Таке рішення було оприлюднене цього тижня на засіданні суду. У рішенні КСУ записано, що Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ щодо прописки (виписки), згідно з яким паспортна служба органів внутрішніх справ застосовує як загальне правило дозвільний порядок вибору особою місця проживання, не відповідає Конституції України (положення було затверджене постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 1994 р.). Положення втрачає чинність від дня ухвалення цього рішення Конституційним судом України — 14 листопада. Рішення КС обов’язкове до виконання на території України, остаточне і не може бути оскаржене. Як прокоментував рішення ініціатор конституційного подання Олександр Лавринович, відтепер у кожного громадянина є право вільно вибирати місце проживання. Це дасть змогу громадянам, які на законних підставах перебувають на території України, користуватися усіма соціальними правами. Однак реально непрописаний громадянин України не прокинеться уже завтра вільним. КСУ вказав, що забезпечення виконання цього рішення покладається на Кабінет міністрів, який має змінити відповідні нормативні акти, та Верховну Раду України, яка повинна ухвалити закон про реєстрацію громадян. Хоча скидається на те, що до ухвалення закону, який би регламентував порядок реєстрації громадян, мало що зміниться. Зокрема, за словами голови Центральної виборчої комісії Михайла Рябця, скасування інституту прописки жодним чином не вплине на роботу ЦВК. Він зазначив, що Закон про вибори народних депутатів не містить посилань на інститут прописки, у законі «чітко окреслено поняття «місце проживання». Крім того, сказав М.Рябець, «закон дає вичерпний перелік документів, на підставі яких громадянин може отримати виборчий бюлетень», у законі передбачено, що за 20 днів до виборів кожен громадянин за місцем формування списку (на виборчій дільниці) може отримати відкріпний бюлетень, з яким матиме можливість проголосувати «в будь-якому місці».
За словами Олександра Лавриновича, відповідні зміни Кабмін має затвердити оперативно, адже відтепер кожен громадянин, чиє право на вільне пересування та вибір місця проживання, а отже й можливість користування усіма пов’язаними з цим соціальними благами, порушено, може звернутися до суду загальної юрисдикції. Рішення КСУ дає можливість оскаржити дії вже конкретної посадової особи. Держсекретар Мін’юсту вважає, що парламент повернеться до розгляду запропонованого ним закону про реєстрацію громадян ще до закінчення терміну своїх повноважень. З другого боку, для приведення наказів МВС та постанов Кабміну у відповідність до Конституції України залишається не так багато часу. Адже, згідно з літнім розпорядженням Президента України, саме до 1 грудня виконавча влада мала олюднити підзаконні акти, які стосуються інституту прописки-реєстрації громадян.