БЕРЕЗІВКА

Датою заснування вважається 1745 рік. Назва походить від першого поселенця - Березовського.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Гайсинський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район

Березовка с.—расположено в ложбині, вдоль по лівому берегу небольшой річки, которая вѣ старыхѣ оффициальныхѣ документахѣ носитѣ назві Гнилой -Ташлычокѣ, а вѣ простонародьи называется Кодымой. Отѣ почтов. станцій м. Тернавки 3 вер. Климатическія условія с. Березовки нельзя назвавать благопріятными для здоровья: расположенное по склону горы, село ничѣмь не защищено отѣ сѣверныхѣ вітров а образуемый вышеупомянутою річкою помѣщичій прудѣ, когда-то громадный, но теперь запущенный и заросшиѣ густа болотными растеніями, нерідко забрасываемый навозомѣ со стороны крестьянскихѣ усадебѣ, является источникомѣ гнилостныхѣ испареній; вѣ колодцахѣ тоже нездоровая вода, что легко замітить по ея гнилому вкусу. Почва с. Березовки — черноземная, супесчаная, очень пригодная для посѣва пшеницы; подпочва глинистая. Село Березовка образовалось вѣ первой половині XVIII столітія. По разсказамѣ старожиловѣ, село заселено польскимѣ магнатомѣ Потоцкимѣ, вѣ имініи котораго находилось и м. Тульчинѣ. Вѣ народной памяти живо сохранилось преданіе о земскихѣ льготахѣ, дарованныхѣ народу панами Потоцкими; вѣ первую пору заселеній Б. народѣ отбывалѣ по одному только дню барщины и платилѣ по 15 коп. оброка отѣ дома, и за то пользовался землею, сколько могѣ запахать. Впослідствіи времени село Березовка вмісті сѣ сосідними селами перешло отѣ Потоцкихѣ кѣ графу Мошинскому. Сѣ выходомѣ вѣ замужество дочери Мошинскаго, Б. перешла кѣ саксонскому подданному графу Шембеку. По народности прихожане с. Березовки-—малороссы, принадлежать кѣ крестьянскому сословие, за исключешемѣ несколькихѣ однодворческихѣ семействѣ, составляющихѣ позднѣйшее пришлое населеніе. Население занимается исключительно земледіліемь, составляющимѣ его единственно доходную статью, но, вслідствіе прироста неселенія и дробленій земли на мелкіе участки, оно живетѣ небогато. Вѣ настоящее время весьма немногія хозяйства владіють полными наділами вѣ 7 десятинѣ; надѣли многихѣ меньше одной десятины; остальные же, чуть не половина села, состоять изѣ безземельныхѣ жителей, перебивающихся заработками вѣ сосіднихь зкономіяхь. По віроисповіданію всі жители с. Березовки православные, за исключешемѣ двухѣ семействѣ католическихѣ и двухѣ еврейскихѣ. Вѣ 1794 году жители с. Березовки, были присоединены изѣ уній кѣ православію сѣ своимѣ священникомѣ Іоанномь Співачевскимѣ, рукоположеннымѣ уніатскимь епископомѣ вѣ 1765 г. Вѣ религіозномь отношеніи прихожане набожны и преданы своей Православной Церкви. Первая церковь вѣ с. Березовкі построена вѣ 1769 г. помѣщикомѣ Францискомѣ Потоцкимѣ. Зданіемь она была деревянная, трехкупольная, имѣла форму креста; длиною была пять сѣ половиною саженей, шириною вѣ средней части три сажени, сѣ восточной и западной части полторы сажени, а высотою пять саженѣ. Вѣ місяцѣ маѣ 1898 г., сѣ разрішенія епархіальнаго начальства, церковь эта разобрана, и годный изѣ нея матеріаль употребленѣ на устройство усыпальницы на кладбищі; вѣ настоящее время на томѣ місті, гді былѣ престолѣ, устроенѣ приличный памятникѣ. Прихожане приступили вѣ 1885 г. кѣ постройкі новой деревянной церкви во имя св. Іоанна Богослова, вѣ память котораго была создана и прежняя церковь; она окончена вѣ 1892 году. Новая церковь построена исключительно на средства прихожанѣ и обошлась вѣ 11000 руб. Иконостасѣ старый, перенесенный изѣ старой церкви. Церковной земли для пользованія причта 53 дес. 820 саж., вѣ томѣ числі усад. 2 д. 852 с, пах. вѣ 3-хѣ смін. 33 д. 1752 с, сінок. 17 д. 603 с. Причтовыя поміщенія—деревянный устроенный на счетѣ поземельнаго сбора вѣ 1890—1898 гг. Школа открыта вѣ 1862 г.; вначалѣ она была только школою грамоты, а сѣ 1891 г. преобразована вѣ церк.-прих. одноклассную школу. Вѣ 1898 г. начато постройкою спеціальное зданіе для школы на средства прихожанѣ сѣ пособиемѣ изѣ суммѣ земскаго

    Труды подольского епархиального историко-статистического комитета
            Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г

Кожне село велике чи мале має свій початок, своє народження. Серед навколишніх сіл Тернівки, Дяківки, Серебрії, Шляхової, Березівка також має свою історію. Село Березівка було засноване в першій половині XVI11 століття близько 1745 року, назва села пішла від першого поселенця Березовського. Населення Березівки займалося виключно землеробством. Всі жителі були православними. Перша церква в Березівці була збудована в 1769 році. Школу відкрили в 1862 році. Революція 1917 року, громадянська війна принесли чималу шкоду селянам. Страшне лихо спіткало березівчан в 1925 році, пожежа знищила понад 100 селянських хат.

Колгоспи почали організовувати в 1928 році. Застосовувались самі жорсткі методи впливу до тих, хто вагався і не писав заяву до вступу. До 1933 року основна більшість селян все-таки вступило до колгоспів. Було організовано три колгоспи: „Петровського", „Котовського" та „Шевченка". Землю обробляли кіньми, волами. Тими ж таки, що були відібрані у селян з кращими статками. Та знову лихо спіткало березівчан, як всю Україну у 1932 році: почався голод, який забрав 80 життів односельчан. На сільському кладовищі збереглася братська могила з хрестом, де були поховані люди, що померли від голоду в 1932-33 роках. Лише в 1935 році становище з урожаєм покращилось, голод відступив. Було репресовано понад 30 чоловік. Здавалося, минуло все недобре, все пережито. Всі мали роботу, дехто будувався. Та страшна звістка облетіла село: „Війна!"

В 1942 році на каторжні роботи до Німеччини було відправлено 30 березівчан. Важко селянам було в перші роки після війни. А 1947 рік був роком засухи.

Починаючи з 1954 року, становище трохи покращилось. Було побудовано школу, багато господарських приміщень, придбано належну кількість техніки, побудовано багато житлових будинків. В 70-х роках XX сторіччя було побудовано нову школу з просторими класами, де до 1989 року, крім березівських, навчалися і учні з Серебрії. Багато жителів села за добросовісну працю нагороджено орденами і медалями. Починаючи з 1991 року, в селі завершено будівництво 4 – х квартирного будинку для спеціалістів, приміщення поштового відділення, будинку тваринника, будівництво греблі і двох ставків, побудовано зерносховище, закуплено АТС і телефонізовано село. При в'їзді в село посаджено фруктовий сад. В 2000 році КСП ім. „Шевченка" реорганізовано в ТОВ „Березівка", яке існує до сьогодні, його очолює Грицик О.А.

Станом на 1 грудня 2010 року в селі Березівка проживає 505 чоловік, 42 дітей навчаються в школі, діти дошкільного віку відвідують дитячий садок, працює ФАП, клуб, бібліотека. Село Березівка живе, розбудовується. На місці зруйнованої церкви на кошти спонсора - березівчанина, професора металургії Овчарук Анатолія Миколайовича та громади побудовано прекрасну дерев'яну церкву.