ZeosDBO використовують для роботи з р╕зними СУБД в програмах написаних в р╕зних середовищах, наприклад Delphi 7. Як встановити необх╕дн╕ компоненти в середовище ясно описано за посиланням http://swasher.blogspot.com/2008/12/zeosdbo-delphi7.html.

Новина припустима для ОС: Win2k, Windows XP, 2003 та нов╕ших верс╕й.

Проф╕л╕ користувач╕в за замовченням збер╕гаються у каталоз╕ C:\Documents and settings\.... ╤нколи виника╓ необх╕дн╕сть дещо автоматизувати або ж нав╕ть стандартизувати дан╕, збережен╕ у проф╕л╕.

╢ три стандартн╕ вар╕анти використання проф╕л╕в:
1) Проф╕ль збер╕га╓ться локально на комп'ютер╕ ╕ до нього користувач ма╓ повний доступ (Мо╖ документи, Робочий ст╕л та ╕нш╕ ресурси проф╕ля).

2) Проф╕ль збер╕га╓ться на в╕ддаленому сервер╕, наприклад \\prof_server\profiles\username. Проф╕ль завантажу╓ться локально п╕д час входження у систему ╕ збер╕га╓ себе на в╕ддаленому сервер╕ у момент виходу користувача. Такий проф╕ль виг╕дно використовувати, якщо Вам необх╕дно мати доступ до свого робочого м╕сця (налаштованого та з╕ сво╖ми документами) на р╕зних робочих станц╕ях.

3) Проф╕ль користувача налаштову╓ться адм╕н╕стратором системи ╕ його користувач не ма╓ права зм╕нювати (п╕д час виходу ╕з системи). Наприклад така схема прийнятна для комп'ютерних лаборатор╕й, де студенти експерементують з╕ сво╖м проф╕лем п╕д час заняття, ╕ потр╕бно, щоб ц╕ зм╕ни не записувались у проф╕ль. Тобто локально користувач може робити з╕ сво╖м проф╕лем що завгодно, але т╕льки до виходу ╕з системи, наступний сеанс буде з проф╕лем, записаним на сервер╕. Як налаштувати такого роду проф╕ль, можна прочитати дал╕ http://http://support.microsoft.com/kb/307800/

╤нформац╕ю про налаштування скрипт╕в, що виконуються п╕д час завантаження користувача можна переглянути за посиланням http://support.microsoft.com/kb/315245.

╤нколи виника╓ необх╕дн╕сть отримати доступ до мереж╕ ╕нтернет з консол╕ ОС Linux. Добре, якщо у Вас прямий доступ до глобально╖ мереж╕, без прокс╕-сервер╕в та йому под╕бних засоб╕в роздавання контенту. Якщо трапилося так, що з Вашо╖ локально╖ мереж╕ орган╕зований доступ до мереж╕ ╕нтернет через прокс╕-сервер, то Ви так просто скача╓те ╕нформац╕ю стандартними засобами. Вих╕д ╕з дано╖ ситуац╕╖: Вам необх╕дно прописати у зм╕нному середовищ╕ параметри PROXY, це робиться за допомогою команди export, а для перегляду зм╕нного середовища достатньо виконати команду set.

Отже, формат команди: $ export http_proxy=http://username:password@proxy_server:port/

Не дуже в╕дома на наших просторах система перев╕рки правильност╕ будови тексту, в╕дносно ран╕ше задано╖ так звано╖ граматики Clat нещодавно стала надбанням нашого ун╕верситету. Плану╓ться ╖╖ використовувати для навчання студент╕в спец╕альност╕ переклад та ╕нших факультету ╕ноземних мов.

Отже особливост╕ налаштування та використання системи:
1) Система працю╓ в режим╕ кл╕╓нт-сервер.
2) На серверн╕й частин╕ працю╓ модуль побудови правил, т╕льки один кл╕╓нт.
3) Серверна частина запуститься у Вас, т╕льки якщо ма╓те в╕дпов╕дн╕ л╕ценз╕╖, як╕ Вам надасть безпосередньо виробник програмного забезпечення або представник, ╕накше нав╕ть не намагайтеся сервер запустити.
4) Якщо серверна частина працю╓, то в╕дпов╕дна к╕льк╕сть л╕цензованих кл╕╓нт╕в буде працювати.
5) Л╕ценз╕я отриму╓ться в результат╕ трьох крок╕в: а) генерування файл╕в запит╕в (сервер запропону╓ ╖х створити, якщо л╕ценз╕╖ не виявлено); б) в╕правлення поштою в╕дпов╕дних файл╕в; в) п╕сля отримання в╕дпов╕д╕, у як╕й будуть вкладен╕ файли-л╕ценз╕й, ╖х необх╕дно розм╕стити безпосередньо в каталог ф╕зичного розм╕щення серверно╖ частини.
6) Л╕ценз╕я прив'язу╓ться до апаратно╖ частини вашо╖ станц╕╖, де буде ф╕зично працювати фоново процес. Тобто це да╓ можлив╕сть перевстановлювати ОС у випадку ╖╖ краху. Необх╕дно т╕льки зберегти файли л╕ценз╕й.
7) Л╕ценз╕я вида╓ться т╕льки на р╕к (можливо це т╕льки для нашого випадку, додатково це питання не вивчалося).
8) Сервер, кл╕╓нти та редактор правил можуть працювати без ╕нсталяц╕╖, за що н╕мцям величезне дякую, ато уже набридли програмн╕ засоби, що см╕тять в ОС Windows де попало.
9) Java-кл╕╓нт налаштову╓ться у командному файл╕, через за замовченням в╕н запуска╓ться.
10) Кл╕╓нт для Microsoft Word 2003 наоаштову╓ться засобами самого кл╕╓нта через серердовище текстового процесора.

Як вмонтувати кл╕╓нт для Word-a без наявност╕ ╕нсталяц╕╖ можна почитати в документац╕╖ на кл╕╓нт. Але коротко можна сказати, що "менюшка" пропису╓ться в шаблон╕ ╕ деяк╕ налаштування збер╕гаються в ре╓стр╕.

Остання верс╕я системи управл╕ння в╕ртуальними машинами VirtualBox, яка вже назива╓ться не Sun а Oracle, створена як для ОС с╕мейства Windows та Unix та Linux-под╕бних ОС. Виявилося дуже зручним те, що м╕грац╕я м╕ж ОС, п╕д управл╕ннями яких працю╓ VirtualBox проходить дуже легко засобами експорту та ╕мпорту. Але можлив╕ також деяк╕ помилки, але вони не значн╕ ╕ ╖х дуже легко можна повиправляти.

Процедура експорту в╕дбува╓ться довше за процедуру ╕мпорту, але загалом результат Вас приголомшить, так само як ╕ мене.

В ОС Debian (╕ не т╕льки) можна встановлювати VirtualBox ╕з спец╕ал╕зованого репозитар╕я виробника програмного забепечення Oracle. Детальн╕ше можна взнати в детальньому опис╕ на сайт╕ http://www.virtualbox.org.

Загалом, дуже потужня система. ╢ можлив╕сть використання без граф╕чного ╕нтерфейсу, це команди: VBoxManage та [VBoxHeadless] загалом, але ╓ також багато ╕нших консольних команд. ╤ також команди не дуже в╕др╕зняються одна в╕д одно╖ в р╕зних ОС.

Можна зробити висновок, що виробник створив ядро VirtualBox, яке дуже ретельно готують для роботи в конкретн╕й систем╕ ╕ набори зовн╕шн╕х команд, що ╓ однаков╕ для ус╕х систем.

Остання верс╕я системи управл╕ння в╕ртуальними машинами VirtualBox, яка вже назива╓ться не Sun а Oracle, створена як для ОС с╕мейства Windows та Unix та Linux-под╕бних ОС. Виявилося дуже зручним те, що м╕грац╕я м╕ж ОС, п╕д управл╕ннями яких працю╓ VirtualBox проходить дуже легко засобами експорту та ╕мпорту. Але можлив╕ також деяк╕ помилки, але вони не значн╕ ╕ ╖х дуже легко можна повиправляти.

Процедура експорту в╕дбува╓ться довше за процедуру ╕мпорту, але загалом результат Вас приголомшить, так само як ╕ мене.

В ОС Debian (╕ не т╕льки) можна встановлювати VirtualBox ╕з спец╕ал╕зованого репозитар╕я виробника програмного забепечення Oracle. Детальн╕ше можна взнати в детальньому опис╕ на сайт╕ http://www.virtualbox.org.

Загалом, дуже потужня система. ╢ можлив╕сть використання без граф╕чного ╕нтерфейсу, це команди: VBoxManage та [VBoxHeadless] загалом, але ╓ також багато ╕нших консольних команд. ╤ також команди не дуже в╕др╕зняються одна в╕д одно╖ в р╕зних ОС.

Можна зробити висновок, що виробник створив ядро VirtualBox, яке дуже ретельно готують для роботи в конкретн╕й систем╕ ╕ набори зовн╕шн╕х команд, що ╓ однаков╕ для ус╕х систем.

Виникла помилка: W: GPG error: http://ftp.ru.debian.org sid Release: Сл╕дуюч╕ п╕дписи не можуть бути перев╕рен╕, тому що, публ╕чний ключ в╕дсутн╕й: NO_PUBKEY 9AA38DCD55BE302B п╕д час виконання команди apt-get update. Для ╖╖ вир╕шення можна скористатися наступним методом, виконати команди:

1) gpg --keyserver wwwkeys.eu.pgp.net --recv-keys 9AA38DCD55BE302B
2) gpg --armor --export 9AA38DCD55BE302B |apt-key add -

П╕сля завантаження ключа, можна продовжити процедуру оновлення або завантаження програмного забезпечення ╕з репозитар╕я.

П╕сля встановлення в╕ртуально╖ машини, для адм╕н╕стрування через консоль використову╓ться пакет virsh. Для перегляду наявних в╕ртуальних машин викону╓мо внутр╕шню команду середовища vish list.
Якщо в╕ртуальна машина коректно не хоче вимикатися, можна застосувати жорсткий метод засобами ОС Linux:
1) шука╓мо процес, який в╕дпов╕да╓ за в╕ртуальну машину, за допомогою ps -aux.
2) П╕сля визначення номеру процеса викону╓мо команду: kill <номер процесу>.
Дал╕ продовжу╓мо звичну роботу з в╕ртаульною машиною!

Для того, щоб запустити службу telnetd на Debian-станц╕╖ необх╕дно:
1) apt-get install telnetd;
2) якщо не встановлена служба xinetd то встановити ╖╖ командою apt-get install xinetd;

П╕д час роботи з п╕дмережами виникла наступна проблема: контролер домену розм╕щу╓ться в п╕дмереж╕ 1, а користувач╕ орган╕зац╕╖ знаходяться в п╕дмереж╕ 2, коли користувач╕в з 2-╖ п╕дмереж╕ включають в домен, вони бачуть в мережевому оточенн╕ робоч╕ станц╕╖ 1-╖ п╕дмереж╕, а робоч╕ станц╕╖ сво╓╖ мереж╕ не бачуть, хоча можна використовувати явн╕ ╕мена робочих станц╕й. Необх╕дно включити робоч╕ станц╕╖ 2-╖ мереж╕ в мережеве оточення 1-╖, щоб ус╕ ус╕х бачили.

Для вир╕шення дано╖ проблеми на даний момент ╕сну╓ 2 вар╕анти:
1) В мереж╕ 2 встановити WINS-сервер та налаштувати зв'язок ╕з WINS-сервером в 1-й п╕дмереж╕.
2) Необх╕дно широкомовн╕ пакети 137-139 порт╕в, що надходять в 2-й п╕дмереж╕ засобами DNAT перенаправити в першу п╕дмережу. П╕сля усп╕шного проходження пакет╕в, основний WINS-сервер повинен захопити ц╕ пакети ╕ в результат╕ робоч╕ станц╕╖ добавляться в загальне мережеве оточення.