Облікова політика

Примітка 1.  Облікова політика

Примітка 1.1. Основна діяльність

Банк в своїй діяльності керується  Конституцією України, Законами України "Про банки і банківську   діяльність",   "Про   господарські товариства",   "Про цінні папери і фондову біржу", “Про Національний банк України”, іншими законодавчими та підзаконними актами України, нормативно-правовими актами Національного банку України та  Статутом банку,  внутрішніми нормативними документами.
Банк проводить банківські операції, передбачені Статутом банку, на підставі банківської ліцензії № 210 від 26 грудня 2003 року, наданої Національним банком України, письмовий дозвіл від 24.04.2008 року № 210-3.
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року банк має  11 відділень: шість  відділень у м. Києві та Київській області, Регіональне управління  ТОВ “Комерційний банк “Даніель” і одне відділення у м. Хмельницький, відділення “Регіональне управління ТОВ “Комерційний   банк “Даніель” у м. Дніпропетровську, відділення  “Регіональне  управління ТОВ “Комерційний  банк “Даніель”  у м. Ялта (АР Крим) та відділення  “Регіональне  управління ТОВ “Комерційний  банк “Даніель”  у  м. Києві.
Організаційна структура банку станом на кінець дня 31 грудня 2008 року представлена у вигляді схеми (додаток 1).
Банк здійснює банківські операції та угоди на підставі банківської ліцензії та на підставі отриманого письмового дозволу, перелік таких операцій зазначені в частині звіту про загальну інформацію про діяльність банку.
Характер операцій та основної діяльності банку полягають у політиці банку, яка орієнтована на широке коло клієнтів, на вдосконалення раніше запроваджених новітніх інформаційних технологій, створення конкурентноздатних переваг порівняно з іншими банками у сфері інформаційних технологій,  на стабільну позитивну динаміку розвитку Банку, на дотримання банком всіх економічних нормативів діяльності комерційних банків, встановлених Національним банком України, на розробку та впровадження нових банківських продуктів,  на проведення зваженої кредитної політики, гнучкої та виваженої процентної та тарифної політики та на розширений спектр банківських послуг, а саме на:

• розрахунково-касове обслуговування юридичних та фізичних осіб;
• залучення депозитів від юридичних та фізичних осіб;
•  кредитування юридичних та фізичних осіб;
• операції з цінними паперами;
• міжбанківські операції та здійснення міжбанківських розрахунків;
• операції з купівлі – продажу іноземної валюти тощо.

Характер основної діяльності банку вмістить в собі не тільки зовнішнє орієнтування але й внутрішнє направлення, а саме:

• вдосконалення системи управління банківськими ризиками, підтримання ліквідності, платоспроможності Банку на високому рівні;
• постійне вдосконалення системи внутрішнього контролю;
• поступовий розвиток регіональної мережі;
• постійне підвищення кваліфікації працівників Банку.

Примітка 1.2. Основи облікової політики та складання звітності

Облікова політика Банку викладена у “Положенні ТОВ “Комерційний банк “Даніель” про облікову політику”, затвердженому Протоколом Спостережної Ради № 421 від 26.12.2007. Це Положення встановлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються Банком для виявлення, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам, для складання та подання фінансової звітності. Положення розроблене відповідно до законодавчих актів України та нормативних документів Національного банку України, які є обов`язковими до виконання та розроблені на основних принципах міжнародних стандартів, міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку, внутрішніх документів, що визначають діяльність банку.
Облікова політика банку - це один із основних внутрішніх документів банку, головною задачею якого є повна регламентація  принципів, прийомів, процедур та методів, бухгалтерського обліку, технологій обробки облікової інформації та документообігу, що застосовуються на практиці в Банку.
Облікова політика Банку діє паралельно з внутрішніми положеннями та процедурами Банку щодо окремих операцій та встановлює загальні методологічні основи організації банківського обліку. Всі інші внутрішні нормативні документи Банку (положення, інструкції та технологічні карти) деталізують та в окремих моментах доповнюють основні принципи облікової роботи Банку.
Метою облікової політики Банку є методологічне обґрунтування і визначення порядку оцінки статей балансу Банку та основних принципів ведення бухгалтерського обліку.
У межах чинного законодавства, нормативних документів Національного банку України та банківської ліцензії облікова політика визначає:

• основні принципи ведення бухгалтерського обліку та формування статей звітності;
• єдині методи оцінки активів, зобов`язань та інших статей балансу;
• порядок нарахування доходів за кожним фінансовим інструментом, віднесення їх на рахунки прострочених;
• порядок створення та використання спеціальних резервів;
• вимоги та вказівки щодо обліку і контролю окремих операцій, тощо.

Основними принципами облікової політики Банку, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність є:

• повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
• превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
• автономність - активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку. Активи - ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов'язання - заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;
• обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуються, а зобов'язання та/або витрати - не занижуватимуться;
• безперервність - оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;
• нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Доходи і витрати в іноземній валюті відображаються в балансі за відповідними рахунками 6 та 7 класів за офіційним курсом НБУ на дату їх нарахування;
• послідовність - постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

Оцінка окремих активів поєднує в собі два підходи, в залежності від економічної сутності вкладень вони обліковуються за історичною (первісною) вартістю або справедливою (ринковою) вартістю. Облік фінансових інструментів за справедливою вартістю розкрито в Примітці 31.
Річна фінансова звітність Банку за  2008 рік складена у відповідності до обраної банком основи фінансової звітності, у тому числі нормативних документів Національного банку України з питань бухгалтерського обліку, які ґрунтуються  на основних положеннях МСБО та МСФЗ, а саме:
МСБО 1  Розкриття інформації у фінансової звітності:
МСФЗ 7  зміна класифікації статей балансу; розкриття інформації щодо ризиків
(див. примітку 28);
МСБО 7 Звіт про рух грошових коштів;
МСБО 8 Облікова політика, зміни в облікових оцінках та помилки;
МСБО 14 Звітність за сегментами;
МСБО 21 Вплив змін валютних курсів;
МСБО 24 Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін
МСБО 39  Облік фінансових інструментів (див. примітку 31);
МСБО 40  Облік необоротних активів: облік інвестиційної нерухомості;
МСФЗ 5   Облік необоротних активів, утримуваних для продажу.

Основні відмінності застосування МСФЗ та МСБО при складанні річної звітності за 2008 рік, а саме:

Функціональна валюта у якій Банк веде бухгалтерській облік є гривня. Одиниця виміру,  у якій Банк подає  фінансову звітність є тисяча гривень.
При складанні фінансової звітності Банк керується наступними принципами, на яких базується фінансова звітність, а саме:

• Принцип нарахування – результати операцій визнаються під час їх виникнення, а не під час надходження та сплати грошових коштів або їх еквівалентів;

• Безперервність діяльності – передбачається, що діяльність банку є безперервно діючою і продовжуватиметься в осяжному майбутньому.

 Якісні характеристики фінансової звітності, завдяки яким забезпечується корисність інформації, полягає в наступному:

• Зрозумілість – інформація має бути зрозумілою для користувачів минулих, нинішніх чи майбутніх подій, з урахуванням характеру та суттєвої інформації;
• Достовірність – це правдиве подання інформації, превалювання сутності над юридичною формою, нейтральність, обачність, повнота;
• Доречність – інформація, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Обмеження доречності та достовірності інформації полягає у:

• Своєчасності – надмірна затримка надання звітності може призвести до підвищення достовірності, але втратити її доречності.
• Урівноваженні вигод та витрат – вигоди, отримані від інформації мають перевищувати витрати на її подання.

Основні принципи та критерії оцінки окремих активів і зобов’язань (фінансових інструментів), доходів та витрат.
Банк застосовує наступні критерії визнання активів та зобов’язань:

• активи відображаються в балансі Банку за умови, що може бути достовірно визначена оцінка активу та в майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов'язаних з використанням цього активу;
  
•  зобов'язання відображаються у балансі Банку за умови, що може бути достовірно визначена оцінка активу та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

      
Банк здійснює облік фінансових інструментів в розрізі всіх складових їх вартості: номіналу фінансового інструменту, нарахованих доходів або витрат, дисконту/премії, резерву, переоцінки.
Активи і зобов‘язання Банку обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за первісною вартістю, що являє собою справедливу вартість).
        При первісному визнанні фінансові активи та фінансові зобов’язання оцінюються в наступному порядку:
Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх еквіваленти являють собою активи, які можна конвертувати в готівку протягом дня. Всі короткострокові розміщення коштів на міжбанківському ринку, за винятком депозитів “овернайт”, включено до заборгованості інших банків. Суми, що стосуються коштів, використання яких обмежено, виключаються з грошових коштів та їх еквівалентів.
Обов’язкові резерви. Обов’язкові резерви являють собою суми обов’язкових резервних активів, що не можуть використовуватися для фінансування повсякденних операцій Банку і, відповідно, не вважаються  компонентом грошових коштів та їх еквівалентів для цілей складання звіту про рух грошових коштів.
Кредити та заборгованість клієнтів. Кредити, видані Банком шляхом безпосереднього надання коштів позичальникові або стороні-співучасниці процесу кредитування, включаються до категорії позик, наданих Банком.
Усі кредити та аванси визнаються в момент, коли гроші передаються позичальникам. Надані кредити спершу обліковуються за первісною вартістю, що являє собою справедливу вартість наданих коштів, а в подальшому показуються за амортизованою первісною вартістю мінус резерв на знецінення позик.
Векселі. Придбані векселі включаються до складу інвестиційних цінних паперів для подальшого продажу або до кредитів та заборгованості клієнтів, залежно від їхньої природи, і в подальшому переоцінюються і обліковуються відповідно до облікової політики для цих категорій активів.
Інвестиційні цінні папери для подальшого продажу. Ця класифікація включає інвестиційні цінні папери, які Банк має намір утримувати протягом невизначеного періоду часу і які можуть бути продані для покриття потреб ліквідності або у зв’язку зі змінами процентних ставок, курсів обміну або цін акцій. Банк здійснює відповідну класифікацію інвестиційних цінних паперів у момент їх придбання.
Інвестиційні цінні папери для подальшого продажу спочатку визнаються за первісною вартістю (що включає витрати на проведення операції), а в подальшому переоцінюються до справедливої вартості на основі цін останніх угод на ринку. Реалізовані та нереалізовані прибутки та збитки, що є результатом зміни справедливої вартості інвестиційних цінних паперів для подальшого продажу, визнаються у звіті про фінансові результати у тому періоді, в якому вони виникли. Процентний дохід, зароблений за інвестиційними цінними паперами для подальшого продажу, включається до звіту про фінансові результати як процентний дохід від інвестиційних цінних паперів для подальшого продажу.
Основні засоби та нематеріальні активи, амортизація. Після первісного визнання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, як активу, його подальший облік здійснюється:
а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;
б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності – для об’єктів, які раніше вже були переоцінені.
Амортизація розраховується за прямолінійним методом протягом строку експлуатації активів (див. примітки 1.10 та 1.11).
Залучені кошти. Залучені кошти визнаються за первісною вартістю, що являє собою надходження від їх отримання (справедлива вартість одержаної суми), за вирахуванням витрат, понесених на здійснення операції.
Визнання доходів та витрат. Процентні доходи та витрати визнаються у звіті про фінансові результати за принципом нарахування із застосуванням методу ефективної ставки.
Виплати, комісійні та інші доходи і витрати визнаються в основному за принципом нарахування у момент, коли надається послуга, також може застосовуватись касовий метод нарахування (див. примітку 1.19).

Примітка 1.3. Первісне визнання фінансових інструментів

Активи та зобов‘язання Банку обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за первісною вартістю, що являє собою справедливу вартість). Інформація про особливості первісного визнання фінансових інструментів за категоріями розкрита в примітці 1.2 «Основи облікової політики та складання звітності» та примітці 31 «Справедлива вартість фінансових інструментів».

Примітка 1.4. Торгові цінні папери

На протязі 2008 року банк здійснював операції з купівлі – продажу  облігацій внутрішньої державної позики, облігацій підприємств та банків, інвестиційних сертифікатів – цінні папери обліковувались в торговому портфелі банку, були придбані для перепродажу з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань їх  ціни або дилерської маржі.
Придбані цінні папери, щодо яких Банк під час первісного визнання прийняв рішення про їх облік за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю.
Справедлива вартість цінних паперів визначається банком відповідно до Методики визначення справедливої вартості цінних паперів у тому числі критерії подібності цінних паперів, що розроблена банком відповідно до вимог НБУ.
Одним з документів, на підставі якого визначається справедлива вартість цінних паперів являється: 

• копії договорів, укладених на купівлю-продажу цінних паперів між учасниками на неоформленому позабіржовому ринку;
• біржове повідомлення;
• повідомлення ПФТС про угоди, зафіксовані в системі;
• повідомлення будь-якого Торговця про укладені угоди з купівлі-продажу цінних паперів на біржовому чи позабіржовому   ринку за останні п’ять робочих днів місяця;
• роздрукована інформація з сайту ПФТС, чи інших бірж.

За справедливу вартість цінного папера береться вартість, що визначена за його котирувальною ціною покупця (ціною bid) за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця.
У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату справедлива вартість цінного папера визначається за його останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх 10 робочих днів звітного місяця.
У разі неможливості використання для визначення справедливої вартості цінних паперів жодної з наведених вище процедур, справедлива вартість визначається за критерієм подібності цінних паперів:

• справедливою вартістю - є вартість продажу (купівлі) цінного папера, за умови, що про продаж укладено форвардний контракт, який засвідчує зобов’язання продавця продати цінні папери та зобов’язання покупця купити цінні папери у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладення такого форвардного контракту;
• справедливою вартістю є середня вартість продажу (купівлі) подібного фінансового інструмента на організаційно не оформленому позабіржовому ринку за останній місяць, що підтверджується не менш як 2 (двома) договорами купівлі-продажу;
• оціночний алгоритм  розрахунку, що справедлива вартість ЦП дорівнює вартості чистих  активів 1 інвестиційного сертифікату (акції) інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ):  вартість  чистих активів фонду/кількість інвестиційних сертифікатів(акцій), що знаходяться в обігу(грн./один). Розрахунок здійснюється управлінням фондових операцій на підставі  пакету документів, що надається щомісяця на 1 число: Баланс, довідка  про інвестиційний портфель фонду, довідка про вартість  ЧА;
• оціночний прийом, що розраховується єдиноразово на день придбання цінних паперів, який враховує фактори та економічні методології ціноутворення за фінансовими інструментами. До факторів, які покладаються у визначення справедливої вартості фінансового інструменту, відноситься  вартість грошей в часі. Оцінка справедливої  вартості боргових цінних  паперів  за  якими відсутній активний ринок проводиться за формулою: СВ=НВ/(1+d)n,де CВ- справедлива вартість ЦП; НВ – номінальна   вартість ЦП; d – ставка  КІАСR;  n – кількість днів, що залишилися до погашення цінного паперу ;
• у разі  не співпадання дати припинення обігу та фактичного погашення цінного паперу (згідно умов випуску цінних паперів) - за ціною визначеної попередньої котировки.

За станом на кінець дня 31.12.2008 року у Банку відсутні вкладення у цінні папери у торговому портфелі Банку (дивись примітку 5).

Примітка 1.5. Кредити та заборгованість клієнтів

ТОВ “Комерційний банк “Даніель”  здійснює кредитні операції  на підставі нормативно-правових актів НБУ, Статуту  та внутрішніх нормативних документів банку.
Кредити у Балансі банку відображаються як різниця між сумою основного боргу і резерву на потенційні збитки. Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року кредитний портфель ТОВ “Комерційний банк “Даніель” становив 459 420 тис. грн. (примітка 7).
Сума коштів в інших банках за вирахуванням резерву  (розмір  резерву –90 тис. грн.) станом на кінець дня 31 грудня 2008 року складає 90 075 тис. грн. (примітка 6).   
Резерви для покриття кредитного ризику формуються банком у відповідності з  “Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.07.2000 року №279 із змінами та внутрішніми положеннями Банку. Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року резерви під стандартну та нестандартну кредитну заборгованість сформовані в повному обсязі та становлять 16 774 тис. грн. (примітка 7).
Чистий кредитний портфель Банку (за мінусом резерву) станом на кінець дня 31 грудня 2008 року становив 442 646 тис. грн. (примітка 7).
При первісному визнанні кредити та заборгованість клієнтів оцінюються за первісною вартістю плюс комісії, які є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Справедлива вартість визначається як теперішня вартість майбутніх грошових потоків, дисконтованих під ефективну ставку відсотка. Для визначення ефективної ставки відсотка враховуються грошові потоки щодо сплати заборгованості за фінансовим інструментом та доходів за ним  за строками, встановленими відповідним договором.  Доходи, які є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, включаються до собівартості кредиту шляхом їх відображення по рахунках неамортизованого дисконту за наданим кредитом. Особливості оцінки  кредитів та заборгованості клієнтів розкрито в Примітці 31.
Нарахування процентів за фінансовими інструментами здійснюється за номінальною процентною ставкою, яка передбачена умовами договору і відображається за рахунками з обліку нарахованих доходів/витрат.
Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, придбаними (наданими, отриманими) за номінальною вартістю (без дисконту або премії), відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат).
Коригування вартості фінансових інструментів до їх оціненої вартості  на дату балансу здійснюється за допомогою рахунків дисконту/премії, переоцінки, резервів, нарахованих доходів або витрат.
З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банк здійснює класифікацію кредитного портфелю за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: “стандартна”, “під контролем”, “субстандартна”, “сумнівна”, “безнадійна”.
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
Банк створює та формує резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах. Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість. Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю  за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.
Банк здійснює розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому  здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банк здійснює щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру його доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням Кредитного комітету затвердженого рішенням Правління та узгодженого з Спостережною Радою банку.
Списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями можливе за  умов здійснення банком комплексу вичерпних заходів щодо стягнення такої заборгованості, але це не забезпечило повного погашення боргу.
Списання безнадійної заборгованості та нарахованих доходів за такою заборгованістю  здійснюється за рахунок раніше сформованого резерву під таку заборгованість та обліковується на відповідних групах балансових рахунків 960 та 961.
Сумнівною  є заборгованість за кредитними операціями та нарахованими доходами (процентними, комісійними), за якою у банку є сумнів щодо її погашення, а саме одночасна наявність наступних фактів:
- фінансові труднощі позичальника об`єктивно свідчать про неможливість виконати в перспективі свої зобов`язання по поверненню заборгованості за договором;
- відсутність (втрата) всього заставленого майна.
Під сумнівну заборгованість за нарахованими процентами по кредитних операціях здійснюється формування резерву в обсязі 100% від суми такої заборгованості. У разі визнання нарахованих процентних доходів за кредитними операціями безнадійними щодо отримання, вони списуються за рішенням Кредитного комітету, затвердженого рішенням Правління банку та узгодженого Спостережною Радою за рахунок створеного резерву та відображаються за дебетом позабалансових рахунків групи 960 "Не сплачені в строк доходи" до часу надходження в порядку відшкодування або до закінчення терміну позовної давності. Терміни позовної давності по вимогах про стягнення заборгованості по основному боргу,  нарахованим доходам, а також штрафи, та пені становлять 5 (п`ять) років.
При отриманні банком платежу як погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентами по кредитних операціях, що обліковувалися за позабалансовими рахунками 9601, отримані суми зараховуються на зменшення витрат банку по формуванню резервів під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами (кредит рахунку 7720, за умови використання резерву та погашення суми заборгованості протягом одного року),  або на кредит рахунку 6717 "Повернення раніше списаних безнадійних процентних доходів минулих років” (при погашенні заборгованості в наступних роках після використання резерву). Одночасно на суму отриманого платежу виконується проводка за кредитом позабалансового рахунку 9601.
Списання за рахунок резервів безнадійної заборгованості за нарахованими доходами здійснюється одночасно зі списанням безнадійної заборгованості за кредитом.
У зв’язку  з виключенням з 01 січня 2009 року з Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України окремих балансових та позабалансових рахунків з обліку сумнівної заборгованості, Банком в 2008 році було здійснено  перенесення залишків заборгованості та нарахованих доходів з рахунків сумнівної заборгованості на відповідні аналітичні рахунки обліку простроченої заборгованості з одночасним коригуванням сум резервів під них. Сумнівні нараховані доходи, що обліковувались в балансі Банку на позабалансових рахунках 9603 були проаналізовані  на предмет вірогідності отримання таких доходів в майбутньому та на підставі рішення Кредитного комітету, затвердженого Правлінням  Банку та узгодженим Спостережною Радою частково були винесені на рахунки обліку простроченої заборгованості, а частково були списані з позабалансових рахунків обліку без подальшого їх відновлення за балансовими рахунками. Подальший облік сумнівних нарахованих доходів, що були списані з балансових рахунків 9603, без подальшого відновлення їх на балансових рахунках, Банк здійснює позасистемно на відповідних аналітичних рахунках 8-го класу.
Надані банком гарантії обліковуються, як фінансові зобов’язання за позабалансовому рахунку № 9020 « Гарантії, що надані клієнтам» залежно від контрагентів та виду гарантії до дати їх виконання або закінчення строку дії.
Банк за наданими гарантіями отримує комісійні доходи та обліковує їх як доходи за позабалансовими операціями.
Протягом 2008 року банком надавались фінансові гарантії  виконання зобов’язань Принципала за укладеним контрактом, гарантії турагенту/                  туроператору в якості фінансового забезпечення цивільної відповідальності Принципала перед Бенефіціарами, якими є туристи за договором на туристичне обслуговування та Тендерні гарантії.
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року  надані банком гарантії складають в сумі 9 768,0 тис. грн. та сформовано резерв за позабалансовими зобов’язаннями в сумі 632 тис. грн. (примітка 16), який обліковується на рахунку 3690.
Протягом 2008 року банком було списано безнадійну заборгованість за кредитом наданим фізичній особі за рахунок сформованого резерву в сумі 2 тис. грн. за основною сумою боргу та нарахованими відсотками.
Також Банком у 2008 році було списано за рахунок сформованого резерву безнадійну заборгованість по несплаченій комісійній винагороді за надану гарантію юридичній особі в сумі 4 тис. грн. та за несплаченими комісіями за розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб в сумі 5 тис. грн..

Примітка 1.6. Цінні папери у портфелі банку на продаж

Цінні папери в портфелі на продаж - цінні папери, які банк має намір утримувати протягом невизначеного терміну та до яких не належать торгові цінні папери та цінні папери, що утримуються до погашення.
Придбані цінні папери у портфель на продаж первісно оцінюються за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції з придбання таких цінних паперів.
В портфелі банку на продаж обліковуються цінні папери, які банк готовий продати у зв`язку із зміною ринкових відсоткових ставок, потреб ліквідності, наявності альтернативних інвестицій. Зазначені цінні папери на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.
Протягом 2008 року Банк здійснив низку операцій щодо купівлі-продажу цінних паперів, в результаті яких відбулась певна ротація в портфелі на продаж. Результат відповідних операцій відображено на балансовому рахунку 6393.
Банк здійснював розрахунок справедливої вартості цінних паперів, що обліковувались в портфелі на продаж, згідно вимог Інструкції № 358, Інструкції № 31 та Методики визначення справедливої вартості цінних паперів у тому числі критерії подібності цінних паперів а саме:

• на підставі загальнодоступної інформації щодо оприлюднених котирувань та результатів торгів, які відбуваються на ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа” (далі - КМФБ), ЗАТ "Українська Міжнародна Фондова Біржа" (УМФБ) та в ТІС „Перша фондова торговельна система” (далі - ПФТС). Джерелом інформації є офіційні сайти КМФБ – www.kise-ua.com, УМФБ - www.uise.kiev.ua  та ПФТС – www.pfts.com. (для активного ринку).
• на підставі методу, що забезпечує достовірне визначення справедливої вартості цінного паперу -  методу ефективної ставки відсотка, що розрахована за правилами ступеневої функції. Даний метод застосовується для розрахунку справедливої вартості за борговими цінними паперами (облігаціями та векселями) в портфелі на продаж протягом оцінного строку дії інструменту. За допомогою метода ефективної ставки відсотка визначається реальна дохідність фінансового інструменту (процентні доходи та у тому числі процентні доходи  у вигляді амортизації дисконту (премії) шляхом дисконтування очікуваних майбутніх грошових потоків) та реальна (теперішня) вартість боргового інструменту. Для визначення теперішньої вартості боргового інструменту застосовується формула вартості грошей в часі, тільки за ринкову ставку приймається розрахована ефективна ставка: СВ=НВ/(1+іеф)t). В даному випадку балансова вартість буде дорівнювати справедливій вартості, або мати несуттєве відхилення. Відхилення вважається несуттєвим, якщо його сума менша 10 (десяти) гривень.

Протягом 2008 року розрахована справедлива вартість дорівнювала балансовій вартості цінних паперів в портфелі на продаж. Уцінка та дооцінка  за цінними паперами в портфелі Банку на продаж не здійснювались.
Протягом 2008 року Банк здійснював перегляд на зменшення корисності цінних паперів, що віднесені до портфеля на продаж.
Цінні папери, що віднесені до портфеля на продаж і обліковуються за справедливою вартістю, і за якими відсутній ризик цінного паперу, не підлягають перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню.
Цінні папери, що віднесені до портфеля на продаж і обліковуються за справедливою вартістю, і за якими є ризик цінного паперу, підлягають перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню.
Резерв формується в сумі перевищення справедливої (балансової) вартості над сумою очікуваного відшкодування, яка обчислюється на підставі поточної ринкової ставки дохідності KIACR та реальних строків отримання грошових платежів за такими цінними паперами.
За станом на кінець дня 31.12.2008 року у портфелі на продаж Банком сформований резерв у розмірі  287 тис. грн., що відображено на рахунку 3190.
Протягом 2008 року Банк постійно проводив моніторинг організаційно оформленого фондового ринку в частині контролю за котируванням цінних паперів, наявних в портфелі на продаж, уважно стежив за коливаннями ціни на цінні папери з метою визначення справедливої вартості та прийняття обґрунтованого рішення щодо їх реалізації.
Протягом 2008року Банк також придбавав прості векселі з дисконтом. Векселі були віднесені до портфелю на продаж та обліковувались у розрізі складових частин (номінал, дисконт) за відповідними балансовими рахунками.
Зазначені векселі реалізовувались Банком на вторинному ринку. Результат продажу векселів відображено на балансовому рахунку 6393. Амортизація дисконту за такими борговими цінними паперами обліковується Банком на балансовому рахунку 6052 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на продаж».
В 2008 році Банк також здійснював операції з купівлі державних цінних паперів. Нарахування відсотків за такими цінними паперами Банком відображено за кредитом балансового рахунку 6050 «Процентні доходи за  цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж», амортизація премії за такими цінними паперами відображено відповідно за дебетом балансового рахунку 6050.
У портфелі на продаж не обліковуються цінні папери, які є об’єктом операцій репо.

Примітка 1.7. Інвестиційна нерухомість

З 01 січня 2008 року Банком здійснюється облік операцій з інвестиційної нерухомості з урахуванням вимог П(С)БУ № 32, МСБО 40.
Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земля чи будівля або частина будівлі, або земля і будівля, що перебувають у розпорядженні власника або лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг (оренду) з метою отримання орендних платежів, доходів від зростання капіталу або того чи іншого, а не для надання послуг або адміністративних цілей.
До інвестиційної нерухомості належать об’єкти банку, що відповідають наступним критеріям:

• земля, що утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу в довгостроковій перспективі, а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі діяльності;
• земля, подальше використання якої на цей час не визначено;
• якщо більше ніж 50% від загальної площі будівлі, що перебуває у власності банку або в розпорядженні за договором про фінансовий лізинг (оренду) надається в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду);
• якщо більше ніж 50% від загальної площі будівлі, що не зайнята на цей час та надається в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду).

Первісне визнання інвестиційної нерухомості банк оцінює та відображає в бухгалтерському обліку за первісною вартістю.
Подальше визнання інвестиційної нерухомості на балансі банку здійснюється за справедливою вартістю. Банк здійснює оцінку інвестиційної нерухомості на кожну наступну після первісного визнання дату балансу (на кінець року) з визнанням змін справедливої вартості об’єкта в прибутку або збитку, за рахунками 6394 та 7394 відповідно.
Амортизація за обліком інвестиційної нерухомості, що визнається на балансі банку за справедливою вартістю не нараховується.                       
Визнання інвестиційної нерухомості в балансі банку припиняється в наступних випадках:

• при вибутті об’єкта внаслідок продажу;
• передачі у фінансову оренду;
• ліквідації;
• унесення до статутного капіталу;
• при невідповідності критеріям визнання активу з інших підстав;
• при переведенні з інвестиційної нерухомості до нерухомості, зайнятої власником;
• припинення використання такої інвестиційної нерухомості з виключенням очікування отримання будь-яких економічних вигод від її вибуття.

Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року на балансі ТОВ "Комерційний банк “Даніель" знаходиться інвестиційна нерухомість балансова вартість якої складає  4 091 тис. грн., а саме нежиле приміщення, що є власністю банку та не використовується в процесі діяльності банку або адміністративних цілях, та надається банком в оренду (оперативний лізинг) (дані про балансову вартість інвестиційної нерухомості станом на кінець дня 31 грудня 2008 року зазначаються у рядку 13 колонки  3 таблиці 9.1. Примітки 9).
За станом на кінець дня 31 грудня 2008 року справедлива вартість інвестиційної нерухомості базується на висновку незалежного оцінювача, між вартістю за якою об’єкт обліковується на балансі та оціненою вартістю.
Для визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості станом на 01 грудня 2008 року, було залучено незалежного оцінювача  (ТОВ “Інвесткон”, Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 7160/08 від 03.06.2008). Під час оцінки оцінювачем використано метод прямої капіталізації доходу, який враховує можливість отримання надходжень орендної плати протягом всього періоду використання об’єкта, а також порівняльний підхід, який базується на порівняльному аналізі цін продажу об’єктів, що подібні до об’єкта оцінки. При узгодженні отриманих результатів оцінки оцінювачем було обрано порівняльний підхід.
Збільшення вартості інвестиційної нерухомості за результатами проведеної оцінки банком не здійснювалось.   

Примітка 1.8. Основні засоби

Облік об’єктів основних засобів ведеться банком з урахуванням вимог П(С)БУ 7 та МСБО-16.Основні засоби обліковуються на балансі банку за їх первісною вартістю, яка включає всі витрати, що пов‘язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію. Первісна вартість основних засобів , що обліковуються на балансі банку  збільшується на вартість витрат таких як модернізація, модифікація, доустаткування, реконструкція та інше, які призводять до збільшення економічних вигод  банку що очікуються у майбутньому  від використання об’єктів основних засобів. При цьому залишкова вартість основних засобів банку зменшується  при частковій ліквідації об’єкта основних засобів.
Після первісного визнання об’єктів основних засобів як активів, що належать до групи “Будинки, споруди і передавальні пристрої” їх подальший облік здійснюється за переоціненою вартістю (справедливою вартістю).
Після первісного визнання об’єктів основних засобів як активів, за винятком об’єктів, що належать до групи “Будинки, споруди і передавальні пристрої” їх подальший облік здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Амортизація основних засобів здійснюється щомісяця за прямолінійним методом, виходячи з норм їх корисного використання.
За 2008 рік амортизація основних засобів склала  1 709 тис. грн., та відображена на рахунку 7423 (дані про амортизацію основних засобів за 2008 рік зазначаються у рядку 21 колонок 4-9 таблиці 10 Примітки 10).
Протягом 2008 року банк не здійснював перегляд методу амортизації основних засобів.
Протягом 2008 року банком проведено перегляд терміну корисного використання об’єктів основних засобів, що належать до групи “Інші необоротні матеріальні активи”, а саме “Завершені капітальні вкладення в орендовані основні засоби”, у відповідності до діючих термінів договорів про оперативний лізинг (оренду).
Норми амортизації, діапазон строків корисного використання та ліквідаційна вартість основних засобів зазначені в таблиці 1.

Норми амортизації та строки корисного використання основних засобів

Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року на балансі банку відсутні основні засоби, стосовно яких є передбачені чинним законодавством обмеження щодо володіння, користування та їх розпорядженням.
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року на балансі банку відсутні активи, що надані під заставу зобов’язань.
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року на балансі ТОВ "Комерційний банк “Даніель" знаходяться основні засоби залишкова вартість яких складає  98646 тис. грн. (первісна (переоцінена) вартість становить 104 529 тис. грн.) (дані про первісну (переоцінену вартість основних засобів станом на кінець дня 31 грудня 2008 року зазначаються у рядку 27.1 колонок 4-9 таблиці 10 Примітки 10).
Основні засоби, що тимчасово не використовуються (знаходяться на консервації та реконструкції) та вилучені з експлуатації для продажу станом на кінець дня 31 грудня 2008 року на балансі банку відсутні.
Інформація за рухом необоротних матеріальних активів протягом 2008 року викладена в таблиці 10 «Основні засоби та нематеріальні активи» примітки 10 до Звіту «Баланс».
Переоцінка необоротних активів для цілей бухгалтерського обліку здійснюється згідно із Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, та „Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України”, затвердженої постановою Правління НБУ від 20.12.2005 року № 480. За принципом обачності активи і зобов’язання оцінюються та відображаються в обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу установи, на наступні звітні періоди. З огляду на цей принцип, переоцінка активів проводиться, якщо залишкова вартість об’єкта суттєво (більш ніж на 10% від балансової вартості) відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Під час попередньої оцінки справедливої вартості об’єктів (станом на 01.12.2007р.), незалежними оцінювачами (ТОВ “Інвесткон”, ТОВ “Кримська консалтингова група”) було використано два підходи визначення вартості об’єктів нерухомості: доходний, із застосуванням методу прямої капіталізації доходу, який враховує можливість отримання надходжень орендної плати протягом всього періоду використання об’єктів, та порівняльний, який базується на порівняльному аналізі цін продажу об’єктів, подібних до об’єктів оцінки. При узгодженні отриманих результатів оцінки оцінювачами було обрано порівняльний підхід.
З метою доведення у звітному 2008 році,  до справедливої вартості об’єктів основних засобів банком було залучено незалежного оцінювача (ТОВ “Інвесткон”) для здійснення оцінки об’єктів станом на 01 грудня 2008 року. За результатами проведеної оцінки справедлива вартість об’єктів основних засобів суттєво не відрізнялась від їх балансової вартості. 
Протягом 2008 року дооцінка, а також визнання знецінення основних засобів банком не здійснювались.

Примітка 1.9. Нематеріальні активи

Облік об’єктів нематеріальних активів ведеться банком з урахуванням вимог П(С)БУ 8 та МСФЗ 38.
Нематеріальні активи – немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані.
Нематеріальні активи обліковуються на балансі банку за їх первісною вартістю, яка включає в собі всі витрати, що пов‘язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію.
Після первісного визнання нематеріальних активів їх облік надалі здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об`єкт нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта нематеріальних активів. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за прямолінійним методом.
За 2008 рік амортизація нематеріальних активів склала 170 тис. грн. та відображена на рахунку 7423 (дані про амортизацію нематеріальних активів за 2008 рік зазначаються у рядку 21 колонки 11 таблиці 10 Примітки 10).
Перегляд методу амортизації нематеріальних активів та норм їх амортизації  протягом 2008 року  банк не проводив.
Переоцінка первісної вартості нематеріальних активів в 2008 році не відбувалась.
Строк корисного використання (експлуатації) об’єктів нематеріальних активів встановлюється наказом по банку з урахуванням правових обмежень, щодо термінів їх використання та їх технологічних характеристик. Перегляд терміну корисного використання нематеріальних активів протягом 2008 року банком не проводився.
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року на балансі ТОВ "Комерційний банк “Даніель" знаходяться нематеріальні активи, залишкова вартість яких складає  410 тис. грн. (первісна вартість становить 690 тис. грн.) (дані про первісну вартість нематеріальних активів станом на кінець дня 31 грудня 2008 року зазначаються у рядку 27.1 колонки 11 таблиці 10 Примітки 10).
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року на балансі ТОВ "Комерційний банк “Даніель" знаходяться права на користування програмним забезпеченням, щодо  яких  є  обмеження на  право користування, залишкова вартість яких складає  410 тис.грн. (первісна вартість становить 690 тис.грн.).
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року банк не має договірних зобов’язань з придбання в майбутньому об’єктів нематеріальних активів.
Станом на кінець дня  31 грудня 2008 року на балансі банку відсутні нематеріальні активи які оформлені у заставу.
Інформація за рухом нематеріальних активів протягом 2008 року викладена в таблиці 10 «Основні засоби і нематеріальні активи» примітки 10 до Звіту «Баланс».

Примітка 1.10. Оперативний лізинг (оренда)

Облік основних засобів переданих в оперативний лізинг (оренду) ведеться банком на окремому аналітичному рахунку “Оперативний лізинг (оренда)” балансових рахунків 4400 “Основні засоби”, 4410 “Інвестиційна нерухомість”. Об’єкти основних засобів, що передані в оперативний лізинг (оренду) не повністю, а частинами (наприклад, частина приміщення), обліковуються на балансовому рахунку 4400 “Основні засоби”, аналітичний рахунок “Власні основні засоби”.
Банк протягом строку лізингу (оренди) нараховує амортизацію за активами, переданими в оперативний лізинг (оренду), за винятком об’єктів, віднесених до “Інвестиційної нерухомості”.
Банк здійснює нарахування лізингових (орендних) платежів, за основними засобами які передані в оперативний лізинг (оренду), та обліковує їх на балансовому рахунку 3578 “Інші нараховані доходи”, 6395 “Доходи від оперативного лізингу (оренди)”. Інформацію про доходи від орендних операцій розкрито в примітці 23.
Основні засоби, повернені лізингоодержувачем, банк відображає переведенням активів на балансовий рахунок 4400 “Основні засоби” аналітичний рахунок “Власні основні засоби”.
Банк надає в оперативний лізинг за плату, що є доходом, об’єкт “Інвестиційної нерухомості” (нежиле приміщення первісна (переоцінена) вартість якого станом на 01.01.2009 року складає 4 091 тис. грн. та основні засоби (частини нежилих приміщень первісна (переоцінена) вартість яких станом на 01.01.2009 складає 5 404тис.грн.)  на певний період часу з поверненням їх лізингодавцю. Метод оцінки основних засобів переданих в оперативний лізинг відповідає методу оцінки власних основних засобів.

Примітка 1.11. Припинена діяльність

Протягом 2008 року ТОВ «Комерційний банк «Даніель» не припинив виконання жодної операції в межах наявної ліцензії Національного банку України та дозволу на виконання окремих операцій.

Примітка 1.12. Податокнаприбуток

Банк є платником податку на прибуток на загальних підставах, визначених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – Закон).
Ставка податку на прибуток протягом 2008 року складала 25 % від прибутку до оподаткування.
Сума податку на прибуток банку за звітний 2008 рік визначалася у відповідності до норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому за результатами 2008 року в податковому обліку прибуток до оподаткування склав 2 865 тис. грн.   В той же час за результатами фінансового  обліку  у  2008  році  отримано   прибуток  до оподаткування 4 979 тис. грн. Різниця між прибутком до оподаткування в фінансовому та податковому обліку склала 2 114 тис. грн. Причина виникнення такої різниці є різний підхід у визначенні сум доходів та витрат у податковому та фінансовому обліку, який призводить до виникнення постійних та тимчасових різниць між обліковим та податковим  прибутками, які формують відстрочені податкові зобов’язання (відстрочені податкові активи).
Формування відстроченого податкового зобов’язання (відстроченого податкового активу) здійснюється банком щорічно станом на кінець дня 31 грудня кожного звітного року, згідно Положення (Стандарту) Бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» та Постанови Правління Національного банку України №121 від 19.03.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів». Сплата  банком податку на прибуток контролюються одним податковим органом, тому відстрочене податкове зобов’язання та відстрочений податковий актив за звітний рік банком згортаються. Згортання відстроченого податкового зобов’язання та відстроченого податкового активу полягає у визначені різниці між сумою визнаного відстроченого податкового активу та сумою визнаного відстроченого податкового зобов’язання та відображаються у балансі банку або як відстрочений податковий актив, або як відстрочене податкове зобов’язання в залежності від сум яка більше.  На дату складання річного балансу  в бухгалтерському обліку та річного звіту за звітний рік банк здійснює відповідні коригування (збільшення, зменшення)  витрат з податку на прибуток, виходячи з податкового прибутку (збитку) за звітний рік та відповідні коригування (збільшення, зменшення) ВПЗ  (ВПА) на суму різниць, які визначаються розрахунковим шляхом.
Постійні різниці зумовлені тим, що окремі доходи та витрати включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі визначення податкового прибутку  (збитку). Тимчасові різниці, це різниці в часі, які виникають внаслідок того, що період, в якому окремі витрати або доходи включаються до складу податкового прибутку, не збігаються з періодом, у якому ці статті включені в обчислення облікового прибутку. Ці різниці можна розглянути в наступному розрізі:

Постійні різниці, що призводять до збільшення облікового прибутку можливо виділити такі як:

• Доходи фінансового обліку, які не визнаються  як валовий дохід в податковому обліку (операції по яким до валового доходу включається кінцевий фінансовий  результат (прибуток));
• Валові витрати, які в фінансовому обліку визнаються як капітальні вкладення;
• Доходи від переоцінки за окремими операціями;
• Сума зменшених раніше доходів, що нараховувались на позабалансових рахунках заборгованості (рахунок 9603), після початку проведення банком претензійних робіт та погашені в звітному році.

Постійні різниці, що призводять до зменшення облікового прибутку:

• Витрати, які згідно Закону здійснюються за рахунок прибутку:
• Доходи, які в податковому обліку не є валовими доходами
• результат від здійснення торгових операцій банку з фінансовими інструментами. 

Відстрочений податковий актив  від сум податкових  збитків та невикористаних податкових пільг протягом звітного 2008 року банком не визнавався, в зв’язку з їх відсутністю в податковому обліку банка.
Відстрочене податкове зобов’язання  від тимчасових різниць пов’язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані  компанії  протягом звітного року банком не формувалось  в зв’язку з відсутністю в діяльності банку таких інвестицій.
Припинення жодного виду діяльності банком протягом 2008 року не відбувалось.

Відстрочений податковий актив:

•  Доходи майбутніх періодів, враховані на рахунках 3600;
• Доходи нараховані по позабалансовому рахунку 9603, які визнані як сумнівні   і продовжують нараховуватись на позабалансових рахунках;
• Резерви для відшкодування витрат на оплату відпусток працівникам банку;
• Резерви під заборгованість інших банків за кредитними операціями, резерви за коштами банку, розміщених  на кореспондентських рахунках в інших банках, резерви за кредитами, що надані клієнтам банку, резерви за нарахованими доходами за операціями з клієнтами банку, резерви під знецінення цінних паперів, резерви за виданими зобов’язаннями, резерви за іншими операціями банку.

Відстрочене податкове зобов’язання :

• Залишок дебіторської заборгованості за господарською діяльністю станом на 01 січня 2009 року.
• Різниця між залишковою вартістю основних засобів в податковому та фінансовому обліку.
• Сума переоцінки (дооцінки) в фінансовому обліку
• Різниця між вартістю портфеля цінних паперів в фінансовому обліку та збитками від операцій з цінними паперами в податковому обліку.

Пояснення різниці між результатом у фінансовому обліку і результатом у податковому обліку

табл.№1                                                                                        (тис.грн.)

Суми постійних та тимчасових різниць:
табл.№2                                                                                                                    (тис.грн.)

 
*В тимчасових різницях, що  підлягають оподаткуванню  є різниці в сумі  68 608 тис. грн., які не впливають на обліковий прибуток та податковий прибуток (визнаються за рахунок капіталу), але є об’єктом ВПЗ, а саме дооцінка первісної вартості та суми зносу основних засобів 1 групи, з урахуванням нарахованого зносу станом на кінець дня 31.12.2008 року (ряд.4. табл.№2).
Сума відстроченого податкового зобов’язання за рахунок прибутку (збитку) на кінець дня  31.12.2008 рік складає 762 тис. грн., у тому числі донарахування  відстроченого податкового зобов’язання  за 2008 рік склало 183 тис. грн..
Таким чином з урахуванням тимчасових різниць сума відстроченого податкового зобов’язання станом на  кінець дня 31.12.2008 року складає   17 914 тис. грн., у т.ч. від дооцінки  17 152 тис. грн. та від інших тимчасових різниць 762 тис. грн.. Залишок по рахунку 3621 станом на кінець дня 31.12.2008 року складає 17 914 тис. грн.
Інформацію про податок на прибуток розкрито в примітці 25.

Примітка 1.13. Доходи та витрати

Бухгалтерський облік доходів та витрат Банку ведеться у відповідності до МСБО 18 «Дохід», Положення /стандарту/ бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Мінфіну України 29.11.99р. № 290, Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ 18.06.2003 р. № 255 ( зі змінами), Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою Постановою Правління НБУ від 15.09.2004 № 435 та інших нормативно-правових актів НБУ. Розрахунок та облік ефективної ставки відсотка проводиться у відповідності до вимог Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ 18.06.2003р. № 255 ( зі змінами ), Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ 03.10.2005р. №358 та внутрішніми положеннями банку.
Для обліку доходів та витрат Банк застосовує наступні принципи бухгалтерського обліку та критерії визнання доходів та витрат:

• нарахування та відповідності доходів і витрат;
• обачність.

Доход Банку визначався та оцінювався в момент збільшення активу або зменшення зобов’язання, що обумовлює ріст власного капіталу при умові, що фінансовий результат операцій досить точно оцінений. Усі доходи, що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді незалежно від того, коли отримані кошти.
Витрати звітного періоду визнавались  і оцінювались в момент зменшення активу, або збільшення зобов’язання, що приводило до зменшення власного капіталу при умові, що ці витрати досить точно оцінені. Витрати що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді, незалежно від того, коли сплачені кошти.
Доходи і витрати Банку накопичуються на рахунках 6 "Доходи" та 7 "Витрати" класів Плану рахунків з початку звітного року (з урахуванням коригуючих проводок). При завершенні фінансового року залишки за рахунками 6 і 7 класів закриваються на рахунки 5040 /5041 групи 504 "Результати звітного року, що очікують затвердження".
Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності Банку: операційної, інвестиційної, фінансової.
Нарахування та отримання доходів та нарахування і сплата витрат в іноземній валюті Банк здійснюється за рахунками 1 та  2 класів та  відображає шляхом подвійної проводки (в іноземній та національних валютах) з використанням рахунків групи 380 „Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” на відповідних рахунках 6 та 7 класів. Доходи та витрати, які були нараховані та отримані/сплачені в іноземній валюті, відображаються у Звіті про фінансові результати у національній валюті за офіційним курсом, який діяв на дату визнання цих доходів та витрат.
Подальша переоцінка нарахованих доходів і витрат в іноземній валюті здійснюється в кореспонденції рахунком 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами" через рахунки 380 групи.
Критерії визнання доходів і витрат застосовуються окремо до кожної операції Банку. Кожний вид доходів і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.
Банком застосовуються наступні методи визнання доходів та витрат:
- Метод нарахування, відповідно до якого статті доходів та витрат враховуються і оцінюються в момент продажу/придбання фінансового інструменту або по мірі надання послуг.
-  Метод відповідності, згідно з яким витрати та доходи, пов’язані з цими витратами, визначаються у бухгалтерському обліку в один і той самий звітний період.
- Касовий метод означає визнання доходів і витрат при фактичному отриманні та сплаті грошових коштів.
-  Касовий метод передбачає здійснення бухгалтерських записів безпосередньо за рахунками доходів і витрат без використання рахунків нарахованих доходів, витрат, при одночасному визнанні та сплаті доходів і витрат.

•   Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються наступні методи визначення кількості днів:
• метод "факт/факт" - для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році;
• метод "факт/360" - для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;

До процентних доходів/витрат відносяться проценти та комісійні доходи/витрати, які є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту та визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту/премії за цим фінансовим інструментом.
Проценти нараховуються регулярно не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, яка зазначена в угоді з контрагентом. Щомісячне нарахування процентів за відповідний період (у т.ч. за кредитами з відстроченим згідно з договором терміном сплати процентів) здійснюється за номінальною процентною ставкою, зазначеною у договорі, виходячи із фактичної суми заборгованості за основним боргом та фактичної тривалості часу користування фінансовим інструментом.
Дисконт і премія щомісячно амортизуються із використанням ефективної ставки відсотку на відповідні рахунки процентних доходів/витрат. На дату погашення/закінчення дії фінансового інструменту дисконт або премія повинні бути повністю амортизовані. Амортизація розраховується від балансової вартості та фактичної тривалості користування фінансовим інструментом.
Ефективну ставку відсотка Банк не застосовує для нарахування  процентів.
Для розрахунку ефективної  ставки  відсотка   використовується наступна формула:
Балансова вартість =     
Де: балансова вартість – враховує основну (непогашену) суму фінансового інструменту, нараховані  не отримані доходи, неамортизовану  премію/дисконт та зменшення корисності в сумі спеціального  резерву за фінансовим інструментом:
t - номер періоду;
N - загальна кількість періодів.
Метод ефективної ставки   відсотка  Банком не застосовується до фінансового інструменту зі строком користування до одного року (максимальний термін користування 365/366 днів); відхилення ефективної ставки від номінальної є несуттєвим.
Не є процентними доходи/витрати, що не пов’язані з наданими/отриманням фінансового інструменту, а отримуються як винагорода за надані/отримані послуги Банку. Такі доходи/витрати можуть обчислюватися подібно процентним, але відносяться до комісійних доходів/витрат.
До комісійних доходів (витрат) Банку належать наступні комісії:
- За розрахунково - касове обслуговування;

• По операціям на валютному ринку;
• За здійснення переказів;
• За проведення позабалансових операцій (депозитарна діяльність, надання гарантій, поручительств та ін.);
• За ведення та розрахункове обслуговування платіжних карток та ін.

Облік комісій за одноразові послуги здійснюється за рахунками доходів (витрат) при отриманні (сплаті) доходів (витрат), без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат).
Комісії за безперервні послуги обліковуються протягом усього строку дії угоди. При обліку таких доходів та витрат застосовується принцип нарахувань.
По принципу нарахувань банк проводить орендні платежі, комісії за інкасаторські послуги та інші доходи/ витрати що передбачають складання акта виконаних робіт(наданих послуг).
Комісії за послуги, що надаються поетапно, враховуються в рамках кожного етапу в міру реалізації угоди, та наявності первинного документа, що підтверджує факт надання/отримання послуг.
Якщо заборгованість за нарахованими доходами не була погашена у встановлений угодою (договором) строк, на наступний робочий день сума заборгованості переноситься на рахунок обліку простроченої заборгованості за нарахованими доходами. 
Штрафні санкції за порушення умов договору виходячи із принципу обачності відображаються в бухгалтерському обліку касовим методом за відповідними рахунками 6 класу при їх фактичному отриманні. При цьому сума пені розраховується за період з дати, наступної за строком сплати доходів чи погашення кредиту, яка передбачена відповідним договором, до дати фактичної сплати вказаних штрафних санкцій.
Формування спеціального резерву під заборгованість за нарахованими доходами за наданими кредитами Банк відображає за дебетом рахунку 7720 "Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими доходами" та кредитом рахунку для обліку резервів під заборгованість за нарахованими доходами за класами 1, 2, 3; за іншими нарахованими доходами – за рахунком 7705 "Відрахування в резерви за дебіторською заборгованістю та іншими активами банку".
Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року банком отримано (нараховано) доходів на суму 127 573 тис. грн.. Суттєвою статтею доходу банку є суми процентного доходу, які становлять 73,10% від загальної суми доходу; комісійний доход та результат від торговельних операцій складають відповідно 9,34% та 6,35%; інші доходи складають 11,21%.
Станом на кінець дня 31 грудня 2008  року віднесено на витрати 123 521тис.грн. В статтях витрат банку питома вага процентних витрат складає 63,54% загальної суми витрат, загальноадміністративні витрати становлять 25,40%; інші операційні витрати складають 10,16%, комісійні витрати – 0,91%. 
Інформацію про доходи та витрати розкрито в Звіті про фінансові результати.

Примітка 1.14. Іноземна валюта

Операції в іноземній валюті обліковуються за курсом, що діяв на дату операції. Курсові різниці, що є результатом розрахунку за операціями в іноземній валюті, включаються до звіту про фінансові результати за курсом, що діяв на той день. 
Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) усіх монетарних статей, що деноміновані в іноземній валюті здійснювались Банком під час кожної зміни офіційного валютного курсу встановленого НБУ на дату балансу. При цьому до монетарних статей відносились статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання (депозити, кредити, нараховані доходи/витрати тощо), що будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. До немонетарних статей (основні засоби, матеріальні цінності, дебіторська заборгованість за господарськими операціями) відносились інші, ніж монетарні статті балансу.
Прибутки та збитки від курсових різниць, що є результатом перерахунку вартості активів та зобов’язань, відображаються у звіті про прибутки та збитки як доходи мінус збитки від переоцінки іноземної валюти.
Станом на 31 грудня 2008 року основні курси обміну, що застосовувалися для перерахунку сум в іноземній валюті, були такими:

Політика керівництва Банку щодо ризику збитків внаслідок зміни курсу іноземної валюти виражена у заходах, спрямованих на мінімізацію зазначеного ризику:

• щоденне вивчення попиту та пропозиції готівкової валюти, аналіз змін валютних курсів, встановлених Національним банком України і ринкових валютних курсів та встановлення таких курсів купівлі-продажу валюти, які сприяють мінімізації ризику збитків;
• щоденний аналіз відкритих валютних позицій, прогнозування та аналіз грошових потоків в іноземній валюті, прийняття рішення щодо купівлі/продажу іноземної валюти, в т.ч. за рахунок відкритої валютної позиції банку, планування зміни обсягів та строків утримання відкритих валютних позицій (“закриття” позицій) в подальшому;
• щоденний розрахунок середньозважених валютних курсів відкритих валютних позицій, постійний аналіз динаміки змін вартості ВВП;
• ведення обліку торгового результату валюто-обмінних операцій;
• встановлення внутрішньобанківських лімітів відкритих валютних позицій;
• аналіз обсягу та структури балансових та позабалансових статей, які підлягають переоцінці в зв’язку зі змінами поточного валютного курсу та строкового валютного курсу, балансування активів і зобов’язань за видами валют і строками. 

Інформація щодо управління валютними ризиками розкрито також в Примітці 28.

Примітка 1.15. Взаємозалік статей активів і зобов’язань

Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до балансу лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями.
Виходячи з принципу забезпеченості та з метою мінімізації ризиків за наданими кредитами позичальникам,  банк приймає грошове  покриття кредиту у вигляді застави майнових прав на грошові кошти позичальника, що розміщуються у вигляді депозиту (отриманого кредиту від інших банків) в банку кредиторі. Банк укладає договір з позичальником (поручителем) про заставу майнових прав на грошові кошти, що зберігаються на рахунках в банку, за якими надається право у разі невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором стягувати кошти з рахунків на погашення цього боргу. Зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних вимог, строк виконання яких настав.

Примітка 1.16. Звітність за сегментами

У 2008 році банком на відкритий ринок не випускались акції або боргові цінні папери, але з метою більш детального висвітлення інформації про результати діяльності банку в річному звіті розкрита інформація за сегментами (Примітка 27 до звіту «Баланс»).
Звітним в банку визнається господарський сегмент. Сегменти визнаються на основі організаційної структури та критерію величини доходу.
До господарського сегменту належать:

• послуги фізичним особам, що здійснюються Департаментом індивідуального бізнесу;
•  послуги корпоративним клієнтам, що здійснюються Департаментами корпоративного бізнесу, міжбанківських операцій, розвитку клієнтської бази, Управлінням касових операцій та грошового обігу, Операційним управлінням;
•   інвестиційна банківська діяльність, що здійснюється Управлінням фондових операцій;
•    Інші операції.

За основу для розподілу доходів і витрат за сегментами взято дані балансу за аналітичними рахунками 6 та 7 класів, які належать до відповідних сегментів, а також  дані  управлінського обліку.

Примітка 1.17. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок

Банком протягом звітного року у зв’язку зі зміною нормативно-правових актів НБУ, які вступили в силу протягом 2008 року та необхідністю більш детального визначення окремих аспектів обліку операційної  роботи банку, було внесено зміни в Положення “Про облікову політику”.
Зміни не призвели до зміни методів обліку операцій банку, оскільки вони зумовлені необхідністю більш детального визначення окремих аспектів обліково-операційної роботи банку, удосконаленням організаційної структури Банку та систем управління, а також впровадженням нових  нормативно-правових актів НБУ.
За звітний період зміни до облікової політики, які мали вплив на дані фінансової звітності (примітка 9), внесені в частині обліку інвестиційної нерухомості - розділ 17 «Порядок обліку основних засобів, нематеріальних  активів та нарахування амортизації», в якому зазначено критерії визнання Банком інвестиційної нерухомості, методи оцінки інвестиційної нерухомості в балансі Банку та бухгалтерський облік Банку за операціями з інвестиційною нерухомістю.

Голова Правління

ТОВ „Комерційний банк „Даніель”                            Т.В.Бакова

Головний бухгалтер   

ТОВ „Комерційний банк „Даніель”                            І.О.Любунь