Наші партнери
Європейський освітній портал
Promote Your Page Too
| |
Національний університет
"Києво-Могилянська академія" |
| |
Представництво Європейського Союзу в Україні |
|
Єдина структура освітніх рівнів
23 квітня 2008 року Європейський Парламент та Рада ЄС офіційно підписали Рекомендацію про заснування Європейської структури кваліфікацій для ціложиттєвого навчання (European Qualifications Framework for lifelong learning - EQF).
Ідея структури – дати європейським країнам єдину модель, за якою класифікуватимуться освітні кваліфікації людини від початкової освіти до рівня доктора наук.
Див. також: Що таке Європейська структура кваліфікацій (EQF)
Створення єдиної структури кваліфікацій дозволить уникнути двозначностей в оцінці освітнього рівня людини, що прагне продовжити навчання чи знайти собі роботу в іншій країні ЄС.
Приміром, нині іспанський працедавець часто сумнівається, чи брати йому на роботу поляка чи угорця, адже не розуміє його освітнього рівня, а ступені, записані у дипломах потенційного працівника, йому мало чого можуть сказати.
Наприклад, якщо у багатьох країнах „доктор” – це людина з вищою освітою, яка захистила дисертацію, то в Італії до університетської реформи „доктором” називали будь-якого випускника університету, а у країнах колишнього СРСР – людину, що захистила другу (докторську) дисертацію.
Так само, якщо в англосаксонській системі „бакалавр” – це ступінь, що відповідає принаймні трьом рокам вищої освіти, у Франції „бакалаврат” – це іспит, що його проходять наприкінці свого навчання випускники середніх шкіл.
Для уникання цих двозначностей інституції ЄС і пропонують створити єдину „Європейську структуру кваліфікацій”, де приміром, рівень 6 (EQF 6) відповідатиме трьом рокам вищої освіти, а рівень 8 (EQF 8) – рівневі докторської дисертації і т.д.
Що таке Європейська структура кваліфікацій (EQF)
Європейська структура кваліфікацій (European Qualifications Framework) є інструментом гармонізації систем кваліфікацій, що існують у державах-членах ЄС.
Як повідомляє Представництво Європейської Комісії в Україні, основними принципами структури є:
а) уніфікація рівнів кваліфікацій в усьому ЄС, зокрема запровадження восьми рівнів кваліфікації від базової середньої освіти до третього циклу вищої освіти;
б) оцінка кваліфікацій не за „входовими ресурсами” навчання (learninginputs), тобто тривалістю освіти, типом інституції, країною чи регіоном, де було здобуто освіту тощо, а за результатами навчання (learningoutputs), тобто конкретними знанням та навичками, що їх здобула особа.
Після переходу країн ЄС на Європейську структуру кваліфікацій громадянин однієї країни ЄС, шукаючи роботу чи можливості подальшої освіти в іншій країні Союзу, визначатиме свій освітній рівень за класифікацією ЄСК (приміром, рівень 5), що буде зрозумілим в будь-якій іншій країні ЄС.
Європейська структура кваліфікацій цілком узгоджується із триступеневою структурою вищої освіти, що її визначає Болонський процес, однак охоплює ширше коло типів навчання (середня освіта, неформальне та позаформальне навчання, професійне навчання тощо). Шостий рівень ЄСК відповідає першому циклу вищої освіти за Болонською структурою (бакалаврський рівень); сьомий рівень ЄСК – другому циклу (маґістерський рівень), восьмий рівень – третьому циклу (докторський рівень).
Відповідно до рекомендацій, ухвалених Європейським Парламентом, держави-члени ЄС мають пов’язати свої національні системи кваліфікацій із ЄСК не пізніше 2010 року. До 2012 року освітні сертифікати та дипломи, видані в державах-членах ЄС, мають містити інформацію про рівень освіти відповідно до класифікації ЄСК.
Докладніше: Офіційний прес-реліз Європейської Комісії
Контекст: Болонський процес
|
Освіта і наука в Європі
-
Освітні програми Європейської Комісії
-
Освітні програми європейських країн
-
Навчання в Європі
-
Дослідницьке життя в Європі
-
Принципи європейської освітньої політики
-
Європейська структура кваліфікацій
-
Мобільність студентів та викладачів
-
Трикутник знань
-
Багатомовність
-
Свобода навчання та викладання
-
Забезпечення якості вищої освіти
-
Ціложиттєве навчання
-
Європейська освіта: аналітика
|