Азотні добрива

Азот – один з основних елементів, необхідних для життєдіяльності рослин. Він входить до складу білків, ферментів, нуклеїнових кислот, хлорофілу, вітамінів, алкалоїдів та інших сполук.

Аміачна селітра (NH₄NO₃) – одне з найпоширеніших азотних добрив. Містить 34% азоту (50% у формі NH4⁺ і 50% у формі NO3^-). Це фізіологічно слабкокисла сіль білого або кремового кольору, що легко розчиняється у воді. Випускають переважно у гранульованому вигляді. Після внесення в грунт амоній поглинається грунтовим вбирним комплексом, що знижує його рухомість, частково зазнає нітрифікації. Нітратна форма азоту утворює легкорозчинні солі, які можуть вимиватися в глибші шари грунту, тобто втрачатися. Ця властивість аміачної селітри обмежує її внесення для основного удобрення на легких грунтах.

Аміачну селітру вважають універсальним добривом. Її вносять різними способами під усі культури. Вона є незамінним добривом для підживлення озимих і просапних культур та для внесення в рядки під час сівби.

Рекомендовані середні норми внесення добрива:

Норми внесення добрив залежать від результатів агрохімічного аналізу грунту та запланованої врожайності культури.

Карбамід (сечовина) (CO(NH2)2) – найбільш концентроване тверде азотне добриво з вмістом азоту не менше 46%. Це кристалічна або гранульована речовина білого кольору, малогігроскопічна, що майже не злежується під час зберігання та має високу сипучість, добре розсівається. Після засвоєння рослинами всього азоту від карбаміду в ґрунті не залишається ні кислих, ні лужних залишків і реакція ґрунтового розчину не змінюється.

Карбамід можна застосовувати на всіх типах ґрунтів під усі культури. Крім того, це найкраще добриво для позакореневого підживлення озимих і ярих зернових культур. Внесення розчину карбаміду навіть у підвищених концентраціях (1-5%), на відміну від інших азотних добрив, не спричиняє опіків у рослин і сприяє підвищенню вмісту білка та клейковини в зерні.

Рекомендовані середні норми внесення добрива:

Аміачна вода (водний аміак) (NH₄OH) – водний 20-ти і 25%-й розчин аміаку; випускається двох сортів із вмістом 16-20% азоту. Це жовтувата рідина із запахом нашатирного спирту. Тиск пари над аміачною водою незначний, тому її можна зберігати у звичайних цистернах, однак герметичних та стійких проти корозії. Добриво фізіологічно кисле, може зазнавати нітрифікації. Вносять аміачну воду як основне добриво та для підживлення просапних культур з обов’язковим загортанням у грунт.

Сульфат амонію ((NH4)2SO4) - це фізіологічно кисла кристалічна сіль, добре розчинна у воді, білого, жовтуватого або сірого кольору, що містить 21% азоту та 24% сірки. Рекомендується для внесення на некислих (насичених основами) ґрунтах та на кислих за умови вапнування. При внесенні в ґрунт сульфат амонію швидко розчиняється. Амонійна група поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, що утримує азот від вимивання.

 Сульфат амонію, на відміну від аміачної селітри і карбаміду, містить сірку. Варто відмітити, що сірка займає одне з провідних місць серед біогенних елементів після азоту, фосфору і калію. Позитивний вплив сірки на урожай залишається непоміченим, оскільки вона впливає не на збільшення продукції, а на її якість. 

Крім того, зовнішній прояв сірчаного голодування рослин майже повністю співпадає з ознаками недостатнього азотного живлення. При недостатній кількості в ґрунті сірки, знижується синтез білків, жирів, вітамінів, а азот, що дуже небезпечно, накопичується у вигляді нітратів. Окрім усього погіршується зберігання продуктів. Останніми роками спостерігається тенденція зниження змісту сірки в орних ґрунтах в багатьох регіонах України – близько 80% ріллі бідна сіркою.

При внесенні сульфату амонію в грунт, він переводить фосфор, що знаходиться в ґрунті з нерозчинної форми в розчинну, і тим самим посилює процес поглинання рослиною цієї речовини.

Сульфат амонію вносять під культури, що чутливі до нестачі сірки: хрестоцвіті (ріпак, суріпиця, гірчиця, ріпа, капуста), а також на ґрунтах, що бідні на сірку.

Рекомендовані середні норми внесення добрива:

Карбамідно-аміачна суміш - водний розчин селітри аміачної та карбаміду. Залежно від марки містить 28-32% азоту. Спосіб отримання розчину КАС заснований на змішуванні в певному співвідношенні водних розчинів карбаміду і аміачної селітри, нейтралізації вільного аміаку і інгібіруванні отриманого продукту.

Практично не містить вільного аміаку що виключає втрати азоту при його транспортуванні зберіганні та внесенні.

Завдяки тому, що в склад входить амонійна нітратна та амідна форми азоту КАС є одним з найуніверсальніших азотних добрив, що може використовуватись на всіх типах ґрунтів під усі сільськогосподарські культури.

При основному внесенні КАС є високоефективним добривом, рівноцінним аміачній селітрі або карбаміду по дії на урожай сільськогосподарських культур.
Його можна вносити за допомогою високопродуктивних агрегатів без одночасної заробки в ґрунт, а також з поливною водою.

КАС містить інгібітор корозії для захисту устаткування, виготовленого з вуглецевої сталі. В якості інгібітору корозії використовуються хімікати, дозволені до застосування в установленому порядку. КАС з інгібітором корозії можна перевозити в звичайних залізничних і автоцистернах.

Низька температура кристалізації мінус 2 °С і замерзання мінус 26 °С дозволяє транспортувати і зберігати КАС цілорічно. Утворення кристалів і короткочасне замерзання розчинів КАС в складських місткостях не представляє великої небезпеки, оскільки з підвищенням температури кристали розчиняються, і азотні добрива повністю відновлюють свої властивості.

Рекомендовані середні норми внесення добрива:

Норми внесення добрив залежать від результатів агрохімічного аналізу ґрунту та запланованої врожайності культури.

Рівненська філія

Рівненська обл., Дубнівський р-н, с. Озеряни, вул. Зелена, 56

Київська філія

Київська обл., Тетіївський р-н, с. Кашперівка, вул. Свердлова, 14

Кіровоградська філія

Кіровоградська обл., Гайворонський р-н, с. Хащувате (Гайворон), вул. Степова, 15

Херсонська філія

Херсонська обл., Каховський р-н, с. Коробки, вул. Промислова, 2