• 1. Забезпечення максимально ефективного та безпечного лікування пацієнтів.
• 2. Швидке відновлення якості життя.
• 3. Тепле та доброзичливе ставлення до пацієнтів.
• 4. Постійне удосконалення навичок та втілення нових, сучасних методів лікування.

У нейрохірургічному відділенні виконуються оперативні втручання з приводу наступних видів патології:

• Грижі дисків шийного, грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та неврологічними порушеннями.

  Виконуються наступні види втручань:

  
  
• мікродискектомія за допомогою операційного мікроскопу провідної німецької компанії Karl Zeiss. Що дає використання мікроскопу для видалення грижі?
  Головні переваги - це:
  
• маленький розріз шкіри (близько 2 см), що дає кращий косметичний ефект, зменшує ризик ускладень.
• Мінімальна травматизація м'язів, які оточують хребет, що дозволяє зменшити післяопераційний больовий синдром та прискорити підйом хворого. Після подібної операції більшість пацієнтів можливо підняти у день втручання. Інших - у найближчі наступні дні.
• Обережне відношення до нервових структур, кісток, зв'язок, що дозволяє видаляти менше "рідних" ткани та безпечно усувати лише патологічні тканини. Такий підхід є профілактичним заходом щодо формування післяопераційних ускладнень: нестабільність, фасет-синдром і таке інше.

  Суттєво зменшується крововтрата та тривалість втручання.

• При виконанні втручання на шийному рівні для попередження нестабільності у сегменті та просідання хребців використовується встановлення міжтілових кейджів. Кейдж - це невелика конструкція у вигляді "шайби" яка вводиться між тілами хребців після видалення диску та утримує хребці у найкращому положенні протягом всього життя. По суті кейдж - це протез видаленого міжхребцевого диску.
• Для видалення гриж дисків у грудному відділі хребта крім стандартних доступів використовуються трансторакальні, тобто ті, при яких виконується підхід до хребта через грудну клітку. При цьому усувається можливість травматизації грудного відділу спинного мозку, який дуже чутливий до механічного тиску, оскільки бідно кровопостачається. Крім того, такий доступ дозволяє встановити протез диску.
• У деяких випадках виконується встановлення різних видів кейджів на поперековому рівні після видалення гриж дисків.

  Спондилолістез

  - це важка патологія переважно поперекового, але іноді і шийного, відділів хребта, яка характеризується "сповзанням" одного хребця з іншого. При цьому звужується хребтовий канал, стискаються нервові структури, перенавантажуються, або навіть, руйнуються суглоби. Виконується кілька видів оперативних втручань:
• Транспедикулярна стабілізація хребта під постійним рентген-контролем у рентген-операційній. Під час цього втручання у суміжні з вивихнутим тіла хребців через відповідні структури за допомогою спеціального інструменту проводяться шурупи, яки у майбутньому будуть утримувати хребет від подальшого сповзання. Рентген-контроль виконується для того, щоби:
• Рентген-контроль виконується за допомогою електронно-оптичного перетворювача. Безпосередньо у операційній встановлено комп'ютер, який приєднано до рентгенівського апарату. У необхідні моменти (проведення шурупів близько від спинного мозку) та отримується зображення хребта та шурупів. Таким чином усувається можливість неправильного, небезпечного проведення шурупів та покращується фіксація хребта.
• Інтраопераційний контроль дозволяє зменшити ризик, тривалість операції.
• Декомпресія на рівні спондилолістезу з спондилодезом. При цьому втручанні не використовуються шурупи, а фіксація хребта досягається за рахунок особистої кістки.
• Динамічні системи фіксації хребта. Динамічними їх називають тому, що вони дозволяють зберігати певну рухомість у оперованому сегменті хребта. Вони підрозділяються на конструкції з використанням шурупів та без шурупів (міжостисті імплантати). Таки системи дозволяють виконати більш фізіологічну фіксацію, запобігти заростанню міжхребцевих суглобів, що зустрічається при жорсткій фіксації.

• Спондилоліз

  - такий стан хребта, коли дужка хребця відривається від тіла хребця, що може викликати біль. При спондилолізі виконується ряд втручань: фіксація відірваної дужки за допомогою відповідних конструкцій, або її видалення.

• Дегенеративні сколіози та стенози хребта.

  Остеохондроз хребта та ряд дегенеративних захворювань призводять до виникнення звуження хребтового каналу, викривлення його. Такий стан проявляється значним болем у хребті, ногах, неврологічними розладами. В такому випадку виконуються декомпресивно-стабілізучі втручання, під час яких усувається викривлення хребта, його нестабільність, розширяється хребтовий канал. У більшості випадків виконується операція мікродекромпресії, при якій видаляються лише структури, які безпосередньо компремують нервові структури та є причиною болю. Операція виконується з операційним мікроскопом через маленький розріз шкіри з мінімальною травмою м'яких тканин. Гарна візуалізація оболонок та нервових корінців дозволяє запобігати їх ушкодженню під час виконання втручання, що без мікроскопа виконати важко.

• Декомпресійно-стабілізуючі операції

  виконуються і при травматичних ураженнях хребта на будь-якому рівні. При цьому також використовується рентгенологічний контроль під час втручання. Використовуються не тільки стандартні задні доступи, але й бокові та передні доступи до всіх відділів хребта, що дозволяє максимально безпечно та швидко відновити функції хребта, досягнути його щільної фіксації.

• При травматичних ураженнях спинного мозку

  виконується встановлення електростимуляторів - це пристрої, які виконують електричну стимуляцію відповідних нервових структур для покращення проведення нервових імпульсів. Такий метод значно поліпшує результати лікування при травмі, дозволяє досягнути відновлення навіть у дуже важких ситуаціях.

• Невралгія трійчастого нерву.

  При цьому виді патології виконуються оперативні втручання:
• балон-компресія трійчастого ганглію. Під час втручання через голочку, яка проводиться у відповідний відділ черепу під рентгенологічним контролем, виконується проведення балону, який роздувається та стискає вузол трійчастого нерву. Це призводить до загибелі "хворих" клітин. Нормальні клітини залишаються та функціонують. В результаті операції зникають напади невралгії, але трохи знижується чутливість на оперованій стороні обличчя. Тривалість операції близько 15-20 хвилин.
• мікросудинна декомпресія трійчастого нерву. Якщо під час обстеження (звичайно МРТ) виявляється судинна компресія трійчастого нерву, то може бути виконана операція через невеликий отвір у черепі під час якої судина буде відокремлена від трійчастого нерву. Втручання виконується під інтраопераційним мікроскопом, що дозволяє не тільки зменшити доступ, а й дуже обережно ставитися до ніжних нервових структур. В результаті втручання не тільки зникає невралгія, а й залишається чутливість у обличчі.
• Периферійні спирт-новокаїнові блокади гілок трійчастого нерву при неможливості або небажанні пацієнта виконувати названі вище види оперативного лікування.

• Невропатії периферійних нерві.

  У теперішній час виділяють за причиною 2 види невропатій:
• Травматичні невропатії - ті що розвилися після травми. Наявність сучасних методів діагностики (ультразвукове дослідження, магніто-резонансна томографія) дозволяють чітко визначити рівень та вид ушкодження. Оперативні втручання використовуються наступних видів:
• невроліз - під операційним мікроскопом через невеличкий розріз виконується звільнення нерву від рубців та спайок.
• Нейрорафія - при перериві нерву виконується його зшивання, іноді з використанням трансплантату (частина нервового стовбура, яка береться у пацієнта з мало важливих ділянок тіла, та вшивається замість ушкодженої ділянки нерву).
• Встановлення електродів для прямої стимуляції нервового стовбура. Таке втручання може бути як самостійним так і у комплексі з вище вказаними. Встановлений електрод дозволяє проводити пряму стимуляцію нерва, що значно покращує результати відновлення втрачених функцій.
• Тунельні невропатії - це група захворювань нервів, які розвиваються при ураженні нервових стовбурів у вузьких анатомічних каналах (на зап'ястку, у ділянці ліктьового суглобу). При таких видах патології використовуються наступні види втручань, також з використанням мікроскопу:
• невроліз
• нейрорафія
• встановлення електродів
• видалення внутрішньостовбурової невроми.

• Важкі види болю.

  Іноді зустрічаються таки види болю, яки неможливо вилікувати звичайними методами. Нерідко це буває при захворюваннях хребта, периферійних нервів, травмі хребта та спинного мозку, больових синдромах у нижніх кінцівках, пов'язаних з захворюваннями судин, больових синдромах при цукровому діабеті, стенокардії. Корекція такого виду болю може бути виконана за допомогою встановлення електростимулятору. Останній є невеликим пристроєм, який розміщується під шкірою у зручній ділянці. Від нього йде ряд електродів до відповідних нервових структур. Під час роботи електростимулятора людина відчуває вібрації у ділянках, у яких до того відчувала біль. Крім того, електростимулятор покращує багато неврологічних функцій: зменшує пролежневий процес, покращує функції сечового міхура та прямої кишки при захворюваннях та травмах спинного мозку.

• Захворювання судин головного мозку.

  Слід виділити наступні основні групи захворювань:
• аневризми судин головного мозку. Аневризми - це патологічні розширення судин, які іноді розриваються, що призводить до субарахноїдального крововиливу - тобто до геморагічного інсульту. Це дуже тяжке захворювання. Якщо людина перенесла геморагічний крововилив одного разу, ризик повторних крововиливів значно збільшується. Наявність аневризми - є показом для виключення її із кровоплину. Для цього ми використовуємо 2 методи:

• ендоваскулярна емболізація

  - під рентгенологічним контролем через прокол голкою у стегновій артерії виконується введення у аневризму судин головного мозку тонких платинових спіралей з пам'яттю форми. Після введення спіралі назавжди залишаються у аневризмі та запобігають попаданню крові у неї.

• Відкрите кліпування шийки аневризми.

  При цьому виконується оперативне втручання з відкриттям черепної коробки та виділенням шийки аневризми, накладенням на неї тітанової кліпси, яка назавжди виключає аневризму з кровоплину.

• Мальформації судин головного мозку.

  Мальформація - це аномалія розвитку судин, яка характеризується відсутністю мілкої судинної сітки, через яку в нормі відбувається живлення нервової тканини. Замість цієї сітки утворюються прямі сполучення між крупними артеріями та венами. Це призводить до таких негативних ефектів, як пряме поступлення артеріальної крові у вени - зменшення живлення відповідних ділянок мозку, та високий тиск у аномальних судинах, що часто призводить до їх розриву. Але мальформації можуть і накопичувати застійну кров та сприяти формуванню згортків, які потім вимиваються плином крові та можуть перекривати важливі судини у будь-якій частині організму. Мальформації можуть призводити до геморагічних та ішемічних інсультів. Наявність мальформаціє вже є показанням для її лікування. На теперішній час ми маємо можливість проведення наступних видів лікування:
• ендоваскулярний метод, при якому у судини мальформації через прокол голкою у стінці стегнової артерії вводиться тонка трубочка (катетер), через який доставляються відповідні клейові композиції, спіралі, балони, які закривають просвіт патологічних судин.
• Відкрите втручання - ряд мальформацій можуть бути повністю виключені із кровоплину під час відкритого оперативного втручання з використанням операційного мікроскопу.
• Гамма-ніж та кібер-ніж. Це методики, при яких виконується направлене лише на патологічне вогнище випромінювання, яке призводить до поступового закриття просвіту патологічних судин. Тісні зв'язки нейрохірургічного відділення з відповідними клініками дозволяють безпосередньо направляти пацієнтів на лікування.

• Інсульт-гематоми

  - це формування крововиливів у черепну коробку в разі інсульту, наприклад при гіпертонічній хворобі, або при розриві аневризми чи мальформації. Такі крововиливи іноді потребують оперативного лікування, що виконується за допомогою декілька методів у нейрохірургічному відділенні:
• видалення через фрезьові отвори - при цьому на черепі накладається невеликий отвір до 2 см у діаметрі, через який за допомогою відповідних інструментів під мікроскопом виконується видалення кров'яного згортка та дренування порожнини гематоми.
• Відкрите втручання виконується при великому об'ємі гематоми та у ранні часи крововилива під інтраопераційним мікроскопом, під час якого видаляється повністю весь кров'яний згорток. Оперативні втручання повинні виконуватися при інсульт-гематомах у максимально ранні строки. Використання мікроскопу дозволяє мінімізувати травму мозку, бережно ставитися до кожного нервового волокна, при чому отримується найкраще неврологічне відновлення.
• Церебральна дігітальна субтракційна ангіографія - це не метод лікування, але метод точної діагностики захворювання судин головного мозку. На теперішньому етапі такі потужні методи як магніто-резонансна томографія, мультіспіральна копьютерна томографія з внутрішньовенним підсиленням дозволяються проводити неінвазивну дуже якісну діагностику. Але іноді при складних випадках виникає необхідність у виконанні безпосереднього введення контрасту у судини головного мозку під рентгенологічним контролем для дослідження не тільки анатомічних особливостей, а й фізичних характеристик заповнення судин, формування кровопостачання головного мозку.

• Захворювання магістральних судин шиї.

  Кровопостачання головного мозку проходить через 4 основні судини: 2 сонних артерії та 2 хребцевих артерії. Найчастіше ці артерії ушкоджуються при атеросклерозі. При цьому у просвіті судини формується бляшка, яка звужує просвіт судини та зменшує кількість крові, яка попадає у головний мозок. В результаті розвивається кілька видів захворювань: ішемічний інсульт, транзиторні ішемічні атаки, дисциркуляторна енцефалопатія. Якщо у людини виникло приходяще порушення мозкового кровообігу хоча б одного разу, то ризик виникнення повного ішемічного інсульту складає 30% у рік, тобто інсульт виникає у кожного третього. Для запобігання виникненню інсульту використовується лише один метод - усунення звуження судини. Консервативні методи лікування не дозволяють усунути первинну причину, потребують постійних матеріальних затрат у великому обсязі на профілактичне лікування. Оперативне втручання дозволяє повністю відновити кровоплин у звуженій судині, покращати неврологічні функції. У нейрохірургічному відділенні виконуються наступні види лікування даних захворювань:
• стентування сонних артерії. Це ендоваскулярне втручання, тобто воно виконується під рентгенологічним контролем та через прокол голкою у стегновій артерії. У сонні артерії вводиться трубочка (катетер), через який доставляється спеціальна сітка у вигляді трубки, яка у місці звуження розправляється та роздувається спеціальним балоном. Це призводить до значного розширення просвіту судини та утримання його у такому стані на все життя.
• Ендартеректомія - це невелика операція, яка виконується під операційним мікроскопом. Під час такого втручання розсікається стінка судини та видаляється бляшка, судина ушивається. Це дозволяє відновити просвіт судини та кровообіг у головному мозку.
• Ендоваскулярна адресна доставка фармакологічних речовин. Іноді навіть тривале лікування не призводить до значного покращення неврологічних функцій після інсульту. У таки станах використовується введення ендоваскулярного катетеру у "хвору" судину та введення препаратів, які покращують діяльність мозку та відновлюють його функції. Таке введення дає позитивний ефект у 90% пацієнтів з неврологічним дефіцитом після ішемічних інсультів та у 60% пацієнтів після черепно-мозкової травми.

• Аномалія Арнольда-Кіарі.

  Іноді у людини виникає вада, яка проявляється порушенням розвитку черепу та головного мозку. Вона може проявлятися лише у зрілому віці. Такою є і аномалія Арнольда-Кіарі - зменшення об'єму задньої черепної ямки. При цьому виконується ряд оперативних втручань:
• Декомпресійна операція - полягає у збільшенні об'єму задньої черепної ямки шляхом видалення частини потиличної кістки та пластики твердої мозкової оболонки.
• Вентрикуло-перитонеальне шунтування - під час розвитку патологічних процесів при названому виді аномалії може розвиватися гідроцефалія - водянка шлуночків головного мозку. У такому випадку виконується встановлення вентрикулярного дренажу. Вентрикулярний дренаж - це цілий пристрій із трубочок, одна із яких розміщується у боковому шлуночку головного мозку, а інша під шкірою проводиться у черевну порожнину, у яку і буде відводитися надлишкова рідина. У склад цього пристрою входить також помпа - це складний малий пристрій, який дозволяє дозовано відводити ліквор, щоби на перевищити необхідні межі та не відвести надмірної кількості рідини.
• Видалення пухлин головного та спинного мозку. На базі відділення виконуються втручання при більшості видів пухлин головного та спинного мозку у доступній локалізації. У останній час, коли у практичну діяльність відділення було втілено використання операційного мікроскопу, почалось розширення показів щодо видалення пухлин головного мозку. Мікроскоп дозволяє більш чітко виявляти краї пухлини, обережно відокремлювати її від нервової тканини, судин оболонок. Мікроскоп значно облегшує роботу хірурга, зменшує ризик втручання, крововтрату, дозволяє оперувати все більш складні локалізації пухлин, які раніше оперувати у наших умовах не було можливим. Видалення пухлин периферійних нервів. Виконується лише під операційним мікроскопом, тому що ріст пухлин, як правило, проходе із нервового стовбура. Під час операції слід обережно виділити пухлину для запобіганню ушкодженню нервових волокон.
• Видалення інфекційно-запальних утворень нервової системи: абсцеси головного мозку, паразитарні кісти. При таких втручаннях обов'язково використовується інтраопераційний мікроскоп, який дозволяє не тільки більше зберігати нервову тканину, а й безпечніше видаляти патологічне вогнище.

• Краніопластика дефектів кісток склепіння черепу

  - після обширних оперативних втручань можуть залишитися дефект кісток черепу, які визивають косметичний недолік та можуть спричиняти страх ушкодження мозку під час звичайного життя, провокувати метеочутливість. У нейрохірургічному відділенні виконується пластика дефектів за допомогою наступних методик:
• Закриття дефекту за допомогою титанової сітки, при цьому титанова сітка накладається на кістковий дефект та фіксується до кістки шурупами.
• Закриття протакрилом - у цьому випадку використовується смола, яка може швидко полімерізуватися у приданій формі.
• Комбінований метод - у деяких складних ділянках тіла та обличчя, коли необхідно створити опуклі форми використовується краніопластика тітановою сіткою, яка фіксується до черепу шурупами, а зверху необхідні форми моделюються за рахунок відповідної речовини. Такий метод забезпечує найкращий косметичний ефект.

• Гідроцефалії

  - це група захворювань та патологічних станів, коли у головному мозку накопичується забагато рідини, що може погіршувати основні неврологічні функції, спричиняти головний біль. При таких станах використовується описаний раніше метод лікворного шунтування у черевну порожнину. Використовуються найсучасніші дренуючі системи американської фірми Medtronic, які мають найкращі практичні властивості.

• Травма черепа та головного мозку.

  Це домінуюче направлення роботи у нейрохірургічному відділенні. Виконуються всі види втручань: видалення різних гематом, видалення втиснутих переломів, встановлення датчиків внутрішньочерепного тиску, вентрикулярних та спінальних дренажів, декомпресивні краніоектомії.

Склад лікарів відділення: