This version of the page http://dzyga.com/podcast/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-12-06. The original page over time could change.
Літературний подкаст кабі.net

Презентація «Кайфології» Павла Коробчука


Другого грудня у Львові, в кафе «Кабінет» відбудеться презентація книги Павла Коробчука «Кайфологія». Якісна поезія, роздуми про навколишню літературу, добрі напої та сутність музики. Початок заходу о 18:00. адреса: вул. Винниченка, 12

«Поза очі»: підсумки есеїстичного десятиліття



Цього разу Віктор Неборак та Ігор Котик у своєму циклі критичних обговорень «Поза очі» говорили про українську есеїстику. Як зразок підсумків есеїстичного десятиліття вони обрали дві есеїстичні збірки, що побачили світ цього року: «Письмо з околиці: есеї» Анатолія Дністрового та «Героїні та герої» Євгенії Кононенко.

Мітки: Дністровий Анатолій (про), Кононенко Євенія (про)

Сергій Гулик



Сергій Гулик – молодий поет, що засвітився на останній Молодій Республіці поетів, що проходила цього річ у вигляді конкурсу. Він, будучи нікому не знаним, подав свої вірші – і переміг, отримавши в нагороду видання книжки. І це було, властиво, все, що про нього хто-небудь знав. Але от і він з’явився в Кабінеті. Не те, щоби ми на цій зустрічі дізналися про нього значно більше, але, принаймні, поговорили про таке:

  • для чого Сергієві Гулику поезія?
  • його творча біографія;
  • Сергій читає «Сигнали точного часу», «Йди за мною», «Дитяче порно», «День перший», «Таксисти», «TV»;
  • Григорій Семенчук розповідає про знайомство з текстами Гулика і конкурс МРП;
  • Кучерявий про особливості стилю Гулика;
  • Сергій читає «Фото №47», «Птахи», «Пінг-понг».
  • Більше фотографій з літературного вечора Сергія Гулика

    Мітки: Гулик Серій

    Міський роман: Галина Пагутяк і Петро Яценко


    Зустріч «Львівський роман» переростає у «міський роман». Інтрига зустрічі у тому, що нещодавно з-під пера Галини Пагутяк вийшов роман про Кьоніґсберг (теперішній Калінінград), місто, у якому п.Галина побувала вже після написання свого роману і вважає, що побувавши у ньому перед, вона ніколи не змогла б цього роману написати, настільки дух міста є вихолощеним. Натомість «Львівська сага», останній роман Петра Яценка, є твором львів’янина, який постійно живе у цьому місті і занурений у нього, романом львів’янина про Львів. Як з’ясувалося, між авторами не виявилося жодних протиріч, навіть навпаки.

    Не можу втриматися, щоб не описати свої перші враження від «Львівської саги». Насправді книга з такою голосною назвою виявилася зовсім не грубезним фоліантом, який лячно було би взяти до рук. І читається легко і не без захоплення.

    Оповідь починається ніби нізвідки, з трьох крапок, захоплюючи зненацька не тільки читача, але й, здається оповідача. Ніби диктофон увімкнувся посеред оповіді. Загалом цікава стратегія початку багатьох розділів роману з трикрапки… Далі »

    Мітки: Пагутяк Галина, Яценко Петро

    Андрій Шкраб'юк


    Новий цикл «Кабінетних зустрічей» — зустрічей із перекладачами, що отримав назву «Третій Світ», модерований Юрієм Прохаськом — відкривається розмовою з Андрієм Шкраб'юком.
    Історик, есеїст, перекладач, редактор богословської, філософської та художньої літератури. Автор публікацій з християнської тематики в українській та зарубіжній періодиці. Народився 1969 року. Студіював теологію в Любліні та історію у Львові.
    Один з відкривачів Бруно Шульца для української аудиторії (Бруно Шульц. Цинамонові крамниці. Санаторій під клепсидрою. Львів, Просвіта, 1995). Перекладач літургійних текстів та мелодій до піснеспівів. Останній переклад Літургії передосвячених дарів (із грецької) побачив світ у видавництві УКУ в 2009 році. Співорганізатор перекладацької майстерні «Трипіснець» (разом з Тарасом і Максимом Тимо). Викладач Дистанційної Магістерської програми екуменічних наук та духовно-пасторального відділу УКУ. Протопсалт, з 2001 року — реґент хору катедрального собору Вірменської Апостольської Церкви у Львові.
    Далі »

    Мітки: Шкраб'юк Андрій

    «Поза очі»: підсумки прозового десятиліття


    Цього разу в проекті критичних обговорень Віктора Неборака й Ігоря Котика «Поза очі» розглядалася антологія любовної прози «Декамерон: 10 Українських прозаїкiв останнiх 10 років». Укладена Серієм Жаданом, вона стала свого роду літературним підсумком десятиліття, оскільки включила тексти десяти авторів, чиї імена з’явилися на літературному видноколі протягом останніх десяти років. Це Софія Андрухович, Любко Дереш, Анатолій Дністровий, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Світлана Пиркало, Світлана Поваляєва, Тарас Прохасько, Наталка Сняданко та Сашко Ушкалов. Наші критики не обійшли увагою ні репрезентативності такої добірки, ні якості самих текстів. Найбільше уваги дісталося Світлані Пиркало (текст якої Котик удостоїв своєю симпатією, а Кучерявий – роздратуванням) та Тарасові Прохаську (есеєві якого намагалися знайти хоч одну причину буди поміщеним у цій антології). Також в обговоренні взяли участь Анатолій Івченко та Галина Крук. Розмова видалася напрочуд гострою, в ній звучали не надто характерні для цього циклу гострі судження (розійшовся навіть зазвичай скромний Ігор Котик), а сприйняття антології виявилося далеким від захопленого.

    Григорій Гусейнов


    Григорій Джамалович Гусейнов – письменник, журналіст, головний редактор та організатор журналу «Кур`єр Кривбасу», літературний критик. До Львова завітав в ранках Форуму Видавців презентувати свій нововиданий тритомник «Незаймані сніги». Ця книга – це п’ятнадцять мандрівних історій, що продовжують сюжети художньо-документального життєпису «Господні зерна» (2000—2005) (у десяти томах), якою Гусейнов наново вводить в українську історичну пам’ять імена незаслужено забутих діячів культури. Але в «Кабінеті» замість презентації відбулася власне зустріч з автором: замість презентувати книжку як таку, надзвичайно скромний і самозаглиблений Гусейнов поринув у спогади, пов’язані зі описаними у ніж постатями, розповідаючи про:

  • дружбу, Володимира Кашку, Олеся Ульяненка;
  • художника Данила Георгійовича Нарбута, свої зустрічі з ним і свої дослідження біографії його та його батька;
  • Марка Кропивницького та пов’язані з Одесою моменти його біографії;
  • свої літературні мрії;
  • село Верхівня на Житомирщині, де мешкав колись Бальзак;
  • підходи до історичної літератури;
  • укранські меморіальні музеї;
  • Кривий Ріг і «Кур'єр Кривбасу».
  • Мітки: Гусейнов Григорій

    Богдана Матіяш



    Богдана Матіяш – професійний філолог, перекладач, редактор «Критики» та «Українського журналу», а також поетеса. В іпостасі редактора – вправна приборкувачка слів, в поетичній – їх добрий друг та часом сповідник. Авторка лірики настільки релігійної, що аж інтимної (чи навпаки). Дипломований спеціаліст з мовчання (захистила магістерську роботу на тему «Мовчання як текст»), Богдана користалася із цього свого фаху протягом «Кабінетної зустрічі», виткавши свою мову наполовину із пауз. Ними разом зі своїми текстами створила в нашому літкафе молитовно-святкову, радісно-спокійну атмосферу, поперемінно розповідаючи про:

  • нову книгу віршів «Твої улюблені пси та інші звірі»;
  • попередню книгу «Розмови з Богом» та зв’язок між цими збірками;
  • читає коротку прозу «Вся ця любов» та «Із багатьох професій...»
  • головних героїв своєї нової поетичної книги;
  • читає вірші із цієї невиданої книги;
  • адресата своєї поезії;
  • читає із «Розмов з Богом», вірші 32, 33, 13, 10, 12;
  • відповідає на питання публіки (Наталія Римська, Маріанна Кіяновська та ін.)
  • Мітки: Матіяш Богдана

    «кабі.net» на радіо «Egoїсти»


    Шановні слухачі! З радістю повідомляємо, що цей світ стає кращим щодня.
    Він повільно, але слухняно прямує до тотальної поетократії, до якої його вправною рукою веде редакція подкасту.
    І «Кабінетні зустрічі» тепер можна слухати крім цього сайту також на на онлайн-радіо мережі ресторанів «Egoїсти» по вівторках о 20-00.

    Іван Малкович


    Іван Малкович знаний більшості молодих поціновувачів літератури передовсім як видавець, директор дитячого видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — одного з найуспішніших в Україні. Поряд з тим він чудовий поет, чий дебют якого свого часу протегувала сама Ліна Костенко. Його вірші (звісно, силаботоніка) майстерно-вийшукані й іронічні водночас. Одні з них ми пам’ятаємо змалку, інші нам геть невідомі, й пригадати чи познайомитися з ними в «Кабінеті» якраз трапилася чудова нагода – вихід його збірки «Вибране». Вона включає в себе найкращі вірші з усіх попередніх збірок, а також раніше непубліковані й давні, дороблені останнім часом. Попри такий офіційний привід для зустрічі, вона вийшла геть неофіційною, та й переважали в ній читані тексти, а не діалоги.

  • Кучерявий про зміст «Вибраного» Малковича;
  • Малкович про літзустрічі наприкінці 80-х і про своє ставлення до Форуму видавців;
  • Читає: переклади Станіслав Гроховяк, «Верлену» , фрагмент з «Фауста» і розказує про його переклад, свої вірші «Ніч,осінь», «Все ясне і тонке…» (з циклу «Все поруч»), «Пританцьовування на одній нозі», «Я вигортаю попіл із каміна…», «Зоопсихічне», «Повстанець», «Чоловік І і ІІ», «Ще одна осінь», «Житіє часника», «Житіє оленяра», «Золотий Іван», «Вертепчики», «Пійманий Сковорода», «Як з амфори зійшла…»;
  • діалог поколінь в українській літературі;
  • про своє знайомство з творчістю Антонича;
  • читає «Кіммерійський південь», «Таврія», «Сумного й неминучого…», «Покосили мої полонини…», «Літопис», «Вечірня (гусяча) буколіка», «Зима — то вітчизна руки», «Так дозріває кров», «У грудні календарі…», «Люблю тебе впізнавати на всіх картах світу…», «Пробач, що не завжди чую твій голос…»;
  • про можливість видання своєї книжки «Вертепчик»;
  • про дітей .
  • Мітки: Малкович Іван