ua Copyright 2009 semynozhenko.com.ua editor@semynozhenko.com.ua 8 лютого 2011 року у Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформації України з нагоди 15-річчя антарктичної станції «Академік Вернадський» відбувся сеанс Інтернет-зв’язку з українськими полярниками та брифінг для преси. У брифінгу взяли участь голова Держінформнауки, академік НАН України В.П. Семиноженко, віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України А.Г.Наумовець, директор Інституту геологічних наук академік НАН України П.Ф.Гожик, директор Інституту біохімії ім. Палладіна, академік НАН України С.В.Комісаренко, директор Національного антарктичного наукового центру ДАНІІ В.А.Литвинов. «П’ятнадцять років тому український прапор вперше був піднятий у Антарктиді. Відтоді Україна входить до кола тридцяти антарктичних держав. Це дуже важливо для нас не тільки в плані іміджу, але й у стратегічній перспективі», - сказав Володимир Семиноженко у вітальній промові. Він відзначив, що наступна, шістнадцята, експедиція працюватиме за новою Державною цільовою науково-технічною програмою виконання досліджень України в Антарктиці на 2011-2020 роки, що прийнята урядом. Актуальними завданнями на найближчу перспективу є просування українських дослідників вглиб антарктичного континенту, забезпечення їх сучасними транспортними засобами та обладнанням, модернізація станції. За словами Володимира Семиноженка, українські полярники продовжуватимуть традиційні дослідження з біології, метеорології, геології, геофізики, океанології. Але на черзі – пошук відповідей на виклики 21 століття. «Інноваційний потенціал Антарктики є унікальним. Наприклад, в Антарктиді сконцентровано 90% запасів питної води. А це не менший стратегічний актив, ніж нафта і газ. Тому ми розраховуємо на активізацію антарктичних досліджень, які стали важливою частиною державної наукової і економічної політики», - зазначив голова Держінформнауки. Володимир Семиноженко привітав учасників експедиції з ювілеєм станції і вручив подяки Кабінету Міністрів України начальнику станції, геофізику Андрію Зализовському, біологу-сезоннику Олександру Таширєву, та керівнику відділу матеріально-технічного забезпечення Анатолію Главацькому. Українські полярники запевнили присутніх у тому, що вони докладуть усіх зусиль, щоб достойно представляти Україну в Антарктиді. Так, незважаючи на скорочення кількості учасників експедиції до 10 осіб, кількість наукових досліджень не скоротилася. «Україна відбулася як антарктична держава, - підкреслив у своєму виступі Петро Гожик. – З кожним роком Україна нарощує свою присутність в Антарктиді. Й ми бачимо зацікавленість керівництва країни в розширенні антарктичних досліджень. Адже таких сфер, де Україна була би на рівні передових, високотехнологічних держав, на жаль, не так багато». Учасники брифінгу пригадали декілька оригінальних відкриттів, зроблених на станції «Академік Вернадський» - це унікальний метод розробки довгострокового прогнозу погоди, завдяки якому українську станцію включено до глобальної системи відстеження кліматичних змін, висновки відносно озону та деяких видів парникових газів щодо їхнього природного,а не техногенного походження, як вважалося, дослідження структури земних надр за допомогою томографічного методу, який дозволив виявити перспективні родовища нафти і газу, та багато інших. Валерій Литвинов зауважив, що у межах нової програми буде проведена рекогносцировка наукових напрямків, щоб зробити антарктичні дослідження ще більш ефективними. Також він розповів, що модернізація станції вже почалася – оновлюється обладнання, невдовзі буде завезено нову метеорологічну станцію, замінена система опалення, тощо. «Антарктида – не просто екзотика, це органічна складова нашої науково-технічної діяльності», - підсумував Володимир Семиноженко. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2225/ «Хто оволодіє новими технологіями, той пануватиме світом. Інші ніколи не вийдуть із сировинного колоніального стану», - сказав голова Держінформнауки Володимир Семиноженко, беручи участь у Круглому столі «Київщина. Перспективи інноваційної та інвестиційної діяльності у 2011 році» Він зазначив, що наскрізні стратегії розвитку – від державної до місцевої – потрібно насичувати конкретними проектами, які посилюватимуть конкурентоспроможність. Серед таких проектів – створення електронної системи розрахунків за послуги ЖКГ, для якої унікальні технологічні рішення розроблені у ДУІКТ, комплексні заходи із енергозбереження, насамперед – перехід на новітні освітлювальні прилади на основі свтілодіодів, реалізація програми електронного урядування. «Завдання держави з модернізації мають поєднуватися з нашою ініціативою», - сказав Володимир Семиноженко, наголосивши на принциповій важливості регіональної складової інноваційного розвитку. Він також підкреслив, що вихід із кризи наразі пов'язаний не стільки з фінансової стабілізацією, скільки з випереджаючим науково-технологічним розвитком. Він послався на досвід провідних країн світу: «Під час кризи компанії збільшують вдвічі інвестиції у технології завтрашнього дня. Так, Nokia витрачає в рік 5,9 млрд. євро на дослідження і розробки. І цей показник зростатиме». У той самий час в Україні впродовж останніх п’яти років доля інвестиції у середньо- та високотехнологічні галузі становила не більше 2-3%. «Звичайно, будь-який проект – це інвестиції, але інвестиції повинні мати нову якість. Щось повторювати – це зайве витрачання грошей. Інвестиційна складова має бути сучасною, щоби ми вкладали кошти у власну конкурентоспроможність», - зазначив Володимир Семиноженко. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2221/ Нині чимало країн шукають нових підходів до вищої освіти. Відомо, що вищі навчальні заклади запізнюються, а українські – катастрофічно запізнюються з підготовкою студентів, особливо з нових напрямків технічних та інноваційних спеціальностей. На жаль, ми готуємо інженерів переважно для технологій третього-четвертого укладів, а хочемо аби вони ефективно працювали в шостому – зазначає Голова Держінформнауки Володимир Семиноженко. Саме тому на його переконання, ідея Президента НАН України Бориса Патона, яку підтримав Прем’єр-міністр України, щодо створення Академічного університету на базі провідних академічних інститутів повністю актуальна для розв’язання проблеми запізнювання вищої освіти и націлена на готовність країни встигнути потрапити в економіку шостого укладу. Якість підготовки студентів по низці ключових спеціальностей просто жахлива – зазначає Семиноженко. Тому сьогодні, за його словами, в Україні чимало співробітників закладів НАНУ добровільно йдуть викладати у вищі навчальні заклади. Чому б не створити справжні умови для повноцінної роботи вчених на освітньому поприщі? Для цього, вважає Глава Держінформнауки, важливо розробити серйозну концепцію Академічного університету. Скоріш за все, на думку Володимира Семиноженка, буде передбачена лише магістерська підготовка по тим науковим напрямкам, що найбільш затребувані у період посткризового розвитку економіки – математика, кібернетика, фізика, біотехнології, нанотехнології та ін., а університетські кафедри будуть створені на базі провідних інститутів НАНУ відповідного профілю. Перший Академічний університет був створений ще Петром Першим при Санкт-Петербурзьскій академії наук. Ідея створення інноваційного академічного університету сьогодні реалізується в Казахстані, активно обговорюється в Росії – нагадав Глава Держінформнауки. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2219/ Єдиним питанням, яке хвилює сьогодні західних лідерів і суспільну думку в зв'язку з Україною - це відданість Президента Януковича цінностям і нормам демократії. Спираючись на акції українських журналістів або заяви опозиції (якій на жаль заявити, як виявилося, більше нічого), зарубіжні еліти роблять висновок про збільшення ризиків для демократії в Україні. Журналістка The Washington Post, беручи інтерв'ю у Віктора Януковича за підсумками Всесвітнього економічного форуму в Давосі, обмежилася стандартним набором питань, що стосуються відносин влади і опозиції, влади та ЗМІ, євроінтеграції як гарантії незмінності демократичного шляху України і так далі. Стаття з назвою «Після помаранчевої революції» фактично повністю проігнорувала той факт, що саме сьогодні в Україні відбуваються справді революційні процеси. У країні змінюється все - від адміністративної системи до пенсійного забезпечення. Застарілий порядок денний, в який звично вписують Україну деякі зарубіжні ЗМІ та політичні лідери, повинен змінитися найближчим часом. У кінцевому підсумку Україна, почавши свої реформи, разом з іншими країнами світу намагається винайти нові соціальні і політичні інститути, які більше відповідають новим глобальним реаліям - посткризовим і пост-постіндустріальним. І в цих реаліях світу 2.0, світу, де правлять бал інформаційні технології та соціальні мережі, демократія і публічність прирівнюються до природної форми існування суспільства і держави. Демократії-то якраз нічого не загрожує. Потребують обговорення всі інші питання суспільної важливості - пенсії, робочі місця, податки, безпека, здоров'я. Але чомусь на ці теми з українською владою ніхто не хоче (або не може) дискутувати. Ні опозиція, ні світова громадськість. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2217/ Сьогодні вперше в електронному вигляді було підписано угоду про співробітництво у сфері інформатизації між Держінформнауки, Одеською облдержадміністрацією та облрадою. Концепція розвитку електронного врядування була схвалена Кабінетом міністрів у грудні. А в новому податковому кодексі передбачено створення єдиного вікна електронної звітності, яким будуть користуватися і громадяни і бізнес. Про переваги впровадження системи електронного врядування розповів Голова Держагентства з питань науки Володимир Семиноженко. Володимир Семиноженко, Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації: - Вона має забезпечити прозорість влади, ефективність управління, електронну демократію, виправити електронну нерівність або цифрову нерівність, тобто зробити для бізнесу і громадян повну доступність влади, а для влади - ефективне управління країною. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2213/ 28 січня в Одесі Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації, академік НАН України Володимир Семиноженко взяв участь у нараді з питань впровадження електронного урядування в Україні. В рамках засідання відбулося підписання Угоди про співробітництво у сфері інформатизації між Держінформнауки та Одеською облдержадміністрацією, а також Одеською облрадою. Вперше угоду підписано в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. Це наглядний приклад того, що Україна переходить на безпаперові технології документообігу. Документ підписали Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації Володимир Семиноженко, Голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук і Голова Одеської облради Микола Пундик. Концепція розвитку електронного урядування в Україні на період до 2015 року була схвалена на засіданні Кабінету Міністрів України 13 грудня 2010 року. У пілотному проекті впровадження технологій електронного урядування, реалізованому Держінформнауки, взяли участь понад 10 центральних органів виконавчої влади, утому числі - Одеська обласна адміністрація. За підсумками реалізації пілотного проекту Одеська область показала найкращий результат. Зокрема, за кількістю користувачів Інтернетом Одеська область посідає 4 місце серед регіонів. В області ефективно розвивається взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж операторів з мережею ВАТ «Укртелеком». Впроваджуються технології телемедицини. У 2010 році за сприянням Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова створено освітній онлайн-округ Овідіопольського району. Серед основних завдань цього проекту – побудова єдиного інформаційного простору освітніх закладів; розширення можливостей дистанційної освіти в рамках шкільного навчального процесу, налагодження обміну інформацією між школами, управліннями освіти, дошкільними закладами, учнями, батьками. Подальший розвиток проекту передбачає впровадження програмних засобів, які дозволять здійснити автоматизацію освітньо-організаційних процесів. Як зазначали учасники наради, головними досягненнями електронного урядування повинні стати зростання довіри суспільства до влади та подолання відчуження між ними, зростання ступеню прозорості державного сектору, активніше залучення громадськості до процесу вироблення державних рішень та підвищення їхньої якості. Згідно з підписаною Угодою, Держінформнауки, Одеська облдержадміністрація та Одеська облрада спрямовуватимуть спільні зусилля на розв’язання найважливіших загальносуспільних проблем на основі широкого використання інформаційних технологій з урахуванням світових досягнень науки та тенденцій у сфері інформатизації. Сторони планують координувати роботу з формування та виконання регіональної програми та проекту інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 року, надавати одна одній консультативно-методичну допомогу, а також поширювати інформацію щодо позитивного досвіду виконання проектів інформатизації. Останній момент є особливо важливим з огляду на те, що в організаційній та плановій роботі органи виконавчої влади і органи місцевої влади недооцінюють важливість процесів інформатизації. Конкретними заходами на найближчу перспективу учасники наради визначили продовження реалізації пілотного проекту з надання юридичним та фізичним особам адміністративних послуг на основі електронної інформаційної системи «Електронний регіон», створення комплексної системи захисту інформації в обласній інформаційній мережі, забезпечення відкритості влади та розміщення інформації про діяльність облдержадміністрації на веб-порталі в Інтернеті. Особливу увагу було приділено необхідності подолання цифрової нерівності в області. Так, у більшості районів області сьогодні немає регіональних планів з бюджетним фінансуванням підключення до Інтернету і електронної пошти селищних рад, медичних і освітніх закладів, великих сільськогосподарських і промислових підприємств. Оснащення комп’ютерною технікою і підключення до Інтернету шкіл, сільських рад, медичних закладів та інших бюджетних установ відбувається переважно за рахунок спонсорської допомоги. Учасники наради відзначили, що впровадження електронного уряду, електронного бізнесу та електронної освіти на національному та регіональному рівнях демонструватимуть, як інноваційні ІКТ-рішення можуть сприяти прискореному економічному зростанню та соціальному розвитку. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2212/ 27 січня у Держінформнауки відбулася зустріч представників Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України та Національної академії наук України. Учасники зустрічі обговорили підсумки та перспективи участі НАН України у реалізації Концепції електронного урядування, зокрема - у створенні програмно-технічного комплексу центрального засвідчувального органу Національної системи електронного цифрового підпису. Також йшлося про залучення провідних науковців НАН України до проведення науково-технічної експертизи проектів Національної програми інформатизації. У вступному слові голова Держінформнауки Володимир Семиноженко сказав: «Ми разом відповідаємо за розвиток інформаційного суспільства в усіх його аспектах – взаємодію органів державної влади та органів місцевого самоврядування між собою та з суспільством і бізнесом, подолання цифрової нерівності, спрощення комунікації громадян і підприємців з соціальними установами та фіскальними органами, забезпечення права громадян на отримання своєчасної й неупередженої інформації». Він також зазначив, що за півроку проект електронного урядування був забезпечений відповідною законодавчою та нормативною базою. Презентовані пілотні проекти запровадження електронного документообігу, відпрацьовані організаційні підходи до створення «єдиного вікна» подання звітності. Володимир Семиноженко підкреслив, що Україна має великий потенціал у сфері інформатизації й здатна наздогнати не тільки своїх сусідів – Росію та Білорусь, але й Естонію, електронний уряд якої вважається зразковим. Він подякував представникам НАН України за надання експертної допомоги у реалізації Концепції електронного урядування та наголосив на необхідності «синхронізації» відповідних планів заходів Академії і Держінформнауки. Він також запевнив присутніх, що подібні спільні зустрічі у форматі зібрань, семінарів та виїзних засідань надалі проводитимуться щотижня. Серед проблем, які потребують найскорішого вирішення, учасники зустрічі назвали упорядкування електронного документообігу, розробку регламентів для електронного документообігу й електронного підпису, інтеграцію баз даних соціальних органів та фіскальних інститутів і створення надпотужного сховища інформації, перегляд принципів фінансування проектів з інформатизації з метою запобігання розпорошенню коштів та їхньому неефективному використанню, розвиток системи електронної освіти, врахування при створенні системи електронного документообігу потреб людей з обмеженими можливостями та ін. За підсумками засідання було вирішено укласти Договір про співробітництво між Держінформнауки та НАН України в розбудові інформаційного суспільства. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2208/ 20 січня голова Державного агентства з науки, інновацій та інформації України Володимир Семиноженко взяв участь у круглому столі «2025 рік: нові демографічні виклики для України», організованому Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Відкрив роботу круглого стола Прем’єр-міністр України Микола Азаров. На засіданні також виступили віце-президент НАН України директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова, провідні демографи та фахівці НАН України. В ході засідання кругового столу були проаналізовані демографічні виклики для України, пов’язані, насамперед, зі старінням населення, фінансовою неспроможністю діючої пенсійної системи, старінням трудових ресурсів і кадровим дефіцитом в тих галузях економіки, які мають стати локомотивами економічного зростання. Також обговорювалися шляхи стимулювання соціальної мобільності населення, пом’якшення міграційних ризиків, підвищення рівня освіти і кваліфікації працездатного населення. До першочергових заходів, які мають зменшити ризики, викликані постарінням населення та зменшенням чисельності найбільш економічно активних вікових груп, фахівці віднесли зменшення випадків дострокової смертності, підвищення народжуваності, стимулювання заміщуючої міграції, підвищення якості і престижності математичної та технічної освіти, розвиток безперервної освіти, переорієнтування системи охорони здоров’я з лікування на профілактику, приведення професійної підготовки у відповідність до реальних потреб ринку праці. У середньо- та довгостроковій перспективі в Україні має відбутися зміна ідеології надання соціальних гарантій з «утримання бідних» на «стимулювання працюючих», перехід від екстенсивного до інтенсивного сценарію розвитку економіки, формування позитивного соціального клімату, який би дозволив подолати утриманські настанови у суспільстві. Прем’єр-міністр України Микола Азаров запевнив, що Уряд готовий розглянути аналітичні матеріали та рекомендації, підготовлені за підсумками роботи круглого столу «2025 рік: нові демографічні виклики для України», й реалізувати пропозиції учасників експертного обговорення. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2202/ 18 січня 2011 року Прем’єр-міністр України Микола Азаров та голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України Володимир Семиноженко відвідали Центр високих технологій, створений на базі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Посадовці оглянули сучасне обладнання та ознайомилися з інноваційними технологічними рішеннями, що використовуються у кількох масштабних проектах, зокрема – електронній інформаційно-аналітичній системі «Електронний уряд», «Єдиному вікні» прийняття електронної звітності та системі автоматичного обліку комунальних платежів. Впродовж останнього півріччя в Україні був розгорнутий пілотний проект електронного урядування. В ньому взяли участь 10 органів виконавчої влади з трьох регіонів – Дніпропетровської та Харківської областей і частково Криму. Глибина проникнення – районні центри і села. Завдяки реалізації пілотного проекту електронного урядування були відпрацьовані технологічні рішенні, які тепер можливо тиражувати по всій Україні. Головним досягненням електронного урядування повинно стати зростання довіри суспільства до влади та подолання відчуження між ними, - вважає Володимир Семиноженко. Тому цей проект є ключовим з огляду на реформування системи державного управління. «Єдине вікно» прийняття електронної звітності є основою системи електронного документообігу у ланках «держава-громадянин» та «держава-бізнес». Його використання значно спростить процедуру реєстрації підприємств, а також - надання звітності до фінансових, фіскальних і соціальних закладів України. Процес проходження будь-яких документів від суб’єктів господарювання або громадян до органів влади стане абсолютно прозорим, адже різні шлюзи, по яким надходила звітність, тепер будуть об’єднані у єдине вікно. Як відзначив Володимир Семиноженко, у створенні «Єдиного вікна» прийняття електронної звітності українським розробникам допоміг досвід Естонії, з якою 8 грудня 2020 року Україна підписала Меморандум про співробітництво у сфері інформаційного суспільства, електронної демократії, електронного урядування та комунікаційних технологій. Роботу над «Єдиним вікном» буде завершено вже цього року. Система обліку комунальних платежів також базується на принципі «єдиного вікна» в роботі з населенням, паспортними столами і органами соціального захисту. Зокрема, система обліковуватиме дані по нарахуванню та по розрахунках за послуги ЖКГ. Через неї громадяни зможуть оформлювати пільги, компенсації і субсидії й сплачувати за послуги ЖКГ через звичайний банкомат або інтернет. Крім того, система передбачає можливість електронного обміну даними із зовнішніми системами (наприклад, банківськими) та оперативне перерахування оплати у разі зміни нормативно-правової бази і тарифів. Як один із головних ефектів від впровадження цієї системи Володимир Семиноженко назвав формування єдиного інформаційного простору для всіх учасників ринку ЖКГ та досягнення прозорості фінансових потоків у цій сфері. ]]> http://semynozhenko.com.ua/documents/2198/