Місцеві вибори: виборча система vs Львівська облрада

На те, що Львівська обласна рада відірвана від проблем територіальної громади і від самих виборців, звертають увагу і фахівці, і мешканці Львівщини, і самі депутати. Очевидно, лихо це глибоко вкорінене у самій виборчій системі, за якою обласну раду сформовано. І чи змінить ситуацію бодай трохи на краще Закон про місцеві вибори зразка 2010 року – велике питання.

Для початку годиться пригадати історію. У 1990 і 1994 роках Львівська обласна рада формувалася за мажоритарною системою абсолютної більшості. Вже у 1998 і 2002 роках на місцевих виборах почала діяти нова виборча система – так звана «мішана», коли частину депутатського корпусу ЛОР було обрано за мажоритарною системою, а іншу – за пропорційною, згідно зі списками. Вибори 2006 року принесли чергову новацію – система стала повністю пропорційною, і кандидати до Львівської обласної ради висувалися лише за закритими списками політичних партій.

У результаті всіх цих змін з певністю можна стверджувати принаймні одне: як регіональний представницький орган Львівська обласна рада зразка 1990 чи 1994 років зовсім не схожа на обласну раду зразка 2006 року. До того ж, відмінності – зовсім не на користь останньої. І серед ветеранів депутатського корпусу ЛОР це зовсім не залишилось непоміченим.

«Обласна рада 1994 року набагато адекватніше представляла інтереси територіальної громади, депутати в цій раді несли відповідальність перед територіальною громадою, відповідали за свої дії, а зараз відповідає тільки партійний лідер чи голова фракції», - наголошує у коментарі для ZAXID.NET Михайло Вовк, який незмінно є депутатом ЛОР ось уже протягом чотирьох скликань.

Схожий погляд на речі має і Микола Горинь, який був депутатом Львівської обласної ради у 1990 році і є ним сьогодні. «У 1990 році райони були адекватно представлені у ЛОР, сьогодні ж більшість депутатів – львів’яни. Звісно, у такому випадку не може бути нормальної роботи на інтереси як області, так і її окремих районів», - вважає він. 

 

Обласна рада 1994 року набагато адекватніше представляла інтереси територіальної громади, депутати в цій раді несли відповідальність перед територіальною громадою, відповідали за свої дії, а зараз відповідає тільки партійний лідер чи голова фракції

 

Погоджуються із таким аналізом і фахівці. Зокрема політолог і виконавчий директор ЛОГО «Комітет виборців України» Оксана Дащаківська стверджує: на сьогодні у Львівській обласній раді склалася ситуація, у якій між виборцями і депутатами ЛОР утворився бар’єр, ім’я якого – політичні партії.

Відтак очевидно, що перманентні зміни українського законодавства приносили не прогрес, як того й варто було очікувати, а безумовний регрес. А оскільки нові вибори до обласної ради вже буквально на носі, то варто спробувати розібратися, що ж саме у попередньому законі призвело до такого невтішного стану справ, і чого чекати від ЛОР, сформованої за результатами чергової нової виборчої системи.

Розрив, якого не можна не помічати

Як відомо, на те, що пропорційна виборча система із закритими списками зовсім не належить до тих систем, що найкраще надаються для формування органів місцевого самоврядування, свого часу звертала увагу навіть Венеціанська комісія. Про це залюбки нагадують фахівці, підкреслюючи при цьому, що вже за старою і не надто доброю традицією наші законодавці повністю проігнорували поради авторитетного органу.

Одна з головних причин цієї невідповідності полягає у тому, що вона, по суті, ліквідовує зв’язок депутатського корпусу ради з територією регіону, який для такого органу, як обласна рада, повинен бути надважливим. Якщо мажоритарна система гарантувала, що кожен окремий округу Львівщини буде представлений своїм депутатом, то перед пропорційною таке завдання не стоїть за визначенням, адже при формуванні виборчих списків питання територіальної приналежності своїх кандидатів політичні партії розглядають далеко не у першу чергу – та й, щиро кажучи, просто не можуть цього робити.

«Поки була мажоритарна система, зберігалося представництво районів в обласній раді, зберігався зв’язок мажоритарного депутата з виборцем. Зміна цієї системи на пропорційну призвела до того, що більшість депутатів обласної ради були представниками Львова. Натомість область і регіони залишилися без своїх представників. Фактично, через пропорційну систему територіальні громади у Львівській обласній раді представлені непропорційно», - каже у коментарі для ZAXID.NET Оксана Дащаківська, підтверджуючи погляди Миколи Гориня.

Розрив між депутатом і територією автоматично призводить і до розриву між депутатом і виборцем. Політологи підкреслюють, що за мажоритарної системи виборці знали кандидата, за якого голосують, обирали саме його, і потім були з ним у більш-менш тісному контакті після виборів. За пропорційної системи ситуація змінилася кардинально – замість того, щоб обирати конкретних кандидатів, люди здебільшого голосували за партійну етикетку, зв’язок із якою за визначенням не може бути настільки органічним. Як стверджує, зокрема, політолог Любомир Скочиляс, це також призводить до зменшення зацікавленості депутатів обласної ради регіональними проблемами.

І це цілком справедливо. Адже якщо мажоритарна система 1990 і 1994 років змушувала кожного депутата обласної ради відповідати перед конкретними виборцями, які його обрали, то пропорційна система перетворює слугу громади на слугу партії. Так, політолог Юрій Шведа у коментарі для ZAXID.NET наголошує, що сама ця система орієнтована на представництво політичних партій, і замість того, щоб займатися питаннями, які становлять інтерес для певної громади чи території, депутат зосереджується на тих питаннях, що становлять інтерес для партії. 

 

за мажоритарної системи виборці знали кандидата, за якого голосують, обирали саме його, і потім були з ним у більш-менш тісному контакті після виборів

 

Партійний характер депутатського корпусу Львівської обласної ради п’ятого демократичного скликання посилило ще й те, що у застосованій 2006 року виборчій системі партійні списки були закритими, тобто формувалися політичними партіями без жодного впливу виборців. Відтак центральні офіси представлених у ЛОР політичних партії зберігали великий вплив на ті рішення, що приймалися у регіоні.

«За такої системи місце в списку залежить виключно від керівника партійної організації – як він поставить, як він зманіпулює, так кандидат і проходить або ні, - розповідає ZAXID.NET голова чинної обласної ради Мирослав Сеник, - Це дуже негативно відбивалося на роботі обласної ради, бо ті рішення, які стосуються території Львівщини, як правило, погоджували з центральним офісом у Києві, а той дивився на цю проблему зі своєї точки зору, яка не завжди була на користь території області».

Те, що вплив центральних органів політичних партій на рішення своїх представників у Львівській облраді був дуже сильним, підтверджують і спостереження фахівців, і безпосередній досвід депутатів. «Знизу у партіях відсутня будь-яка дискусія з внутрішньополітичних чи регіональних проблем, все спускається «зверху». Цією хворобою охоплена не одна чи дві партії, а всі, представлені в області. І це вже не проблеми росту, це серйозна біда», - каже Микола Горинь.

Покращення, якого поки не буде 

Отже, у тому, що пропорційна виборча система зразка 2006 року заклала у Львівську обласну раду низку вагомих недоліків, погоджуються і представники її депутатського корпусу, і фахівці. Значно менше одностайності всі вони демонструють, коли їм доводиться відповідати на запитання, яка ж система була б для облради ідеальною. Тут спрацьовує принцип «скільки людей, стільки й думок».

Скажімо, голова ЛОР п’ятого демократичного скликання Мирослав Сеник вважає, що перехід до пропорційної системи загалом був правильним, і єдиним, чого цій системі відчутно бракувало, - відкритість виборчих списків.

«Коли ми відкриваємо списки, то кандидат за своє місце бореться в окрузі, і його місце в списку залежить від тієї кількості голосів, які він здобуде в окрузі, а не від центрального офісу. Це давало б прив’язку депутата до свого округу, структурувало б обласну раду і в раді було б рівне представництво від кожної територіальної громади», - каже Сеник ZAXID.NET.

Оксана Дащаківська також не є принциповим противником пропорційної системи, але наголошує, що дієвою вона може бути лише в разі, якщо буде вдосконалений Закон про місцеве самоврядування, який має чітко визначати територіальну громаду і діяльність, яку обласна рада повинна щодо неї реалізовувати. У такому випадку облрада була б позбавлена всіх тих господарських функцій, якими займається сьогодні, і чітко працювала б на формування програм розвитку, залучення інвестицій, тощо. «Якщо ж за нею залишати функції власне господарювання і розпорядження комунальним майном, то краще впровадити мажоритарну систему», - каже виконавчий директор ЛОГО «Комітет виборців України».

Микола Горинь тим часом вважає, що, оскільки Львівська обласна рада є регіональним політичним органом, найкращою системою була б змішана, але з тією умовою, що мажоритарники матимуть змогу висувати свої кандидатури тільки в тих округах, в яких самі проживають. Більш-менш адекватною до потреб громади вважає змішану виборчу систему і політолог Юрій Шведа, однак він також пропонує суттєве доповнення – можливість самовисування кандидатів по мажоритарних округах, а також їх висування комітетами виборців.

Натомість інший політолог, Анатолій Романюк, при роздумах щодо ідеальної системи виборів до обласної ради радить звернутися до європейських прикладів виборчих систем – зокрема, до існуючої у Швейцарії системи «панашаж», за якої виборці мають можливість обирати із запропонованих їм виборчих списків окремих кандидатів і складати таким чином свої власні кандидатські списки.

«У наших умовах, якщо ми не готові переходити на більш складні системи європейського зразка, то мажоритарна система залишається найбільш дієвою. За всіх тих загроз, про які говорять – зокрема можливість «купівлі» округів – ця система дозволяє представляти групові інтереси територіальних громад. Тобто виборець є зв’язаним з депутатом, і той мусить на нього орієнтуватися», - каже Романюк у коментарі для ZAXID.NET.

Власне, із тим, що мажоритарна виборча система була б найбільш адекватною при формування Львівської облради як органу, що представляє інтереси територіальної громади, згоден і депутат ЛОР усіх п’яти демократичних скликань Євген Павелко, і політолог Любомир Скочиляс. Той же-таки Юрій Шведа вважає, що мажоритарна система не тільки забезпечила б більш якісне представництво територіальних громад, але й змусила б обласну раду насамперед господарсько-економічними проблемами регіону, а не загальнонаціональними політичними питаннями.

Майбутнє, якого (не)варто сподіватися

Що ж до змішаної виборчої системи, за якою формуватиметься наступна обласна рада, то від неї більшість опитаних ZAXID.NET фахівців і депутатів особливих зрушень на краще не сподіваються, а подекуди очікують навіть чергового погіршення.

Зокрема Любомир Скочиляс вважає, що система, запроваджена Законом про місцеві вибори 2010 року, є ще більш абсурдною, ніж пропорційна. «Вона закладає подвійну природу обласної ради, коли половина депутатів будуть підзвітні окремим виборцям, а інша половина – партійним організаціям. Фактично ми матимемо дві частини ради, які будуть різноорієнтованими, і це, як на мене, аж ніяк не сприятиме ефективності її діяльності. Навпаки, вона має шанси бути ще менш дієвою, аніж попередня», - каже політолог. 

 

Що ж до змішаної виборчої системи, за якою формуватиметься наступна обласна рада, то від неї більшість опитаних ZAXID.NET фахівців і депутатів особливих зрушень на краще не сподіваються

 

Оксана Дащаківська та Микола Горинь також не чекають значного покращення представницької функції ЛОР, звертаючи увагу на те, що хоч половина депутатського корпусу облради і буде сформована з депутатів-мажоритарників, вони все одно зможуть висуватися лише через місцеві осередки політичних партій, а відтак існує загроза, що вони знову ж-таки будуть представниками політичних сил, підтримку яких отримали, а не захисниками інтересів територіальної громади.

З оптимізмом дивиться у майбутнє тільки політолог Анатолій Романюк, який сподівається не лише на те, що депутати, обрані у мажоритарних одномандатних округах, будуть справжніми представниками тих виборців, які забезпечать їм місце у Львівській обласній раді, але й що вони відіграватимуть у депутатському корпусі ЛОР лідерську функцію.

«Річ у тім, що мажоритарник має більший рівень легітимізації, ніж представник партійного списку, бо виборці проголосували конкретно за нього, а представник партійного списку пройшов «паровозиком». Відповідно, мажоритарник буде мати більшу відповідальність і завжди пам’ятатиме, що його проходження наступного разу пов’язане із виборцем, і тому він буде орієнтуватися у своїй роботі на виборця – і свідомо, і підсвідомо. Той, хто прийшов за партійним списком, буде мати меншу легітимність – суто внутрішньо, я не маю на увазі об’єктивну легітимність. Тому я думаю, що лідерські функції будуть виконувати власне мажоритарники, і власне з них ми отримаємо нових лідерів на місцевому рівні», - наголошує фахівець у коментарі для ZAXID.NET, додаючи до цього, що за такого розвитку подій має відбутися і поступовий перехід фокусу уваги ЛОР від політичних питань, якими вона досі активно займалася, до питань більш конкретних, пов’язаних із регіоном.

Отже, певну надію на зрушення у бік позитиву у роботі обласної ради нова виборча система, за усіх своїх помітних недоліків, все ж-таки залишає. Чи судилося цій надії справдитися, як би це банально не прозвучало, покаже лише майбутнє. Однак загальна тональність наведених вище коментарів фахівців і депутатів підказує, що сильно сподіватися на це мешканцям Львівщини аж ніяк не варто.

Додати коментар (2500 знаків):

Iм'я*
Вiдгук*
OpenID
Код*

Коментарі до статті

Олександр30-10-2010 21:56

• Сеник «купив квартиру для подруги з кишені області», помічниці, а тепер заступника начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Дулі Оксани. Це 2-кімнатне помешкання Сеник придбав їй за бюджетні кошти по обласній програмі забезпечення житлом молодих сімей через «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі В.Писаренка, обминувши чергу та цинічно подавши це як виконання програми забезпечення житлом, зазначивши у рішенні Львівської обласної ради: «… роботу вважати завершеною… Це законно???

• Чи на Вашу думку можна вважати потребуючою Дулю О., яку Сеник привів з собою у обласну раду, яка при зарплаті державного службовця може собі придбати дорого вартісний джип, яким їздить на роботу.

batjar20-10-2010 14:15

Але ж Bи пишете: "частину депутатського корпусу ЛОР було обрано за мажоритарною системою, а іншу – за пропорційною, згідно зі списками"

Насправді ж обирали до ЛОР по 3 депутати від кожного району та міста. І депутатами ЛОР ставали ті троє, що набрали у такому тримандатному окрузі найбільше голосів.

То про які "частини" з може йти мова?

2 batjar20-10-2010 13:08

Прошу пана, крім того, щоб читати, треба ще й вміти розуміти прочитане. Ви самі цитуєте:

2. Вибори депутатів обласної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються відповідно з межами районів та міст обласного значення, що входять до складу цієї області.

Але, певно, недобачаєте слово "багатомандатних", котре і є засадничим у цьому пункті статті 4.

batjar20-10-2010 12:50

А щодо обласних рад то:Стаття 4.

2. Вибори депутатів обласної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються відповідно з межами районів та міст обласного значення, що входять до складу цієї області.

Якщо не пам’ятаєте то читайте старий закон

batjar20-10-2010 12:46

Закон про вибори який діяв у 1988-2004 рр.(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 3-4, ст. 15) :

Стаття 2. Вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села, селища, міста, району в місті.