В. П. Корнєєв, доктор пед. наук
Інститут педагогіки АПН України

Постановка проблеми. Профільне навчання сприяє засвоєнню споріднених навчальних предметів як одна з форм диференційованого підходу до освітнього процесу.
МОН України від 20.05.2003 р. наказом за № 306 затвердило типові плани для організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. За цим наказом профільність передбачає 8 напрямів: філологічний, суспільно-гуманітарний, фізико-математичний, природничий, мистецьки    й, спортивний, технологічний і універсальний. У загальноосвітніх середніх закладах ці профілі навчання створюються за рахунок базових, профільних предметів і курсів за вибором (елективні курси).
В загальному педагогічному значенні профільне навчання має наступні основні вектори: диференціація, варіативність, багатопрофільність, взаємовплив, загальної, допрофесійної і професійної освіти. В профільному навчанні реалізується принцип особистісно орієнтованого  навчання. Це поширює можливості учня у виборі подальшого власного освітнього напряму, що відповідає різноманітності його задатків і здібностей, професійних і пізнавальних інтересів.
В цьому плані зміст освіти має наступні напрями: варіативний, різнорівневий і індивідуальний. Учень має змогу працювати самостійно, бо сам обирає форми, методи, підходи для вивчення обраного курсу. Таким чином учень орієнтується сам і здійснює диференціацію свого навчання. В цьому плані профільна школа найкраще реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, Це значно поширює можливості учня у виборі професії і власної життєвої позиції.
Зміст профільного навчання передбачає введення спецкурсів з географії, що має сприяти розвитку індивідуальних здібностей учнів, розширенню кометентностей учнів.
Аналіз останніх досліджень. Зміст профільного навчання випливає з його структури. Нижче подаємо основні напрями профілізації:
а) філологічний, історико-правовий, економічний, юридичний та ін.;
б) природничо-математичний, фізико-математичний, хіміко-біологічний, географі-
чний, медичний, екологічний тв ін.;
в) технологічний: інформатика, виробничі технології, проектування і конструювання,
менеджмент, побутове обслуговування, агротехнологічний та ін.;
г) художньо-естетичний: музичний, образотворчий, хореографічний, театральний, мистецтвознавство та ін.;
д) спортивний: атлетика, гімнастика, плавання, спортивні ігри, туризм та ін.
Для вчителів географії, методистів і науковців, які причетні до шкільного предмета географія, звичайно, цікавий напрям природничо-математичний (профіль географічний) і суспільно-гуманітарний (профіль економічний). Ці два профілі передбачають практичну спрямованість освіти, вивчення географії (фізичної і економічної) у тісному зв’язку з потребами практики, науки і техніки. На перше місце стають уміння учнів застосовувати знання на практиці.
Структурований зміст шкільної географії ускладнюється тим, що посібну літературу пишуть різні автори і  кожен по-своєму структурує  будову змісту навчання географії. Відсутність стабільних програм профільної школи утримує розвиток профільного навчання з географії.
Формулювання цілей статті. У зв’язку з цим зупинимось на конструюванні підручників. В основу статті взято спробу методичних порад, якими повинні бути підручники для елективних курсів профільної школи.
Основна частина. Вагоме значення для пропаганди географічних знань і орієнтації на майбутню  професію мають зміст і  структурування підручників географії елективних курсів. Ця актуальна проблема відноситься до найперших проблем профільної школи, яка передбачає вироблення загальних і спеціальних критеріїв змісту підручників з обґрунтуванням їх специфіки для окремих профілей. Підручник – це цілісна система, що відображає певну область наукового географічного знання і слугує засобом оволодіння учнями його функціями (описовий, пояснювальний.  передбачувальний). Специфіка підручника полягає в тому, що крім знань, методів, цінностей, в ньому повинен бути представлений апарат контролю, що забезпечує зворотний зв'язок у навчальному процесі з географії.
Підручник з географії для профільної школи базується на дослідженнях Зуєва Д. Д., Лернера І. Я., Пермінової Л. М. і ін. Тому в загально-дидактичному  плані (І. А. Зязюн, М. М. Скаткін, В. В. Краєвський, В. В. Онищук і ін.) розрізняють наступні види змісту освіти: знання про природу, суспільство, техніку, людину, способи діяльності; досвід творчої роботи, втілений у особливих інтелектуальних процедурах; досвід емоційно–ціннісного ставлення до дійсності (І. Я. Лернер). Для прикладу, стосовно до підручників і елективних курсів «Країнознавство», «Краєзнавство», «Землезнавство» і ін. вказані види змісту географічної освіти можна конкретизувати наступним чином: система наукового знання, загальні методи наукового пізнання,  система наукового знання  зв’язків географії з іншими науками.
В умовах профільного навчання вказані види змісту географічної освіти не є  основними: кожний з них може бути доступним в тій чи  іншій моделі підручника   і відображати провідну ідею. Це можуть бути знання або метод науки, або цінності науки і їх інтерпретація – те, відповідає найкращим чином спрямованості навчання в тому, чи іншому профілі. Тут названа основна змістова ідея курсу, що визначає профіль навчання.
Вона є провідною. Цей термін запозичений з дослідження Д. Д. Зуєва, За його тлумаченням внутрішньою структурою підручника розуміється логіка (система викладу) навчального матеріалу і з позицій логіко-дидактичного підходу розгортання предметного   змісту можна здійснювати у відповідності з його принципами.
Зовнішня і внутрішня структура підручника для профільної школи повинні бути представлені поділом навчального матеріалу на розділи і параграфи, змістовна побудова яких повинна відповідати вище окресленим позиціям логіко-дидактичного підходу.
Кожний профіль навчання географії в якості провідної ідеї може виступати одна з складових видів змісту  утворення (наукові географічні знання – загальнонаукові методи-цінності). На основі цього Л. М. Пермінова  і Т. Ю. Мартем'янова (8, с. 24–29) пропонують три види загально-дидактичних моделей представлення навчального предмета, а саме:
–    Інформаційно-повідомляюча (для загально-освітніх класів);
–    Когнітивно-пізнавальна (для класів з поглибленим вивченням географії);
–    Філософсько-узагальнююча або ціннісно-смислова (для інших профілей).
Нині  висувається ідея писати підручники для профільної школи на основі логіко-дидактичного підходу як методології, що спирається на відповідні принципи і включає декілька етапів. На першому з них дослідники (Д. Д. Зуєв (2), І. Я. Лернер, Н. М. Шахмаєв (3))  радять вибрати в змісті предмета с структури, ізоморфні певної моделі змісту освіти (структурно-функціональна модель; соціокультурна; інваріантно-діяльнісна; бінарно-інтегрована). Інакше – необхідно виділити знання, методи, цінності і порівняти їх з однією з моделей змісту освіти. Це є принцип корекції і ізоморфізму загально-дидактичної моделі змісту освіти і структури наукового знання.
Другий етап характерний визначенням проведеної ідеї курсу у відповідності з домінантною (знання, методи, цінності). Це відповідає принципу цілісно-описової спрямованості підручника (тобто, що повинен вивчати учень з даного предмета у відповідності з концепцією профіля).
На третьому етапі рекомендують врахувати можливості гнучкого представлення навчального предмета; його призначення для учня може мінятися (профілізація). Цьому відповідає принцип диференціації і структурування наукового знання на види знання – системність наукового і навчального знання) або принцип мовної домінанти і конкретизація знань, методів і цінностей в ключових поняттях даної науки.
Четвертий етап у створенні підручників для профільної школи конкретизується дидактичними принципами науковості, системності і послідовності, доступності у співвідношенні логіко-наукових критеріїв як вимогливий  до викладу інформації і адаптувати ці критерії стосовно до підручника і перш за все до навчального тексту. Це досягається дякуючи опорі на логіко-дидактичні основи, які являють собою взаємозв’язок логічних вимог до інформації (ясність, точність, послідовність, доступність, системність, доведення) і дидактичні принципи (науковість, доступність, системність і послідовність), що інтегруються в принцип системної аргументації (доведення).
Конструювання ін варіативних підручників для профільної школи здійснюється за трьома напрямами:
вибір змісту у відповідності з теорією змісту утворення і проблем змісту, тобто провідною ідеєю курсу. Він називається цілісно-цільовий етап;
конкретизація, структурознавство і мінімізація матеріалу як необхідна його достатність – методидактичний етап;
оптимізація матеріалу, спрямована на реалізацію в підручнику всіх функцій наукового знання ( описовий, пояснювальний, прогностичний). Це дидактичний етап.
Перший етап характеризується  відбором фактологічного знання, що складає базис науки.  Другий – вичленення причинно-наслідкових зв’язків між явищами (концептуальне знання). Мінімізація інформації проводиться у відношенні функцій наукового знання: виявлений відбір фактологічних і концептуальних знань повинен забезпечити розвиток в учнів умінь описувати, пояснювати і прогнозувати, передбачати у відповідності з провідною ідеєю курсу. Другий етап підготовки варіативних підручників називається ще частково–дидактичним етапом.
Це включення різнорівневого апарату контролю. Третій етап визначає кінцеву структуру підручника, сюди входить: зовнішня структура викладу матеріалу, си стема і об’єм пізнавальних завдань.
Конструювання варіативності складової у відповідності з провідною ідеєю курсу, доповнення тексту підручника даними з історії науки. Це називається конкретно–дидактичний етап.
Всі етапи ін варіативного і варіативного напрямів конструювання підручників взаємопов’язані, змістом своїм посилюють виховну і мотиваційну функції підручника, сприяють розвитку пізнавальних умінь і креативності (творчості).
Підручники географії для елективних курсів профільної школи можуть мати змінний характер текстологічного змісту і поняттєво-категоріальний Арарат, хоча основні напрями концепції Д. Д. Зуєва (2) є провідними для написання підручників.
Важливе значення у зміст географічної освіти у профільній школі має підготовка методичних посібників як важливий засіб поглиблення географічних знань і орієнтації на цьому грунті у виборі професій у майбутньому житті учнів.
Разом з підручниками видаються для учнів і вчителів методичні посібники, хрестоматії, збірники завдань і запитань, цікава географія тощо. Сюжет їх зорієнтований згідно навчальної програми завдань у розвитку географічної освіти у середніх навчальних закладах, у тому числі і в профільній школі.
В цілому концепція профільного навчання в старшій школі націлює вчителів географії на створення сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування в школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.
Зміст географічної освіти учні повинні вибирати між справжніми пізнавальними інтересами і предметами для оцінок, тому вони раніше за всіх визначили свої переваги, поділяючи профільні курси географії на наступні категорії: а) знання життєві, тобто знання, необхідні для вступу до ВНЗ і для підсумкової атестації  і б) знання, зовсім непотрібні ні в підлітковому, ні в дорослому віці.
Висновки. У написанні і створенні підручників і методичних посібників для учнів і вчителів профільної школи важливе значення має проблема формування і розвитку пізнавальних інтересів учнів до географії в профільній школі і професійних інтересів у навчанні, і за допомогою їх вибору професії в майбутньому.

Література
1.Бессонов Р. В. Интенсификация и оптимизация процесса обучения школьников профильных классов // Педагогика, 2007. – № 1. – С. 28–33.
2. Зуев Д. Д. Школьный учебник, – М.: Просвещение, 1983
3. Каким быть учебнику: дидактические принципы построения: В 2 ч. / Под ред. И. Я. Лернера и Н. М. Шахмаева. – М.: Просвещение, 1992.
4. Корнєєв В.П. Робота вчителя географії з підручником географії // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. пр. / Інститут педагогіки АПН України 4; Волин. Нац. Ун–т ім. Лесі Українки. – Луцьк: РРВ «Вежа» Волин. Нац. Ун–ту ім. Лесі Українки, 2007. – Вип. 7. – С.356–361.
5. Концепція профільного навчання в старшій школі. – К.: Шкільний світ, 2007. – 112 с.
6. Мозгарев Л.Б., Панасик В.П. Учитель и качество образования // Педагогика,  2006. – № 3. – С. 66–72.
7. Організація профільного навчання в старшій школі. – К.: Шкільний світ, 2007. – С. 34–35.
8. Перминова Л. М., Мартемьянова Т. Ю. Конструирование школьного учебника: логико–дидактический подход  // Педагогика, 2006. – № 8. – С.24–29.
9. Финаров Д. П. Методика обучения географии в школе.–М.: Астрель, 2007.– 382 с.

Освещены методические и дидактиченские подходы в конструировании учебников для учащихся профильной школы, а также для средних учебных заведений: школ, гимназий, колледжей, лицеев.