Аудит культурних подій. Вересень

17:48, 07.10.2010

Цього разу до референтів приєдналися студенти-культурологи із викладачем Зоряною Рибчинською, які також мали право додавати від себе пропозиції та брати участь в обговорюванні.

Референти аудиту: Ірина Магдиш, Наталка Космолінська, Аліна Небельмес, Тарас Федорчак, Андрій Падур, Зоряна Рибчинська.

 

Отже, подіями місяця стали:

Випуск поштової марки, присвяченої Пінзелю. Погасили марки «Іоан Георг Пінзель. Богоматір» та «Іоан Георг Пінзель. Ангел». Референти зазначили, що якщо за кордоном ще більш-менш знають про Іоана Георга Пінзеля, то в Україні, щоб популяризувати це ім’я, з кожним роком докладають зусиль. А все почалося із Року Пінзеля, невеликого відеофільму Наталки Ільчук, книг про майстра Пінзеля, листівок з його скульптурами та ін.

«Погашення марки – це результат громадської кампанії з популяризації і промоції імені Пінзеля. Це й промоція мистецької фішки Львова. Тут можна говорити і про міжнародність події», - зазначила Ірина Магдиш.

 Андрій Падур також зазначив, що ця подія має також привернути увагу працівників медіа до того, як вивчають і чи вивчають Пінзеля загалом, що робиться в Музеї Пінзеля (а дах там, так і далі тече).

У школі реставратори знайшли настінний розпис. Як зазначила Аліна Небельмес, у Львові в історичній школі №21, що на вул. Кониського, 8, провели реставрацію вхідних брам, ліпнини та настельного розпису. Реставрація проходила у межах проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», що втілюють спільно Німецьке товариство технічного співробітництва (GTZ) та міська рада. Власе, німецький реставратор по стінопису, знаючи, як 100 років тому зводили будинки, припустив, що під кількарічною побілкою може бути розпис, - так і виявилося. «Приємно, що у столітніх будинках віднаходять деталі, які роблять його красивішим, особливим. У Львові є чимало фасадів, які позбулися багатьох своїх деталей… Ця подія підказує їх не втрачати», - додала вона.

«Розпис, ліпнина, двері, вікна, дверні ручки, вітражі – це ті деталі, з яких насправді складається Львів. Їх є дуже багато. GTZ є дуже потрібним для міста. Експерти цього товариства навчають і майстрів, і робітників реставрувати камінь, дерево, розпис, ліпнину. У німців ще збереглися навички цехових традицій, якими вони діляться. Ця подія – як крапка відліку. Подія резонансна. Мешканці з кожною такою подією вникають у сам процес, цікавляться, починають розуміти. Ця подія є й просвітницькою для мешканців», - зазначила Наталка Космолінська.

Вечір «ХХ ВІК. Богдан-Ігор Антонич. Грицько Чубай"  

«Цей концерт відбувся дуже по-особливому. Антонич та Чубай – це два особливі поети для Львова, міста, де вони відбулися як поети» (А. Небельмес). «Була повна зала людей. Сам вечір проходив як театралізоване дійство, гарно організоване» (студентка-культуролог Оля).

Мирослава Мариновича обрали президентом Пен-клубу  

«ПЕН-клуб - міжнародна неурядова організація, яка об'єднує професійних письменників, редакторів и перекладачів. ПЕН-клуб є неполітичною, недержавною організацією. 13 вересня українське відділення міжнародного ПЕН-клубу очолив однин із засновників Української Гельсінкської Групи, український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, філософ Мирослав Маринович. ПЕН-клуб у світі має великий авторитет. В Україні про цей клуб мало хто знає. Перед М.Мариновичем стоять різні завдання, серед них – і затвердити новий статут, і популяризувати цей клуб інтелектуалів», - зазначила Зоряна Рибчинська.

«Завше приємно знати, що «корона» інтелектуала приїхала у Львів», - додала А.Небельмес.

Фестиваль класичної музики «Імпровізація»  

«Фестиваль «Імпровізація» засвідчив, що попит на класичну музику є.  Ці концерти стали великим святом для молоді і людей похилого віку, оскільки були безкоштовними. Зали були переповненні (можливо, не на геть усі концерти, але один-два вечори порівняно з цілим фестивалем погоди не роблять)», - зазначила Ірина Магдиш.

«Концерти «Імпровізації» були різними: грали і відомі, і невідомі широкому колу слухачів музиканти. Але навіть ці незнамениті музиканти показали високий рівень своєї майстерності», - зазначила студентка Оля.

Виставка «Театральні костюми видатних оперних співаків світу» театру «Ла Скала» (Італія)

«Вперше італійський театр «Ла Скала» вивіз костюми. І ця перша їхня поїздка до Львова в Оперний театр. Це широкий жест «Ла Скала». Також він приурочений до  110-річчя Львівської опери», - розповіла Наталка Космолінська. З іншого боку, зазначила референт, ця виставка  звертає увагу на «жалюгідний стан костюмів наших театрів».

Вартість огляду експозиції – 20 грн. І цю суму додають до вартості вхідних квитків на вистави Оперного театру. Костюми видатних оперних співаків світу експонуватимуть до листопада.

Виставка японської мініатюри Окімоно та подарунок частини японської колекції О.Фельдмана Львівській картинній галереї. «Це дві різні події. Представлені фігурки з першого погляду говорять про унікальне мистецтво - окімоно. Окімоно створювали тоді, коли світ змінювався. Їх у світі небагато. У самій Японії їх практично немає. І це японське мистецтво представлено у Львові», - зазначила Аліна Небельмес, додавши, що подарунок О.Фельдмана може бути також подією місяця, адже «в умовах недостатнього фінансування музеїв, подарунок із власної колекції є скарбом».

Про подарунок музею Наталка Космолінська зазначила, що «сучасні люди бізнесу не роблять нічого просто так. Ця колекція не зробить загалом колекцію картинної галереї або винятковою, або повною. У Львові в музеї етнографії є чимало японських цуб (металева частина, що відділяє руків’я меча від клинка) та ін».

Фестиваль «Ляльковий світ»

Наталка Космолінська: «Грамотний менеджмент, цікава тема – авторська лялька. У Львові  завше цінували ужиткове мистецтво, але ляльку вважали невартісною. Щоб це не була просто виставка-продаж, зробили фестиваль із літературним читанням, майстер-класами. Наразі ще «Ляльковий світ» має певні організаційні труднощі. Приємно, що на виставці представлені роботи знаних у Львові особистостей, які для себе тишком-нишком майстрували, але ніхто про це до лялькового фестивалю не знав».

«Але не вистачало місця  на майстер-класах і читаннях» (Тарас Федорчак), «Це проблема не самих організаторів, а проблема місця у Львові» (Н.Космолінська).

Номінація «Маленькі або благодійні заходи»

У Львові представили сукню, яку могла б носити Софія Шептицька. Завдяки громадській ініціативі її було пошито на зібрані приватні кошти львів’янок і львів’ян. Сукня стане експонатом невеликого музею у с. Вишня на Львівщині.

Номінація «Культурна подія малих містечок області»

Фестиваль «Ту Стань!». «Плюси» - Прекрасне місце. Добра промоція, зокрема відеопромоція. Фестиваль традиційний. Мінус – є потреба у вказівниках, які ведуть до фестивалю («Поночі важко зорієнтуватися, куди їхати»).

До окремої категорії референти зачислили Форум видавців, бо подія є важливою, і справді загальнонаціональною, але цей Форум показав, що криза догнала книжковий ринок (було менше новинок, менше видавництв); роздутість програми не свідчила про якість кожного заходу (якби програма була меншою – більше б працювала на кожен захід).

Говорили референти і про виставку Остапа Патика «Мить, що минає» Зелена канапа. «Здається, звичайна виставка… Але колористика приємна. Відображення краси світу. А також назва. Це все створило те, що «зачіпає». Нам треба цінувати мить що минає, те, що ми маємо зараз» (А. Небельмес).

 «Виставка і картини О.Патика не відрізняються від попередньої. Художник цілком ілюструє львівську школу. Я, як мистецтвознавець, не бачу новації у цій виставці» (Н.Космолінська).

«На каву  до Львова» (Як завжди з «міськими святами» є велике непорозуміння: чи то міське свято чи то комерційне).

Антиподія

Обшук СБУ «Тюрми на Лонцького»  

 Шок місяця

Тадей Едер №3 у виборчому списку Львівської міської організації Партії регіонів до Львівської міської ради.

 

Нагадаю, однією із засад аудиту є відсутність рейтингу, оскільки ініціатори проведення такого щомісячного обговорення хочуть уникнути ситуації «боротьби за місце у рейтингу» і цілком не претендують на абсолютність своїх оцінок. Метою аудиту є швидше системне, фахове, зацікавлене обговорення того, що відбувається у культурному житті  Львова для того, щоб створити прецедент найбільш узагальненого і різнобічного погляду на події виробників та споживачів культурного продукту. Важливими також є взаємозв’язки між гравцями на ринку культурних подій і взаємна оцінка культурних продуктів.

 

Повна версія аудиту на сайті Центру культурного менеджменту - після 11 жовтня.

 

Коментарі до статті

Dan10-10-2010 20:10

z photo garniwe. treba davatu bilwe photo

сихів07-10-2010 18:06

головні події життя львова 2007-2010 років (сихівська версія):

втрата ідентичності, підміна реального його музейною репрезентацією або створенням міфів, облагородження простору = регенерація = втрата реального, забування та віртуалізація минулого (негація 1940-1990), створення суспільства спектаклів, захоплення все нових автентичних територій (див. розширення в сторону краківського) з метою перетворення їх у арт-leisure-простір для окремих верств населення (кава, фото, арт), урбаністичні проекти на територіях з незагоєними ранами (єврейське гетто - старе і нове), виховування нового покоління західної молоді (арт+споживання+культурна ініціатива+нематеріальна робота), твіттер-фашисти (reactor), відсунення за периферію зору цілих поколінь (старіші за 40) та районів (все поза середмістям). нерозуміння суті львова. кава, бруківка, арт. гентрифікація, неолібералізм. відсутність матеріальної роботи. заробітчани, міграція в села. євро-2012