ЯЛАНЕЦЬ

За переказами, назва села походить від слів "Я - ланець", які колись пастух казав приїжджому панові.("ланець" - одягнена в лахміття людина, старець). Хоча й інша версія доводить, що назва походить від численних ялин, що тут росли. Існує село ймовірно з ХІ/ століття.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район

Яланецѣ с.—расположено частью на равнинѣ, частью же вѣ лощине; «Яру»; среди села есть небольшой грязный прудѣ, образуемый источниками; из этого пруда вытекаетѣ ручей Яланецѣ; отѣ уізд. г. Ольгополя вѣ 15 в.; ближайшая ж.-д. ст. „Бершадь" вѣ 6 в., а полустанокѣ «Яланецѣ» вѣ 2 вер. Климатическія условія весьма благоприятны для здоровья. Почва большею частью чернозем містами солонцеватая, а на покатостяхѣ возвышенностей — глинисто-песччаная. Происхожденіѣ названія села существуетѣ два преданія: по первому, на мѣстѣ села вѣ древности былѣ дремучій лѣсѣ, изобиловавшій елью, почему эта местность называласѣ вѣ просторечіи Еланецѣ или Яланецѣ. По другому преданію, на місті села былѣ хуторѣ, владелецѣ коего назывался Еланичѣ. Православнаго населенія вѣ приході 2600 д. об. пола; его составляютѣ крестьяне-малороссы, занимающіеся главнымѣ образомѣ земледѣлиемѣ; немногіе занимаются ремеслами: плотничествомѣ, кузнечествомѣ и выделкою кожѣ, а также пчеловодствомѣ. Вѣ 1731 г. вѣ Яланцѣ построенѣ на средства прихожанѣ деревянный трехкупольный храмѣ, покрытый гонтою. во имя Св. Троицы; етотѣ храмѣ разобранѣ вѣ 1855 г. Нынѣ существующій ириходскій во имя Св. Троицы храмѣ начатѣ постройкою вѣ 1852 г., а освященѣ вь 1854 г.; храмѣ—каменный, построенѣ на средства поміщика Станислава Юрьевича, при пособіи прихожанѣ. Вѣ храмі есть мѣстно чтимая икона «Касперовской» Божіей Матери. Церк. земли имеется: усад. 2 д. 402 с, пах. 88 д. с, левады 2 д. 153 с, сѣн. 1804 с, отчисленной подѣ полотно узкоколейной ж д. 214 с. Причт. постройки ветхія. Церковная школа существуетѣ сѣ 60-годовѣ ; до 1886 г. школа грамоты, а сѣ 1886 г. церк.-прих.; сѣ 1890 г. помещается ственномѣ зданій.

Труды подольского епархиального историко-статистического комитета
Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г

Яланець — село, центр сільської Ради. Віддаль до районного центру 10 км, до залізничної станції Яланець — 3 км. Населення — 2837 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Яланець.

В селі розташований колгосп ім. Карла Маркса, за яким закріплено 3763 га землі, в т. ч. орної 2475 га. Виробничий напрям — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також городництво.

У Яланці є восьмирічна школа, сільський будинок культури, 2 бібліотеки, стаціонарна кіноустановка, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла. В селі трудяться 47 комуністів й 100 комсомольців.

Під час фашистської окупації тут діяла підпільна антифашистська група з 6 чоловік під керівництвом комуніста І. І. Балабановського. На честь воїнів, полеглих під час Великої Вітчизняної війни, споруджено пам'ятник.

«Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» Харків, 1972р

На широкій рівнині, серед густих і розкішних зелених садів розкинулося село Яланець. Яланець розташований в лісовій частині Правобережної України, в південно – східній частині Вінницької області. Серед села є невеликий ставок, утворений джерелами. Із цього ставка витікає річечка Яланець.
Землі, в основному, чорнозем, місцями солончаки, а на підвищеннях глинисто- пісочна.

Про походження села є дві версії:
- по першій, на місці села, в давнину був дрімучий ліс, в якому в більшій кількості росли ялини. І тому ця місцевість називалась Ялинець , а згодом Яланець;
- по другій версії, на місці села був хутір, власником якого Єланич.

Крім вищезгаданих теорій походження назви села існує досить цікава легенда:
«На панському полі поблизу села працював селянин. Дорогою проїзжав пан і запитав його: «Як називається село?» Селянин, недочувши запитання пана відповів « Я – ланець», (тобто людина, яка працює біля землі). Пан зрозумів це по своєму і в своїх записах відзначив – село Яланець.

У 1731 році в селі Яланці на доходи прихожан був побудований дерев’яний трьохкупольний храм, покритий гонтою, на ім я Святої Трійці. Цей храм був розібраний в 1855році. Нині діючий приходський храм в ім я Святої Трійці почав будуватися в 1852 році. Храм кам яний, побудований поміщиком Станіславом Юревичем, при допомозі прихожан.

Церква мала землі: садок – 2д.402 сажні, орні землі – 38д.2264 сажні, левади – 2д. 155 сажнів, різні будівлі.
В церкві знаходиться почесна ікона Касперовської Божої Матері.

У селі є споруда, яку називають – банком, хоча призначення її зовсім інше. Тут розміщена сільська рада, відділення зв язку, зал урочистих церемоній, магазини. Щоб з ясувати старовинну назву будинку, слід повернутися в минуле, дізнатися про Зборовського Іполита Чеславовича – власника банку.
Народився Іполит Чеславович – 12 вересня 1875 року в селі Яланець Ольгопільського повіту. Його батько був шляхтичем – посесором (орендарем) земельних маєтків.

У 1885 році Іполит вступив до Ананіївської гімназії, яку не закінчив через важку хворобу. Навчався в Одеській художній школі, так як мав від природи здібності до мистецтва. Є дані, що навчався він і в Львівському політехнічному інституті, одержав диплом інженера.

В 1904 році переселяється в рідне село, приписується до сільської громади, одружується на бідній яланчанці Фросині Люлько.
У 1907 році Іполит Чеславович заснував перші сільські кооперативи – споживчий, кредитовий та сільськогосподарський, які незабаром стануть зразковими, приваблюють до себе відвідувачів з усього Поділля.

У 1909 році І.Зборовський взяв участь у створенні першої споживчої спілки у м. Бершаді. У 1911 році розпочинає з участю селян, спорудження двоповерхового приміщення кооперативного банку. Зважаючи на успішні справи товариства, у 1915 році Іполита Зборовського з їзд подільських кооператорів обрав членом правління подільського кредит союзу. Він переїздить на деякий час до Вінниці. Деякий час працював у Києві, входив до складу редакції газети «Нова рада».

Влітку 1917 р. став головою Ольгопільської народної управи. Заснував осередок партії українських соціалістів – революціонерів (УПРС), був обраний делегатом до Центральної Ради з правом вирішального голосу.

В період гетьманства Скоропадського заарештований за доносом свого родича з Ольгополя.У 1920 році І.Зборовський виступив фундатором наукового товариства імені Антоновича і заснував у Бершаді музей, який сам і очолював протягом 1920-1921рр. У 1923 році повертається до Яланця і створює нову кооперацію. На зборах сільської громади комуна, очолювана Зборовським, отримала назву «Праця». Іполит Чеславович брав участь у врятуванні від руйнації будинку декабриста П.Пестеля в Тульчині.

26 серпня 1929 року його заарештували по справі так званої СВУ, яка насправді не існувала. Майно родини Зборовського конфісковують, а самого Іполита Чеславовича відсилають до Архангельська.Через три роки Зборовський повертається на Україну. Працював у Тульчинському музеї, агроно у Яланецькому колгоспі, бухгалтером у Тиманівському тубдиспансері. У році знову арештовують. Ведення справи Зборовського зайняло зовсім мало часу. Розпочали її 4 серпня, а закінчили 6 серпня.25 серпня 1937року І. Зборовського розстріляли.
1жовтня 1959 року видано довідку дружині про повну реабілітацію чоловіка – І.Ч.Зборовського.На сьогоднішній день в с. Яланець є вулиця Зборовського, людини, що творила історію і була частиною історії.

Починаючи 1925 року, у селі почали створюватися артілі для спільного обробітку землі. В 1927 році була організована артіль «Праця», організаторами якої були такі селяни : Мазуренко Анань, Паламарчук Карпо, Шевчук Христофор, Дзюбенко Панкрат.

У 1932 році в Яланці було організовано колгоспи: «Зірка», Чубарова», «Третій вирішальний». Організаторами колгоспів були:
- Чорненький Семен Созонович
- Божок Григір Фільонович
- Шевчук Марко Мойсійович

З 1936 року колгоспи носили назви: «Блюхера» (пізніше перейменований на «Чкалова»), «Карла Маркса»,
« 2 П’ятирічки». В 1950 році відбулося укрупнення колгоспів з трьох господарств був утворений один колгосп імені Карла Маркса. Головою цього колгоспу був обраний Соболєв Микола Степанович.

В 1992 року колгосп був перетворений в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) імені Лесі Українки.
Під час реорганізації КСП з 28 січня 2000року було реформовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Яланецьке», яке очолив Барабаш Михайло Іванович. Поряд з ТОВ на основі реорганізованого КСП виникає і приватне підприємство «Добробут», яке очолила Бідняк Олена Костянтинівна. Утворені і одноосібні господарства.

Керівники колгоспів та сільськогосподарських підприємств в хронологічному порядку:
1932-1933рр – Обертайло, Пилипишин;
1936р – Куцак;
1938-1954 – Соболєв Анатолій Степанович;
1955- Бабій Семен Петрович;
1956-1959рр – Загорулько Іван Лікандрович;
1959-1964рр – Загорулько Йосип Харитонович;
1964-1967рр – Червоняк Андрій Дмитрович;
1967-1971рр – Козір Василь Микитович;
1971-1975рр – Павліченко Іван Григорович;
1976-1980рр – Ковальчук Олексій Михайлович;
1980-1984рр – Кузьмишин Микола Григорович;
1985-1996рр – Войтенко Іван Олександрович;
1996-2000рр – Барабаш Михайло Іванович.
З 2000 року – ТОВ «Яланецьке» та ПП «Добробут».

Школа в нашому селі була організована в 1860 році. З 1886 по 1891 роки працювала так звана «Школа грамоти», містилася вона у звичайній сільській хатині.З 1896 року була побудована церковно – приходська школа, яка складалася з трьох класів, в ній навчалося 34 учні. Завідуючим школою був піп Когодовський, вчителем цієї школи був Громов. В школі читались такі предмети: Закон Божий, Історія Ветхого і Нового завіту, арифметика, читання, письмо.

З 1917 року відкрилась чотирьохрічна школа, вчителем якої був Романов Йосип Левкович, людина грамотна, широкого кругозору, який всю свою силу, енергію і знання віддав справі піднесення культури села. Крім нього в школі працювала Іванова Софія Платонівна.

Семирічна школа була відкрита в 1931 році. Першими вчителями були: Мураховська В.Г.,Мазуренко В.Г.,Зарубко О. Ф., Гудзь І.Ф.,Яворська Г.В.,Романов Й.Л.Розміщувалася школа в будинку бувшого кредитного товариства (банку).В післявоєнні роки школа розміщувалася в різних приміщеннях: в білій школі, в червоній школі, в банку, дитячому садку, в сільському Будинку культури. Приміщення школи, в якій навчаються діти сьогодні відкрите в 1973 році. В школі є Їдальня, спортивний зал, майстерня, бібліотека, комп ютерний зал.

Директорами шкіл були:
Очеретний Василь Романович,
Підлубний Олексій Мойсейович,
Байдалюк Павло Іванович,
Марієчко Василь Зотович.
На даний час директором є – Олійник Валентин Васильович.

Сільська Рада, яка знаходиться в так званому приміщенні Банку, приймала таких сільських голів:
Куликов Леонід Іванович,
Люлько Ілля Федорович,
Пендюр Іван Федотович,
Садовий Іван Григорович,
Паламррчук Петро Харитонович,
Гудзь Іван Федотович,
Мазур Людмила Киріянівна,
Огородник Анастасія Василівна,
Леонов Віктор Дмитрович,
Богомаз Олександр Іванович,
Палатюк Катерина Василівна.