Not with dreams, but with blood and with iron
Shall a nation be moulded to last.
А.Ч.Свінберн
Англійський майстер художнього слова, романтик і гедоніст вважав, що не порожні й даремні мріяння, а лише кров і залізо можуть/повинні формувати націю, якщо та хоче залишитися в історії.
«Залізний» канцлер, князь Отто фон Бісмарк поклав лаври своїх воєнних перемог, що об’єднали Німеччину, до ніг представника найгуманнішої професії. «Прусський учитель виграв бій під Садовою». (Хоча Бісмарк нічого такого не казав, а підтверджував щось протилежне — «не словами, але кров’ю і залізом буде об’єднана Німеччина», — історична справедливість недарма приписує об’єднувачу Німеччини авторство слів професора географії з Лейпцига Оскара Пешеля — «коли пруссаки побили австрійців, то це була перемога прусського вчителя над австрійським шкільним учителем».)
Оцінювати якість шкільної освіти бісмарківським способом ми, дякувати Богу, не повинні й не (з)можемо. Тут потрібні інші методи перевірки.
Війна і культура, хоч і протилежні по суті («коли говорять гармати, музи мовчать»), формально об’єднані поняттям тотальності: загальна мобілізація і мас-культура.
Спаси нас Боже від першої, а ось про другу поговоримо.
* * *
Прослухавши пісню Стаса Михайлова «Покаяние», я зрозумів, чому ідея «зметикувати на трьох» підручник шкільної історії опанувала уми слов’янських науковців.
Популярний великоросійський співак стогне:
Отчизна бедная моя, как я хочу, чтоб ты восстала
Из пепла, боли и руин, чтоб не боялась, не дрожала.
Виконується ніби для художнього оформлення програмної заявки ряду (не всіх, підкреслюю, — читайте статтю професора Віктора Брехуненка в №17 від 30.04.2010 р.) істориків із Києво-Могилянської академії на чолі з Наталією Яковенко: «Тут необхідне концептуальне переосмислення «нещасливої історії» та її перетлумачення на «успішну історію». Для мене стало цілком очевидним, що таке переосмислення однаково необхідне як для нас, так і для старшого північного брата.
А ще я згадав пісню Ігоря Талькова «Россия» часів перебудови — і ось уже виходить цілісний діагноз загальної хронічної хвороби з індивідуальними рецидивами. Чверть століття тому ми спільно ридали, гортаючи «старую тетрадь расстрелянного генерала».
Я тщетно силился понять,
Как ты смогла себя отдать
На растерзание вандалам…
Россия!
Ты раздражала силы зла
И, видно, так их доняла,
Что ослепить тебя решили.
Як справедливо зауважує професор Н.Яковенко, «власне на «чужинцях» автори охоче зосереджують увагу, приписуючи їм усі біди й невдачі».
У Талькова чужинні вандальські сили мали чітко виражений класово-інтернаціональний характер (Тебя связали кумачом и опустили на колени). У сучасній Росії виховані на неправильних підручниках народні піснярі атрибутують зло вже за національно-релігійною ознакою:
…пепсикольная страна сожрет нас мигом,
без объедков.
Они и так, как злые псы с слюной
текущею из пасти,
Стоят у наших рубежей,
скулят и лязгают от счастья.
От предвкушения того,
что ты оплот последний христианства…
Зазвичай історію-мартирологію (μάρτυρος—мученик) пишуть бездержавні нації. «Скривджені історією» народи шукають причину своєї бездержавності в підступах «лихих сусідів». У цьому сенсі українська мартирологія — феномен природний. Без образу злих псів, які століттями роздирали Неньку-Україну, наша історія логічно неможлива. Ми обмотуємо горе бездержавності мотузочкою (низкою) ворожих підступів, топимо тугу за державністю у хмільному вині міфів про сили зла, які нас шматують. Ми «пиятики» зі стажем, ми вміємо пити.
Великоросійська історія-мартирологія спантеличує, якщо не дивує. Тисячолітня ж Росія! Складається враження, що наші брати, сьорбнувши одного разу (після «ярма» або «смути») «вогненної води» міфів про мучеників за Росію, сильно підсіли на цей наркотик. Очевидно, в них як у північного народу немає ферментів думання, що розщеплювали б відповідні алкалоїди. Як наслідок — delirium tremens, коли повсюди бачаться підступи «пепсикольной страны» і ввижаються «злые псы со слюною текущею из пасти». Любителі географії розставлять близькі їхній душі «пунктири» на карті: тут тобі і Вашингтон, і Лондон, і Рим із Ватиканом, і Київ у недалекому минулому, і Тбілісі з Варшавою...
«Ліками на це може стати перефокусування «страдницької» історії на, сказати би, історію «оптимістичну» (Н.Яковенко). Спільний підручник позитивної історії, написаний під благодійним і кваліфікованим українським керівництвом, допоможе наступному поколінню північних братів подолати згубну пристрасть. Як казали у культовому фільмі про Шурика: «Ми вас вилікуємо. Алкоголіки — наш профіль».
Да так оно и есть,что всё дерьмо пришло сюда только потому,что чуждое нормальным людям правление коммуняк,сделало из обычного американского и прочего г...а дефицит.
Дурачок. Частью Европы может быть только Европа. Если, конечно, не считать этой частью колонии.
У москвы есть смотрящие в ЧЕЧНЕ КАДЫРОВ И ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ ЯНУКОВИЧ. Оккупация началась ВЫ видели как братва рвала в ВР флаг УКРАИНЫ когда было голосование по ЧФ. У нас была реальная возможность стаь частью ЕВРОПЫ а теперь у нас появилась реальная возможность стать ПРИДНЕСТРОВЬЕМ . ЧЕЧНЕЙ, АБХАЗИЕЙ,ОСЕТИЕЙ ….и в белокаменной будут нас отлавливать как кавказцев и так же относятся к нам, ВЫ еще этого не заметили по их постам и высказываниям
Ещё раз поздравляю украинцев с уникальной властью, которую они ВЫБРАЛИ! Что выбирали, то и получили! Надеюсь, это будет уроком на будущее. Если, конечно, у этой страны теперь есть будущее.
У вас, как бы , словесная диарея. Но это лечится. И главный препарат для такого лечения-это осознать, что за 300 лет "дружбы" с Россией мы так и остались для вас хохлами, разговаривающими на "хохломове". Я был совсем недавно аполитичен. Но подписание последних договоров с РФ дает мне убежденность, что теперь уж точно сяду и выучу украинский. Вы дали мне четко понять, что Украина моя Родина!
А помните, уважаемые российские братья, фразу из фильма "Брат" :"Вы намеще за Севастополь ответите!" А сериалы, где российский спецназ борется с тупыми хохлами? Назовите мне хоть что-то похожее, выпущенное в Украине. Короче! Я не пойму, вы уговариваете нас дружить? Пожалуйста, но только через демаркированную границу и на равных условиях. А дальше посмотрим, как будет ситуация развиваться. ИА «Росбалт» позволило себе перейти к разжиганию межн
Полностью согласен с автором статьи и подписываюсь под каждым словом. Надоело сборище убогих и слабоумных, которым мешали и мешают создавать свою достойную историю. Пора бы уже перестать давить на жалость и перейти к созиданию нового будущего, не требующего оправданий.
Как можно все перевернуть вверх ногами? Самая настоящая демагогия высосанная из пальца в стиле коммунистов, которые даже в невинной "Восточной песне" Ободзинского видели намек на Ленина. Где я написал, ЧТО ПЕСНЯ ТОЛЬКО ДЛЯ РУССКИХ??? Я просто имел ввиду, что Стас Михайлов в "Покаяние" озабочен бездуховностью и воровством нынешней российской элиты и деградацией нации, а растлителем видит "Пепсикольную страну". Причем тут вообще Украина???
Авторский вариант статьи содержал следующие слова: "Я думал, что испанобородым партнером то Таисии Повалий, то Кати Бужинской является наш Гришко, но дочка просветила меня". Кто ж знал, что при столь тесном общем культурном пространстве, я не могу поговорить о том, что вкладывают мне в уши. Принимайте меры по удержанию ваших "только для русских" песен при себе.
Песня Стаса Михайлова создана исключительно для российского слушателя и непонятно, зачем ее вообще обсуждать в Украине? Кстати, "Покаяние" ни разу не звучала на российском радио и ТВ. Чтобы понять ее содержание, достаточно взглянуть на видеоряд, который легко найти в Ютубе. Все рассуждения автора иначе, как маразмом назвать не могу. Я питерец, но мой отец с Миргорода, и нынешнее положение вещей вызывает неимоверную боль за всех братьев славян.