Below is the text of the page https://www.ugraina.org/encyclopedy/ stored 2011-01-27 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

UGRAINA.org

[/] Новини Статтi Монографії Енциклопедія Уґраїна Енциклопедія 24.01.2011 ЧУВАСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА НАЦІОНАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА Православна церква у Чувашії. Існувала у 1920-1930-тих роках в межах Чуваської АССР. Влита до складу Єдиної Древлоеправослної Церкви. Ще... Детальніше... Новини 27.01.2011 Прорив саранського джазу у фіно-угорське Поволжя 27.01.2011 The Irish Times: Естонія не хоче назад в СССР 24.01.2011 Естонія хоче більше ТБ. Естонською 23.01.2011 Символом Марій Ел стане ведмідь ЄдРа? 21.01.2011 День споріднених народів стане державним святом Естонії 18.01.2011 Єврокомісія перевірить угорський закон про ЗМІ 18.01.2011 Мадрид розпочав репресії проти ЕТА у відповідь на перемир’я 16.01.2011 За фіно-угрів платять більше, ніж за європейців 10.01.2011 Лаура Рейніля зустріла українське Різдво у Києві 23.12.2010 Закон про ЗМІ може поставити під сумнів головування Угорщини в ЄС Всі новини Уґраїна Збільшити карту Архів Енциклопедія ВЕПСЛЯНДІЯ Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія. Детальніше... Енциклопедія А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ААВ Евальд (Evald Aav) Естонський композитор, хоровий диригент. Нар.06.03.1900. - Пом.21.03.1939. Учень А.Каппа. Автор першої національної опери "Вікінги" (Vikerlased, 1928), яку написав по закінченню консерваторії. Створив симфонічну поему "Життя" (1935). Ще... ААВІК Йоганнес (Johannes Aavik) Естонський мовознавець, реформатор та стандартизатор естонської мови. Нар.08.12.1880, о-в Сааремаа (Естонія). - Пом.18.03.1973 (Стокгольм, Щвеція). Псевдонім - Й.Рандвере (J.Randvere). Соратник Густава Суйте, засновника літературної орг-ції "Молода Естонія". Ще... ААЛТО Алвар Гуґо Генрік Фінський архітектор та дизайнер. Нар. 03.02.1898, Куортане (Фінляндія). - Пом. 11.05.1976, Гельсінкі. Засновник фінської дизайнерської школи. Модернізував фінську сакральну архітектуру. Улюблені праці - проектування бібліотек (Війпурі, Карелія). Президент Союзу фінських архітекторів (1943-1958). Президент Академії Фінляндії (1963-1968). Ще... ААЛТОНЕН Аймо Активіст комуністичного руху Фінляндії, голова КПФ. Нар. 10.12.1906, Парайнен. — Пом. 21.09.1987, Гельсінкі. З 1923 брав участь у лівацьких організаціях, зокрема сталіністських. Член Компартії Фінляндії (КПФ) з 1927. За підозрою у зв'язках із розвідкою СССР ув'язнений (1935-44). Після звільнення - член Політбюро Виконкому КПФ, голова КПФ 1944—45, 1948-66. Депутат сейму 1945. Ще... ААЛТОНЕН Вяйне Валдемар Фінський скульптор-монументаліст, медальєр, теятральний художник. Нар.08.03.1894, м.Марттіла (Фінляндія). - Пом.30.05.1966, Гельсінкі. Навчався у м.Турку, Франції, Італії. Автор пам'ятника А.Ківі (1939) та фінським переселенцям у США. Працював з бронзою, мармуром, гранітом, керамікою. Відвідував Мерянію (м.Москва). У м.Турку створено музей А., де зібрано велику колекцію сучасного мистецтва. Ще... ААМУН КОЙТТО (Aamun Koitto) "Ранкова зоря" (укр.). Настаріший православний журнал Карелії, заснований у ХІХ ст. Видавався карельською та фінською мовою. Засновник - священик Сергій Окулов, м.Сортавала. ААРНЕ Антті Аматус (Antti Amatus Aarne) Фінський фольклорист. Нар. 05.12.1867, м.Порі (Фінляндія). - Пом. 05.02.1925, м. Гельсінкі. Запровадив світовий індекс сюжетів казок, заснований на аналізі географічно-історичного контексту (т.зв. Фінська школа). Листування з укр.фольклористом В.Гнатюком. Професор Гельсінкського університету (1922). Ще... АБЕЗЬ Політичний концентраційний табір НКВД СССР у системі ІнтЛАГ, Республіка Комі. Створено в 1930-их рр. на правому березі р.Уса, де будувалася залізнична лінія "Москва-Воркута". В А. закатовано 900 українців, зокрема Володимир Ваврик, посол Іван Фещенко-Чопівський, о.Григорій Лакота, Олексій Каленчук, о.Микола Топорівський, д-р Сергій Наклович, тощо. Цвинтар в'язнів "Севжелдорлаг", "Воркутлаг", "Ухтпечлаг", "Интлаг", "Минлаг". Українські могили впорядковано львівським тов-вом "Пошук". Ще... АБРАМОВ Кузьма Ерзянський поет, письменник та лінгвист. Нар. 12.11.1914 у с.Стариє Наймани Большеберезніковського району Республіки Мордовія (Ерзянь Мастор). Учасник Другої Світової війни (поранений під м.Глухів, Україна). Військовополонений німецького табору "Ляндвассер" (1942-1945, м.Нюрнберг). Автор історичних романів, трилогії "Найман" (1957-1964) та "Степан Ерзя" (1980), драматичних творів. Перекладав Тараса Шевченка - твори "Заповіт", "Чого мені тяжко, чого мені нудно", "Ой чого ти почорніло", тощо. Стаття про Абрамова в УЛЕ. Під редакцію А. вийшов грунтовний тлумачний словник ерзянської мови "Валонь ёвтнема валкс". Національність - ерзя. Ще... АБРАМОВ Мікуль Вепський поет, журналіст, кіноактор. Нар. 24.01.1961 у с.Ладв (Ladv [Ладва]), Подпорозький р-н Ленінградської обл. (Вепсляндія). Батьки - вепси. Активіст вепського національного руху. Мешкає у столиці Республіки Карелія м.Петроскої (Північна Вепсляндія). Три поетичні книжки (1994, 1999, 2005). Перекладач вепською мовою творів Т.Шевченка, В.Висоцького, В.Шекспіра. Редактор газети Kodima. Ще... АБРАМОВА Марія Вепська поетеса. Нар. 1932. Живе у селі Ладв (Ленінградська обл.). Один твір перекладено естонською мовою і вміщено в Антології фіно-угорської поезії "Тепла ніч" (Таллінн, 2006). Мати вепського поета-клясика Мікуля Абрамова. АВАКУМ Петров протопоп Протоієрей РПЦ. Нар. 1620. Діяч ерзянського релігійного руху. Один з засновників фіно-руського старообрядництва, письменник. Національність - ерзя. АВДЄЄВА Аґапія Матінка Аліпія. Юродива стариця, яка жила у Києві після Другої Світової війни. Нар.1910 в Ерзянь Мастор. - Пом.30.10.1988 у м.Київ (Україна). Національність - ерзянка. Шанована серед православних людей. УПЦ МП готує канонізацію А. Ще... АВДЮШКО Віктор Актор кіно СССР, чоловік естонської кіноакторки Лійни Орлової. Нар. 11.01.1925, м. Москва, РФ. - Пом. 19.11.1975, там само. Ролі у 55 кінострічках. Батько провідної актриси Великоруського теятру Естонії Марії Авдюшко. АВДЮШКО Марія Естонська актриса, фотомодель. Нар. 1968. Дочка кіноакторки Лійни Орлової та кінозірки СССР Вітора Авдюшка. Закінчила Талліннську консерваторію. Ще... Стор.: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »» Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів Статті 26.01.2011 ЗМІ: Ерзя вимагають автономії від РФ ЗМІ Російської Федерації звернули увагу на національні проблеми одного з фіно-волзьких народів – ерзян. Що цікаво: автор інтернет-видання "Свободная пресса" Антон Размахнін не звертається до шаблонних штампів кремлівської пропаганди, а намагається зрозуміти, чому розпилений і асимільований народ повертається до свого національного "я" і навіть висуває вимоги самостійності. 24.01.2011 "Марий и медведь". Для чого змінювати герб? Редакція "Уґраїни" вже розповідала про бажання президента Марій Ел Леоніда Маркєлова змінити чинні герб і прапор республіки. 18.01.2011 Північна Європа об’єднується проти Москви Північні фіно-угори - фіни, саами та естонці - можуть стати наріжним каменем системи безпеки Скандинавії і Балтії. На саміті північноєвропейських країн буде створений новий військово-політичний союз "міні-НАТО", який буде "наглядати за полярними ведмедями і великоросами". 15.01.2011 Пенч да кши Сьогодні день народження відомого сумського тромбоніста В'ячеслава Наливайка, який несподівано помер кілька років тому. Це - мій названий батько, в якому я відкрив вже у дорослому віці - ерзянина, або, як кажуть, людину із фіно-угорським корінням. Сталося це цілком несподівано - під час нашої поїздки на батьківщину його матері, Надєжди Шишкіної. Вона проживала до початку 1930-тих у Альметьєвському районі Республіки Татарстан. На початку 1990-их мені поталанило відкрити в її сині просто українця, який на іронічно-скептичне запитання моєї матері: "Невже ти підеш воювати за Україну?" (йшлося про московські претензії на Крим), він спокійно й статечно відповів: "Піду". 14.01.2011 Невдала русифікація В 1830-х роках у Фінляндії розгортається національний рух – феноманство, пробуджується національна свідомість. Феноманство очолювали професор Гельсінкського університету сенатор Йоанн Вільгельм Снельман, який домагався надання фінській мові статусу державної. «Фінляндську ідею» пропагували поет Йоган Людвіг Рунеберґ і письменник Захарій Топеліус. Фольклорист Еліас Леннрут зібрав і в 1835 році видав народний епос нової нації «Калевала». «Фінляндську ідею» також звикли пов’язувати з ім’ям політика, письменника, поета, історика та публіциста Арвідссона, який сказав: «Шведами ми більше не є, великорусами бути не хочемо, тож будьмо фінами». Думка Константін Кавєлін 05.10.2010 / 02:00 В утворенні великоросійської гілки, її розселенні й обрусінні фінів полягає інтимна, внутрішня історія російського народу, яка досі залишається якось в тіні, майже забута, а проте саме в ній і лежить ключ до всього ходу російської історії. Всі думки Відгуки Каргонь Вайгель (Харків) 2011.01.26 / 00:47 Дуже дякую за чудову статтю про великий народ ерзя. Потрібне продовження теми, особливо у контексті національного відродження українців і ерзян. Треба створити товариство дружби Україна-Ерзя Мастор. З радістю став би його активним членом. Всі відгуки Наша кнопка Отримати html-код