Середина жовтня – особливий період у житті тисяч студентів країн південно-східної Європи, які вирішили присвятити своє життя програмуванню. Саме у цю чарівну пору бабиного літа збираються вони у столиці Румунії, щоб помірятися силами у найважливішому змаганні року – півфіналі першості світу АСМ з програмування. Саме тут в очному поєдинку зможуть вони продемонструвати свої таланти у мистецтві програмування, яке шліфували цілий рік. І лише дві команди проб’ються до фіналу цих найпрестижніших змагань.
      Цьогоріч у Бухарестській політехніці зібралася 51 команда з семи країн: Болгарії (5), Македонії (2), Молдови (2), Румунії (16), Сербії (5), Туреччини (10) та України (11). Під враженням чудових виступів українських команд вперше цього року на зразок Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування свої національні змагання провели Болгарія, Румунія та Туреччина. Саме болгарські та румунські команди, з сумом згадуючи ті часи, коли їм не було рівних, готувалися до рішучого бою з українськими програмістами. Якщо за десятиліття з 1995-го по 2004-й румунські команди виходили до фіналу 11 разів, болгарські – 6, українські – 2, югославські – 1 та македонські – 1, то за останні п’ять років українці були у фіналі 9 разів, а болгари і румуни лише раз. Більше того, уже три роки поспіль у фіналі першості світу АСМ південно-східну Європу представляють лише українські команди!
      Приємно відзначити, що такі успіхи значною мірою обумовлені програмою підготовки українських команд до першості світу з програмування, що створена з ініціативи і за безпосередньої участі нашого ВНТУ.
      Окрім Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування, що проводиться ВНТУ за окремим наказом Міністерства освіти і науки України у три етапи і збирає на змагання понад 2000 студентів зі всієї України, до цієї системи входять зимова та літня школи з програмування, які проводяться у лютому Харківським національним університетом радіоелектроніки та у серпні Севастопольським національним університетом ядерної енергетики та промисловості. Тому команди нашого університету не «пасуть задніх» на змаганнях будь-якого рівня.

      Команди нашого ВНЗ двічі виходили до фіналу першості світу, а ВНТУ входив до тридцятки кращих університетів світу. Багато про що каже і 43 місце ВНТУ у світовому рейтингу університетів TopCoder (http://www.topcoder.com/stat?c=school_avg_rating), і 4 місце студента ВНТУ Віталія Невідомого серед українських студентів-учасників першості світу в особистому рейтингу TopCoder (http://www.topcoder.com/tc?module=AlgoRank&cc=804) та 152 у загальному світовому рейтингу, 23 місце в цьому ж списку нашого Олексія Стаха…
      А випускник ВНТУ Дмитро Коржик, учасник нашої «зіркової» команди, двічі як тренер – у 2009-му і 2010-му вивів до фіналу першості світу команду університету Дюка (Північна Кароліна, США), де він тепер навчається в аспірантурі.
      Безумовним фаворитом Бухарестського півфіналу була команда КНУ ім. Т.Шевченка Deprecated, чемпіон України, до складу якої входили 1-й, 3-й і 5-й номери рейтингу TopCoder по Україні. Двоє з них посідали 8 і 14 місця у загальному світовому рейтингу. Отож, такої зіркової команди навряд чи можна було знайти цього року у світі. Від цієї команди можна було б очікувати не тільки золотих медалей, які минулого року отримав КНУ, посівши 4-е місце у фіналі, але й чемпіонського звання! Тим більш, що у її складі був один представник тієї «золотої» команди. Головним їх конкурентами була команда Exploitless з того ж університету, також з одним золотим торішнім призером першості світу в своєму складі. Великі шанси на успіх мала команда Донецького національного університету, у складі якої в останній раз виступав неодноразовий призер і чемпіон світу з математики. На жаль, в абсолютному заліку команда ВНТУ поки ще була не готова змагатися за перемогу, але ми мали серйозні позиції у групі технічних університетів, де головними конкурентами були Київський, Бухарестський, Белградський, Львівський технічні університети, а також ще близько двадцяти технічних університетів з Румунії, Болгарії, Сербії та Македонії.
      Уже другий рік поспіль нашу команду на півфіналі супроводжували волонтери. Минулого року це була випускниця нашого університету Олеся Дячок, а цього року – студентка п’ятого курсу Тетяна Фурман. Саме їм команда довіряла витягнути «щасливий» номер комп’ютера на жеребкуванні. Минулого року це був №1, але оскільки в результаті ми були лише десятими у загальному заліку та третіми серед технічних університетів, тож, вирішили, що цей номер нещасливий. І ось – знов №1!!! І трохи здивована та засмучена команда перед початком змагань. Можливо, саме це стало причиною невдалого старту, що ніколи не було властиво нашій команді, яка зажди серед перших розв’язувала перші задачі.
      Нині першою першу задачу на третій хвилині журі прийняло у румунської команди. Але вже на восьмій хвилині на перше місце з двома задачами виходить команда Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського TTL300. Вони вже були фіналістами першості світу у 2009-му, але у Вінниці стали лише п’ятими, зовсім трохи випередивши нашу команду. На цю хвилину вже 15 команд мають розв’язані задачі, але серед них відсутня команда ВНТУ! Дванадцята хвилина – першими три задачі розв’язує команда TTL300. За нею йдуть румуни, далі болгари. За ними п’ять українських команд, але без ВНТУ… Вже 31 команда розв’язала хоча б одну задачу, а де ж подівся ВНТУ? Як виявилося після змагань, наша команда вперше в своїй історії неправильно оцінила складність задач і вибрала для розв’язання не найпростішу.
      Тридцята хвилина… З однією задачею на 38 (!) місці на табло з’являється команда ВНТУ.
      Сорок друга хвилина – ми с двома задачами на 30-му місці. 47-ма хвилина – з трьома задачами у ВНТУ 18 місце. 64-а хвилина – 9-те місце. Лідирує все та ж TTL з тими ж чотирма задачами, але кращим часом. 115 хвилина – на перше місце з 7 задачами виходить фаворит змагань, команда Deprecators. На цю мить у першій шістці лише одна неукраїнська команда. Deprecators першими розв’язують і 8 задач. Останній час змагань табло, для зберігання інтриги до нагородження переможців, «заморожується», тобто не відображає поточні результати.
      І вони таки дійсно виявилися несподіваними! Переможцями, проявивши неабияку волю, стала команда TTL з Сімферополя, друга путівка до фіналу першості світу у киян з Exploitless! На жаль, лише третіми завершили змагання хлопці з потенційно найсильнішої команди Deprecated, які цілком могли боротися за звання чемпіону світу. Саме їм і не вистачило тієї самої зібраності та волі до перемоги, яка не раз підводила київські команди у фіналах першості світу.
      ВНТУ задовольнився першим місцем серед технічних університетів, випередивши команду НТУУ КПІ, дві команди Бухарестської політехніки. Загальне дев’яте місце виявилося трохи гіршим, ніж сьоме у Вінниці, оскільки у першій десятці виявилося, як і минулого року, – дев’ять українських команд! Єдиною іноземною командою, яка обійшла нас на одне місце, стала команда класичного Бухарестського університету. Можливо, коли б наша команда виступала у повному складі – три студента, вона могла би увійти до першої шістки, але на вихід до фіналу ми поки не розраховували. Але вже наступного року будемо ставити таку задачу, оскільки більшість українських «грандів», цього року закінчують виступи у змаганнях першості світу.

      Бухарестський півфінал ознаменувався ще однією важливою подією. Враховуючи високий рівень проведення Всеукраїнської олімпіади з програмування та високі результати українських команд, показані останніми роками на світовому фіналі, Оргкомітет першості світу відрядив до Бухареста директора європейських півфіналів Божену Маннову (Празький університет), яка мала змогу ще раз впевнитися у високому класі українських програмістів.
      Пані Божена передала вітання від директора першості світу з програмування Білла Поучера, який відвідав цьогорічний фінал Всеукраїнської олімпіади. А ще і його думку щодо доцільності проведення з наступного року півфіналу південно-східної Європи паралельно у Бухаресті та Вінниці. З цього приводу зібрався Оргкомітет півфіналу, якому професор Володимир Месюра презентував Всеукраїнську олімпіаду та наш ВНТУ. У результаті голосування Оргкомітетом півфіналу було прийнято рішення щодо затвердження пропозиції про нову формулу проведення півфіналу.
      Отже, наступного жовтня наш університет вперше прийме в Україні півфінал першості світу з програмування! Тому попереду багато роботи. І для ВНТУ, і для міської та обласної влади, адже проведення півфіналу першості світу з програмування в Україні є дуже визначною подією, яку у світі інформаційних технологій сприймають на рівні Євро-2012. Можливо, і справді через кілька років наш університет прийматиме в Україні фінал першості світу. Він, до речі, з 2013 року проходитиме у Санкт-Петербурзі. А цьогоріч фінал пройде у Шарм-ель-Шейхі (Єгипет), куди на нараду директорів півфіналів першості світу запрошено і директора південно-східного європейського півфіналу, професора Вінницького національного технічного університету Володимира Месюру.