Пробуксовування на старті

Що буде 13 травня? На це запитання однозначної юридично обгрунтованої відповіді у представників кримської політеліти сьогодні немає. Річ у тому, що 12 травня спливає термін повноважень депутатів ВР Криму. І сумнівів у цьому бути не може, адже Конституційний суд чітко відповів: термін повноважень депутатського корпусу нинішнього скликання — чотири роки. Дата виборів не призначена. Але є варіанти і велике бажання підлаштуватися під загальний неконституційний (поки що) процес зі скасованими місцевими виборами.

Ситуація дуже цікава: якщо ВР Криму буде нелегітимною, то хто ж призначить дату чергових виборів, адже право на це, відповідно до Конституції, має лише сама ВР автономії? У зв’язку із загрозливою правовою колізією, лідер кримських комуністів Леонід Грач уже повторно звернувся до президента Віктора Януковича. «За відсутності легітимно обраної ВР АРК настає правовий колапс. У результаті на території Криму буде здійснено режим прямого президентського правління, що фактично завершить ліквідацію самої Автономної Республіки Крим, чим може викликати непередбачувані наслідки», — вважає Л.Грач.

Голова ВР автономії Володимир Константинов, коментуючи для «ДТ» це питання, порадив уважно читати Конституцію Криму. Там зазначено, що повноваження депутатів ВР попереднього скликання припиняються з моменту відкриття першої сесії ВР нового скликання. «І на цьому ставимо крапку, — сказав Володимир Константинов. — Існує узвичаєний цивілізаційний принцип безперервності влади, тому про те, що з якогось моменту повноваження ВР Криму припиняються, може говорити тільки людина, яка не читала Конституції АРК. Безвладдя бути не може». Для прикладу спікер називає випадки, коли вибори визнаються такими, що не відбулися, або недійсними. Однак тут, дозволимо собі зауважити, випадок інший: ВР Криму просто не призначила у відведений термін дати виборів навіть після вичерпного вердикту КСУ.

Однак небезпека остаточної концентрації влади в Криму в одних руках очевидна. 13 травня єдиним легітимним органом АРК може виявитися лише його уряд. На чолі з Василем Джарти. Більше того, є підстави думати, що саме він очолить і кримську організацію Партії регіонів, чиї представники сьогодні посідають більшість керівних крісел. А ось вакантним досі залишається місце представника президента в автономії, з чого випливає, що посада знову стане декоративною. Всі ці обставини примушують особливо пильно подивитися на перші кроки нового кримського прем’єра.

Першого засідання кримського уряду на чолі з Василем Джарти чекали, без перебільшення, з нетерпінням. Підвищений інтерес спровокував сам Василь Георгійович. Відразу після призначення він зробив низку заяв, які трохи відсували на другий план тему «Україна для людей, а Крим — для макіївських». А що як саме ці жорсткі у формулюваннях і конкретні в рішеннях донецькі хлопці нарешті наведуть лад у заполітизованих для прикриття банального дерибану кримських справах? Джарти говорив те, що люди давно хотіли чути і бачити: про боротьбу з корупцією, наведення ладу в земельній сфері, створення умов для роботи бізнесу і приходу інвестора, повну відкритість діяльності влади. Журналістів Василь Джарти взагалі закликав бути його першими помічниками й радниками. Що ж, як мовиться, не судіть.

Перші сумніви в тому, що швидких змін треба очікувати вже сьогодні, виникли через день після призначення Джарти. Після тяжких нічних торгів оновлена влада кримських регіоналів видала на-гора новий склад уряду. Він істотно відрізнявся від попереднього. Рекордною кількістю віце-прем’єрів (дев’ять) і розрізанням одного міністерства на три, щоб усім «політичним елітам» вистачило портфелів. Василь Георгійович і тут був жорстким: пообіцяв, що вже через днів два відбудеться засідання Радміну, на якому членам уряду буде доведено конкретні завдання й граничні терміни, і хто не впорається — тому шлях у відставку. «До трьох рахувати не буду!» — афористично підсумував прем’єр. А ми засумнівалися, і, як з’ясувалося, недарма.

Анонсоване В.Джарти засідання Радміну у вівторок минулого тижня так і не відбулося. «Вирішуються оргпитання», — пояснювали члени команди прем’єра. У житті це означало великий і нервовий переїзд всередині будинку уряду. Кабінетів на всіх його членів не вистачало! Особливо двокімнатних приймалень для віце-прем’єрів. Але тільки не для земляків Василя Георгійовича, а ось деяким місцевим заступникам довелося сусідити в одному приміщенні. Тільки на початку цього тижня було розподілено обов’язки серед заступників голови. Василь Джарти продовжує знайомитися з членами уряду — нарешті дійшла черга аудієнції для голів рескомітетів. Засідання СМ у традиційний вівторок теж не відбулося, а в середу таки зібралися.

«У Криму з’явилася можливість працювати, — повідомив прем’єр підлеглим. — В автономії розпочала роботу злагоджена команда політичних однодумців. …Наша команда — команда професіоналів, яким довіряє президент країни, і ми можемо якісно працювати й проводити реформи для того, щоб люди відчули поліпшення життя від нашої спільної праці. Ми будемо відкриті й публічні».

В наступну після обіцянки прем’єра хвилину із залу засідання видалили телеоператорів, біля дверей стали на позицію два охоронці, а екран, на який велася трансляція для журналістів, згас.

Ні, це була не провокація ворогів Джарти, і не головотяпство його прес-служби, і не упущення інших служб, які мали ознайомити з регламентом роботи РМ, де чітко перелічено випадки, коли засідання можуть бути закритими. Це було власне рішення прем’єра. Виходячи з «ефективної практики», яка застосовувалася в уряді Віктора Януковича, де Василь Джарти був міністром із охорони довкілля.

Кримські журналісти таке вже проходили — у часи прем’єрства Анатолія Матвієнка. Той вважав, що нічого громадськість обтяжувати знаннями про «робочі моменти» діяльності уряду. Але під тиском журналістів трансляцію засідань, завдяки яким можна було дізнатися про перебіг обговорення і прийняття рішень, їх суть і правову оцінку від присутнього прокурора, змушений був повернути. Із такою ж реакцією кримських ЗМІ зіштовхнувся й Василь Джарти, який вийшов розповісти про рішення уряду. «Я здаюся, і згоден із вами. Наступне засідання буде повністю відкрите», — пообіцяв під натиском журналістів Василь Джарти. Прозвучали також запевнення в оперативному оприлюдненні ухвалених рішень на офіційному порталі уряду. Ближче до ночі на ньому з’явилося шість постанов, хоча на порядку денному значилося 13 питань. Із оприлюднених рішень громадськість дізналася про нагородження грамотою Радміну, про проведення чергового весняного ярмарку і традиційні Дні Європи. Серед інших на особливу увагу заслуговує постанова «Про деякі питання щодо забезпечення дотримання на території АРК земельного законодавства». Рішення, яке стало лакмусовим папірцем у визначенні реальної готовності команди Джарти це дотримання забезпечити з перших кроків.

Останнім потужним акордом діяльності старої влади автономії був рекордний за кількістю розподіл земельних ділянок на ПБК — понад 200 — під дачне будівництво. Причому 194 ділянки були за один раз виділені в районі села Оползневе. Щоб зрозуміліше було читачам — це схил поблизу знаменитої Фороської церкви. Прокуратура АРК подала протест на це рішення Ради міністрів 23 березня. На думку прокуратури, постанова не відповідає вимогам Земельного кодексу. Зокрема нез’ясованим залишається питання співвідношення місця розташування ділянок до Ялтинського гірсько-лісового заповідника, наявність зсувів потребує окремого опрацьовування відповідними фахівцями.

Строк розгляду прокурорського протесту, як відомо, десять днів. Тобто РМ, щоб дотриматися термінів, зобов’язаний був розглянути його на засіданні, яке відбулося 1 квітня, і ухвалити рішення: або задовольнити, або відмовити в протесті. Ні того, ні другого прийнято не було. Уряд Джарти доручив рескомзему (який і готував документи з цього питання!) перевірити обставини, викладені в протесті прокурора, і доповісти до 14 квітня. Крім того, уряд призупинив дію опротестованої постанови. У хоч трохи юридично грамотної людини таке рішення не могло не викликати запитання: а навіщо? Адже прокурорський протест сам по собі вже призупиняє дію акта, що в ньому зазвичай і зазначається. Відповідь одна: аби журналісти, які до цих «хоч трохи грамотних» не належать, рознесли (що й було зроблено) новину: Джарти призупинив дію постанови про дерибан землі на ПБК.

Але це дрібниця. Запитання по суті: що заважало Джарти зробити справді серйозний крок з наведення порядку в земельній сфері? Часу було достатньо, щоб переконатися в невідповідності ЗК рішення попередників, звірити місце розташування з межами заповідника і навіть поцікавитися феноменом масового бажання жителів Кастрополя, Вінниці, дніпропетровської, запорізької областей та інших регіонів обжити місцевість між Сімеїзом і Форосом. Причому сім’ями — 34 прізвища повторюються в різних кількостях. Гадаю, правоохоронні органи допомогли б з’ясувати: чи не є цей випадок класичною схемою, коли на підставних осіб відводяться масиви, які потім опиняються в одних руках? От і доводиться гадати: чи то Василь Георгійович знає відповіді на ці запитання і тому протест прокуратури відкладено, чи то не довіряє прокуратурі і хоче в усьому розібратися сам?

Наступна проблема, жорстке вирішення якої принесло б не тільки овації Василю Джарти, але й істотний плюс кримським курортам — доступ до пляжів. Напередодні минулого сезону самі жителі прибережних селищ ламали численні паркани, незаконно встановлені власниками всіляких оздоровниць, дач і «точок» на набережних. От тільки невдовзі паркани стали ще міцнішими, а представників громадськості, помічених у народному бунті, тепер викликають у суди і притягають до кримінальної відповідальності.

Новий прем’єр повідомив, що уряд ухвалив рішення про створення робочої групи з виконання доручення президента з очищення прибережної зони — «починаючи зі сміття і закінчуючи парканами».

«Мій заступник Георгій Псарьов очолюватиме цю робочу групу, вона дуже серйозна за її складом. Я також контролюватиму, і гадаю, що нам удасться створити умови для відпочивальників на всіх територіях і відведених місцях у рамках закону, — повідомив прем’єр. — Вільний доступ людей — це первинне, а потім все інше».

Робоча група це, звичайно, чудово. Але для того щоб усунути одну з головних причин, через яку стало неможливо вільно (безплатно) пройти на пляжі ПБК не те що курортнику, але й місцевому жителю, навіть не треба виходити з будівлі Радміну. Треба просто скасувати постанову уряду Криму про заходи для інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів від 11 березня 1997 р., що є основою для тіньової схеми відчуження пляжів. Під виглядом передачі в експлуатацію комерційним структурам берегоукріплювальних споруд, куди входять буни, хвилерізи, підпірні стінки і набережні. А передає їх в експлуатацію, а по суті у приховану довгострокову оренду, завдяки згаданій постанові, Кримське протизсувне управління. Сама ж оренда гідротехнічних споруд законом строго заборонена. Але, діставши в експлуатацію хвилерізи і підпірні стінки, підприємці потім отримують (іноді гектарами) ділянки для їхнього обслуговування. І будуються, обгороджуючись парканами! «ДТ» описувало цю схему в дії на прикладі «Гліцинії» — колишньої «дачі Брежнєва». Там чотири фірми поділили весь берег пансіонату, отримавши на додачу договори сервітуту на території об’єкта ПЗФ — заповідника «Малолівадійський парк». І це у святая святих — на території, підвідомчій ДУСі, а що вже казати про «простий» пляж. Але, гадаю, керівництво протизсувного управління може розповісти В.Джарти ще більше — як старшому товаришу по партії. Вже до наступного засідання Ради міністрів.

Реклама