для вирішення спільних проблем? Якщо це вдасться зробити, то й «малу Швейцарію» можна буде побудувати в кожному окремо взятому закарпатському селі.
На Алтаї введена «комендантська година» через ведмедів
http://www.4post.com.ua/travel/111826.html
Влада Республіки Алтай заборонила жителям залишати будинки в темний час доби. Виною тому стали візити ведмедів, що почастішали, в селища.
«Комендантська година» введена в селищах Яйлю і Беле, що знаходяться на території Алтайського державного заповідника, де цього року стався неврожай - при тому, що в цю пору року дотримання раціону для ведмедів надзвичайно важливе: вони накопичують жир перед зимівлею.
«Осіннє нашестя ведмедів викликане тайговим неврожаєм - у лісі зникли кедрові горіхи і ягоди - важливі складові раціону ведмедів», - повідомила заступник директора заповідника Світлана Чухонцева.
За словами очевидців, щодня до людського житла приходять від 12 до 20 тварин. Вони ламають огорожі, очистили від яблук і груш більше 10 гектарів фруктових садів, забираються в курники і сараї, нападають на домашніх тваринах - в селищі Яйлю задерли козу і поранили теля.
Також припинена видача дозволів на відвідування заповідника сторонніми і припинені екскурсії. А жителям Яйлю і Беле дозволили спустити з ланцюгів собак, хоча зазвичай в заповіднику це категорично заборонено.
Днепропетровская область научит зеленому туризму
http://openbiz.com.ua/economics/news/Dnepropetrovskaya_oblast_nauchit_zelenomu_turizmu.html
В Днепропетровской области создан первый в Украине центр, обучающий зеленому туризму. Центр находится на территории одной из частных усадеб. В нем могут обучаться в первую очередь безработные из близлежащих сел. Об этом сообщает "Урядовий кур`єр".
Вице-президент гражданской организации "Ассоциация сельского зеленого туризма "Днепр" Евгений Иванов считает, что создание такого центра поможет существенно расширить шансы местного населения получить работу. Тем более в перспективной, туристической, отрасли.Центр уже подписал ряд договоров по подготовке специалистов зеленого туризма с районными и областными центрами занятости.
Вреда от «зеленого» туризма больше, чем прибыли
http://ubr.ua/lang/ru/news/show/gover-politic/id/vreda-ot-zelenogo-turizma-bolshe-chem-pribyli-2789/index.html
Автор: Алиса Коник
Зеленый туризм «пробуждает» экономику регионов, однако губит природу. По оценкам экологов, его доля в разрушении окружающей среды в Украине достигает 7%. Ведь с развитием зеленого туризма ускоряется застройка уникальных регионов гостиничными комплексами, увеличивается нагрузка на туристические тропы, к тому же растет и количество мусора.
А это вызывает обеднение растительности и даже эрозию почв. Поэтому экологи советуют принять проэкологическую стратегию и программу развития сферы, особый акцент сделать на агитации отдыхающих и местных жителей к сохранению чистоты окружающей среды.
Світова криза дасть поштовх українському туризму?
http://www.4post.com.ua/travel/111864.html
Автор: Іванна СМОЛЯНА
Увесь світ потерпає від фінансової кризи, що торкнулася всіх галузей економіки. Утім, вплив кризових явищ, якщо порівнювати різні сфери господарської діяльності й різні країни, неоднаковий. Скажімо, очікування фахівців щодо перспектив туристичної галузі в Україні та за кордоном відрізняються.
Наприклад, в Єгипті, який так люблять наші співвітчизники через його відносну дешевизну, дуже серйозно вивчають можливі наслідки світової фінансової кризи для туристичного сектору. Деякі експерти навіть висловлюють побоювання, що впаде попит на тури до цієї країни.
Влада робить усе можливе, щоб заохотити туристів. Навіть висловлюються пропозиції відновити програму з підтримки чартерних авіаперевезень, а також знизити вартість в’їзного мита для туристів.
Туризм для Єгипту – один із ключових секторів національної економіки. Наприклад, минулого року до держказни він приніс понад 9 млрд дол., що складає 11,6% ВВП. А в туристичному бізнесі зайнято понад 12% економічно активного населення країни.
На жаль, для економіки України доходи від туризму на сьогодні не є такими відчутними. Хоча могли би бути.
Поки що потік іноземних туристів до нас не збільшується. Одна з причин – занадто високі ціни у порівнянні з якістю пропонованих послуг.
«З точки зору в’їзного туризму Україна є на сьогодні однією з найдорожчих країн світу, – підтверджує Тарас Демура, президент Асоціації лідерів турбізнесу України (АЛТУ). – Ціни на готелі у нас набагато вищі, ніж в Європі чи Азії. Я не дуже багато знаю отелів в Лондоні чи Парижі, які би коштували 600 долларів на добу за стандартний номер. А це те, що пропонують сьогодні столичні готелі «Прем’єр-палац», «Редісон» або «Хайят». Та й ціни на готелі в Криму набагато вищі, ніж у Туреччині чи в Єгипті. Потік туристів до нас не збільшиться до тих пір, поки ціни на готелі та послуги не зменшаться».
Спеціаліст турбізнесу вважає, що рівень відповідної інфраструктури в нашій країні задовільний, але ще далекий від ідеального.
«Система автошляхів, залізничних шляхів та авіа- в Україні є досить розвиненою, – пояснює пан Тарас. – Не у всіх країнах Європи навіть є така інфрастуктура. Дійсно, хотілось би, щоб рівень цієї інфраструктури був кращий. Головна проблема у високих цінах та відсутності адекватного сервісу з точки зору ціни. Але це питання конкуренції.
Тобто, якщо, скажімо, в Києві відкриється сто готелів низького, бюджетного класу, де можна буде зняти номер від 20 до 40 євро за добу, то потік європейців, особливо молоді, значно виросте.
Бо сьогодні часто-густо молодь не має де зупинитися, їй тут задорого. Якщо в тому ж самому Криму, чи в Карпатах готелів та баз відпочинку стане разів у п’ять більше, то ціни, відповідно, знизяться, що й стане тим каталізатором, який приверне увагу іноземців до нашої країни».
Що ж стосується глобальної фінансової кризи, то Тарас Демура вважає, що на Україну вона вплине не особливо відчутно, оскільки наша країна не надто інтегрована в світову фінансову систему. А відтак, прогнозує фахівець, криза може мати позитивні наслідки для українців, що прагнуть відпочивати за кордоном: в усьому світі знижуватимуться ціни на отелі, авіаперевезення, відпочинок стане більш доступним.
«Але, якщо все ж таки криза зачепить і нас, тоді ринок не буде рости такими високими темпами, як він ріс до цього часу, – пояснює спеціаліст. – Тому що туристичний продукт є дуже еластичним з точки зору попиту на нього. В ієрархії потреб людини, зокрема українців, він знаходиться на одному з останніх місць і належить швидше до предметів роскоші, як діаманти, шуби й так далі. Якщо в країні буде погано, то, зрозуміло, люди будуть менше кудись їздити».
А от вітчизняні чиновники, причетні до туристичної справи, вважають, що економічна криза може зіграти на руку нашому туризму.
«Звичайно, світова криза зачепить абсолютно всі галузі, – говорить Микола Яковина, заступник міністра культури та туризму України. – Але нема так зле, аби не вийшло на добре. Думаю, що схуднення гаманців багатьох громадян західного світу може зробити привабливими для них більш близькі, більш доступні, більш безпечні – смію говорити це з огляду на всю багатоаспектність поняття «безпека» – курорти та пам’ятні, історичні, цікаві, екзотичні місця України.
Бо як бачимо, Перська затока, Близький схід, Тихоокеанський басейн вражені не тільки економічною кризою, є багато точок іншої напруженості. Мені здається, що дав би Бог тільки мудрості нам достойно вийти з певних внутрішньополітичних проблем, тоді б ми могли констатувати у недалекому майбутньому, що й економічні проблеми подолати нам під силу.
А потенціал нашої туристичної галузі просто гігантський. Очевидно, що треба розвивати інфраструктуру, транспорт, зв’язок, супутні речі, пов'язані з прийняттям й переміщенням великої кількості людей».
Чиновник вважає, що туристичну галузь як таку фінансувати не треба, вона сама може окупитися.
Фінансової уваги з боку держави потребує розвиток інфраструктури, охорона пам’яток, музейна безпека, розвиток сучасних електронних комунікацій та доступність явищ української культури в глобальній мережі. Тоді це зможе повернутися величезними прибутками як до місцевих бюджетів, так і до державної скарбниці. |
